Встановлено, що в польових дослідах, на штучно заражених посівах лектинмісткі рослинні екстракти пригнічували розвиток летючої сажки ярого ячменю. Доведено властивість екстрактів обліпихи крушиноподібної (Hippophae rhamnoides L.) та нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) знижувати ураженість хворобою сприйнятливого сорту Добробут, що позитивно впливає на ураженість та його структуру.

Доведено, що лектини, які містяться в рослинних екстрактах, здатні гальмувати розвиток теліоспор летючої сажки ярого ячменю. Висока інгібуюча активність характерна для лектинів звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) і лектинмістких екстрактів обліпихи крушиновидної (Hippophae rhamnoides L.) та нагідків лікарських (Calendula officinalis L.).

Розроблено технологічні схеми одержання лектинів і лектинвмісних екстрактів з відходів лікарських рослин після їх використання у фармацевтичному виробництві. Зазначені технології апробовано за лабораторних умов, доведено їх високу ефективність. Це дає можливість ефективно використовувати відходи фармацевтичної промисловості. Одержані біологічно активні речовини можуть мати практичне застосування як регулятори росту та засоби захисту рослин.

Викладено результати багаторічних досліджень з питань ідентифікації виділення та визначення біологічної активності специфічних білкових сполук - лектинів (Л). Доведено наявність Л у грунті. Наведено параметри їх характеристик і на цій підставі розроблено методики оцінки утворення бульбочок на корінні бобових і грунтостомлення посівів цукрових буряків. Виявлено Л лікарських та вітамінних культур. Указано на доцільність їх використання для діагностики фізіологічного стану організму людини, її імунокорекції, передусім, ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Експериментально встановлено, що екзогенні Л лікарських рослин зменшують пошкодження ячменю летючою сажкою, стимулюють зав'язування плодів та утворення насіння у груші у разі запиленні або без нього.

Розроблено нові екологічні підходи щодо екзогенного застосування лектинів і лектинвмісних екстрактів з метою зменшення ураженості хворобами та підвищення продуктивності сільськогосподарських культур. Встановлено, що хімічно чисті лектини та лектинвмісні екстракти рослинного походження мають широкий спектр біологічної дії. Залежно від концентрації вони пригнічують або стимулюють біотести. Виявлено рослини, які характеризуються наявністю лектинів і комплексу біологічно активних речовин, якими є бузина чорна, обліпиха крушиноподібна, нагідки лікарські, цмин пісковий, шавлія лікарська, звіробій звичайний, суниці лісові, парило звичайне. Нативні екстракти рослин здатні інгібувати проростання теліоспор летючої сажки ячменю. За цього активність екстрактів залежить від наявності в них лектинів. Вивчено ефективність лектинвмісних екстрактів для екзогенного застосувння з метою зменшення ураженості ячменю летючою сажкою. Встановлено, що за умов передпосівної обробки насіння ячменю рослинними біологічно активними екстрактами обліпихи крушиноподібної та нагідок лікарських зменшилась ураженість посівів ячменю летючою сажкою на 53,5 % - 73,3 % та підвищилась продуктивність культури на 2,2 - 4,4 ц/га. Відзначено, що відходи переробки лікарської сировини на фармацевтичних підприємствах містять лектини. Розроблено екологічно безпечні технологічні схеми одержання лектинів і лектинвмісних екстрактів у препаративних формах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.39

Рубрики:

Інші лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати фітоекспертизи насіння сої. Визначено показники якості, ступінь інфікування та видовий скіад патогенних мікроорганізмів. Ідентифіковано представники грибної (роди Alternaria, Fusarium, Peronospora, Cladosporium, Botrytis, Aspergillus, Pіnicillium, Mucor) і бактеріальної флори (бактерії роду Pseudomonas). Серед виявлених патогенів найбільшу поширеність мали гриби родів Alternaria (26 - 35 %) і Mucor (22 - 47 %). Встановлено, що видовий склад патогенів є неоднаковим на різних сортах сої. Найбільш різноманітним він був у насінні сої сорту Київська 98.

Викладено результати фітоекспертизи насіння сої сорту Вільшанка Визначено показники якості, ступінь інфікованості та видовий склад патогенних мікроорганізмів. Визначено домінуючі гриби родів FusariumAlternaria, Mucor. Вивчено дію хімічних і біологічних препаратів для знезараження насіннєвого матеріалу та їх вплив на ріст і розвиток проростків сої.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31 + П212.103-27

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31 + П212.103-27

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Лікарські рослини (ЛР) є важливим джерелом біологічно активних речовин, які широко застосовуються у різних галузях виробництва, насамперед, фармацевтичному. З огляду на зростання частки лікарських препаратів рослинного походження, попит у світі на рослинну сировину невпинно зростає. Найважливішою проблемою в лікарському рослинництві є якість вирощеної продукції, і тут вразливою ланкою технології є пошкодження рослин хворобами й ураження шкідниками, що призводить до необхідності розробити певну систему захисту. Найбільш відчутні господарські втрати лікарської сировини спричинюють борошнисторосяні та іржасті гриби, збудники кореневих гнилей і плямистостей (філостіктоз, рамуляріоз, антракноз, септоріоз, церкоспороз та інші). Ураження ними рослин призводить до зниження вмісту біологічно активних діючих речовин (ефірних олій, полісахаридів, флавоноїдів, оксикоричних кислот тощо). Істотний вплив на схожість і розвиток рослин має насіннєва інфекція, тому важливим елементом у технології вирощування лікарських рослин є фітоекспертиза насіння на наявність шкідливої мікрофлори. Аналіз наукових джерел щодо фітопатогенного стану плантацій ЛР вказує на необхідність пошуку нових підходів до їх захисту від збудників хвороб, що сприятиме поліпшенню якості ЛР сировини. Узагальнення даних вивчення впливу біопрепаратів на об'єкти цільового використання та об'єкти захисту - лікарські рослини - показало ефективність використання мікроорганізмів у боротьбі з патогенами рослин. Тривалий час з метою контролю за поширенням і розвитком патогенів використовували біофунгіциди. Основними механізмами контролю вважалися мікопаразитизм, антибіоз і боротьба за ресурси і простір. Останні дослідження свідчать, що їх застосування включають індуковану системну або локальну резистентність рослин. Більшість біофунгіцидів містять спори і міцелій грибів (штами Trichoderma ssp.) або спори і продукти метаболізму бактерій (Pseudomonas aureofaciens, P. fluorescens, Bacillus subtilis). У системі біологічного захисту лікарських рослин активно вивчаються препарати різного спрямування, серед яких стимулятори росту, імуномодулятори та індуктори стійкості. Через суворі вимоги до якості ЛР сировини зменшився асортимент фунгіцидів у захисті ЛР, альтернативою яким є біопрепарати. Однак їх активне випробування проведено лише на економічно рентабельних культурах (зернових, овочевих, плодових) та на обмеженій кількості видів ЛР. Вважаємо за доцільне активізувати дослідження в напрямі біоконтролю за хворобами ЛР.

Збереження земельних ресурсів в умовах їх активної експлуатації та масового прояву земельно-деградаційних процесів, що порушують цілісність грунтового покриву нині залишається надзвичайно актуальним питанням, що потребує розв'язання. Досвід світової практики свідчить, що перспективи застосування органічного землеробства в "чистому вигляді" виявляються вельми обмеженими, зважаючи на ті чи ті причини. Водночас для розвитку екологізації землеробства на території різних країн світу, зокрема й України необхідно створити певні передумови, а саме, економічні, соціальні та культурні, а також досить високий рівень науково-технічної бази та теоретичних знань, що своєю чергою є надважливою складовою частиною в цьому процесі. Мета статті - розкриття окремих агротехнічних заходів, що сприяють екологізації землеробства при виробництві продукції рослинництва. Наведено дані відносно засобів та агротехнічних прийомів на прикладі багаторічних спостережень при вирощуванні сільськогосподарських культур (2012 - 2019 рр.) в органічній сівозміні на базі ПП "Агроекологія" Шишацького району Полтавської області, які можуть застосовуватися в сучасних умовах ведення галузі сільського господарства з метою отримання екологічно чистої продукції рослинництва та екологізації землеробства загалом. Висвітлено заходи з екологізації землеробства при вирощуванні окремих культур, а саме: пшениці озимої, ячменю ярого, кукурудзи на зерно, сої, гороху, буряку цукрового, ріпаку, соняшнику, проса та гречки. Для кожної з культур описані різні прийоми та заходи, що пов'язані з: вибором культур попередників; особливостями обробки посівного матеріалу засобами, що сприяють кращій схожості, підвищенню їхньої врожайності або захищають від хвороб різної етіології; особливостями їх сівби й подальшого агротехнологічного обробітку аж до збору врожаю. Одночасно в роботі запропоновано різні варіанти проведення заходів, пов'язаних зі зменшенням чи знищенням забур'яненості посівних площ, а також такі, що допомагають у боротьбі з мишовидними гризунами та комахами - шкідниками зернових культур. Отже, висвітлені дані мають як теоретичну, так і практичну цінність для спеціалістів, що впроваджують екологізацію землеробства, оскільки розкривають важливі питання.

Досліджено особливості поширеності та розвитку альтернаріозу (Alternaria solani) і фітофторозу (Phytophthora infestans) на рослинах томатів сорту Малинове віканте протягом вегетації в 2019 - 2020 рр. на виробничих плантацій. Визначено вплив гідротермічних умов на поширеність і розвиток домінуючих хвороб томатів у Лісостеповій зоні України. Відмічено, що погодні умови 2019 р. (чергування спекотної посушливої погоди з дощами і рясними росами) сприяли поширеності альтернаріозу: у фазі цвітіння - 12,3 %, у фазі плодоношення - 26,3 %. При цьому інтенсивність розвитку хвороби в період формування плодів досягла максимального значення 32,3 %, що на 12,5 % вище, ніж у фазі цвітіння. З метою контролю альтернаріозу і фітофторозу на томатах сорту Малинове віканте досліджено дію фунгіцидів різних хімічних груп. В якості еталона обрано препарат Ридоміл Голд МЦ 680 г/л WG, (металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг), ефективність якого порівнювалася з більш сучасними препаратами: Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (піраклостробін, 40 г/л + диметоморф, 72 г/л) та Консенто, 450 г/л к.с. (фенамідон 75 г/л + пропамокарб-гідрохлорид, 375 г/л). Досліджувані фунгіциди характеризувалися високою фунгістатичною активністю, однак збудники альтернаріозу і фітофторозу виявляли різну чутливість до діючих речовин. У захисті рослин проти фітофторозу більш ефективними, у порівнянні з еталонним препаратом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г. виявилися Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (пригнічував розвиток хвороби на 78,5 %) та Консенто, 450 г/л к.с. (пригнічував розвиток хвороби на 85,2 %). Аналогічна тенденція прослідковувалася відносно альтернаріозу: найбільш ефективним був препарат Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., технічна ефективність якого становила 83,4 %. Даний показник на 23,6 % вищий, ніж у еталону. Ефективність фунгіциду Консенто, 450 г/л к.с. дещо нижча (на 4,5 %), ніж у Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., але на 28,1 % вища порівняно з фунгіцидом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г. (59,8 %). Проведені дослідження підтверджують специфічну активність обраних фунгіцидів відносно хвороб, які спричиняються нижчими (Phytophthora infestans) і вищими (Alternaria solani) грибами. Аналізуючи склад комплексу діючих речовин обох досліджуваних препаратів, зроблено припущення, що зазначена специфічність забезпечується поєднанням двох діючих речовин: для Кабріо Дуо - піраклостробіном і диметоморфом, а для Консенто - фенамідоном і пропамокарб-гідрохлоридом. Дещо нижча ефективність препарату Кабріо Дуо, порівняно з Консенто, може свідчити про формування резистентності у популяції збудника фітофторозу відносно стробілуринової діючої речовини, тоді як у фунгіцида Консенто проявилася синергія діючих речовин, що підвищило сумарну фунгітоксичну дію препарату і відповідно технічну ефективність. Порівняно низька технічна ефективність Ридомілу Голд можливо пов'язана з формуванням резистентності збудників фітофторозу та альтернаріозу до металаксилу-М і манкоцебу.

Наведено дані щодо фітосанітарного стану насіння сої сортів Вільшанка, Єлена та Ворскла, рівня контамінації патогенними мікроорганізмами. Мета досліджень - оцінка ефективності фунгіцидних протруйників проти грибкової і бактеріальної інфекції сої та їх впливу на посівні якості насіння. Варіанти досліду включали: Контроль. Фундазол, 500 г/кг з.п. (St) 3 кг/т. Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. ТМТД 400 г/л к.с. 6 л/т. Віал Траст, 140 г/л: к.с. 2,5 л/т. Для встановлення впливу протруйників на стан та розвиток рослин сої їх вирощували до фази двох справжніх листків у вегетаційних ємностях. Визначення лабораторної схожості і вивчення мікрофлори насіння здійснювали методом пророщування у вологій камері в чашках Петрі на фільтрувальному папері, згідно з ДСТУ 4138-2002, а польову - при сівбі в горщики із землею. Зараженість насіння збудниками хвороб визначали біологічним методом, основаним на стимулюванні росту і розвитку патогенних мікроорганізмів як на протруєному, так і не на протруєному насінні. Виявлено, що загальна зараженість насіння сої фітопатогенними мікроорганізмами складала 27,3 - 37,0 %, при цьому зараженість грибною інфекцією складала 68,3 - 83,9 % від загальної кількості та 6,4 - 17,3 % - змішаною інфекцією. Ураження бактеріальною інфекцією було в межах норми (до 5 %) у сортів Єлена (3,5 %) та Вільшанка (2,3 %). У сорту Ворскла цей показник становив 6,4 %. Найбільшою часткою ізоляції відрізнялися гриби роду Alternaria, частина яких становила 5,3 - 11,3 % залежно від сорту. Менше поширення мали гриби роду Fusarium: 3,9 - 6,5 % від загальної кількості насіння, ураженого патогенами грибної етіології. Незначним проявом характеризувалися гриби роду Botrytis - у межах 2,5 - 3,5 % залежно від сорту. На насінні сорту Єлена та Ворскла одночасно були виділені спори цих патогенів. Досить широко були репрезентовані на насінні сої представники вторинної інфекцій (Aspergillus, Mucor та Penicillium), поширеність яких становила 4,4 - 10,1 %. Частка кожного з цих патогенів, за винятком Mucor, незначна - від 0,5 до 2,5 %. Частка ізоляції грибів роду Mucor дещо вища, максимальна на сорті Єлена - 5,5 % і мінімальна на сорті Вільшанка - 3,3 %. Для знезараження насіння від патогенної флори грибного та бактеріального походження доцільно використовувати двокомпонентний фунгіцидний протруйник Вітавакс 200 ФФ, 400 г/л в.с.к. з нормою використання 2,5 л/т насіння, який також має найкращий стимулюючий ефект на лабораторну схожість насіння сої.

Проведено дослідження біорізноманіття диких видів рослин Полтавської області. Визначено, що нині в Полтавській області як центрі аграрно-промислового розвитку відбуваються зміни видового складу та поширення рослин. Домінуючими стали угруповання агрокультурної рослинності та польових бур'янів, рудеральної рослинності, штучних деревних насаджень. Мета статті - виявлення місць зростання та збір зразків для збереження генетичного різноманіття дикорослої флори Полтавської області. Методика дослідження включала обстеження ценозів, збір насіння кормових, лікарських, технічних, овочевих і декоративних культур під час експедицій у середині серпня. Окремо відмічали осередки червонокнижних та регіонально рідкісних рослин. Дослідження розпочалися 2016 р. в межах пошукової програми - "Залучення до Національного генбанку рослинних форм народної селекції та диких споріднених видів культурних рослин, адаптованих до умов центрального Лісостепу України" та тривають дотепер. За цей період було зібрано 254 зразки культур, а загальна довжина маршруту склала 580 км. На виконання цього завдання було організовано та проведено комплекс робіт із експедиційного обстеження територій природно-заповідного фонду, природно-історичних святинь (курганів та ін.) та пам'яток садово-паркового мистецтва в межах Полтавської області. Вивчення рослинного покриву історичних пам'яток: курганів, майданів та могильників свідчить про те, що переважно представлена збережена у природному стані та цінна в науковому відношенні рослинність та флора. При узагальненні зібраних даних встановлено, що власне степова рослинність збереглася на верхівках або валоподібних підвищеннях історичних пам'яток, насамперед, тих, на яких знаходяться (або знаходилися) геодезичні знаки. Залучений насіннєвий і посадковий матеріал характеризується показниками адаптивності до стресових факторів середовища, стійкості до біотичних чинників. Цінними є зразки дикорослих кормових бобових і злакових трав, диких родичів олійних культур, диких родичів технічних культур та ін. Зібрані зразки передано в ресурсні підрозділи установ-виконавців НТП "Генофонд рослин", що спеціалізуються на відповідних культурах, для поглибленого вивчення за господарськими і біологічними ознаками та властивостями, подальшого включення кращих із них до Національного генбанку рослин України та використання в селекційних, наукових та інших програмах установами України. Цінність матеріалу полягає в тому, що він є ендемічним українським, отже адаптований до умов України. Результати експедиції свідчать про доцільність подальшого обстеження, охоплюючи інші населені пункти України та залучаючи більш широке різноманіття видів.

Останніми роками простежується тенденція до підвищення фону температур повітря протягом року, різкого коливання вологості, прояву екстремальних погодних явищ, унаслідок яких рослини перебувають у стані стресу, що призводить до зниження опірності рослин відносно шкідливих організмів. Через це адаптація сільського господарства до сучасних та майбутніх змін клімату має вирішальне значення. В таких умовах максимальна реалізація потенціалу продуктивності рослин і забезпечення високої якості насіння та екологічної чистоти продукції вимагають посилення заходів фітосанітарного контролю в системі інтегрованого захисту рослин. Мета дослідження - проведення фітосанітарного моніторингу посівів кукурудзи гібридів Любава 279 МВ, Білозірський 295 СВ, Солонянський 298 СВ та Дніпровський 257 СВ упродовж вегетаційних періодів 2019 - 2021 рр. у Полтавському регіоні. Для оцінки ступеня ураження листків і стебел кукурудзи (інтенсивність прояву хвороб) використано шкалу, запропоновану Г. В. Грисенком та Е. Л. Дудкою. Виявлено домінуючі хвороби культури: пухирчаста і летюча сажки, фузаріозна коренева гниль і фузаріоз качанів. Встановлено ступінь поширеності та інтенсивність розвитку шкідливих організмів на гібридах кукурудзи. Визначено сприйнятливість рослин гібриду Дніпровський 257 СВ до збудника пухирчастої сажки та стійкість до цього типу інфекції гібриду Білозірський 295 СВ. Простежено певну тенденцію до зростання поширеності летючої сажки протягом років досліджень на усіх гібридах кукурудзи. Найменший рівень сприйнятливості відзначено у гібриду Білозірський 295 СВ. За результатами проведеного моніторингу виявлено фузаріозну кореневу гниль на рослинах кукурудзи всіх досліджуваних гібридів, що підтверджує пряму залежність розвитку інфекції від погодних умов. Протягом років дослідження при різних гідротермічних умовах у посівах кукурудзи тестованих гібридів фузаріозна коренева гниль реєструвалася на рівні 1,2 - 4,8 %, що свідчить як про наявність насіннєвої інфекції, так і про високу насиченість фузаріями агроценозів у районі досліджень. Проведений аналіз мікробіоти качанів кукурудзи демонструє суттєву інфікованість зерна грибами родів Fusarium, Penicillium, Aspergillus. Найменший рівень контамінації притаманний гібриду Білозірський 295 СВ при зараженні 22,0 % качанів фузаріями, 1,8 % качанів - пеніцилами, і відсутності симптомів ураження аспергілами. Необхідним є систематичне проведення моніторингу хвороб у посівах кукурудзи з метою планування, розробки і визначення доцільності проведення профілактичних і лікувальних заходів захисту рослин.

В сучасних умовах ведення сільського господарства в Україні має місце системне порушення сівозмін, що на фоні зміни клімату призвело до значного погіршення фітосанітарної ситуації та масового розвитку деструктивних процесів у соняшниковому агроценозі. Мета дослідження - дослідити рівень розвитку і поширеності хвороб соняшнику в період вегетації, їх залежність від агрокліматичних показників. Протягом 2020 - 2021 рр. досліджувався фітопатологічний стан двох гібридів соняшнику НК Алегро (середньоранній) та Опера ПР (середньостиглий), що вирощувалися в умовах Миргородського району Полтавської області. Обстеження посівів проводилися в певні періоди вегетації культури відразу на декілька хвороб. Визначено, що на гібридах соняшнику Опера ПР та НК Алегро спостерігався прояв білої та сірої гнилі, починаючи з фази 3 - 4 пар справжніх листків до утворення кошиків. Поширеність хвороб у 2020 р. не перевищувала 2,0 - 2,5 % за максимального розвитку 0,8 %. В 2021 р. фітосанітарний стан погіршився і поширеність гнилей у фазі утворення кошика становила 2,9 % за розвитку 1,5 %. Обстеження посівів соняшнику дозволили встановити в 2020 р. незначний розвиток несправжньої борошнистої роси, максимальна поширеність у фазі 4 - 6 пар листків - 0,8 - 1,3 %, тоді як в 2021 р. хвороба досягла максимального рівня у фазі формування кошика - 3,0 - 3,5 %, що пов'язано з агрокліматичними умовами вегетаційного періоду. Чорна плямистість (фомоз) визначалася в роки досліджень, її поширеність не перевищувала 7,6 % в 2020 р., а в 2021 р. - збільшилася майже в 5 разів (32,5 - 34,0 %). Виявлено суху гниль кошиків на рівні 6,5 - 9,5 % в 2020 р., а в 2021 р. - збільшилась до 8,5 - 11,0 %. Проведені дослідження дозволили встановити наявність в посівах вовчка соняшникового, ступінь заселення рослин яким становив 1,8 - 2,4 % (2020 р.) та 3,2 - 4,5 % (2021 р.), а ступінь ураження - 1 бал, що відповідає низькому рівню зараження.

Наведено результати досліджень лікарських рослин: особливості їх інтродукції, біології, селекції, фізіології та фітохімії, розмноження та культивування, фармації, використання у сільському господарстві та промисловості. Подано інформацію про представників флори степів України з лікарськими властивостями в умовах інтродукції. Охарактеризовано сучасні реалії функціонування насінництва ефіроолійних і лікарських рослин. Проаналізовано перспективи промислового вирощування кульбаби лікарської в умовах України. Охарактеризовано видовий склад і особливості хвороб подорожника великого. Описано корисні для здоров'я властивості бузини. Досліджено динаміку накопичення похідних гідроксікоричних кислот при переході ехінацеї пурпурової до генеративного періоду онтогенезу.