Розглянуто різні форми діалогу природничих музеїв з аудиторією та проаналізовано перші здобутки Державного природознавчого музею НАН України у цій царині внаслідок активізації його освітньо-виховної діяльності, що пов'язано із завершенням тривалого капітального ремонту і поступовою інтеграцією музею в життя громади.

У ході формуючої демутаційної сукцесії на покинутих орних землях кількісні показники відносно постійних ценопопуляцій доволі подібні, хоча на третій стадії знижуються майже удвічі, а на завершальній стадії світлих дубових лісів зростає представництво ценопопуляцій рідкісних видів: Epipactis helleborine, Leucojum vernum, Galanthus nivalis.

Висвітлено особливості антропогенних сукцесій лісових рослинних угруповань карпатської частини басейну річки Дністер. На прикладі модельного регіону на окремих стадіях досліджувались структурно-флористичні перебудови угруповань демутаційних та дигресивних сукцесій лісової рослинності. Встановлено, що загалом в антропогенних сукцесіях перебудовні процеси полягають у змінах структурно-флористичних особливостей серійних рослинних угруповань на рівні субасоціацій та асоціацій, проте, у випадку демутаційних сукцесій такі перебудови сягають рівня порядків та класів рослинних угруповань, а дигресивних - відбуваються здебільшого у межах одного союзу. Виявлено флористичне різноманіття ценопопуляцій рослин, що беруть участь у переребудовних процесах. Шляхом досліджень доведено, що дигресивні та відновні процеси зумовлюють певні ризики втрати автохтонного ценотичного та флористичного різноманіття, особливо ценопопуляцій вузькоспеціалізованих видів рослин, зокрема рідкісних та зникаючих. Розроблено рекомендації стосовно діагностики стану, прогнозу змін і необхідності вживання заходів щодо збереження та відновлення видового різноманіття в сукпесійних угрупованнях.

Наведено основні вимоги до розроблення і застосування інтерактивних музейних уроків у вигляді ігор, що максимально доповнюють шкільну програму. Розглянуто особливі підходи до навчання в стінах природничого музею дітей покоління Альфа. Підкреслено, що головним джерелом реалізації педагогічних ігрових сценаріїв є урок, важливим аспектом якого є ефективний підбір методів і прийомів його проведення. Також наведено одержаний досвід організації дитячих акцій та різноманітних подій, які збільшують музейну аудиторію.

Найголовніше завдання педагога - це навчити дітей вчитися, а зацікавити сучасних учнів у навчанні справа не легка, але можлива. І помічниками можуть стати інноваційні й комп'ютерні технології, що надають змогу не тільки формувати в учнів знання, уміння й навички, але й вирішувати більш важливе завдання, яке постає перед навчанням, - розвивати особистість учня, задовольняти його пізнавальні інтереси. Серед них це імерсійні технології: технології віртуальної (VR) virtual reality та доповненої (AR) augmented reality реальності. Віртуальна реальність зможе перенести в будь-який місце, а доповнена реальність помістить будь-який об'єкт поряд з дитиною. Особливо це необхідно під час підготовки до уроків з учнями покоління Z, які є цифровими громадянами, або "Digital Native". Для представників покоління Z характерне етичне споживання, підприємницькі амбіції, прогресивні погляди на різні теми - від освіти і до питання статі.