Висвітлюється становлення і розвиток статистики з давніх часів і до наших днів. Характеризується обчислювальна система статистики України, її створення і розвиток. Розглядається співробітництво українських статистиків з міжнародними органами, статистичними інституціями зарубіжних країн, створення сучасної національної статистики, її проблеми та перспективи.

Розкрито засади статистичного моніторингу, охарактеризовано моніторинг як основу підтримки прийняття управлінських рішень, а також статистичну звітність як закон для державних органів та юридичних осіб. Наведено моделі потреб користувачів інформації, загальну характеристику основних методів і засобів розв'язання задач моніторингу. Описано інформаційно-пошукову систему, а також підсистеми візуалізації та документації, перетворення даних, статистичного аналізу, моделювання та прогнозування, синтезу та аналізу графічних образів.

Раскрыты основы статистического мониторинга, охарактеризованы мониторинг как основа принятия решений, а также статистическая отчетность как закон для государственных органов и юридических лиц. Приведены модели потребностей пользователей информации, а таккже общая характеристика основных методов и средств решения задач мониторинга. Описаны информационно-поисковая система, а также подсистемы визуализации и документации, преобразования данных, статистического анализа, моделирования и прогнозирования, синтеза и анализа графических образов.

Запропоновано використовувати кон'юнктурні обстеження підприємств як додатковий інформаційний базис для оцінки стану корпоративного управління (КУ) в промисловості. Розглянуто систему показників, за якими аналізується структура власності, якість КУ, джерела фінансування інвестицій, можливості залучення зовнішніх інвесторів.

Предложено использовать коньюнктурные обследования предприятий как дополнительный информационный базис для оценки состояния корпоративного управления (КУ) в промышленности. Рассмотрена система показателей, на основе которых анализируются структура собственности, качество КУ, источники финансирования инвестиций, возможности привлечения внешних инвесторов.

Розкрито методологічні засади системи статистичного моніторингу (ССМ) ділової активності підприємств (ДАП) на підставі кон'юнктурних обстежень (КО). Визначено місце та роль ССМ ДАП у загальній системі державної статистики та викладено її концептуальну схему. Увагу приділено метаданим у статистичних системах у цілому та у ССМ ДАП зокрема. Проаналізовано особливості застосування процедур імпутації даних у процесі обробки інформації КО. Розглянуто методологічні аспекти організації та проведення КО як складової ССМ ДАП. Виявлено фактори, які впливають на різні аспекти функціонування підприємств. Наведено рекомендації щодо подальшого розвитку методології систем статистичного моніторингу та ССМ ДАП.

Раскрыты методологические основы системы статистического мониторинга (ССМ) деловой активности предприятий (ДАП) на основе конъюнктурных обследований. Определено место и роль ССМ ДАП в общей системе государственной статистики и изложена ее концептуальная схема. Внимание уделено метаданным в статистических системах в целом и в ССМ ДАП в частности. Проанализированы особенности применения процедур импутации данных при обработке информации КО. Рассмотрены методические аспекты организации и проведения КО как слагаемой ССМ ДАП. Выявлены факторы, влияющие на различные аспекты функционирования предприятий. Приведены рекомендации по дальнейшему развитию методологии систем статистического мониторинга и ССМ ДАП.

На підставі науково-аналітичних матеріалів висвітлено сучасний стан науково-технічного розвитку України, визначено основні показники наукової та інноваційної діяльності, динаміки кадрового потенціалу науково-технічної сфери, фінансової та матеріально-технічної складової наукового та інноваційного потенціалів країни. Наведено інформацію щодо відповідних показників стану науково-технічної сфери в інших країнах.

На основе научно-аналитических материалов освещено современное состояние научно-технического развития Украины, определены основные показатели научной и инновационной деятельности, динамики кадрового потенциала научно-технической сферы, финансовой и материально-технической слагаемой научного и инновационного потенциалов страны. Приведена информация о соответствующих показателях состояния научно-технической сферы в других странах.

Запропоновано новий науковий зміст понять "статистичний моніторинг" і "система статистичного моніторингу". Обгрунтовано місце та роль системи статистичного моніторингу ділової активності підприємств у державній статистиці. Відзначено, що кон'юнктурні обстеження є елементом інформаційного забезпечення для цієї системи. Обгрунтовано програмно-методологічні й організаційні засади проведення кон'юнктурних обстежень, зокрема систему показників, організаційну схему, методичні аспекти формування та підтримки панелі респондентів. Запропоновано механізми контролю якості вхідної інформації у системі статистичного моніторингу, процедури заповнення пропущених даних. Визначено системи ваг для формування узагальненої інформації. Розроблено засади системного підходу до дослідження потреб користувачів і респондентів українських кон'юнктурних обстежень. Створено моделі розрахунків певних видів синтетичних (комбінаційних) індикаторів. Розроблено засади їх використання для проведення дослідження макроекономічних тенденцій. Запропоновано механізм ранжування окремих підприємств або їх груп на підставі спеціальних індикаторів. Доведено можливість застосування кон'юнктурних обстежень для статистичного моніторингу певних аспектів діяльності підприємств, а саме: корпоративного управління, конкурентного середовища, інвестиційної, інноваційної активності та тіньової економічної діяльності.

Розроблено колористичні принципи рішення внутрішнього простору-інтер'єру православних храмів. Досліджено найбільш репрезентативні щодо відповідності основній богослужбовій функції православні храми на території сучасної України. Розкрито роль колористичної складової як одного з системотвірних факторів, що визначають адекватне сприйняття архітектури внутрішнього простору православного храму. Доведено, що колір в об'ємно-просторовій композиції храмового середовища є чинником гармонізації сприйняття інтер'єру відповідно до основної функціональної обрядової залежності будівлі. Обгрунтовано та систематизовано принципи колористичного рішення інтер'єру православного храму, які безпосередньо залежать від структури храмового декору, що накладається на об'ємно-просторову композицію храмової будівлі хрестово-купольного типу. Виявлено загальні закономірності формування кольорових рішень, на підставі яких складено узагальнену колористичну палітру, яка інваріантна відносно пристосування до певних умов. Побудовано функціонально-просторову структурну модель колористики інтер'єрів православних храмів.

Висвітлено об'єктивні передумови створення та функціонування систем статистичного моніторингу (СМ). Розглянуто питання формування теоретичних основ методології моніторингових систем, розкрито методологічні засади СМ. Проаналізовано систему СМ як складову інформаційної статистичної системи, визначено місце і роль системи СМ ділової активності підприємств (ДАП) у державній статистиці. Розкрито методологічні аспекти організації та проведення кон'юнктурних обстежень як складової системи СМ ДАП. Увагу приділено питанням обробки та подання інформації кон'юнктурних обстежень. Вивчено міжнародний та вітчизняний досвід створення індикаторів ділової активності для СМ економічних тенденцій.

Розглянуто загальні тенденції становлення та розвитку системи національних рахунків, визначення квартальних та річних національних рахунків, показано їх призначення та відмінності. Визначено мету, правову базу, основні етапи створення та ведення квартальних національних рахунків, особливості впровадження Системи національних рахунків 2008 р., здійснено порівняння деяких макропоказників з міжнародними. Досліджено досвід моделювання квартальних макропоказників і методи узгодження їх річних і квартальних оцінок у країнах з розвиненою економікою (Франції, Великобританії й Італії). Визначено межі й охоплення квартальних національних рахунків, призначення таблиці "ресурси використання" тощо. Проаналізовано наявну інформаційну базу для розрахунку випуску товарів і послуг за видами економічної діяльності. На прикладі будівництва показано, що в результаті оцінювання наявної квартальної статистичної інформації для побудови регресійних рівнянь існує можливість розрахувати обсяги випуску в будівництві за обсягами реалізації з використанням галузевої статистичної форми № 1-кб-термінова. Описано процедури розрахунку випуску товарів і послуг для видів економічної діяльності. Запропоновано алгоритм узгодження квартальних і річних національних рахунків, наведено приклад його реалізації за даними будівництва. Проаналізовано закордонний і вітчизняний досвід побудови моделей випуску для промисловості, будівництва, роздрібної торгівлі та транспорту. Представлено моделі, побудовані з використанням інформації з кон'юнктурних обстежень підприємств України.

Розглянуто деякі аспекти функціонування промислових підприємств за умовах кризи з використанням інформації кон'юнктурних обстежень.

Висвітлено теоретичний аспект стійкості фінансової системи. Розкрито поняття стійкості державних фінансів. Узагальнено досвід Національного банку України щодо системи показників стійкості державних фінансів. Проаналізовано боргову стійкість і бюджетний дефіцит в Україні, країнах ЄС і ОЕСР. Здійснено статистичний аналіз стійкості фінансів сектору державних корпорацій України. Розглянуто міжнародний і вітчизняний досвід стрес-тестування. З'ясовано роль звіту про фінансову стабільність у діяльності центрального (національного) банку.

Системи електронних реєстрів, що створені у багатьох європейських країнах, уже давно довели свою ефективність при застосуванні у різних сферах функціонування держави, окремих фірм та у поліпшенні умов взаємодії населення із органами влади та приватними організаціями. Особливе місце у системах реєстрів посідають реєстри населення. Саме вони надають усебічну та повноцінну інформацію про особу, при цьому даючи змогу людині економити час та зусилля при вирішенні нагальних проблем, запитів та вимог, що стосуються здоров'я, освіти, власності, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги тощо. Реєстри населення також довели свою ефективність під час проведення останніх раундів переписів населення та житла. Піонерами у створенні та використанні систем реєстрів населення є північноєвропейські країни. Актуальність статті для України обумовлена: активним розвитком різноманітних реєстрів, які, про те, погано взаємодіють між собою і не становлять цілісної системи; необхідністю врахування досвіду провідних країн у створенні повноцінної системи реєстрів. Мета статті - узагальнення досвіду північноєвропейських країн із створення та функціонування систем реєстрів та із визначення ролі цент рального реєстру населення як одного з базових. Узагальнено та порівняно аналіз системи реєстрів північноєвропейських країн, дослідженно ролі центрального реєстру населення та інших базових і спеціалізованих реєстрів як постачальників інформації про населення. Методи дослідження: системний аналіз, наукове узагальнення, порівняльний аналіз, методи теорії дослідження складних систем. Досліджено загальні аспекти створення та використання реєстрів населення у країнах Північної Європи. Характерною особливістю північноєвропейських країн, на відміну від України, є системність у створенні окремих реєстрів, коли для певного адміністративного реєстру одразу визначається місце у загальній системі та зв'язок з іншими, в першу чергу базовими, реєстрами. На прикладі двох із найбільш просунутих із цього питання країн - Данії та Норвегії - аналізуються заходи щодо створення систем персональних ідентифікаційних номерів та практика використання цих номерів у системах реєстрів. Наведено приклади підсистем реєстрів охорони здоров'я та освіти, а також деяких інших реєстрів, що містять персоніфіковану інформацію. На базі досвіду північноєвропейських країн сформульовано пропозиції щодо створення реальної діючої системи реєстрів в Україні.

Запровадження систем електронних реєстрів для усіх сфер функціонування держави набуває усе більшого поширення в розвинених країнах. Саме системи, а не окремі реєстри створюють умови для комплексного та ефективного використання наявної інформації в сфері державного та місцевого управління, наукових досліджень, планування діяльності бізнесу тощо. Реєстри, що стосуються охорони здоров'я, найважливіші серед інших систем, тому актуальним є дослідження досвіду найбільш розвинених у царині створення систем електронних медичних інформаційних ресурсів країн. Використання набутого передовими європейськими країнами досвіду є особливо корисним для України, де така система знаходиться на стадії створення. Мета статті - узагальнення досвіду північноєвропейських країн із використання систем електронних інформаційних ресурсів сфери охорони здоров'я для його запровадження в Україні. Новизна статті полягає в узагальненні та порівняльному аналізі систем реєстрів охорони здоров'я Данії, Норвегії, Нідерландів, Естонії, Швеції, Фінляндії та дослідженні ролі медичних, статистичних і наукових закладів у розвитку цих систем. Методологія дослідження грунтується на застосуванні таких методів: системний аналіз, наукове узагальнення, порівняльний аналіз, методи дослідження складних систем. Досліджено системи реєстрів охорони здоров'я шести північноєвропейських країн, здійснено порівняння складу та особливостей цих систем. Увагу зосереджено на електронних інформаційних ресурсах, які запроваджені тільки в окремих країнах. Встановлено, що данська і норвезька системи є найбільш розгалуженими серед систем інших досліджуваних країн і містять не тільки більшу за інших кількість спеціалізованих реєстрів, але й мають найбільше організацій, які підтримують ці реєстри. Утримувачами реєстрів і баз даних у різних країнах є не лише відповідні міністерства, а й науково-дослідні інститути та університети. Крім того, статистичні органи теж створюють реєстри, які використовуються для потреб суспільства у статистичній інформації. У дослідженні, таким чином, узагальнено досвід створення і функціонування систем електронних інформаційних ресурсів сфери охорони здоров'я північноєвропейських країн, зроблено висновки про можливість його використання при впровадженні аналогічної української, процес створення якої стартував кілька років назад.

Держава не може функціонувати без точної і надійної інформації про чисельність своїх мешканців, статеву, вікову структуру населення та його розміщення на території країни. Протягом багатьох десятиліть таку інформацію отримували з переписів населення, а у міжпереписний період - з різних додаткових джерел. Пізніше у розвинених країнах створили так звані електронні демографічні реєстри, що дало змогу оперативно актуалізувати необхідну інформацію про населення, зберігати її й швидко обробляти. Наприкінці минулого століття у багатьох розвинених країнах демографічні реєстри стали головним джерелом інформації для проведення традиційних переписів населення, а пізніше - навіть частково або повністю їх замінили. Україна на теперішній час через різні обставини не має повноцінного демографічного реєстру і тільки проходить складний шлях до його становлення. Мета статті - дослідження процесу створення демографічного реєстру в Україні в історичному аспекті. А її новизна полягає у тому, що вперше висвітлено, 4 ISSN 2072-9480. Demography and social economy. 2022, N 3 (49) О. М. Гладун, М. В. Пугачова проаналізовано та оцінено три спроби розроблення національного демографічного реєстру. Дослідження грунтується на застосуванні системного аналізу для оцінки усіх спроб створення українського демографічного реєстру; використання методів дослідження складних систем (аналізу і синтезу) дало можливість докладно проаналізувати компоненти усіх реєстрів і на основі компаративного аналізу визначити сильні та слабкі сторони кожної версії реєстру. Застосування конкретно-історичного підходу допомогло вивченню процесів проєктування і створення реєстрів з урахуванням конкретних історичних умов, в яких вони відбувались, і з'ясуванню їх впливу на ці процеси. Для досягнення поставленої мети досліджено проєкти демографічних реєстрів, розроблені в різні часи: автоматизованого банку даних "Населення" і Державного регістру населення України. Проаналізовано причини, через які ці електронні інформаційні ресурси так і не були побудовані. Досліджено мету створення і можливості запровадженого Єдиного державного демографічного реєстру. Виявлено переваги і недоліки, продемонстровано його зв'язок з іншими електронними реєстрами, що функціонують в органах влади й місцевого самоврядування. Представлено порівняння складу демографічних ознак двох згаданих вище проєктів і реєстру, що на сьогодні функціонує. З точки зору саме демографічної спрямованості та технологічного поєднання з іншими інформаційними системами найбільш досконалим був проєкт Автоматизованого банку даних "Населення". Проєкт структури наступного реєстру був перенасичений усією можливою інформацією щодо населення, яка з погляду демографічних потреб не була необхідною. Єдиний державний демографічний реєстр був створений з метою забезпечення населення документами нового зразка, але не був спрямований на повноцінне виконання ролі демографічного реєстру.