Проведено естетико-філософський аналіз феномену пластичного в культурі. Пластичне розглянуто як естетико-онтологічну категорію, яка визначає деякий єдиний конфігуративний образ людини і світу. Виражальні характеристики пластичного відображають феномен первинної присутності у світі. Людина та світ осмислюється як цілісна метаморфоза буття, мислительно-тілесні інтенції якого виявляються в екстатичній тілесності, тексті, пластичному образотворенні.

Розглянуто проблему метафоричного осягнення реальності на противагу поняттєво-логічному світогляду. Метафору розглянуто як особливий спосіб інтерпретації буття в усій його цілісності й суперечливості.

Досліджено основні тенденції становлення музичного авангарду на початку ХХ ст. Звернено увагу на ідеї новаторства в таких музичних течіях, як імпресіонізм, експресіонізм, неокласицизм, фовізм. Проаналізовано естетичні, ідеологічні, музичні передумови та характеристики авангардної музики в контексті культури.

Розглянуто проблему мовчання, пустоти як "практики мудрості", співвідношення вербального й позасловесного вираження духовного, екзистенційного (і не лише) досвіду в європейській та східній (дзен) традиціях. Звернено увагу на проблему "девальвації" та "дискримінації" слова як основного виражального засобу в сучасній культурі та мистецтві.

Здійснено культурологічний аналіз сучасного театрального мистецтва України. На основі дослідження діяльності українських театральних студій першого двадцятиліття ХХI ст. виявлено процеси трансформації класичного театру та появу нових театральних проєктів, медіатизацію, комерціалізацію та масовізацію театральної діяльності, інтеграцію у світовий театральний простір, пошуки нових змістів і форм комунікації та репрезентації. Проаналізовано вплив медіа та Івент-технологій на театральну культуру в контексті сучасних викликів пандемії. Визначено амбівалентність медіатрансформацій та застосування Івент-технологій у театрі. Здійснено спробу виявити перспективи розвитку нового українського театру в контексті соціокультурних змін.

Виявлено культурні тенденції під час пандемії коронавірусу і карантину. Зокрема, увага звертається на сферу повсякденності, мінімалістичні стильові особливості сучасного дизайну та моди, що складаються під впливом дзен-буддистської естетики та критичного ставлення до споживацтва. Розглядаються процеси трансформації у споживацькому середовищі, внаслідок якого формуються і розвиваються екологічна мода, усвідомлене і соціально відповідальне споживацтво, мінімалізм у дизайні та побуті, контрспоживацтво.