За допомогою методу диференціальної сканувальної калориметрії досліджено теплоту фазових переходів у структурі цукрового розчину у разі додавання трет-бутанолу.

На підставі результатів проведених досліджень науково обгрунтовано шляхи вдосконалення технології вилучення цукрози з міжкристального розчину утфелю останньої кристалізації за умов додавання хімічних реагентів та розроблено спосіб зниження вмісту цукру в мелясі. Установлено, що в результаті гідратації цукрози за присутності трет-бутанолу відбувається перерозподіл співвідношення вільної та зв'язаної вологи за рахунок дольових часток кожного з компонентів. Основний внесок у формування структури, яка утворюється внаслідок взаємодії цукрози з водою за присутності домішок хімічних реагентів, мають водневі зв'язки. З'ясовано, що для зменшення розчинності цукрози необхідно створення умов, які мають полегшувати міжмолекулярну взаємодію її молекул. Це досягється шляхом введення домішок сполук, які здійснюють інтенсивну ближню гідратації, або веденням речовин, ініціюючих ефект дальної гідратації. Запропоновано класифікацію нецукрів за мелясотвірною здатністю з урахуванням їх впливу на структуру водних цукрових розчинів.

Проведено оптимізацію процесу кристалізації цукрози за допомогою методу Харрінгтона і визначено оптимальні параметри проходження процесу кристалізації цукрози у разі додавання хімічного реагенту.

Встановлено, що застосування електроконтактної обробки призводить до переходу матеріалу електроду в продукт, що оброблюється. У цьому разі вміст небезпечних неорганічних елементів може перевищити ГДК. Сформульовано рекомендації щодо розробки харчових технологій.

Встановлено, що всі досліджувані кефіри відносяться до структурованих систем з чітко вираженою надмолекулярною коагуляційною структурою, для яких є характерними міцність і пластичність.

Вивчено взаємодію органічного катіона (ОК) тіабендазолу з гетерополіаніоном структури Кегіна PMo12O403 - за методом УФ-спектроскопії й амперометричного титрування. За допомогою фізико-хімічного методу досліджено (УФ-спектроскопія) характер зв'язку ОК-ГПА у сполуках (TBZH2)3(PMo12O40)2 і визначено співвідношення амперометричним титруванням - спектрофотометричним методом. Встановлені стехіометричні співвідношення реагуючих речовин за допомогою методу амперометричного титрування й спектрофотометричного методу свідчать про утворення іонних асоціатів. Синтезовані малорозчинні іонні асоціати (TBZН2)3(РМо12О40)2 використано як електродноактивні речовини під час синтезу пластифікованих мембран іон-селективного електроду, оборотного до органічного катіона тіабендазолу. Розроблено методики прямого потенціометричного визначення вмісту тіабендазолу в субстанції харчової домішки (Е233) і харчових продуктах, які характеризуються достатньою чутливістю, селективністю, простотою й експресністю.

Наведено комплекс експериментальних досліджень основних хімічних і електрохімічних процесів, які відбуваються при виділенні та визначенні суми основ алкалоїдів на катоді методом електролізу. Розвинуто теорію впливу добавок індиферентних електролітів, при електрохімічному розкладанні яких виділяється декілька додаткових OH-іонів, на швидкість катодного виділення алкалоїдів чистотілу великого (Chelidonium majus L.).