Запропоновано визначення поняття життєтворчості, надано його характеристики.

Розглянуто доцільність використання поняття "суб'єкт" для визначення особистості як свідомого творця свого життя, включеного в процес життєтворчості. Показано, що життєтворчість пов'язується з екзистенційною категорією вибору, що ставить під сумнів коректність визначення життя як життєдіяльності та ототожнення ролі особистості в процесі життєтворчості зі статусом суб'єкта життя.

Наведено основні результати емпіричного дослідження формування життєтворчої позиції особистості під впливом переживання екзистенційної кризи (ЕК). Виявлено етапи ЕК (мобілізаційний, дезінтеграційний, інтеграційний), встановлено специфіку їх впливу на формування творчої життєвої позиції особистості. Доведено, що ЕК є чинником формування творчої життєвої позиції особистості. Показано, що під час ЕК спостерігається специфічна зміна структури життєтворчих компонентів у особистостей з різними типами життєтворчої стратегії. Сформульовано рекомендації щодо психологічної допомоги під час ЕК, що включає до себе методи, які сприяють розвитку життєтворчого потенціалу особистості.

Викладено результати теоретичного аналізу понять "життєва", "суб'єктна" та "творча позиція". Надано визначення життєвої творчої (авторської) позиції як компоненти особистості, який відображає цілісну систему її ціннісно-смислових відносин до різних сторін життя: ставлення до творчої реалізації життя, ставлення до людей, що творчо проявляють себе в житті, ставлення до себе як до автора життя, ставлення до життя як до концепції та ставлення до життєтворчої практики.