Визначено основні компоненти естетичного поняття культури рухів, зокрема, техніки виконання, виразності, узгодженості рухових дій, логічного поєднання елементів, ритмічної узгодженості рухів з музикою, уваги, пам'яті та теоретичних знань.

Определены основные компоненты эстетического понятия культуры движений, в частности, техники выполнения, выразительности, согласованности двигательных действий, логического объединения элементов, ритмической согласованности движений с музыкой, внимания, памяти и теоретического знания.

In the given article the main components of motive-esthetical concept of "culture of movements" are determined. We relate to them the technique of performance, expressiveness, coordination of motive actions, logical combination of elements, rhythmicalcoordination of movements and music, attention, memory & theoretical knowledge.

На підставі широкого комплексу літературних джерел і мистецької практики уперше у вітчизняному мистецтвознавстві наведено цілісну картину функціонування танцю "модерн" у художній культурі XX ст. З'ясовано культурно-історичні передумови виникнення стилю "модерн" та його екстраполяції у мистецтво хореографії. Виявлено, що символізм є однією з найважливіших передумов і, як філософська світоглядна концепція, має відображення у практиці танцю "модерн". Науково сформульовано критерії віднесення хореографічних творів до стилю "модерн" та наведено визначення поняття "школа танцю "модерн". Висвітлено еволюцію танцю "модерн" протягом XX ст. Розглянуто естетико-теоретичні ідеї реформаторів сценічного руху та провідних представників світового танцю "модерн". Визначено особливості розвитку даного стилю у хореографії у дореволюційній і радянській Росії, а також естетико-теоретичні засади постмодерної хореографії. Розглянуто шляхи розповсюдження традиції танцю "модерн".

Проведено естетико-філософський аналіз феномену пластичного в культурі. Пластичне розглянуто як естетико-онтологічну категорію, яка визначає деякий єдиний конфігуративний образ людини і світу. Виражальні характеристики пластичного відображають феномен первинної присутності у світі. Людина та світ осмислюється як цілісна метаморфоза буття, мислительно-тілесні інтенції якого виявляються в екстатичній тілесності, тексті, пластичному образотворенні.

Розглянуто компоненти складової художньо-естетичного досвіду особистості. Актуалізовано модель фахівців - педагога-хореографа та балетмейстера - на тлі цілеспрямувань та функціональної діяльності. Виокремлено набуття естетичного досвіду як специфічної програми соціальної поведінки особистості. Визначено функції універсальності хореографічного мистецтва, які впливають на формування високої організації особистості в суспільстві, інтегрують досягнення культури в основу діяльності людини. Зазначено, що хореографічне мистецтво є не лише предметом зацікавлення широкої глядацької аудиторії, а й спеціальністю в навчальних закладах освіти, певною формою занять в установах культури і мистецтва, що спонукає до його динамічного пропагування в соціумі.

Рассмотрены компоненты составляющей художественно-эстетического опыта личности. Актуализирована модель специалистов - педагога-хореографа и балетмейстера - на фоне функциональной деятельности. Выделено приобретение эстетического опыта как специфической программы социального поведения личности. Определены функции универсальности хореографического искусства, которые влияют на формирование высокой организации личности в обществе, интегрируя достижения культуры в основу деятельности человека. Указано, что хореографическое искусство является не только предметом интереса широкой зрительской аудитории, но и специальности в учебных заведениях, определенной формой занятий в учреждениях культуры и искусства, побуждает к его динамического пропаганды в социуме.

Сomponents are considered part of the artistic and aesthetic experience of the individual. Updated model experts - teacher-choreographer and ballet master - against functional activities. Marked the entry of the aesthetic experience as a specific program of social behavior. The functions of the universality of choreographic art that influence the formation of highly organized individual in society, integrating the cultural achievements of the basis of human activity. Stated that the choreographic artis not only a subject of interest to a wide audience, but also a degree in educational institutions, some form of training in cultural institutions and the arts and stimulates its dynamic propagation in the society.

Дослідження присвячено естетичному аналізу становлення та розвитку індійського храмового танцю як "хієропраксису" або сакрального синкретичного комплексу, який виник на тлі релігії та культури індуїзму. У даному контексті проаналізовано трансформацію розуміння Бога як Абсолюта або Брахмана упанішад до ідеї персонального божества, що призвело до виникнення концепції Космічного Танцівника - Натараджі та його іконографічного образу. Розглянуто естетичні концепції "Натья Шастри" як теоретичного джерела формування та розвитку сакрального естетичного комплексу, найбільш важливою з яких є теорія естетичного досвіду "раса". Досліджено специфіку естетичного канону індійського храмового танцю, що відображує у вигляді певних пластичних кодів символіку космологічного культу Натараджі. Проаналізовано нюанси хореографії індійського храмового танцю та виокремлено елементи його семантики та граматики. Досліджено особливості літературних сюжетів у драматургії індійського храмового танцю та виділено їх типи. Розглянуто трансформацію індійського храмового танцю в сучасний період і виокремлено головні тенденції його розвитку.

Розглянуто складові художнього образу як духовні сходинки щодо пізнання феномена емоційного впливу танцювального мистецтва. Проаналізовано філософсько-естетичні особливості категорій суб'єктивного й об'єктивного, які формують відношення до хореографічного мистецтва в цілому, розкривають своєрідність його духовного розвитку, що є домінуючим фактором у системі загальнолюдських цінностей культурної діяльності. Здійснено грунтовний аналіз структури художнього образу в хореографії з урахуванням закономірностей історичного розвитку культурно-мистецького процесу. Досліджено специфічні особливості відтворення художнього образу в танцях.

Рассмотрены составляющие художественного образа как духовные ступени к познанию феномена эмоционального влияния танцевального искусства. Проанализированы философско-эстетические особенности категорий субъективного и объективного, которые формируют отношение к хореографическому искусству в целом, раскрывают своеобразие его духовного развития, что является доминирующим фактором в системе общечеловеческих ценностей культурной деятельности. Проведен детальный анализ структуры художественного образа в хореографии с учетом закономерностей исторического развития культурно-искусственного процесса. Исследованы специфические особенности изображения художественного образа в танцах.