Виявлено особливості патології перебігу пологів та післяпологового періоду у жінок Закарпатської області. Особливості захворюваності новонароджених можна використати під час обгрунтування медико-організаційних заходів, спрямованих на покращання репродуктивного здоров'я та здоров'я новонароджених.

Вперше у Закарпатському регіоні за нових суспільно-економічних умов досліджено стан здоров'я вагітних, породіль та їх немовлят. Встановлено особливості та закономірності впливу соціально-демографічних, соціально-економічних, соціально-біологічних факторів, а також чинників, що супроводжують вагітну протягом усього періоду вагітності та пологів, на стан здоров'я вагітних і народжених ними дітей. Визначено найбільш поширені фактори ризику для здоров'я породіль. Виявлено фактори та групи ризику щодо фізичного розвитку немовлят і їх захворюваності. Зроблено комплексну оцінку та розраховано відносні величини зниження та збільшення рівня захворюваності за "сприятливих" і "несприятливих" умов. Вивчено відмінності в антропометричних показниках немовлят залежно від медико-соціальних чинників ризику. Визначено основні медико-соціальні фактори, що впливають на захворюваність новонароджених. Розроблено стандарти фізичного розвитку немовлят Закарпатського регіону на сучасному етапі його розвитку. Створено модель збереження та покращання здоров'я немовлят на регіональному, місцевому, особистісному та родинному рівнях.

Проаналізовано зрушення у стані здоров'я населення працездатного та непрацездатного віку. Наведено рівні та основні причини захворюваності й поширеності хвороб, які в подальшому обумовлюють здоров'я осіб старших вікових категорій.

На регіональному рівні за даними спеціально розробленого запитника проведено аналіз соціально-психологічної характеристики управлінців галузі охорони здоров'я, а саме: їх психологічну стійкість, стійкість до конфліктів та стиль поведінки у разі виникнення конфлікту, а також особисту орієнтацію керівника залежно від ситуації, що склалася. Результати оброблено за методом варіаційної статистики з використанням програм Microsoft Exell. Всього було опитано 300 управлінців. Встановлено, що психічна стійкість і ситуативно-особиста орієнтація залежить від керівної посади, а на стійкість та стиль поведінки під час конфліктних ситуацій посада не впливає. З'ясовано, що 96,3 % організаторів охорони здоров'я мають високу та стабільну психічну стійкість, 55,5 % респондентів - середню стійкість до конфліктів, а у разі виникнення конфліктної ситуації використовують заходи примирення та компромісу. Що стосується ситуативно-особистісної орієнтації - то переважна більшість управлінців орієнтуються на себе (32,4 %), 23,4 % - на психологічний клімат у колективі, 22,1 % респондентів орієнтуються на діло та стільки ж (22,1 %) дотримуються офіційної субординації. Вивчення соціально-психологічної характеристики керівників закладів охорони здоров'я дозволяє пізнати їх якісні характеристики, що є дуже важливим питанням в управлінській діяльності та маловивченими у сфері медицини.

Наведено основні завдання та методи соціальної медицини як основи менеджменту в охороні здоров'я. Розглянуто теоретичні основи вчення про здоров'я. Подано інформацію про стан здоров'я населення України на сучасному етапі розвитку держави. Висвітлено загальні засади менеджменту в зазначеній галузі, основні проблеми управління системою охорони здоров'я, теоретичні позиції основ управління, культуру управління та документації.

Мета дослідження - розглянути питання професійного та демографічного стану керівних кадрів охорони здоров'я (ККОЗ)на регіональному рівні (стать, вік, основна спеціальність, кваліфікаційна категорія з основної спеціальності та з управління охороною здоров'я тощо). Розроблено спеціальний запитник, який у подальшому підлягав аналізу із застосовуванням методів xi-квадрату Пірсона та двофакторного дисперсійного методу аналізу. Встановлено, що середній вік керівників області становить 45,5 року; хоча серед управлінців переважають чоловіки (53,2 %), проте гендерна політика є більш-менш витриманою; керівники області частіше за все формуються із лікарів-терапевтів (50,5 %); підвищення кваліфікації з управління в цілому і за всіма посадами пройшли менше половини керівників закладів охорони здоров'я, а ту чи іншу кваліфікаційну категорію мають тільки 46,5 % керівників. Висновки: з'ясування сучасних характеристик ККОЗ та їх регіональних особливостей є основою створення ефективних критеріїв професійного добору на керівні посади в заклади охорони здоров'я.

Мета роботи - визначити соціально-психологічні характеристики управлінського складу закладів охорони здоров'я (міжособистісні взаємовідносини у колективі, стиль організаторської здатності керівника, стиль управління та стресові чинники, що супроводжують роботу управлінця тощо). Розроблено спеціальний опитувальник, який у подальшому підлягав аналізу та оцінці за методом варіаційної статистики з використанням програми Microsoft Exell. Встановлено, що 44,5 % керівників віддають перевагу колегіальному стилю міжособистісної взаємодії; 24,1 % - стилю діяльності, коли вони радяться з колегами, у процесі роботи колективно обговорюють результати, оцінюють внесок кожного в загальну справу; 66,8 % - авторитарному стилю управління; 38,7 % управлінців вказують на високий рівень психологічної напруженості, зумовлений відповідальністю за прийняття рішень. Висновки: визначення сучасних соціально-психологічних характеристик менеджерів охорони здоров'я на регіональному рівні є основою для створення ефективних критеріїв професійного добору на керівні посади.

Мета роботи - розглянути проблемні питання щодо ефективності підготовки, перепідготовки та безперервного професійного розвитку керівних кадрів, а також вимоги до знань, якими мають володіти керівники медичних закладів. Проведено контент-аналіз українських та іншомовних джерел літератури щодо даної проблеми. Системний аналіз наукової літератури свідчить, що, незважаючи на значні реформаторські зрушення в управлінській освіті, чинна система підготовки сучасних менеджерів системи охорони здоров'я досі не оптимальна і потребує більш широкого дослідження.

Проаналізовано дані спеціально розробленого запитника для керівних кадрів охорони здоров'я. У ході аналізу результатів дослідження застосовувались метод хі-квадрат Пірсона та двофакторний дисперсійний метод аналізу. З'ясування сучасних соціально-психологічних характеристик керівних кадрів охорони здоров'я та їх регіональних особливостей є основою створення ефективних критеріїв професійного добору на керівні посади в заклади охорони здоров'я, спрямованих на покращання якості управління закладами охорони здоров'я

Проведен анализ данных специально разработанного вопросника для руководящих кадров здравоохранения. При анализе результатов исследования применялись метод хi-квадрат Пирсона и двухфакторный дисперсионный метод анализа. Выяснение современных социально-психологических характеристик руководящих кадров здравоохранения и их региональных особенностей является основой создания эффективных критериев профессионального отбора на руководящие должности в учреждения здравоохранения, направленных на улучшение качества управления учреждениями здравоохранения.

Мета роботи - вивчити рівень інформатизації закладів охорони здоров'я первинного рівня надання медичної допомоги Закарпатської області. Проведено опитування сімейних лікарів первинної ланки методом анкетування на основі спеціально розроблених анкет. Опитано 176 лікарів. із числа опитуваних сімейні лікарі становили 40,91 %, лікарі-терапевти дільничні - 42,05 %, лікарі-педіатри дільничні - 17,05 %. Серед опитаних чоловіки склали 20,45 %, жінки - 79,55 %. Наведено результати дослідження щодо комп'ютеризації та використання інформаційних технологій у сімейних амбулаторіях і центрах ПМСД. Висновки: встановлено високий рівень комп'ютеризації та підключення до мережі інтернет сімейних амбулаторій та центрів ПМСД Закарпатської області. Усі респонденти високо оцінили результати використання інформаційних технологій на робочому місці.

Мета роботи - вивчити динаміку показників захворюваності на вроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення в дітей (0 - 14 років) протягом 2011 - 2015 рр.; обгрунтувати доцільність оптимізації та регіоналізації перинатальної допомоги в Закарпатській області. Проведено статистичну обробку даних регіональних звітів (форма №12) на території Закарпатської області та встановлено динаміку показників захворюваності на вроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення в дітей 0 - 14 років протягом 2011 - 2015 рр., як по області в цілому, так і окремо по біогеохімічних зонах регіону. На основі наших досліджень проаналізовано динаміку показників захворюваності дітей (0 - 14 років) на вроджені вади розвитку залежно від біогеохімічної зони проживання, доведено прямий вплив регіону проживання на показники захворюваності дітей на вроджені вади розвитку, що, своєю чергою, залежить від наявності та доступності медичної допомоги указаним верствам населення та її регіональної специфіки. Висновки: відсутність регіоналізованої перинатальної допомоги в області негативно впливає на стан здоров'я дітей регіону, що ще раз доводить нагальну потребу і доцільність реформування перинатальної допомоги шляхом регіоналізації та докорінної зміни фінансування й структури роботи закладів охорони здоров'я даного напрямку.

Мета роботи - проаналізувати та узагальнити дані щодо якісного та кількісного зв'язку між зміною окремих показників здоров'я населення, показниками оцінки якості медичної допомоги в залежності від зміни ресурсного забезпечення. Матеріалами досліджень служили дані звітних форм № 12, № 17, № 20, № 21-а, № 33 - здоров. У дослідженні були використані методи чутливості, еластичності та лінійного зв'язку. Використовуючи метод чутливості, встановлено, що показники громадського здоров'я та показники роботи поліклініки і стаціонару найбільш чутливими є до показників забезпеченості населення лікарями та питомої ваги осіб пенсійного віку серед лікарів. Серед показників, по відношенню до яких визначалася чутливість, закономірним є домінування забезпеченості населення лікарями, питомої ваги атестованих лікарів та СМП, тобто більш досвідчених фахівців, оскільки провідною умовою для атестації персоналу на певну категорію є стаж роботи. Найбільш повільно реагують на зміну показників ресурсного забезпечення демографічні показники, а найшвидше зміни досягаються при впливі на показники охоплення диспансеризацією. Висновки: найбільш чутливими, вагомими та швидко реагуючими параметрами кадрового забезпечення є динаміка кількості лікарів та забезпеченість населення ними, а також частка атестованих лікарів.

Мета роботи - провести аналітичний огляд даних наукових публікацій, що стосуються пухлин пульпи зубів, виокремити потенційні механізми та ризики виникнення таких уражень, систематизувати основні показники поширеності, локалізації та розподілу цих порушень серед пацієнтів. Пошук публікацій, пов'язаних із завданням аналітичного огляду, здійснено у пошуковій системі PubMed (NCBI) (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/) за такими наборами ключових слів: "dental pulp" та "neoplasms"; "dental pulp" і "tumor"; "dental pulp" і "cancer". Резюмуючи усі проаналізовані дослідження можна зробити такі висновки: пухлини пульпи можуть бути класифіковані на первинні (ті, що розвиваються безпосередньо із пульпарного комплексу) та вторинні (ті, що представляють собою метастази пухлин, локалізовані в інших ділянках); до 30 % пухлин голови і шиї потенційно можуть бути асоційовані із ураженням пульпи зубів різного характеру; із усіх проаналізованих досліджень 84 % випадків представлено епітеліальні пухлини пульпи первинного чи метастатичного походження, в той час як 16 % становили пухлини мезодермального походження; фактів метастазування пухлин пульпи в літературі не виявили; результати попередньо проведених досліджень свідчать про переважаючу поширеність злоякісних неоплазматичних уражень пульпи віком 50 - 60 років, в той час як поширеність диспластичних та доброякісних метапластичних змін спостерігається у молодшому віці переважно в період 20 - 40 років; статистично значимої різниці у розподілі поширеності пухлин пульпи серед чоловіків та жінок у жодному із проаналізованих досліджень не відзначили. Висновки: метастатичний характер ураження пульпарного комплексу може імітувати ендо-пародонтальну патологію, тому лікарю-стоматологу при наявності відповідних фактів анамнезу, специфічних ознак рентгенологічного дослідження та клінічних симптомів парестезії слід проявити онконастороженість. У випадках проведення променевої терапії серед пацієнтів із пухлинами голови та шиї перед ендодонтичним втручанням чи екстракцією окремих зубів у зв'язку з відсутністю їх реакції на холодовий чинник чи невідповідність результатів електроодонтометрії, необхідно забезпечити моніторинг за проблемними зубами тривалістю від 4 до 18 місяців, обгрунтований можливим тимчасовим чи транзиторним характером порушень в структурі пульпи зуба.

Мета роботи - проаналізувати та узагальнити основні проблеми кадрового забезпечення на регіональному рівні та обгрунтувати пріоритетні напрямки щодо підвищення ефективності кадрової політики. Матеріали дослідження - дані звітних форм та соціологічного опитування серед керівників сфери охорони здоров'я на регіональному рівні. Результати досліджень дозволили встановити: несприятливу демографічну ситуацію (високий рівень смертності, зростання частоти захворювань та інвалідності серед усіх вікових категорій) як для європейського регіону; Надмірно високий регіональний рівень забезпеченості населення ліжками; нераціональне використання ліжкового фонду; незадоволеність населення якістю та доступністю наданими їм медичними послугами через застаріле обладнання, високу вартість процедур та платні послуги; 3, 66,2 % управлінців області під час роботи знаходяться під впливом психологічного перевантаження та напружених стресових чинників, а їх психічнастійкість та стиль поведінки у разі конфлікту залежить від їх віку. Висновки: результати досліджень дозволили встановити, що кадрове забезпечення сфери охорони здоров'я Закарпатської області має певні проблеми, а саме: зміни демографічних характеристик (депопуляція, високий рівень смертності, особливо немовлят); неоднорідність у географічному розподілі і професійній структурі працівників охорони здоров'я, значна міграція медичних кадрів, залежність між показниками якості і доступності медичної допомоги та параметрами кадрового забезпечення, а також проблеми психологічного характеру серед управлінців.

Науково обгрунтовано впровадження в Україні системи моделі підготовки керівних кадрів охорони здоров’я. Розв’язано актуальну проблему охорони здоров’я - встановлено особливості формування кадрового потенціалу керівників охорони здоров’я за професійними, медико-демографічними, соціально-психологічними та поведінковими характеристиками, а також науково обгрунтовано і запропоновано систему моделі підготовки керівних кадрів охорони здоров’я на додипломному, післядипломному рівнях та на етапі їх безперервного професійного розвитку. Комплексним медико-соціальним дослідженням встановлено невідповідність підготовки керівних кадрів охорони здоров’я сучасним вимогам та кращому досвіду країн світу з цього питання. Крім того, доведено кількісний та якісний зв’язок між показниками ресурсного забезпечення та окремими показниками здоров’я населення, показниками діяльності системи охорони здоров’я. Для забезпечення ефективної роботи управлінця, з точки зору психологічних аспектів управління, визначено найбільш прогнозовані соціально-психологічні характеристики, які могли б бути ефективними критеріями професійного добору на керівні посади в заклади охорони здоров’я. Розроблено та науково обгрунтовано нову модель системи підготовки керівних кадрів, яка базується на Європейських та національних рекомендаціях з урахуванням й регіональних особливостей. Основні інновації пропонуються на рівні післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку. Значущими складовими такої моделі є запровадження магістратури з "Менеджменту охорони здоров’я" (екзекутивна та резидентська) та удосконалення форм, методів навчання, зовнішньої оцінки та самооцінки знань керівників на рівні їх безперервного професійного розвитку. Запропонована модель позитивно оцінена незалежними експертами. Отримані результати наукового дослідження впроваджено на всіх рівнях управління.

Рівень перинатальної та неонатальної смертності в Закарпатській області за досліджувані роки знизилась на 4,7 %, і станом на 2016 р. становить 7,45 %, що вище середньоєвропейського показника на 25,0 %. Кореляція між динамікою скорочення кадрового забезпечення неонатологами закладів ОЗ Закарпатської області та рівнем неонатальної смертності прямо залежна, сильна (коефіцієнт кореляції = 0,91). Висновки: рівень перинатальних та неонатальних втрат в Закарпатській області набагато вищий ніж в країнах ЄС. Одними з причин виникнення даної проблеми є постійне скорочення кількості лікарів педіатрів-неонатологів в регіоні. Дана проблема потребує негайного вирішення шляхом створення та впровадження в практичну діяльність удосконаленої моделі організації роботи перинатальної служби в області.

Мета роботи - вивчення особливостей розвитку та перебігу захворюваності на ЗНОД серед населення Закарпатської області, а також особливості надання медичної допомоги хворим з даною патологією. Матеріали та методи. Об'єкт дослідження - пацієнти, хворі на ЗНОД, які проживають в Закарпатській області. Дане дослідження проводилося з використанням розробленої нами анкети. Статистичний аналіз результатів було проведено за допомогою програми Microsoft Excel. Результати. Було отримано 196 анкет респондентів. Встановлено, що 18,4 % пацієнтів контактували з дизельним випаровуванням, 53 % респондентів курять і тільки 12,2 % кинули курити. Варто відмітити, що у сім'ї пацієнтів також страждали на хронічні захворювання органів дихання та ЗНОД. Встановлено, що за профілактичною допомогою протягом останнього року зверталися тільки 30,6 % респондентів. 79,6 % - страждали на хвороби органів дихання. Першочергово, 67,3 % пацієнтів звернулися за допомогою до сімейної амбулаторії, 20,4 % - у поліклініку/лікарню за місцем проживання. Поміж симптомів, які найбільш часто турбували пацієнтів були: постійна втома і нестача енергії, втрата апетиту і ваги, підвищення температури, біль при диханні або кашлі, задишка, біль у грудях, безперервний кашель, втрата, осиплість голосу, закладеність носа. На момент опитування 98,0 % звернулись в спеціалізований медичний заклад, при чому 73 % звернулись за направленням лікаря, 20,4 % - самостійно. 20,4 % опитаних звернулись з метою діагностики та 91,8 % - лікування. 53,1 % пацієнтів не знають, на якій стадії виявлено їх захворювання. Висновки: отже, виявлення чинників ризику у хворих на ЗНОД дасть можливість сформувати групи ризику, а координована взаємодія первинної та спеціалізованої медичної допомоги дозволить розробити маршрут пацієнта, що призведе до своєчасного виявлення чинників ризику, їх ранній діагностиці та лікуванню.

Мета роботи - аналіз наукових публікацій українських вчених за 2010 - 2022 рр. за тематикою комунікацій в охороні здоров'я. Проаналізовані електронний каталог Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, сайти наукових фахових видань за спеціальностями "соціальна медицина" та "громадське здоров'я", інституційні репозитарії закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку магістрів за спеціальностями "медицина" або "громадське здоров'я", проведений пошук у наукометричній базі Scopus. Для подальшого аналізу були обрані наукові публікації, що відповідають пошуковому запиту "комунікації/інформаційно-комунікаційні технології/адвокація" та водночас розглядають ці питання у зв'язку з функціонуванням сфери охорони здоров'я. Проаналізовані 33 наукові праці українських вчених опубліковані з 2010 по 2022 рік за напрямом комунікації в охороні здоров'я. Встановлено, що основними напрямами публікацій були: праці, що відображають концептуальні підходи до сфери комунікації; праці, що розглядають комунікаційні механізми для подолання окремих проблем системи охорони здоров'я, такі як фізична реабілітація, неінфекційні захворювання, вакцинація тощо; праці, що відображають проблематику підготовки медичних кадрів. Висновки: за результатами здійсненого аналізу можна констатувати, що в Україні формується низка дослідницьких осередків з вивчення напряму комунікацій в охороні здоров'я, які можуть забезпечити істотний прогрес у подоланні або мінімізації критично важливих на сучасному етапі проблем галузі охорони здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) п

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: РА443990 Пошук видання у каталогах НБУВ