Розглянуто культуротворчий процес української спільноти у сучасному полінаціональному суспільстві, що базуються на взаємодії національної традиції та інонаціональних культурних цінностей. Зазначено, що за умов інонаціонального середовища формуються та розвиваються різнонаправлені світоглядні орієнтації етнічної групи, спрямовані на національне самоствердження, які відбиті у творчості митців-емігрантів, а також конкретизуються в провідних естетичних напрямах релігійного мистецтва української діаспори другої половини XX ст. - консервувальний, синтезувальний, трансформувальний. Виявлено методи інтерпретації національної традиції: реставрацію, модифікацію, метаморфозу.

Показано можливості формуванню музичного кругозору та мислення підлітків у процесі вивчення музичних творів на вірші Т. Г. Шевченка. Досліджено генезу творчого методу поета, його творчість як засіб розвитку естетичних почуттів школярів на уроках музики. Розглянуто основні тематичні спрямування офортів "Живописна Україна" Т. Г. Шевченка. Показано можливості активізації інтересу школярів до творчості митця засобами краєзнавства. Висвітлено основні віхи та набутки Т. Г. Шевченка як співробітника київської археологічної комісії (1846 - 1847 рр.).

Обгрунтовано концептуальні засади дослідження проблеми й емпірично встановлено соціально-адаптаційні та особистісно-поведінкові ознаки прояву емоційної стабільності художньо обдарованої особистості. Поглиблено наукові уявлення про особливості взаємодетермінації емоційної стабільності та соціальної адаптованості художньо обдарованої особистості і на емпірико-діагностичному рівні верифіковано зміст зумовленості проявів емоційної стабільності особистісно-поведінковими характеристиками студентів художніх спеціальностей. За результатами емпіричного дослідження доведено, що соціальна адаптованість зумовлена релевантними проявами емоційної стабільності художньо обдарованої особистості у показниках її особистісно-поведінкових властивостей. Констатовано релевантні рівню прояву емоційної стабільності рівні (імпульсивний, компенсаційний та збалансований) та механізми (накопичення, мобілізації та оптимізації) соціальної адаптованості художньо обдарованої особистості.

Наведено поняття та фактори, які визначають знання та розуміння кольору та колористики. Охарактеризовано методи використання кольору, правила та прийоми гармонійного їх поєднання з погляду живопису, декоративно-прикладного мистецтва, композиції. Подано інформацію про міжнародну систему позначень кольорів, граничний кольоровий контраст, класифікацію кольорових гармоній Е. Брюкке. Увагу приділено зміні кольору предметів під впливом освітлення, створенню кольорових гармоній споріднено-контрастних кольорів за допомогою геометричних моделей.

Проаналізовано емпіричні закономірності прояву зв'язку емоційної стабільності та соціальної адаптованості художньо обдарованої особистості, репрезентовано результат емпіричного вивчення впливу емоційної стабільності на соціальну адаптованість, надано статистичні характеристики респондентів, викладено найбільш значимі фактори впливу емоційно стабільної та емоційно-нестабільної художньо обдарованої особистості. Представлено наявні відмінності у структурі психологічних особливостей емоційно стабільного й емоційно нестабільного індивіда, описано тенденції взаємозв'язку емоційної стабільності та соціальної адаптованості, висвітлено кореляційний зв'язок творчої обдарованості з індивідуально-психологічними, емоційними та адаптаційними чинниками. Визначено прямопропорційну залежність рівня адаптації зі ступенем емоційності: чим вища емоційна стабільність, відповідно тим вищий показник соціальної адаптації. Засвідчено наявність спільних недиференційованих факторів емоційної стабільності й соціальної адаптованості художньо обдарованої особистості. Вказано на закономірність зв'язку ключових чинників щодо налагодження соціальних контактів. Наголошено на важливості формування нервово-психічної стійкості, яка дає змогу підтримувати стан нервово-психічної рівноваги і від рівня якої залежить адаптація. Акцентовано увагу на статистично значимих кореляційних зв'язках між креативними характеристиками та дискримінативними індивідуально-психологічними властивостями, перемінними емоційної сфери й поведінково-адаптивною активністю художньо обдарованої особистості. Знайдено найсильніші прямі кореляційні зв'язки та статистично значимі обернені співвідношення між креативними характеристиками й індивідуально-психологічними властивостями особистості. Засвідчено фактори, які мають безпосередній вплив негативної кореляції на рівень адаптованості художньо обдарованої людини. Виявлено, що тільки емоційно стабільна художньо обдарована особистість може бути соціально адаптованою, оскільки має індивідуальні, сформовані вибіркові емоційні чинники, які є важливими елементами її психологічної складової частини. Узагальнено, що позитивний результат соціальних адаптаційних процесів художньо обдарованих людей залежить від наявності в них факторів емоційної стабільності.

Розглянуто питання народно-інструментального виконавства. Висвітлено культурологічні проблеми сучасного мистецтва та соціально-психологічні проблеми національної музичної освіти. Зазначені теми розглянуто в різних аспектах історії, теорії і практики регіонального виконавства в Україні та мистецтва української діаспори. Розглянуто репрезентацію творчості кобзаря О. Вересая в сучасному народно-інструментальному виконавстві, зокрема в бандурному мистецтві різних виконавських напрямів - академічному й автентично-реконструктивному. Виокремлено специфіку відтворення кобзарської творчості як реконструкцію стародавнього репертуару та новотвори на реконструйованому кобзарському інструментарії. Розглянуто вдосконалення конструкції баяна, що надало композиторам можливість трактувати інструмент як певний замінник оркестру. Зауважено, що втілення нових музичних завдань сприяло розвитку виконавської техніки, традиційних і специфічних прийомів гри.