Висвітлено особливості виходжування та лікування новонароджених дітей з урахуванням чинних наказів, протоколів і алгоритмів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України. Наведено інформацію про анатомо-фізіологічні особливості недоношеної дитини, види харчування плода протягом внутрішньоутробного розвитку, лактацію, ентеральне харчування, внутрішньоутробні інфекції, захворювання шкіри, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, сечової системи, жовтяниці, кон'юктивіти у новонароджених.

Освещены особенности выхаживания и лечения новорожденных детей с учетом действующих приказов, протоколов и алгоритмов, утвержденных Министерством охраны здоровья Украины. Приведена информация об анатомо-физиологических особенностях недошенного ребенка, видах питания плода на протяжении внутриутробного развития, лактации, энтеральном питании, внутриутробных инфекциях, заболеваниях кожи, органов дыхания, желудочно-кишечного тракта, мочевой системы, желтухе, коньктивитах у новорожденных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.5-29

Рубрики:

Хвороби спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1 + Р733.627-3

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Хвороби центральної нервової системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1 + Р733.62-2

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Нервові хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено поліморфізм генів GSTT1 та GSTM1 у новонароджених з перинатальною асфіксією і неврологічними ускладненнями, які оцінено за допомогою шкали нейроповедінкового розвитку в неонатальному періоді. В результаті дослідження встановлено зворотний кореляційний зв'язок між наявністю у новонароджених делеційного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 і окремими патернами шкали нейроповедінкового моніторингу. Молекулярно-генетичне тестування з визначенням поліморфізму генів дає змогу прогнозувати перебіг раннього неонатального періоду в новонароджених з перинатальною асфіксією.

Проаналізовано прогностичну цінність визначення рівня мозкової фракції креатинфосфаткінази (КФК-ВВ) та нейрон-специфічної енолази (НСЕ) у сироватці крові доношених новонароджених із перинатальною асфіксією. Одержані результати показали, що на першу добу життя рівень НСЕ у сироватці крові дітей з асфіксією достовірно не відрізняється від показника здорових дітей, тоді як рівень КФК-ВВ у них є достовірно нижчим, ніж у немовлят з асфіксією. Рівень КФК-ВВ на третю добу життя як у здорових новонароджених, так і у дітей з помірною асфіксією достовірно зменшується, а у немовлят з тяжкою асфіксією залишається високим. Високі прямі кореляційні зв'язки між рівнем КФК-ВВ у сироватці крові новонароджених дітей та рівнем НСЕ дають підстави розглядати НСЕ та КФК-ВВ як ранні маркери гіпоксичного ураження.

Досліджено перебіг різних нозологічних форм захворювань у дітей раннього віку, яким проведено інтенсивну терапію, з наступним спостереженням за їх нервово-психічним розвитком і захворюваністю залежно від клінічної форми хвороби, її тяжкості, наявності перинатальних чинників та даних нейросонографії. Встановлено, що прогностично несприятливими критеріями летального наслідку захворювань у дітей, які потребують проведення інтенсивної терапії, є зниження антиоксидантного захисту, концентрації калію, натрію, хлору та загального білка паралельно з вірогідним збільшенням рівня креатиніну, залишкового азоту, сечовини та зсуву формули крові уліво на фоні імунодепресії та підвищення процесів перекисного окиснення ліпідів. Розроблено алгоритми прогнозування наслідків захворювань у дітей, яким проведено інтенсивну терапію.

Встанолено місце та роль "мітохондріального дистресу" в ієрархічному каскаді патологічних змін на генетичному, молекулярному, клітинному та метаболічному рівнях, показано наявність енергетичного колапсу клітин, руйнування цитоплазматичних мембран, активацію прозапальних на фоні пригнічення синтезу протизапальних цитокінів і епітеліальної дисфункції впродовж раннього неонатального періоду у новонароджених дітей з тяжкою асфіксією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у новонароджених, які перенесли перинатальну асфіксію. Виявлено асоціацію делеційного поліморфізму гена GSTT1 і поєднання делеційних поліморфізмів генів GSTT1, GSTM1 у доношених новонароджених із виникненням тяжкої перинатальної асфіксії. Визначено зворотний кореляційний зв'язок між наявністю функціональних алелів досліджуваних генів і зменшенням кількості лімфоцитів на першу добу життя у новонароджених з перинатальною асфіксією.

Наведено результати дослідження найбільш значущих діагностичних тестів щодо виявлення гіпоксичного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у новонароджених з асфіксією, шляхом розрахунку операційних характеристик - чутливості, специфічності та відношення правдоподібності позитивного і негативного результатів. Найбільш значущими діагностичними тестами щодо виявлення гіпоксичного ураження ЦНС у немовлят є: на першу добу життя - IL-6, лактатдегідрогеназа (ЛДГ), КФК-ВВ; на третю - ЛДГ, нейроспецифічна енолаза; на шосту - IL-1beta.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725 + Р627.7-29

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено рівень стресу у матерів, діти яких знаходилися на лікуванні у неонатальному відділенні інтенсивної терапії, та розроблено комплекс заходів щодо психологічної підтримки батьків під час лікувально-діагностичного процесу у їх дітей. Продемонстровано, що 28,6 % матерів знаходились у стані тяжкого, а 68,8 % - у стані помірного стресу. Більший рівень стресу виявлено у матерів, які народили своїх дітей передчасно. За даними опитування матерів найбільша роль в одужанні їх дітей належить родині і тільки потім - медичному персоналу. Комплекс заходів з медико-психологічного супроводу матерів включав надання психологічної підтримки батькам, підвищення психологічної культури батьків і сприяння розвиткові у батьків необхідних вмінь і навичок.

Проведено аналіз фізичного та нервово-психічного розвитку 150 дітей, що народилися з масою менше 2500 г. Виявлено високу частоту перинатальної патології ЦНС, системи дихання, гіпербілірубінемій. Маса тіла у віці 1 рік знаходиться в межах 6300 - 11 500 г, зріст - 60 - 76 см. Значно поширені неврологічні розлади, сенсорні порушення у ранньому віці. Найпоширенішою патологією є анемія, алергія, високий індекс інфекційної захворюваності.

Наведено дані літературних джерел та особистих досліджень, які вказують на важливу роль мітохондрій в енергетичному обміні клітин і розвитку цілої низки захворювань, пов'язаних як з первинними, так і з вторинними їх дисфункціями. Показано роль порушень клітинного енергообміну в генезі найрізноманітніших патологічних процесів. Крім вже вивчених органних ланок патогенезу асфіксії, науково обгрунтовано її патогенез з позиції мітохондріальної дисфункції з урахуванням генетичної детермінанти як одного з механізмів адаптації дитини до умов позаутробного життя.

Наведено випадок ембріональної гепатобластоми у хлопчика віком 2,5 міс із власного клінічного спостереження.

Наведено основні відомості про асоціації між поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1 і GSTP1 в окремих індивідуумів та їх сприйнятливість до розвитку захворювань на основі даних метааналізів. Приведено основні функції GST генів та їх роль у біотрансформації медикаментів, оксидативного стресу, метаболічної детоксикації різних канцерогенів і розвитку захворювань. Саме GSTT1 і GSTM1 гени відіграють значну роль у розвитку патологічних станів на ранніх етапах онтогенезу, тяжкої асфіксії у новонароджених, тяжкої перинатальної патології, гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи, респіраторного дистрес-синдрому, некротичного ентероколіту, неонатальної жовтяниці. Таким чином, на основі наукової інтерпретації результатів генетичного тестування та їх зіставлення з даними клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження можливо провести ранню діагностику генетично детермінованих захворювань і запропонувати максимально ефективну схему лікувальних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.1-5

Рубрики:

Асфіксія і гіпоксія у новонароджених дітей

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ