Скачати повний текст

Застосовано препарати "Стоматофіт" і "Стоматофіт А" у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит другого ступеня тяжкості. За допомогою індексів РМА, АРI та Loe-Silness відзначено значно кращі результати лікування симптоматичного гінгівіту в порівнянні із групою, де використовували загальноприйняті методи лікування.

На сучасному рівні викладено анатомо-фізіологічні особливості будови пародонта з урахуванням причин і механізмів розвитку запальних захворювань. Докладно описано обстеження хворого з індексними оцінками стану тканин пародонта та функціональними методами обстеження, в тому числі лабораторними дослідженнями. Клінічна картина, діагностика та методи лікування запальних захворювань пародонта розглянуто з позицій причин виникнення, механізмів розвитку та диференціації з іншими захворюваннями пародонта. Подано детальну характеристику основних медикаментозних засобів, які застосовують для лікування захворювань пародонта. Увагу приділено питанням профілактики запальних захворювань пародонта.

Клініко-лабораторними дослідженнями підтверджено лікувальну властивість моршинської мінеральної води на стан тканин пародонта у разі генералізованого пародонтиту у хворих на залізодефіцитну анемію за умов курорту Моршина.

У комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у хворих на залізодефіцитну анемію використано деякі природні фактори курорту Моршин. Бактеріоскопічними методами дослідження підтверджено ефективність лікувальної дії на мікрофлору парадонтальних кишень у цих хворих.

Надано результати вивчення стану імунної системи у хворих на генералізований пародонтит на фоні захворювань травного тракту до та після проведеного комплексного лікування з використанням мінеральної води курорту Моршин. Під впливом проведеного комплексного лікування відбувається нормалізація показників імунної системи організму.

Проаналізовано клінічний випадок та надано результати проведеного спільно з лікарями-стоматологами різних спеціалізацій лікування пацієнта з поєднаними захворюваннями зубощелепової системи, що обумовлювало виникнення ускладнень внаслідок сумарних структурно-функціональних змін.

Представлено результати обстеження 470-ти працівників тепличних господарств, які контактують з пестицидами. Проаналізовано частоту захворювань пародонта у даного контингенту обстежених залежно від наявності у них соматичних захворювань того, чи іншого генезу, стажу роботи та віку. Показано, що збільшення частоти захворювань пародонта у працівників теплиць зумовлено як прямим впливом пестицидів на тканини пародонта, так і супутніми захворюваннями.

Мета роботи - провести огляд сучасної фахової літератури з актуальної теми захворювання тканин пародонта під час ортодонтичного лікування (ОЛ) в осіб молодого віку; проаналізувати особливості клінічного перебігу захворювань тканин пародонта в осіб молодого віку із зубощелепними аномаліями (ЗЩА) та за ОЛ. Розглянуто підходи численних вітчизняних та іноземних авторів до морфологічних і функціональних змін у пародонті у разі ортодонтичних втручань; обстежено 101 особу зі ЗЩА та 117 пацієнтів під час ОЛ. Відзначено, що у процесі ОЛ відбувається структурна перебудова тканин пародонта, простежується порушення венозного відтоку в системі регіонарного кровообігу, що клінічно проявляється застійною гіперемією та набряком ясен, а формування передчасних оклюзійних контактів зумовлює травматичну оклюзію, що може призвести до ушкодження зубоутримуючого апарату, зламу зуба, виникнення дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, гіпертонусу м'язів. Встановлено, що ефективність та якість регенерації тканин пародонта в ретенційному періоді ОЛ тісно пов'язані з віком та наявністю на початку лікування захворювань пародонта в анамнезі. Висновки: одержані авторами попередні дані і результати обстеження, а також їх зіставлення із даними фахової літератури, надають підстави припустити, що одним із ймовірних механізмів патогенезу захворювань пародонта в осіб із ЗЩА, окрім впливу власне аномалій, є негативний вплив ортодонтичних конструкцій. З огляду на це, доцільним є подальше проведення поглиблених досліджень для опрацювання та апробацій в клініці патогенетично обгрунтованого комплексу лікувально-профілактичних заходів для лікування захворювань пародонта в осіб із ЗЩА.

Мета роботи - визначити вплив на організм, включаючи слизову оболонку порожнини рота, високожирового харчування з використанням пальмової олії і вершкового масла. Щури одержували високожирові раціони (ВЖР) з введенням 20 % пальмової олії або вершкового масла впродовж 60 днів. Контролем служили щури, що отримували безжировий раціон (БЖР). Визначено привіси тварин, рівень глюкози, тригліцеридів (ТГ), холестерину в сироватці крові і рівень еластази, уреази, лізоциму, каталази і МДА в слизовій оболонці порожнини рота (СОПР). Добовий приріст живої маси, рівень глюкози, ТГ і холестерину був вищий у щурів, що отримували вершкове масло, проте активність еластази в СОПР була вища у щурів, що отримували пальмову олію. У щурів, що одержували вершкове масло, в СОПР підвищувався рівень МДА і знижувалася активність лізоциму. Висновки: ВЖР, особливо з пальмовою олією, викликає розвиток стоматиту. ВЖР з вершковим маслом чинить більше негативну дію на організм (по рівню в сироватці крові глюкози, ТГ, холестерину, а в СОПР МДА і лізоциму), ніж ВЖР з пальмовою олією.

Мета роботи - визначити вплив на організм, включаючи слизову оболонку порожнини рота, високожирового харчування з використанням пальмової олії і вершкового масла. Щури одержували високожирові раціони (ВЖР) з введенням 20 % пальмової олії або вершкового масла впродовж 60 днів. Контролем служили щури, що отримували безжировий раціон (БЖР). Визначено привіси тварин, рівень глюкози, тригліцеридів (ТГ), холестерину в сироватці крові і рівень еластази, уреази, лізоциму, каталази і МДА в слизовій оболонці порожнини рота (СОПР). Добовий приріст живої маси, рівень глюкози, ТГ і холестерину був вищий у щурів, що отримували вершкове масло, проте активність еластази в СОПР була вища у щурів, що отримували пальмову олію. У щурів, що одержували вершкове масло, в СОПР підвищувався рівень МДА і знижувалася активність лізоциму. Висновки: ВЖР, особливо з пальмовою олією, викликає розвиток стоматиту. ВЖР з вершковим маслом чинить більше негативну дію на організм (по рівню в сироватці крові глюкози, ТГ, холестерину, а в СОПР МДА і лізоциму), ніж ВЖР з пальмовою олією.

Цель работы - анализ научной литературы для изучения и обобщения данных о современных взглядах на лечение генерализованного пародонтита (ГП) у лиц с тяжелыми общесоматическими заболеваниями. Дистрофически-воспалительные заболевания тканей пародонта - полиэтиологические заболевания, течение которых взаимосвязано с патологическими процессами, возникающими вследствие нарушения функционирования важнейших систем организма. Комплексный подход к лечению заболеваний пародонта, предусматривающий совместно с локальной терапией диагностику и своевременное лечение соматической патологии, является важным условием достижения положительных результатов. Представлены современные научные исследования общих патогенетически важных для ГП и соматических заболеваний изменений (болезни сердечно-сосудистой, дыхательной, эндокринной, нервной систем, заболеваний ЖКТ), что позволяет составить более четкое представление о сущности генеза заболеваний пародонта и разработать эффективные лечебно-профилактические мероприятия. Выводы: продолжительность общесоматического заболевания увеличивает частоту и распространенность ГП у людей разного возраста, осложняет течение со склонностью к прогрессированию. Этот факт требует особого подхода к лечению ГП у пациентов с учетом патогенеза, особенностей течения и лечения фонового заболевания.

Не дивлячись на певні успіхи, які досягнуті у справі вдосконалення діагностики і впровадження у стоматологічну практику новітніх комплексних методів і тактики лікування дисфункцій скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) на тлі оклюзійної і м'язевої інтерференції, основне питання клінічної пародонтології у сполученні з різними патологічними станами щелепно-лицевих сегментів не втрачає своєї актуальності дотепер і потребує подальших комплексних досліджень, спрямованих на оптимізацію лікувально-профілактичних заходів нейром'язової і суглобової дисфункції. Попри багаточисленні публікації, що присвячені дисфункції СНСЩ, відомості про етіологію, діагностику і патогенез цих симптомокомплексів залишаються вельми суперечливими. Мета роботи - огляд джерел науково-медичної інформації щодо впливу оклюзійних чинників на розвиток м'язево-суглобової дисфункції СНЩС. З різних концепцій виникнення дисфункції СНЩС виділяють дві базові: міогенну і оклюзійно-артикуляційну теорії. Прихильники міогенної теорії провідну роль у потогенезі захворювань СНЩС відводять парафункціональним станам жувальних м'язів. Проте серед представників міогенної концепції розвитку дисфункції СНЩС, немає єдиної думки щодо етіології парафункціональних порушень, також залишається до кінця не вирішеною діагностика функціональних змін СНЩС, ускладнених гіпертонусом жувальних м'язів на тлі травматичної оклюзії. Розглядаючи джерела науково-методичної інформації, що стосуються методів обстеження хворих з дисфункцією СНЩС, слід констатувати, що постійно відбувається їх вдосконалення, зумовлене як потребою клініки, так і розробкою чутливіших і сучасніших апаратів. Висновки: сучасні методи дослідження, що з'явилися і активно упроваджувалися останніми роками, вимагають систематизації і оцінки їх ефективності для розробки алгоритмів діагностики у хворих зі скронево-нижньощелепними розладами.