Розроблено, апробовано та впроваджено в навчальний процес систему творчих вправ, спрямованих на розвиток мотивації до вивчення рідної мови у молодших школярів. Уточнено класифікацію творчих вправ з рідної мови для початкової ланки освіти. З'ясовано лінгвістичні, психолого-педагогічні й методичні засади, шляхи і способи роботи над творчими вправами з рідної мови. Удосконалено методику роботи над творчими вправами як дієвого чинника формування високого рівня мотивації до вивчення рідної мови в учнів початкових класів.

Розкрито сутність компетентнісного, комунікативно-діяльнісного, культурологічного підходів до розвитку мовлення дошкільників. З'ясовано, як відбувається розвиток мовлення в дошкільному віці у межах особистісно орієнтованого підходу, обгрунтовано необхідність розробки й упровадження словоцентричного підходу до мовної освіти й мовленнєвого розвитку дошкільників. Виділено та охарактеризовано мовну та мовленнєву компетенції, їх змістові характеристики. Досліджено змістове наповнення терміну "номінатема" та "глоса", їх співвідношення в контексті актуалізації пошуку методів і прийомів навчання мови словом з метою реалізації завдань мовної освіти й мовленнєвого розвитку дітей.

Раскрыта сущность компетентностного, коммуникативно-деятельностного, культурологического подходов к развитию речи дошкольников. Выяснено, как происходит развитие речи в дошкольном возрасте в рамках личностно ориентированного подхода. Обоснована необходимость разработки и внедрения словоцентричного подхода к языковому образованию и речевому развитию дошкольников. Выделена и охарактеризована языковая и речевая компетенция, их содержательные характеристики. Исследовано смысловое наполнение термина "номинатема" и "глосса", их соотношение в контексте актуализации поиска методов и приемов обучения языку словом в целях реализации задач языкового образования и речевого развития детей.

The article analyzes some conceptual approaches to language education and speech development of preschool children. It ascertains the essence of competence, communicative and active, cultural approaches. It explains how language development happens atpreschool age in terms of learner-oriented approach. It substantiates necessity of developing and implementing the world-centered approach to language education and speech development of preschoolers.

Обгрунтовано особливості дослідження дитячого словника. Наведено приклади конкретних методик та виявлено рівні засвоєння слів дошкільнятами. Особливу увагу, на думку автора, заслуговує методика перевірки понять значення слова та метод вільних словесних асоціацій, за допомогою якого відбувається перехід пасивного словника в активний. Визначено показники рівнів лексичного розвитку дитини для діагностики розумового розвитку та рівня мовленнєвої готовності дітей до шкільного навчання. Підтверджено тезу вітчизняних науковців, що в лінгводидактичних дослідженнях суттєвим моментом є використання системи методів, яка забезпечить репрезентативність і валідність первинної інформації, і розробка якої є перспективою подальших досліджень.

Рассмотрены особенности исследования детского словаря. Приведены примеры конкретных методик и выявлены уровни усвоения слов дошкольниками. Особое внимание, по мнению автора, заслуживает методика проверки понятий значения слов и метод свободных словесных ассоциаций, с помощью которого происходит переход пассивного словаря в активный. Определены показатели уровней лексического развития ребенка для диагностики умственного развития и уровней речевой готовности детей к школьному обучению. Подтвержден тезис отечественных ученых о том, что существенным моментом в лингводидактичних исследованиях является использование системы методов, которая обеспечит репрезентативность и валидность первичной информации.

The article substantiates patterns of studying children's vocabulary: ascertains the purpose of the survey; provides examples of specific techniques; detects the level of mastering words by preschoolers; determines the degree of mastering words by children.

Здійснено аналіз словоцентричної системи Л. С. Виготського в контексті сучасних підходів до мовної освіти та мовленнєвого розвитку дошкільника. З'ясовано погляди відомого вченого з питання деталізації семіотичного аспекту значення слова та особливості його формування в дітей дошкільного віку. Виокремлено основні тези розробленої ним культурно-історичної теорії: значення слова в єдності спілкування та узагальнення; єдність мислення та афекту; соціалізація мислення практикою; "генетична схема зміни значень"; індикативна, номінативна та сигніфікативна функції слова; зв'язок розвитку свідомості з розвитком слова. Відзначено вплив мовлення на перебудову системи відображення предметного світу в психіці дитини. Узагальнено результати експериментів Л. С. Виготського з дітьми, досліджено погляди психолога про дитячу гру в аспекті визначеної проблеми.

Осуществлен анализ словоцентрической системы Л. С. Выготского в контексте современных подходов к языковому образованию и речевому развитию дошкольника. Выяснены взгляды известного ученого по вопросу уточнения семиотического аспекта значения слова и особенности его формирования у детей дошкольного возраста. Выделены основные тезисы разработанной им культурно-исторической теории: значение слова в единстве общения и обобщения; единство мышления и аффекта; социализация мышления практикой; "генетическая схема изменения значений"; индикативная, номинативная и сигнификативная функции слова; связь развития сознания с развитием слова. Отмечено влияние речи на перестройку системы отображения предметного мира в психике ребенка. Обобщены результаты экспериментов Л. С. Выготского с детьми, исследованы взгляды психолога о детской игре в аспекте исследуемой тематики.

The author analyzes L. S. Vygotsky's word-centric system in the context of modern approaches to preschooler's language education and speech development. The article demonstrates the famous scientist's standpoints as for word meaning and peculiarities of its formation at preschool children according to some most characteristic works; generalizes results of experimental work held with preschool children by L. S. Vygotsky's, presents the scientist's considerations about children's game in the aspect of a particular problem.

Зроблено теоретичний аналіз наукової літератури лінгвістичного спрямування, Зазначено, що в основі методики класифікації лексичної основи української мови є семасіологічний принцип класифікації лексики як такий, що не нав'язує апріорних схем і є більш придатним для мовного матеріалу. Розглянуто лінгвістичні основи словоцентричного підходу до мовної освіти дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, зокрема досліджено лексичне значення як визначальну категорію класифікації лексики; здійснено огляд ономасіологічного та семасіологічного підходів до класифікації лексики. Визначено та охарактеризовано принципи класифікації лексичної основи української мови.

Рассмотрены лингвистические основы словоцентрического подхода к языковому образованию детей дошкольного и младшего школьного возраста, в частности исследовано лексическое значение как определяющая категория классификации лексики; осуществлен обзор ономасиологичного и семасиологического подходов к классификации лексики; определены и охорактеризованы принципы класификации лексической основы украинского языка. Сделан теоретический анализ научной литературы лингвистического направления, указано, что в основе методики классификации лексической основы украинского языка находится семасиологический принцип классификации лексики как таковой, что не навязывает априорных схем и более пригоден к речевому материалу.

The article analyzes linguistic bases of the world-centered approach to linguistic education of children in preschool and primary school age. The author considers lexical meaning to be a denermining category for vocabulary classification; ascertains principles of classification of lexical bases of the Ukrainian language.

Наголошено, що значне місце в особистісному зростанні дошкільника займає мовленнєва компетентність, детермінована у Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» в одну із семи ліній розвитку із визначенням сутності та специфіки завдань означеного напряму, вікової динаміки дітей, особливостей організації їх життєдіяльності від народження до вступу до школи. Обгрунтовано поступовість узагальнення слів у лексиці дитини дошкільного віку. Зроблено висновок про те, що у своїй конкретно-віднесеній формі значення слова виникає раніше поняття і є передумовою його становлення.

Отмечено, что значительное место в личностном росте дошкольника занимает речевая компетентность, детерминированная в Базовой программе развития ребенка дошкольного возраста «Я в мире» в одну из семи линий развития с определением сущности и специфики, задач этого направления, возрастной динамики детей, особенностей организации их жизнедеятельности от рождения до поступления в школу. Обоснована постепенность обобщения слов в лексике ребенка дошкольного возраста. Сделан вывод, что в своей конкретно-отнесенной форме значение слова возникает раньше понятия и является предпосылкой его становления.

The author of the article explores the peculiarities of development of the lexical system of a child of preschool age in ontogeny, clarifies the essence of each stage of the development of the system organization of children’s vocabulary, determines the possibility of learning words of different degrees of generalization.

Обгрунтовано специфіку мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку в контексті педагогіки Ф. Фрьобеля. Виокремлено основні напрями науково-практичних розробок у галузі мовленнєвого розвитку та навчання мови дітей на етапі дошкільного дитинства. З’ясовано завдання з розвитку мовлення, обгрунтовані німецьким педагогом Ф. Фрьобелем.

Обоснована специфика речевого развития детей дошкольного возраста в контексте педагогики Ф. Фребеля. Выделены основные направления научно-практических разработок в области речевого развития и обучения языку детей на этапе дошкольного детства. Выяснены задачи развития речи, обоснованные немецким педагогом Ф. Фребелем.

Substantiates the specific features of children’s speech development in the context of F. Frobel’s pedagogy. Allocated the main directions of scientific and practical researches in speech development and language training children under school age. The speech development tasks, which were proved by German teacher F. Frobel, are found out.

Висвітлено специфіку забезпечення наступності мовної освіти дітей в історичному контексті. Простежено еволюцію цілепокладання навчання дітей рідної мови в лінгводидактиці України. З’ясовано особливості термінологічного поля дослідження та окреслено проблемні моменти, що спонукають до подальших розвідок у царині лінгводидактичної науки.

Рассмотрена специфика обеспечения преемственности языкового образования детей в историческом контексте. Прослежена эволюция целеполагания обучения детей родному языку в лингводидактике Украины. Выявлены особенности терминологического поля исследования, изложены проблемные моменты, побуждающие к дальнейшим исследованиям в области лингводидактической науки.

The specific of providing children’s language education continuity in the historical contextis considered.The evolution of children’s native language teaching purposefulness is traced in Ukrainian linguodidactics.Identified the specific of the research field terminology, the problematic issues, which lead to the further research in the field of linguodidactic science.

Обгрунтовано необхідність словоцентричного підходу до мовної освіти й мовленнєвого розвитку молодшого школяра. Доведено необхідність здійснення систематичної роботи над словом. Визначено завдання у роботі над лексикою. Виявлено недоліки традиційного підходу до організації роботи над засвоєнням нових слів на уроках рідної мови в початковій школі. Окреслено пріоритети словоцентричного підходу до означеної проблеми.

Обоснована необходимость словоцентрического подхода к языковому образованию и речевому развитию младшего школьника. Доказана необходимость осуществления систематической работы над словом. Определены задачи в работе над лексикой. Выявлены недостатки традиционного подхода к организации работы над усвоением новых слов на уроках в начальной школе. Определены приоритеты словоцентрического подхода к обозначенной проблеме.

The necessity word centrism approach to language learning and language development of primary school children. The necessity of systematic work on the word. Certain tasks in the work on vocabulary. Revealed the shortcomings of the traditional approach to work on learning new words in their native language classes in elementary school. Priorities outlined word centrism approach to definite problem.

Здійснено аналіз компетентнісного, комунікативно-діяльнісного, функціонального, культурологічного, особистісно-орієнтованого підходів до розвитку діалогічного мовлення дошкільників. Обгрунтовано доречність запровадження словоцентричного підходу до мовленнєвого розвитку дітей, що імовірно дозволить забезпечити цілісність у реалізації поставлених завдань.

Осуществлен анализ компетентностного, коммуникативно-деятельностного, функционального, культурологического, личностно ориентированного подходов к развитию диалогической речи дошкольников. Обоснована уместность введения словоцентрического подхода к речевому развитию детей, что предположительно позволит обеспечить целостность в реализации поставленных задач.

The analysis of the competence, communicative and active, functional, cultural, individual approach to the development of dialogue speech preschoolers was made.The relevance introduction of word centric approach to language development of children was proved that presumably would helped to ensure the integrity of implementation of tasks.