Вивчено вплив кріопротекторів диметилсульфоксиду (ДМСО), диметилацетаміду (ДМАЦ), 1,2-пропандіолу (1,2-ПД), їх комбінацій і двох програм заморожування на морфофункціональні властивості тромбоцитів донорської крові людини на етапах кріоконсервування (КК). Показано, що найвищі показники збереженості тромбоцитів одержано у разі їх КК із ДМСО та комбінацією кріопротекторів 1,2-ПД і ДМАЦ у кінцевій концентрації 0,7 М у процесі заморожування за програмою зі зняттям переохолоджування. Одержані результати свідчать про необхідність розробки багатокомпонентних кріозахисних середовищ для КК тромбоцитів і перспективність дослідження спеціальних програм заморожування з контрольованою швидкістю проходження температурного інтервалу кристалізації.

Досліджено існуючі механізми індикативного планування економіки та розроблено шляхи їх адаптації до умов України. Обгрунтовано доцільність індикативного планування перехідної ринкової економіки, проаналізовано досвід зарубіжних країн у даній сфері. Розроблено теоретичні засади індикативного планування, розкрито його сутність, ознаки, принципи, функції, обгрунтовано систему інструментів та інститутів. Визначено передумови для практичного втілення науково-методичних положень індикативного планування в Україні, запропоновано нову адаптовану систему інструментів та інститутів для його впровадження в комплексі державного регулювання вітчизняної економіки. Розроблено проект Закону України "Про систему державного індикативного планування соціально-економічного розвитку України". Проаналізовано проблеми функціонування комплексу державного цільового програмування та розроблено методичні рекомендації щодо їх вирішення. На підставі використання принципів індикативного планування розроблено ітеративний механізм скорочення переліку державних цільових програм. Проведено апробацію нового механізму на прикладі переліку державних цільових програм на 2006 р.

На підставі широкого комплексу літературних джерел і мистецької практики уперше у вітчизняному мистецтвознавстві наведено цілісну картину функціонування танцю "модерн" у художній культурі XX ст. З'ясовано культурно-історичні передумови виникнення стилю "модерн" та його екстраполяції у мистецтво хореографії. Виявлено, що символізм є однією з найважливіших передумов і, як філософська світоглядна концепція, має відображення у практиці танцю "модерн". Науково сформульовано критерії віднесення хореографічних творів до стилю "модерн" та наведено визначення поняття "школа танцю "модерн". Висвітлено еволюцію танцю "модерн" протягом XX ст. Розглянуто естетико-теоретичні ідеї реформаторів сценічного руху та провідних представників світового танцю "модерн". Визначено особливості розвитку даного стилю у хореографії у дореволюційній і радянській Росії, а також естетико-теоретичні засади постмодерної хореографії. Розглянуто шляхи розповсюдження традиції танцю "модерн".

  Скачати повний текст

На основі значного комплексу літературних джерел і мистецької практики вперше у вітчизняному мистецтвознавстві надано цілісну картину функціонування танцю "модерн" у хореографічній культурі XX ст. З'ясовано культурно-історичні передумови виникнення стилю "модерн" і його екстраполяції у мистецтво хореографії. Виявлено, що символізм є однією з найважливіших передумов і, як філософсько-світоглядна концепція, знаходить своє вираження у практиці танцю "модерн". Сформульовано критерії віднесення хореографічних творів до стилю "модерн" і визначено поняття "школа танцю "модерн". Простежено еволюцію танцю "модерн" протягом XX ст. Розглянуто естетико-теоретичні ідеї реформаторів сценічного руху та провідних представників світового танцю "модерн". Визначено особливості розвитку стилю "модерн" у хореографії в дореволюційній і радянській Росії, а також естетико-теоретичні засади постмодерної хореографії. Розкрито шляхи поширення традиції світового танцю "модерн".

Запропоновано один із варіантів побудови двочастотного лазера на барвниках з незалежним налаштуванням частоти. Даний лазер побудований за схемою з поперечним накачуванням і плаваючим падінням на дифракційну решітку. Він був розроблений для спектроскопії атомів цинку в рідбергівських n3P012 станах.

Мета роботи - виконати кінематичний синтез схем кривошипно-повзункового захоплювального пристрою за критерієм сталості потужності приводу механізму з обмеженнями щодо припустимих кутів тиску в кінематичних парах. Досягнення поставленої мети було здійснено з застосуванням засобів теорії механізмів і машин за допомогою аналітичного методу трикутників Озолса кінематики пласких стрижньових механізмів і математичного моделювання руху ланок. Десятиланковий стрижневий механізм захоплювача побудований на основі спареного паралелограмного кривошипно-повзункового механізму (КПМ) з ведучим повзуном. Для захоплювача, побудованого на основі стрижньової схеми, доцільно оптимальне проектування з використанням критеріїв передавання руху, або індексів передачі. Для забезпечення постійного зусилля затискання для об'єктів різної товщини бажано, щоб потужність приводу була сталою, а енергетичні витрати мінімальними. За критерій оптимізації взято відношення швидкості ведучої ланки механізму до проекції вектора швидкості точки веденої ланки на напрям вектора сили затискання (енергетичний трансмісійний індекс). Найменші енергетичні витрати мають місце, коли індекс близький до одиниці. Одержано аналітичні залежності для визначення швидкісних функцій центрального й дезаксіального КПМ захоплювача, які зручні для аналізу й моделювання. На їх основі виконано енергетичний синтез геометричних параметрів механізму захоплювального пристрою за критерієм найменшого відхилення від одиниці енергетичного трансмісійного індексу. З'ясовано, що практичне використання захоплювача на основі центрального КПМ за даним критерієм украй обмежене. Розширює можливості захоплювача використання в його схемі дезаксіального КПМ, а найкращі результати можуть бути одержані в схемі, де дезаксіал менший за кривошип. Визначено конкретні значення відносних параметрів довжин ланок і діапазони повороту кривошипа центрального й дезаксіального КПМ захоплювача, що найкраще відповідають критерію оптимізації та задовольняють обмеженням за кутами тиску. Уперше введено новий критерій передавання руху - енергетичний трансмісійний індекс. За цим критерієм проведено кінематичний синтез захоплювального пристрою, побудованого на основі спареного КПМ. Запропоновано практичні рекомендації щодо відносних розмірів і розташування ланок механізму для центрального й дезаксіального КПМ захоплювача, які реалізують вимоги критерію оптимізації та обмеження щодо припустимих кутів тиску.

Індекс рубрикатора НБУВ: В344.32

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Основна мета роботи - виконати кінематичний аналіз і синтез відомих схем прямолінійно напрямних центральних кривошипно-повзункових механізмів за критерієм енергетичного індексу передачі руху (ЕІПР) з обмеженням припустимими кутами тиску в кінематичних парах і найменшим відхиленням траєкторії руху від прямолінійності на ділянці наближення. Визначеено схему, яка найкраще задовольняє умови синтезу й запропонувати на її основі механізм захоплювального пристрою. Досягнення поставленої мети здійснено засобами аналітичної кінематики пласких механізмів теорії механізмів і машин та математичним моделюванням положень і руху ланок. Проєктування механізмів різноманітних захоплювачів, що забезпечують постійне зусилля затискання об'єктів різної товщини зі сталою потужністю приводу та мінімальними енергетичними витратами, може бути виконане за критерієм ЕІПР. На його основі проведено аналіз відомих прямолінійно-напрямних центральних кривошипно-повзункових механізмів із подовженим шатуном за критерієм найменшого відхилення від одиниці ЕІПР. З'ясовано, що практичне використання більшості таких механізмів за цим критерієм украй обмежене або неможливе. Оптимізаційним синтезом кінематичних залежностей отримано єдині значення відносних параметрів і діапазон повороту ведучого кривошипа для схеми прямолінійно-напрямного центрального кривошипно-повзункового механізму з подовженим шатуном за повзун, що найкраще задовольняють вимоги критерію оптимізації і виконують обмеження за кутами тиску. На основі оптимальних параметрів схеми центрального прямолінійно-напрямного механізму запропоновано спарений паралелограмний одинадцятиланковий стрижньовий захоплювач, що забезпечує прямолінійний рух затискних елементів зі сталою швидкістю й постійною силою затискання, рівною номінальній рушійній силі приводу. Вперше проведено якісний і кількісний аналіз відомих схем центральних прямолінійно-напрямних кривошипно-повзункових механізмів за критерієм ЕІПР і виконано оптимальний синтез захоплювального пристрою за результатами проведеного аналізу. Запропоновано практичні рекомендації щодо вибору схеми, відносних розмірів і розташування ланок механізму для центрального прямолінійно-напрямного кривошипно-повзункового механізму захоплювача, які реалізують вимоги критерію оптимізації та обмеження припустимими кутами тиску.

Мета роботи - виконати структурний аналіз напрямного кривошипно-повзункового спареного механізму захоплювального пристрою зі змінною структурою із зовнішніми неутримувальними зв'язками. Потрібно визначити кількість внутрішніх і зовнішніх повторюваних зв'язків у контурах механізму на різних етапах його функціонування, оцінити їх можливу шкідливість та запропонувати способи їх зменшення. Досягнення поставленої мети здійснено з використанням універсальної структурної теорії механізмів Озолса для аналізу механізму захоплювального пристрою як механізму із геометричними внутрішніми й фрикційними голономними зовнішніми зв'язками. Використано внутрішню й зовнішню структурні формули Озолса. Одинадцятиланковий стрижньовий механізм захоплювача побудований на основі спареного центрального паралелограмного кривошипно-повзункового механізму з ведучими кривошипами. Синхронні ведучі кривошипи впливають на подовжені за повзуни шатуни, що з'єднані з повзунами та затискними елементами захоплювача, які завдяки паралелограмам здійснюють плоскопаралельний рух. Структурний аналіз виконано для двох станів механізму: до та після затискання об'єкта маніпулювання. У першому стані механізму, де прийнято, що всі кінематичні пари V класу, однорухома схема містить тринадцять внутрішніх надлишкових зв'язків. У другому стані механізму, коли діють зовнішні, зокрема й фрикційні голономні зв'язки, схема налічує додатково ще п'ять зовнішніх повторюваних зв'язків. Показано їх поконтурне розташування й можливі наслідки їх існування. Уперше проведено структурний аналіз захоплювального пристрою, виконаного на основі спареного кривошипно-повзункового механізму змінної структури з внутрішніми та зовнішніми зв'язками. Здійснено поконтурний аналіз, пошук та усунення у внутрішніх контурах та зменшення кількості шкідливих повторюваних зв'язків у зовнішньому контурі механізму. Розроблено практичні рекомендації щодо зміни рухомостей кінематичних пар для усунення всіх повторюваних зв'язків у внутрішніх контурах механізму. Для зменшення кількості шкідливих повторювань зав'язків запропоновано введення самоустановлюваного розвантажувального з'єднання у зовнішній контур механізму.

Уперше у вітчизняному мистецтвознавстві здійснено комлексне дослідження історико-культурних передумов, визначення стильової типології, виявлення крос-культурних зв'язків нових напрямів театрального танцю XX- поч. XXI ст. Виявлено культурно-історичні передумови реформування академічного балетного театру та виникнення нових форм сценічного танцю на межі XIX - поч. XX ст. Сформульовано критерії віднесення хореографічних творів до таких нових стильових напрямів театрального танцю, як неокласичний танець і джаз-танець, а також різновидів танцю "модерн" XXст. [експресіоністичний ("виразний") танець, "contemporary dance", "модерн-джаз-танець", "стилізований народний танець", "анкоку-буто"] та дослідженj їх генезис. Уточнено значення термінів "неокласичний танець", "джаз-танець", "стилізований народний танець", "contemporary dance". Виявлено етапи формування шкіл "contemporary dance" та німецького "Ausdruckstanz" у XX ст. Досліджено особливості композиції нових напрямів танцю в балетному театрі ХХ - ХХІ ст. З'ясовано вплив естетичних поглядів та теоретичних ідей Мерса Каннінгема на формування моделі постмодерного танцтеатру. Конкретизовано імена українських балетмейстерів - представників танцю "модерн", неокласичного танцю і театрального джаз-танцю XX- поч. XXI ст. та досліджено їх творчий доробок у цій галузі. Підсумовано наявні в літературі дані про засвоєння, опанування, шляхи впровадження естетики стилю "модерн" в хореографії, неокласичного танцю і джаз-танцю в українському балеті XX - початку XXI ст. Досліджено форми презентації танцю "модерн", неокласичного танцю і джаз-танцю на українській театральній сцені.

Здійснено комплексне та системне дослідження адміністративно-правового регулювання галузі ветеринарної медицини (ВМ). Визначено поняття, ознаки й особливості галузі. Виокремлено та розкрито завдання держави в галузі ВМ. Розкрито види, мету й особливості ветеринарно-санітарних заходів галузі. З'ясовано зміст поняття й елементів адміністративно-правового регулювання зазначеної галузі. Охарактеризовано нормативно-правове регулювання галузі ВМ. Визначено структуру адміністративно-правових відносин у галузі ВМ. Розкрито особливості актів реалізації галузі. Запропоновано шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання галузі ВМ. Вивчено міжнародний досвід регулювання, а також виокремлено чинники ефективності адміністративно-правового регулювання галузі ВМ.

Наведено огляд публікацій, які містять інформацію щодо проявів різновидів танцю "модерн" на українській сцені першої пол. ХХ ст. Конкретизовані імена його представників; виявлені способи опанування естетики танцю "модерн" на український сцені зазначеного періоду: використання різновидів танцю "модерн" (ритмопластичний, "вільний", експресіоністичний і "танці машин") режисерами і балетмейстерами для оформлення драматичних вистав; гастрольні виступи А. Дункан, К. Голейзовського, західноєвропейських хореографів (Галичина); постановки балетів авторської хореографії на українських сценах зарубіжними митцями. Досліджено форми презентації танцю "модерн" на український сцені зазначеного періоду : хореографічні вечори; балетні вистави; оформлення драматичних вистав (ритмопластичні побудови масових сцен; пластичні лейтмотиви - характеристики персонажів) тощо.

На основі джерел історії хореографічної культури, наукових праць і мистецької практики вперше у вітчизняному мистецтвознавстві здійснено комплексне дослідження історико-культурних передумов, визначено стильову типологію, виявлено крос-культурні зв'язки нових напрямів театрального танцю XX - початку XXI ст. Виокремлено культурно-історичні передумови реформування академічного балетного театру та виникнення нових напрямів сценічного танцю на межі ХIХ - ХХ ст. Досліджено генезис і сформульовано критерії зарахування хореографічних творів до таких нових стильових напрямів театрального танцю, як неокласичний танець і джаз-танець, а також різновидів танцю "модерн" другої половини XX ст. (експресіоністичний ("виразний") танець, contemporary dance, модерн-джаз-танець, стилізований народний танець, анкоку-буто). Уточнено значення терміна "contemporary dance", простежено етапи формування його школи. Виявлено етапи формування школи німецького Ausdruckstanz у 1920-х pp. Досліджено особливості композиції нових напрямів танцю в балетному театрі ХХ - ХХІ ст. З'ясовано вплив естетичних поглядів і теоретичних ідей Мерса Каннінгема на формування моделі постмодерного танцтеатру. Конкретизовано імена українських балетмейстерів - представників танцю "модерн", неокласичного танцю та театрального джаз-танцю XX - початку XXI ст., досліджено їх творчий доробок у цій галузі. Підсумовано наявні в літературі дані про шляхи проникнення та способи засвоєння, форми презентації танцю "модерн", неокласичного і джаз-танцю в українському балеті XX - початку XXI ст.