Узагальнено результати дослідження синантропної рослинності за умов техногенно трансформованого середовища південного сходу України. Наведено біоекологічну паспортизацію сучасного видового складу синантропних рослин, виділено групу адвентивних видів, охарактеризовано синантропофітон едафотопів технологенних територій. Оцінено діагностичну роль і перспективи використання синантропних рослин для індикації стану техногенного середовища.

Обобщены результаты исследования синантропной растительности в условиях техногенно трансформированной среды юго-востока Украины. Приведена биоэкологическая паспортизация современного видового состава синантропных растений, выделена группа адвентивных видов, охарактеризован синантропофитон эдафотопов техногенных территорий. Оценена диагностическая роль и перспективы использования синантропных растений для индикации состояния техногенной среды.

Ключ. слова: адвентивні рослини, інвазія, агріофіт, пробна площа, техногенні та природні екотопи
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.6

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-54

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.16Bra*852.221.4(4УКР)

Рубрики:

Brassicaceae Хрестоцвіті

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне дослідження мінливості синантропних видів рослин в техногенно трансформованому середовищі південного сходу України. Встановлено біоекологічні особливості 6-ти модельних синантропних видів рослин, визначено їх ценотичну роль в угрупованнях в техногенних екотопах. Наведено оцінку подібності структур популяцій досліджуваних синантропних видів рослин за їх морфологічними ознаками з використанням статистичних коефіцієнтів та індексів. Виконано порівняльний аналіз морфологічної мінливості синантропних видів за умов їх адаптації в техногенних екотопах. Продемонстровано достовірну кореляцію параметрів морфометричних ознак з незалежними офіційними даними щодо забруднення атмосфери Донецької області та м.Донецьк. Виділено 23 чутливі модулі морфологічної мінливості 4-х синантропних видів рослин та запропоновано робочу схему їх використання як біомаркерів для індикації стану техногенного середовища. Складено екологічні схеми-карти м.Донецьк і Донецької області. Показано можливість здійснення інтегральної оцінки екологічного стану середовища за допомогою синантропних видів рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*444*60 + Е50*801.8

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.8 + П065

Рубрики:

Загальна ботаніка

Сільськогосподарське освоєння та окультурення земель

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено інвентаризацію фіторізноманітності техногенних екотопів південного сходу України. Вперше започатковано формування оригінальної таксономічно-типологічної електронної кадастрової бази даних "Фіторізноманітність техногенних екотопів" на прикладі південного сходу України, яка є передумовою моніторингу стану рослинного покриву даного антропогенно трансформованого регіону. Розроблено основні концептуальні положення бази даних: принципи її організації, завдання та структуру. Наведено сучасний стан формування бази даних. Найбільшою наповненістю на сьогодні характеризується блок щодо видового складу судинних рослин техногенних екотопів, який містить біекологічну паспортизацію 471 виду. Показано можливості практичного використання бази даних для фітомоніторингу та оптимізації техногенних екотопів на південному сході України.

Установлены особенности стратегий популяций растений в экотопах техногенных экосистем (ТЭС), определены основные популяционные и морфометрические критерии первичных типов стратегий. Дана общая схема возможных путей переходов стратегий популяций в ТЭС. В экотопах ТЭС популяции разных видов растений в большинстве случаев характеризуются вторичными типами стратегий с признаками стресс-толерантности, основными критериями которой является средняя фитомасса особей в популяциях наряду с высокой их репродуктивной способностью, высокие средние значения и коэффициенты вариации признаков семенной продуктивности. Показано, что определение типов стратегии популяций растений имеет индикационно-диагностическое значение для оценки устойчивости ТЭС.

Вперше проаналізовано видовий склад інтродукованих декоративних рослин аборигенної флори (154 види судинних рослин), які довільно залучено з природних місцезростань у техногенний мегаполіс Донецьк - Макіївка. Такий варіант первинного введення для культивування видів рослин у нових техногенних умовах розглядається як стихійна, довільна або аматорська інтродукція. Проведено біоекологічний та ценотичний аналіз видового складу, виділено групи за декоративними якостями, часом цвітіння та частотою трапляння на території техногенного мегаполісу, а також групу рідкісних видів та видів, які потребують охорони. Підкреслено, що декоративні рослини місцевої флори, стихійно інтродуковані в озеленення техногенного мегаполісу Донецьк - Макіївка, виконують естетичну, санітарно-гігієнічну роль, мають демонстраційно-пізнавальне та виховне значення.

Определены концептуальные положения и предложена обобщенная блок-схема фитоадаптивной типизации техногенных экотопов; выделены 4 типа техногенных экотопов по фитоэкологическому соответствию: неадаптивные, узкоадаптивиые, ограниченно-адаптивные, широкоадаптивные; приведена краткая характеристика.

Наведено узагальнені відомості щодо популяційного моніторингу рослин у техногенних екотопах Донецької області за 10-річними даними авторів. Так, проведено популяційний моніторинг 9 найпоширеніших видів багаторічних та однорічних рослин у техногенних екотопах різних типів на території Донецької області. Вивчення однорічних видів рослин та їх морфометричних параметрів дозволили встановити найбільш мінливі ознаки: так, для Reseda lutea L. такими ознаками є: довжина суцвіття та кількість квіток на пагоні; для Senecio vernalis L. - середні значення кількості листків та характеристик суцвіття. Встановлено, що щільність особин в популяціях Plantago lanceolata L. відбиває інтенсивність прямої антропогенної дії на рослини. Наявність у віковій структурі Oberna behen (L.) Ikonn. особин майже всіх стадій свідчить про стабільне положення цього виду у фітоценозі та підтверджується щільністю, розповсюдженістю та ступенем морфологічної мінливості. Результати моніторингу за популяційною структурою солестійких видів дозволили запропонувати простий спосіб використання даних видів для демінералізації едафотопів техногенних земель.

Мета роботи - оцінка стану серцево-судинної системи у практично здорових підлітків. Проаналізовано результати обстеження 670 практично здорових підлітків віком 16 - 17 років з огляду на уразливість дітей цього віку щодо синдрому раптової серцевої смерті. Для вивчення стану серцево-судинної системи виконували електрокардіографічне та ехокардіоскопічне дослідження. Дані підлягали статистичній обробці з використанням Microsoft Excel-10. Виявлено порушення ритму серця та провідності майже у третини обстежених, причому найчастіше ЕКГ-зміни спостерігали у пацієнтів чоловічної статі (64,3 %). Це свідчить про потребу в ретельному обстеженні стану серцево-судинної системи підлітків, попри відсутність кардіальних скарг. Висновки: різноманітні варіанти порушень ритму серця і провідності є чинником ризику формування систолічної дисфункції міокарда, аритмогенної кардіопатії, раптової серцевої смерті. Тому підлітки в разі виявлення означених змін на ЕКГ потребують добового моніторингу ЕКГ, артеріального тиску, стрес-тестів, комплексного клініко-інструментального дослідження щоб ретельно оцінити стан серцево-судинної системи та за потреби цілеспрямовано призначити терапію, регулювати рівень фізичних навантажень, проводити диспансерне спостереження, а в деяких випадках вносити корективи під час вибору професії.

Мета дослідження - виявлення адаптивних ознак рослин Plantago lanceolata L., що дозволяють їм пристосовуватись до стресових умов середовища. Досліджено рослини із природної ділянки, у антропогенно порушених екотопах та у перехідній зоні між природною та техногенною системою. Виміряно абсолютні та відносні параметри морфологічних ознак рослин в даних місцезростаннях. Виявлено відміни у габітусі рослин із різних ділянок. Встановлено, що у перехідній зоні рослини виду мали найменші параметри листка, пагона та суцвіття, а також найнижчу загальну мінливість. Згідно з відносними індексами листка, що відбивають життєвий стан рослини, у перехідній зоні особини Plantago lanceolata мали найбільшу швидкість росту із мінімальними витратами на побудову листка.

Проаналізовано результати ЕКГ-обстеження 75 підлітків, хворих на позалікарняну пневмонію. У 61,33 % встановлено зміни електромеханічної функції серця у вигляді порушень ритму, провідності та метаболічних змін. Порівняння з показниками ЕКГ здорових підлітків довело суттєве переважання змін на тлі пневмонії.

Наведено особливості перебігу атопічного дерматиту у дітей з урахуванням супутніх порушень обміну щавлевої кислоти. Вплив метаболічних зсувів на перебіг захворювання оцінювався на підставі вивчення клінічних показників, морфофункціональних параметрів шкіри та особливостей екскреції метаболітів щавлевої кислоти. Під час роботи доведено високу частоту дисметаболічних зрушень, значущість яких визначалась залученням різних систем виведення для екскреції продуктів щавлевої кислоти. Підвищена концентрація оксалату у сечі та конденсаті повітря, що видихується, спричиняє іритативний вплив та асоціюється із ранньою маніфестацією ознак атопії, спадковим характером метаболічних розладів, інтенсивністю свербіння шкіри на фоні помірного підвищення рівня IgE.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.413

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучение особенностей изменений и клинической значимости показателей гемограммы и основных лейкоцитарных индексов (ЛИ) при внебольничной пневмонии (ВБП) у детей разного возраста. Проведен ретроспективный анализ гемограмм 238 детей в возрасте от 1 до 18 лет с ВБП. Оценка основных клинических признаков и показателей гемограммы проведена с помощью стандартных лабораторных методик, а также путем расчета основных ЛИ: нейтрофильно-лимфоцитарного соотношения, абсолютного количества лимфоцитов, ЛИ интоксикации по Я. Я. Кальф-Калифу. Установленные отличия у детей разных возрастных групп касались как клинических проявлений заболевания, так и гематологических изменений. Так, у детей младшего возраста дебют заболевания характеризуется выраженной тяжестью состояния и превалированием вирусного триггерного фактора. У детей старшего возраста триггерный фактор имеет бактериальную природу, и дебют заболевания характеризуется значительно выраженной степенью интоксикации. Эти особенности подтверждаются гематологическими критериями и расчетом соответствующих ЛИ. Выводы: расчет гематологических индексов - информативный способ оценки состояния тяжести детей разного возраста с ВБП, что необходимо учитывать для выбора и объема терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.603.52-54

Рубрики:

Склеродермія у дітей

Шифр НБУВ: ДС41922 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.603.52-54

Рубрики:

Склеродермія у дітей

Шифр НБУВ: ДС41922 Пошук видання у каталогах НБУВ