Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)262.10-864

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У052.9(4УКР)226.210-149.3-218

Рубрики:

Облік та аудит в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69229 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу останніх публікацій розглянуто проблеми, що виникають під час обліку фінансових результатів банку, породжених здебільшого запровадженням Міжнародних стандартів обліку та змінами у вітчизняному законодавстві. Запропоновано шляхи вирішення деяких з існуючих проблем.

Розкрито економічну сутність фінансових результатів (ФР). Удосконалено класифікацію витрат (доходів) діяльності банківських установ як складових ФР для потреб управлінського обліку, уточнено характеристики цього обліку в банку. Узгоджено методику обліку ФР з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності та чинним Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, що сприятиме уникненню та запобіганню зловживанням з боку працівників банку під час відображення в обліку процентних доходів. Запропоновано блок-схему оцінювання ФР у процедурах внутрішнього аудиту для оптимізації оцінювання ФР. Конкретизовано перелік завдань внутрішнього аудиту ФР діяльності банківських установ і запропоновано блок схему їх взаємозв'язку з завданнями банківської установи. Теоретично обгрунтовано та розширено принципи роботи внутрішніх аудиторів банківських установ, розроблено методичні рекомендації щодо внутрішнього аудиту ФР, а також удосконалено документаційний супровід процесу внутрішнього аудиту. Обгрунтовано концептуальні напрями розвитку внутрішнього аудиту ФР діяльності банківських установ.

Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих з внутрішньомозковими гематомами (ВМГ) як ускладненнями гіпертонічної хвороби і з субарахноїдальним крововиливом (САК) унаслідок розриву артеріальної аневризми (АА) та артеріовенозних мальформацій (АВМ), а також визначити ефективні методи вторинної профілактики на підставі ретроспективного аналізу історій хвороб та клінічних випадків. Проаналізовано результати консервативного лікування 984 хворих з геморагічним інсультом і хірургічного лікування 177 хворих із САК, субарахноїдально-паренхіматозними крововиливами та ВМГ. Проведено неврологічний огляд з визначенням тяжкості крововиливу за шкалою Hunt-Hess (1968), комп'ютерно-томографічне дослідження, у разі підозри на наявність АА чи АВМ - церебральну ангіографію на апараті Siemens Axiom artis. Моніторинг вазоспазму здійснено за методом транскраніальної доплерографії. Загальна післяопераційна летальність після мікрохірургічного та ендоваскулярного виключення мішкоподібних АА і АВМ судин головного мозку завдяки поліпшенню якості консервативного лікування та хірургічної техніки знизилася і становила 11,3 % у 2010 р. у порівнянні із 29,4 % у 2008 р. Видалення ВМГ асоціювалося з високою післяопераційною летальністю в 2008 p., яка становила 52,4 % і не відрізнялася від летальності в групі консервативного лікування (52,0 %). Урахування таких параметрів, як терміни хірургічного втручання, рівень свідомості, зміщення серединних структур головного мозку та розмір гематоми, дало змогу знизити післяопераційну летальність до 36,8 %.

Висновки: лікування аневризм ендоваскулярним методом є методом вибору у випадку аневризм внутрішньої сонної та базилярної артерій і дає кращі ранні результати за будь-якої локалізації аневризми. Диференційоване встановлення показань до видалення ВМГ є необхідним для вибору тактики лікування.

Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування демократичного контролю як державно-правового інституту. Проаналізовано гносеологічні й історико-правові підстави формування демократичного контролю. Розкрито сутність та специфіку демократичного контролю як соціального явища. З'ясовано значення інститутів безпосередньої та представницької демократії в реалізації демократичного контролю. Встановлено правові форми демократичного контролю та чинників їх посилення. Досліджено теоретико-правовий механізм забезпечення правових форм контролю народу. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення дієвого демократичного контролю в Україні.

Проведено хірургічне ендоваскулярне лікування 141 хворого з артеріальними аневризмами та артеріо-венозними мальформаціями судин головного мозку різної локалізації. У 18 пацієнтів під час проведення втручання відзначено погіршення ангіографічної картини, у цьому випадку в 10 хворих ішемія мозку мала транзиторний характер, а у 8 (5,7 %) із них у ранній післяопераційний період розвинувся тяжкий інфаркт мозку. В цій підгрупі хворих до операції та у першу добу після операції зафіксовано граничні показники згортання крові, які свідчили про гіперкоагуляторний статус і погано піддавалися інтенсивній медикаментозній корекції. Внутрішньоартеріальний тромболізис препаратом рекомбінантного активатора тканинного плазміногену (rt-PA) здійснено за такою схемою: 10 % дози (5 мг) вводили протягом 5 хв, решту дози - протягом 1 год внутрішньовенно. Загальна доза rt-PA становила 50 мг (0, - 0,7 мг/кг маси тіла). Геморагічних ускладнень не спостережено. Реканалізації основної артерії у разі її інтраопераційного вазоспазму та тромбозу досягнуто введенням комбінації Папаверин + rt-PA відразу після появи перших ознак тромбозу.

Цель работы - поиск и обобщение доказательных данных по использованию тенектеплазы, а также оценка ее преимуществ для тромболитической терапии при ишемическом инсульте (ИИ). Материалы: систематические обзоры, результаты мета-анализов и клинических исследований (КИ). Использовали методы информационного поиска, анализа и синтеза, графически-математической оценки. Из баз данных доказательной медицины DORIS (исследования по инсульту) и Medline Национальной медицинской библиотеки США, а также базы данных КИ выделен один систематический обзор, два мета-анализа, пять завершенных КИ, на основании которых обобщена доказательная база использования тенектеплазы при ИИ. Графически-математическая оценка показала, что по таким показателям, как реканализация через 24 ч, функциональные результаты через 3 месяца, соотношение польза/риск, способ введения, селективность к фибрину, период полувыведения и устойчивость к воздействию ингибитора активатора плазминогена I типа тенектеплаза превышает, а по стоимости уступает альтеплазе. Коэффициент конкурентоспособности тенектеплазы в 4,3 раза выше, чем альтеплазы. Выводы: тенектеплаза по выбранным критериям сравнения имеет значительные преимущества перед альтеплазой, поэтому может стать ее вероятной альтернативой, учитывая почти аналогичные профиль безопасности и эффективности, а также большее удобство в использовании. Для подтверждения или опровержения этого необходимы дальнейшие широкомасштабные КИ, так как интересы больных с ИИ должны быть приоритетом системы здравоохранения.