Виявлено фактори, що вплинули на формування світогляду І. Багряного та його становлення як громадського та політичного діяча. З'ясовано внесок І. Багряного у розвиток українського громадсько-політичного життя в еміграції. Розкрито основні напрями культуротворчої діяльності. Визначено роль та місце І. Багряного в історії України XX ст.

Проаналізовано такі категорії культурної пам'яті, як "м'яка пам'ять" і "тверда пам'ять". До складових "м'якої пам'яті" переміщених українців повоєнної Західної Німеччини належать публікація книг, видання періодики, виступи з доповідями та лекціями у таборах переміщених осіб, організація виставок народної творчості, проведення святкових заходів та днів пам'яті, які мали соборницький характер. До складових "твердої пам'яті" зараховуємо встановлення пам'ятників, хрестів і меморіальних дошок.

Удосконалено інформаційно-методичне забезпечення оцінювання мікроелементного складу ґрунтів України для ведення органічного землеробства, що складається з методології оцінювання придатності ґрунтів для ведення органічного землеробства за вмістом і доступністю мікроелементів; інформаційної бази оцінювання мікроелементного стану ґрунтів України щодо їх придатності для ведення органічного землеробства; прогнозу забезпеченості ґрунтів мікроелементами в умовах органічного виробництва та стратегії оптимізації мікроелементного живлення культур у зонах ведення органічного виробництва.

Визначено причини міграції українців у роки Другої світової війни, проаналізовано соціальний склад мігрантів, вплив економічної кризи у Західній Німеччині на життя українців, соціально-психологічні настрої та розкрито процес адаптації до життя переміщених осіб і біженців із України у Західній Німеччині. Досліджено функціонування української системи освіти та наукові знання. Задіяно в дослідженні широку літературно-джерельну базу. Проаналізовано мовні процеси, розвиток українського музичного, театрального й образотворчого мистецтв, скульптури й архітектури, церковно-релігійного життя, формування культурної пам'яті, спортивного життя українських переміщених осіб і біженців. Розглянуто рівень та якість харчування, стан здоров'я та медичного обслуговування, повсякденну мобільність, чутку як складову інформаційного повсякдення українців у Західній Німеччині. Вивчено особливості функціонування української родини, відзначання свят та проведення дозвілля у післявоєнній Західній Німеччині.