Освещено румынское землетрясение 27 октября 2004 года, которое ощущалось на большей части территории Украины. Описаны макросейсмические эффекты на территории Украины и Молдовы, приведены карты изосейст.

Описаны особенности сейсмичности Карпатского региона в 2004 году. Представлен каталог землетрясений, дано распределение землетрясений по районам и энергетическим классам, приведены графики выделения сейсмической энергии и количества землетрясений в регионе по месяцам. Дана краткая характеристика сейсмичности отдельных сейсмоактивных районов Карпатского региона.

Визначено доцільність сейсмологічного моніторингу району Дністровської ГЕС-1. Описано історичну та сучасну сейсмічність досліджуваного району та прилеглих територій. Наведено карти епіцентрів землетрусів. Обгрунтовано необхідність створення системи сейсмологічного моніторингу для вивчення локальної сейсмічності та локальних тектонічних зсувів з погляду прогнозування виникнення небезпечних ситуацій і виконання запобіжних заходів. Показано структуру системи моніторингу в районі ГЕС.

Проаналізовано методику, яка складається з побудови просторово-часових графіків розподілу епіцентрів землетрусів уздовж профільних зон і графіків виділеної землетрусами енергії за 1961 - 2006 рр. в Карпатському регіоні. Передбачено виявлення області сейсмічного затишшя, з утворенням "просторово-часової бухти", зі збільшенням її розмірів за рахунок міграції інформативних щодо затишшя землетрусів у сторони від епіцентру головного поштовху.

Описаны особенности сейсмичности Карпатского региона в 2008 году. Представлен каталог землетрясений, распределение землетрясений по районам и энергетическим классам, приведены графики выделения сейсмической энергии и количества землетрясений в регионе по месяцам. Дана краткая характеристика сейсмичности отдельных сейсмоактивных районов Карпатского региона.

Розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961 - 2010 рр.) території Закарпатського прогину й окремих сейсмоактивних зон (A, B і C). Встановлено зв'язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському глибинному розлому.

Впервые для района Закарпатья получено решение механизма очага ощутимого землетрясения. Землетрясение произошло под действием горизонтальных сил сжатия, ориентированных в широтном направлении и близгоризонтальных сил растяжения субмеридиональной ориентации. Тип подвижки в очаге - сдвиго-надвиг.

Пространственные и временные свойства сейсмичности Закарпатья за период с 1961 г. по 2001 г. рассмотрены вне зависимости от причин ее возникновения. Характер пространственного распределения местных землетрясений на разных масштабных уровнях определен с помощью индексов Моришиты. Установлено, что эпицентры распределены скученно на всех рассмотренных уровнях (71,5; 35,8; 17,9 и 8,9 км). Временные вариации индексов, среднего промежутка времени между событиями и среднего энергетического класса событий отслежены в окнах возрастающей длины (от 20-ти до 173-х событий) и в скользящих окнах длиной 100 и 70 событий. Предложена интерпретация временных изменений индексов в зависимости от особенностей пространственного распределения эпицентров на разных фазах модельного сейсмического цикла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217(45УКР3,3)9 + Д214.224.1

Рубрики:

Сейсмологія

Магнітні бурі

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості розподілу в часі (по роках) сумарної кількості землетрусів і виділеної сумарної енергії під час землетрусів на території Карпатського регіону України. Стверджено, що сейсмічна активність Українських Карпат є ритмічною величиною із середньорічним періодом основної гармоніки коливань приблизно 11 років. Виявлено, що зростання кількості й енергії землетрусів припадає на час сонячного затишшя в ряді чисел Вольфа. Зроблено висновок про можливість прогнозу загальної сейсмічної активності в регіоні за наявності її тісного зв'язку із сонячною активністю.

На примере сейсмической сети Карпатского региона показана возможность создания единой системы сбора, анализа и обработки данных на базе программного комплекса Earthworm. Обеспечена возможность полуавтоматического сбора сейсмических данных. Для доступа пользователей к базе сейсмических данных разработана программа-интерфейс, которая позволяет создавать и модифицировать данные, выполнять их фильтрацию согласно выбранным параметрам, проводить импорт из других баз данных и экспорт во внешние системы обработки. Описан последующий анализ выделенного сейсмического события с помощью пакета анализа Matseis.

Мета роботи - дослідження особливостей сейсмічності Закарпатського прогину та її зв'язку з розломно-блоковою структурою (РБС) земної кори. Виконаний аналіз сейсмічності Закарпаття за результатами інструментальних спостережень у 2000 - 2012 рр. у комплексі з даними про розломно-блокову тектоніку регіону надає підстави зробити такі висновки: просторовий розподіл сейсмічності Закарпатського прогину тісно пов'язаний з РБС фундаменту; основними сейсмогенерувальними зонами Закарпатського прогину є Закарпатський і Панонський глибинні розломи, Центральна зона розломів і вузли їх перетинів із поперечними, передусім Латорицьким, Боржавським, Виноградівським, Оашським і Тячівським розломами; у розподілі гіпоцентрів землетрусів із глибиною у літосфері Закарпатського прогину виділяються 3 поверхи їх концентрації: товща осадового шару та фундаменту до поверхні гранітного шару (2 - 10 км), верхня частина базальтового шару (15 - 22 км), шар поблизу поверхні Мохо (25 - 35 км); сейсмічність Закарпатського прогину відображає геодинаміку Карпатського регіону на сучасному етапі геологічного розвитку Карпат і зумовлена взаємодією Карпатської складчастої споруди з терейнами АЛЬКАПА і Тисія-Дакія.