Доказано, что для оценки уровня способности организации к выживанию необходима система, объединяющая частные показатели, которые характеризуют отдельные стороны производственно-хозяйственной, финансовой, инновационной и коммерческой деятельности организации, состояние элементов организационной структуры и обобщающий показатель, дающий однозначную оценку жизнеспособности организации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.701

Рубрики:

Порушення функцій серця

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: ліпопротеїни крові, плазматична мембрана, Na~+, K~+-АТФаза, інсулін, вік
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2-642

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: генна терапія, ген апоA1, аденоасоційований вірус, поліетиленімін, трансфекція
Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.210.41-52

Рубрики:

Атеросклероз. Артеріосклероз

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определено содержание продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ) и исследован фосфолипидный состав липидных экстрактов тканей аорты 8 - 10-месячных и 24 - 26-месячных беспородных крыс-самцов. Установлено, что с возрастом уровень пероксидации липидов, реагирующих с тиобарбитуровой кислотой, и оснований Шиффа не изменяется. Наряду с этим в аорте старых крыс уменьшается содержание первичных продуктов ПОЛ (диеновых и триеновых конъюгатов). В обеих фазах липидного экстракта с возрастом регистрируется уменьшение количества двойных связей, что свидетельствует о снижении содержания и/или степени ненасыщенности полиеновых жирных кислот. В аорте старых крыс растет относительное содержание лизоформ фосфатидилхолинов. Относительное содержание фосфатидилхолинов и других фосфолипидов не изменяется. Сделан вывод, что активность процессов ПОЛ в аорте при старении в целом остается стабильной; изменяется лишь соотношение липидов, которые вовлекаются в процессы переокисления. Высказано предположение о возможном изменении в старости соотношения путей перекисной трансформации полиненасыщенных жирных кислот: ПОЛ/синтез эйкозаноидов.

Ключ. слова: липопротеины, аорта, пероксидация липидов, старение
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732*334.6

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.51

Рубрики:

Адаптаційний синдром (стрес)

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.212-29

Рубрики:

Хвороби аорти

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дослідах на 6 - 8-місячних (дорослих) і 24 - 26-місячних (старих) нелінійних щурах-самцях установлено, що за фізіологічного спокою продукція оксиду азоту, яку оцінювали за вмістом нітритів і нітратів, у міокарді з віком не змінюється, в організмі в цілому - зменшується. cNOS- та iNOS-активність у міокарді старих щурів у порівнянні з дорослими не змінюється. За дії переривчастої гіпоксії генерація NO у міокарді щурів обох вікових груп підтримується на рівні контрольних. Проте в дорослих щурів це відбувається за активації обох ізоформ NOS, більшою мірою cNOS, у старих - переважно за рахунок iNOS (зростає удвічі рази), cNOS-активність знижується. У підданих гіпоксії дорослих щурів, у порівнянні з контрольними, виявлено незначне збільшення тіобарбітурактивних продуктів, у старих - їх рівень суттєво зростає та посилюється окиснювальна модифікація білків, що свідчить про розвиток окисного стресу.

Результати проведених досліджень свідчать про те, що введення гена АпоА1 людини щурам різного віку спричиняє суттєві зміни у функціональному стані гепатоцитів. Це проявляється у змінах їх фосфоліпідного складу, розвитку гіперполяризації, підвищеній активності мембранозв'язаних ферментів та збільшенні вмісту цитохрому Р-450 і підвищенні біосинтезу сумарних білків печінки. Показники, що характеризують зміни загального стану гепатоцитів, більше виражені у дорослих щурів, а мембранні ефекти - у старих тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.26*669.13

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.654

Рубрики:

Порушення жирового і ліпідного обміну

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.3*725.13*730*112.4

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - ураховуючи актуальність та недостатнє вивчення даної тематики, поставлено за мету на основі архівних джерел і тогочасної преси з'ясувати становище науково-освітньої інтелігенції в період "перебудови", розкрити її роль та місце у процесах ідеологічних, світоглядних трансформацій у державі. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, науковості, усебічності, системності, об'єктивності. Для висвітлення проблеми застосовано методи історико-ситуаційний та логічно-аналітичний. Таким чином, в основі дослідження лежать методи, котрі надають змогу уникнути упередженості й однобічності. На основі неопублікованих архівних документів, журнальної періодики проаналізовано неоднозначне становище науково-освітньої інтелігенції у час суспільно-політичних перетворень. Наукова новизна визначається тим, що це одна з перших спроб комплексного аналізу науково-освітніх представників як ідеологів та кристалізаторів суспільної свідомості і світогляду громадян указаного періоду. Акцентовано увагу на висвітленні цілого ряду проблем в освіті, пов'язаних із "перебудовою" та "гласністю". Висновки: радянська система розглядала й використовувала науково-освітню інтелігенцію як модераторів суспільної думки, беззаперечних авторитетів. Про це, зокрема, свідчить освітня інституція Товариство "Знання", яке займалося поширенням політичних і наукових знань у республіці, було засобом коментування та пропаганди, насадження комуністичної ідеології. До товариства входили найкращі представники науково-освітнього середовища. Курс на "перебудову", "гласність", демократизацію сприяли висвітленню ряду проблем як у суспільно-політичному, соціально-економічному, так і в історико-культурному житті. А науково-освітня інтелігенція як найпрогресивніший прошарок суспільства опинилася в епіцентрі подій і, з одного боку, мала нести прогрес, нове світобачення, а з іншого, - не відходити від комуністичних догм та ідеологем.

Розглянуто комплекс питань, пов'язаних із процесами посткомуністичної трансформації у країнах пострадянського простору. Встановлено інституційні, нормотворчі та політико-культурні чинники, які гальмують демократичну модернізацію незалежних держав, що постали після розпаду СРСР. На основі компаративного аналізу виявлено особливості реформування державних інститутів, громадянського суспільства у країнах регіону, проаналізовано вплив геополітичних факторів на демократизацію в контексті загальномодернізаційних процесів. Висвітлено генезис інституту президентства в сучасній Україні. Окрему увагу приділено феномену добровольчого і волонтерського руху в Україні.

Розглянуто комплекс питань, пов'язаних з соціокультурними передумовами російсько-української війни. Досліджено витоки та походження ідеології рашизму. Проаналізовано особливості неоімперської, тоталітарної ідеології рашизму, яка спрямована на нівелювання національно-культурних цінностей, формування меншовартісної свідомості та самосвідомості українців. Розглянуто вплив на ідеологеми «русского міра» історичного та політичного міфів. Визначено роль особи у реалізації практики рашизму. Досліджено трансформації ідеологеми «братніх народів» та «возз'єднання» у світлі компаративної соціології у XXI столітті. Охарактеризовано культуру як засіб насадження російсько-імперської ідентичності. Акцентовано увагу на нищенні національно-культурної ідентичності українців як основну передумову російсько-української війни.

Показано актуальність національно-патріотичного виховання, що обумовлено процесом становлення європейських демократичних цінностей та свобод в Україні, розбудовою суверенної, незалежної держави, громадянського суспільства та боротьбою з російським агресором. Більше того, національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних цінностей. В умовах російсько-української війни працівники загальноосвітніх закладів зобов'язані провести низку заходів, пов'язаних з посиленням національно-патріотичного виховання серед дітей та молоді, які посприяли б формуванню "нового" генотипу українця, патріота України на основі національних і європейських цінностей. Водночас формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у школярів повинне відбуватися на прикладах героїчної і відважної боротьби українського народу протягом усього історичного періоду. На особливу увагу заслуговує роль постаті в історії та події, які довелося пройти українській державі в процесі свого історичного становлення. Відзначено необхідність формування пантеону Героїв на прикладі мужності та героїзму наших сучасників. На доданок, узявши курс на Євроінтеграцію, ми зобов'язані вибудувати свою піраміду розгляду "Всесвітньої історії" в руслі "Європейської історії", де важливим завданням є показ європейської історії і процеси становлення їх державності, включно з перериванням державності у надпотужних європейських націй. Рекомендовано системність процесів національно-патріотичного виховання в школі, згідно вікових і фізіологічних особливостей дитини, які б базувалися на духовно-моральних засадах.

Показано актуальні аспекти методики роботи з умовно-графічною наочністю та можливості її застосування на уроках історії. Адже повна загальна середня освіта включає компонент навчання історії, що формує різнобічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатної до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою. Акцентовано увагу на засвоєнні історичного матеріалу за допомогою двох компонентів - теорії та історичних фактів. Більше того, засвоєння теоретичного і фактичного історичного матеріалу з 6 по 11 класи відбувається за допомогою теоретичного й емпіричного рівнів пізнання. Водночас у сучасному світі чільне місце посідають інноваційні технології, які допомагають розкрити творчий потенціал учня та збільшити його самостійність. Зокрема, відзначено презентаційний та наочний матеріал, який допомагає полегшено сприймати та засвоювати тему уроку, особливо під час дистанційного навчання. За допомогою наочності на уроках історії в учнів розвивається образне мислення, уява, пам'ять, формується поняття про історичне минуле, кількісні та якісні зміни історичного процесу, причинно-наслідкові зв'язки. Увагу акцентовано на графічній та умовно-графічній наочності. До умовно-графічних засобів наочності віднесено таблиці, карти, схеми, діаграми, графіки, які допомагають систематизувати й узагальнити матеріал, працювати з підручником, визначити рівень знань учнів. Відзначено негативний момент такого навчання, а саме - зловживання шляхом виконання завдань з умовно-графічного циклу в самостійній роботі учня. Рекомендовано вчителям пройти курси підвищення кваліфікації щодо роботи з комп'ютерними технологіями та програмами з навчання історії України і всесвітньої історії, особливо у старших класах з використанням умовно-графічної наочності.