Уперше визначено фактори ризику формування психічних розладів, спричинених стресом, у постраждалих внаслідок аварій на вугільних шахтах. Розроблено заходи первинної профілактики даної патології. Уперше за результатами комплексного дослідження цих розладів надано їх клініко-психопатологічну характеристику та виділено варіанти посттравматичного стресового розладу (тривожно-депресивного, астено-депресивного, дистрофічного та соматоформного) у постраждалих гірників. Розроблено комплекс лікувальних заходів (психофармакотерапевтичних та психотерапевтичних) щодо психічних розладів, спричинених стресом, у шахтарів і оцінено їх ефективність.

Описана разработанная система терапии лиц с высоким риском аутоагрессивного поведения, работа которых связана с опасностью. Предложенная система терапии включала в себя использование фармакотерапии и психотерапии (индивидуальной, групповой и семейной) в сочетании с физиотерапией. В групповой психотерапии использовался психодинамический, психодраматический и арт-подход. В процессе работы сформировалось 2 группы сравнения. Первая получала систему терапии (фармако-, психо- и физиотерапию), вторая группа получала фармако- и физиотерапию без психотерапии. Эффективность разработанной системы терапии оценена по результатам динамики согласно клиническим шкалам HAM-D, HAM-A, CGI-S и CGI-I. Доказано, что предложенная система терапии более эффективна, чем использование фармако- и физиотерапии без психотерапии.

Мета роботи - вивчити рівень якості життя (ЯЖ) осіб небезпечних професій, визначити клініко-психопатологічні чинники, які впливають на ЯЖ у них, створити систему допомоги цій категорії осіб у межах біопсихосоціальної парадигми. Обстежено 534 працівників небезпечних видів професій, з них 354 пацієнтів відібрано в дослідження за критеріями залучення (278 гірників і 76 машиністів та їх помічників). Усі обстежені чоловічої статі, середній вік - 37 років. Усім пацієнтам проводили клініко-психопатологічне, психодіагностичне, клініко-анамнестичне обстеження, оцінювали рівень ЯЖ за допомогою шкал, збирали інформацію за допомогою "Карти обстеження пацієнта із підвищеним ризиком саморуйнівної поведінки". В осіб небезпечних видів професій визначено переважно низький рівень ЯЖ. Виділено статичні та динамічні складові ЯЖ, впливаючи на які вдавалося досягти поліпшення ЯЖ. Визначено клініко-психопатологічні чинники, які впливали на ЯЖ осіб небезпечних видів професій. Пацієнтам проводили комплексну терапію: фармакотерапію в гострий період та індивідуальну і групову психотерапію в подальшому, що поліпшувало рівень ЯЖ пацієнтів.

і загальне сприйняття ЯЖ, соціоемоційна, громадська і службова підтримка, самореалізація і духовна реалізація), впливаючи на які, можна поліпшувати ЯЖ зазначеної категорії пацієнтів.

Проаналізовано результати комплексного дослідження аутоагресивної поведінки у осіб небезпечних видів професій. Визначено предиктори та превентори аутоагресивної поведінки у даного контингенту осіб, удосконалено діагностику та розроблено комплексну систему терапії психічних і психосоматичних розладів у таких пацієнтів. Наведено удосконалену систему скринінгу аутоагресії та психічної патології у таких осіб, виявлено серед них групи ризику з метою професійного відбору та надання більш ранньої допомоги.

Представлена система терапии психических расстройств у лиц опасных профессий. Описаны этапы и содержание психотерапевтического лечения (индивидуального, группового, семейного). Оценка эффективности проведенного лечения проведена на основании сравнения динамики показателей по совокупности клинических шкал в терапевтических группах.

Присвячено вирішенню однієї з актуальної науково-практичної проблеми психіатрії - комплексному дослідженню психічних і психосоматичних розладів у осіб небезпечних видів професій з аутоагресивною поведінкою, яке дозволило визначити її предиктори та превентори у зазначеного контингенту осіб, удосконалити діагностику та розробити комплексну систему терапії зазначених розладів у даних пацієнтів. Зауважено, що за допомогою інформаційно-аналітичного, клініко-анамнестичного, соціально-демографічного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного та статистичного методів обстежено 534 пацієнти. На першому етапі дослідження під час скринінгу було сформовано 2 групи - основна (354 особи небезпечних видів професій) та контрольна (123 пацієнти, професія яких не була небезпечною). В результаті дослідження виявлено предиктори аутоагресивної поведінки у осіб небезпечних видів професій. Досліджено та систематизовано клініко-феноменологічні особливості психічних та психосоматичних розладів. Удосконалено діагностику аутоагресії та психічної патології у такої категорії пацієнтів. Визначено групи ризику з метою професійного відбору та надання більш ранньої допомоги таким пацієнтам. Розглянуто клінічні прояви психічних та психосоматичних розладів у осіб небезпечних видів професій. На другому етапі дослідження розроблено та апробовано систему терапії психічних та психосоматичних розладів у працівників небезпечних видів професій (психофармако -, індивідуальна та групова психо -, фізіотерапія), досліджено її ефективність на основі динаміки показників тривоги та депресії за результатами клінічних шкал: шкали оцінки важкості тривоги Гамільтона (НАМ-А), шкали оцінки важкості депресії Гамільтона (НАМ-D) та шкали клінічного враження (GGI). Зауважено, що для цього пацієнтів основної групи було розподілено на дві терапевтичні підгрупи: підгрупа "А" - пацієнти одержували терапію за розробленою системою та підгрупа "Б" — без психотерапії. Запропоновано інструментарій для оцінювання ефективності проведеного лікування психічних і психосоматичних розладів у осіб небезпечних видів професій.

Досліджено аутоагресивну поведінку у осіб небезпечних видів професій, яке дозволило визначити предиктори та превентори аутоагресивної поведінки у зазначеного контингенту осіб, удосконалити діагностику та розробити систему терапії психічних і психосоматичних розладів у даних пацієнтів. За допомогою клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного, клініко-анамнестичного, інформаційно-аналітичного та статистичного методів обстежено 534 пацієнти (скринінг). Сформовано дві групи - основна (354 особи небезпечних видів професій) та контрольна (123 пацієнти, професія яких не була небезпечною). Виявлено предиктори аутоагресивної поведінки у осіб небезпечних видів професій, досліджено та систематизовано клініко-феноменологічні особливості психічних і психосоматичних розладів. Удосконалено систему скринінгу аутоагресії та психічної патології у даної категорії пацієнтів, що дозволило визначити групи ризику осіб з підвищеним рівнем аутоагресії з метою професійного відбору та надання більш ранньої допомоги таким пацієнтам. Розроблено й апробовано систему терапії психічних і психосоматичних розладів у працівників небезпечних видів професій (психофармакотерапія, індивідуальна та групова психотерапія, фізіотерапія), досліджено її ефективність на основі динаміки показників тривоги та депресії за результатами клінічних шкал НАМ-А, HAM-D та CGI. Для цього пацієнтів основної групи було розподілено на дві терапевтичні підгрупи: підгрупа "А" - пацієнти одержували терапію за розробленою системою та підгрупа "Б" - без психотерапії.

Определены клинические особенности течения клинических расстройств, развивающихся у пострадавших вследствие аварий и катастроф техногенного характера, в зависимости от времени возникновения после аварии.

Проанализированы данные литературы, касающиеся истории развития взглядов на психические расстройства, связанные со стрессом. Освещены современные представления об этиологии, патогенезе, психопатологической картине и лечении этих нарушений. Обоснована необходимость изучения психических расстройств, связанных со стрессом, у горняков, пострадавших в результате аварий на угольных шахтах Донбасса, для дальнейшей разработки адекватных методов их диагностики и лечения у данного контингента.