Досліджено "Театральний роман" М.Булгакова у контексті категорій "психологія творчості", "літературний психологізм", "театральний психологізм" та "жанрова своєрідність" роману. Проведено всебічний аналіз твору й узагальнено його ідейно-художні особливості - поєднання психологізму й іронії, фантастики та філософії. Охарактеризовано жанр даного твору як автобіографічного психолого-іронічного роману з елементами візіонерського наповнення. Розглянуто концепцію світу й людини в "Театральному романі" та проблему "людина й творчість" як її складову, наголошено на значущості позитивних і негативних наслідків пошуку таємниць буття. Показано, що внутрішній інтенціональний сюжет об'єднує етапи літературної та театральної творчості, містифікацію двійництва та самодублювання читача. У романі створено художню модель творця, який живе у вигаданому театральному світі та сприймає його як міф. Визначено структуру й функціонування міфу в "Театральному романі": від захопленості театральним життям до викриття його руйнівної ритуальності.

Мета роботи - оцінка клінічної ефективності інгібіторів ароматази в жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) залежно від наявності функціональних поліморфізмів гена CYP19. Проведено порівняння клінічних виходів у разі застосування у безплідних жінок із СПКЯ інгібітора ароматази летрозолу та селективного модулятора естрогенових рецепторів кломіфену. Показано переваги призначення інгібітора ароматази з метою індукції овуляції. Визначено обмеження, пов'язані з наявністю гомозиготного стану за функціональними поліморфізмами rs12907866, rs2414096, rs4646 гена CYP19.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.55-1

Рубрики:

Фізіологія і патологія функцій яєчників

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено клініко-генетичну оцінку ризику ановуляторного безпліддя залежно від поліморфізму генів ферментів детоксикації. Вперше оцінено стан оваріального резерву у разі ановуляторного безпліддя. Вперше встановлено значення поліморфізму генів, які кодують ферменти детоксикації ксенобіотиків, у формуванні патологічних змін фолікулогенезу в жінок з ановуляторним безпліддям. Вперше на основі клініко-генетичного аналізу запропоновано лікувальну тактику у хворих з ановуляторним безпліддям у разі синдромуполікістозни яєчників, засновану на деферинційованому застосуванні гормональної терапії залежно від генотипових і фенотипових характеристик.

Мета роботи - визначити діагностичну точність, чутливість, специфічність, позитивне та негативне прогностичні значення ультразвукової діагностики гіперплазії ендометрія (ГЕ) за допомогою порівняння результатів трансвагінального ультразвукового дослідження з патогістологічним висновком. Здійснили ретроспективний аналіз 156 історій хвороби пацієнток, котрим виконано гістерорезектоскопію або лікувально-діагностичне вишкрібання порожнини матки (ПМ), з наступним порівнянням передопераційного діагнозу за результатами трансвагінального ультразвукового дослідження (ТвУЗД) і патогістологічного висновку. Відповідно до результатів ТвУЗД перед процедурою пацієнток поділили на 2 групи. Перша группа (ПП) - 71 жінка з передопераційним діагнозом ГЕ. У другій групі (ДП) було 85 жінок, яким входження в ПМ виконали за іншими показаннями. За допомогою статистичних і математичних методів визначена діагностична цінність методу ТвУЗД для виявлення ГЕ та для патології, котра надалі потребує інвазивного втручання в ПМ. У ПП збіг передопераційного діагнозу (за даними ТвУЗД) із патогістологічним висновком ГЕ визначили тільки у 35 жінок, тобто позитивне прогностичне значення становило тільки 49,3 %. Аналіз ДП жінок показав, що правильний діагноз (відсутність ГЕ) спостерігали у 52 випадках, тобто негативне прогностичне значення дорівнювало 61,18 %. Чутливість ТвУЗД під час діагностики ГЕ становила тільки 51,47 % (95 % CI 39,03 - 63,78). Специфічність ТвУЗД під час діагностики ГЕ становила 59,09 % (95 % CI 48,09 - 69,46). Але щодо лікувальної тактики, то відсутність показань до інвазивного внутрішньоматкового втручання спостерігали в 4,22 % жінок ПП та у 2,35 % ДП. Висновки: ТвУЗД має низьку діагностичну цінність для встановлення точного діагнозу ГЕ. ТвУЗД має високу діагностичну цінність для визначення лікувальної тактики (необхідності виконання гістерорезектоскопії чи лікувально-діагностичного вишкрібання ПМ) при внутрішньоматковій патології. Встановили низьку діагностичну цінність ТвУЗД під час діагностики ГЕ, що диктує необхідність додаткового аналізу, враховуючи кваліфікацію фахівців з УЗ-діагностики, з'ясування адекватності виконання наказу МОЗ № 676, який вимагає наведення таких параметрів, як структура ендометрія, включення, звукопровідність, зовнішній контур М-ЕХО та рельєф ПМ, а в пацієнток у пери- і постменопаузі - визначення ендометріально-маткового співвідношення.

Подано огляд останніх даних щодо гіперплазії ендометрію. Досліджено епідеміологію та патогенез розвитку гіперпластичних процесів ендометрію. Описано основні положення міжнародних настанов щодо лікування і спостереження пацієнтів з гіперплазією ендометрію.

Поліпи ендометрія є однією з найпоширеніших причин аномальних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку і в період постменопаузи. Наведено огляд літератури щодо етіології, патогенезу, діагностики й лікування поліпів ендометрія. Жінкам репродуктивного віку рекомендується видалення симптоматичних поліпів ендометрія. Крім того, поліпектомію слід рекомендувати: жінкам з чинниками ризику розвитку гіперплазії ендометрія або раку ендометрія, жінкам з поліпами, діаметр яких понад 1,5 см, жінкам із множинними поліпами або з поліпами, які пролабують крізь шийку матки, а також жінкам із безпліддям. Усім жінкам в постменопаузі рекомендується поліпектомія.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2 + Р716.213.026

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Еклампсія і прееклампсія

Шифр НБУВ: Ж24354 Пошук видання у каталогах НБУВ