Розглянуто питання підвищення ефективності методики навчання співробітників правоохоронних органів діям щодо запобігання небезпеці внаслідок застосування рухово-поведінкового алгоритму під час взаємодії з противником.

Запропоновано систему ефективних способів і методичних рішень для локалізації небезпечних проявів на підставі вивчення часових і просторових характеристик протиборства правоохоронних органів із противником.

Доведено необхідність розвитку у співробітників правоохоронних органів спеціальних якостей щодо уміння ними сприймати цілісність екстремальної ситуації, що виникла, та визначити конкретні дії для її поліпшення.

Висунуто тезу про те, що реконструкція моделей ситуаційної обстановки в навчальному процесі, їх накопичення сприяє значному підвищенню ефективності опанування необхідними навичками щодо дій в екстремальних ситуаціях.

Проаналізовано взаємозв'язки факторів, що впливають на процес розвитку протистояння, досліджено причини короткострокових та подовжених за часом протистоянь, запропоновано шляхи оптимального вирішення епізодичних конфліктних ситуацій.

Проанализированы взаимосвязи факторов, влияющих на процесс развития противостояния, изучены причины кратковременных и затяжных противостояний, предложены пути оптимального разрешения эпизодических конфликтных ситуаций.

Employee's ability to adapt was measured by a degree of factorial attributes influence on quality of performance of concrete tasks.

Досліджено проблему оперативного прогнозування на основі узагальненого особистого досвіду співробітників, встановлених закономірностей у діях співробітника й правопорушника з метою зниження ризику для життя та позитивного наслідку ситуації.

Изучена проблема оперативного прогнозирования на основе обобщенного личного опыта сотрудников, установленных закономерностей в действиях сотрудника и правонарушителя с целью снижения риска для жизни и положительного исхода ситуации.

In article the analysis of a condition of the law enforcement bodies employee which operates in situations dangerous to him is given.

Представлено результати теоретичних розробок системи дій співробітників правоохоронних органів під час зіткнення зі злочинцем на основі систематизації провідних компонентів їх діяльності у взаємозв'язку з діями правопорушників.

Представлены теоретико-методические взгляды о проблеме структуризации основных компонентов действий сотрудников правоохранительных органов при столкновениях с преступниками в организованную систему деятельности в условиях риска.

In article the analysis of a condition of the law enforcement bodies employee which operatos in situations dangerous to him is given.

С использованием частных методов исследования, в частности, анализа научной и методической литературы, материалов оперативных сводок, обобщения опыта ведущих специалистов и сотрудников, побывавших в экстремальных ситуациях (ЭС), а также методов математического моделирования и статистики при обработке документов анкетного типа на ЭВМ, выявлены механизмы и основные психомоторные особенности проявления типовых ЭС в период пресечения противоправных действий. Определены двигательные и поведенческие характеристики рациональных действий сотрудников правоохранительных органов. Выявлены закономерности, взаимосвязи факторных признаков, объективно характеризующие эффективность решения профессионально-прикладных задач в ЭС. Приведены разработки типовых психомоторных установок для сотрудников данного подразделения, а также методика управления их специальной подготовкой.