Представлені результати цілеспрямованого вивчення досвіду виховання дітей-дошкільників, які проживають в зонах підвищеного радіаційного контролю. Представлений віковий портрет можливостей старшого дошкільника, розглядається сучасна ситуація його розвитку, а також пропонуються рекомендації щодо вирішення проблеми діагностики і корекції готовності дітей дошкільного віку до шкільного навчання.

Наведено оцінку мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку як важливої складової особистісного зростання. Розглянуто систему критеріїв комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини та методику дослідження мовної комунікації.

Приведена оценка развития речи ребенка дошкольного возраста как важной составной части личностного роста. Рассмотрены система критериев коммуникативно-речевого развития ребенка и методика исследования коммуникации речи.

Наведено психологічну характеристику особистості з адитивною поведінкою. Розглянуто проблеми фахової підготовки психологів до реалізації завдань психологічної допомоги. Проаналізовано стиль психічної саморегуляції та мотиваційну спрямованість особистості керівника, методи профілактики психосоматичних розладів. Висвітлено особливості взаємозв'язку результативності розв'язання задач з психофізіологічними параметрами особистості. Визначено психологічні детермінанти конфліктності у студентському середовищі.

Приведена психологическая характеристика личности с адитивным поведением. Рассмотрены проблемы профессиональной подготовки психологов к реализации заданий психологической помощи. Проанализированы стиль психической саморегуляции и мотивационная направленность личности руководителя, методы профилактики психосоматических расстройств. Освещены особенности взаимосвязи результативности решения задач с психофизиологическими параметрами личности. Определены психологические детерминанты конфликтности в студенческой среде.

Проаналізовано освітній маркетинг як інструмент попередження соціальних конфліктів. Висвітлено особливості використання психологічного впливу в професійній діяльності, проблему забезпечення адаптаційної готовності студентів до професійної діяльності. Розглянуто питання розвитку психологічної професійної консультації, проблеми роботи практичного психолога у консультуванні сім'ї. Визначено інноваційний потенціал державного управління в узгодженні конфліктуючих соціальних інтересів.

Проанализирован образовательный маркетинг как инструмент предупреждения социальных конфликтов. Освещены особенности использования психологического влияния в профессиональной деятельности, проблема обеспечения адаптационной готовности студентов к психологической профессиональной консультации, проблемы работы практического психолога в консультировании семьи. Определен инновационный потенциал государственного управления в согласовании конфликтующих социальных интересов.

Висвітлено теоретико-прикладні аспекти психологічної реабілітації військовослужбовців. Проаналізовано психологічні особливості комунікативної креативності студентів, їх психофізіологічної готовності до педагогічної діяльності. Викладено теоретичні основи організації виховної роботи зі студентською молоддю. Розкрито роль навчання і виховання в становленні особистості студента. Розглянуто питання професійної компетенції працівників правоохоронних органів. Визначено сутність і зміст мотивації, її вплив на результати службової діяльності працівників міліції.

Освещены теоретико-прикладные аспекты психологической реабилитации военнослужащих. Проанализированы психологические особенности коммуникативной креативности студентов, их психофизиологической готовности к педагогической деятельности. Изложены теоретические основы организации воспитательной работы со студенческой молодежью. Раскрыта роль обучения и воспитания в становлении личности студента. Рассмотрены вопросы профессиональной компетенции правоохранительных органов. Определены сущность и содержание мотивации, её влияние на результаты служебной деятельности милиции.

Висвітлено соціальні та психологічні аспекти мотивації навчання й фізичного виховання у ВНЗ на сучасному етапі в контексті переходу до Болонського процесу. Розглянуто проблему розвитку самосвідомості в онтогенезі людини, описано структуру самосвідомості особистості, наведено оцінки розвитку самоаналізу, самопізнання та самосприйняття особистості в юнацькому віці. Розкрито психологічні проблеми професійного становлення особистості за умов навчального процесу, емоційний аспект синдрому професійного вигорання і творчості педагогів дошкільних навчальних закладів. Визначено місце творчого потенціалу особистості в сучасному суспільстві.

Освещены социальные и психологические аспекты и мотивации обучения и физического воспитания в ВУЗ на современном этапе в контексте перехода к Болонскому процессу. Рассмотрена проблема развития самосознания в онтогенезе человека, описана структура самосознания личности, приведены оценки развития самоанализа, самопознания и самовосприятия личности в юношеском возрасте. Раскрыты психологические проблемы профессионального становления личности в условиях учебного процесса, эмоциональный аспект синдрома профессионального выгорания и творчества педагогов дошкольных учебных заведений. Определено место творческого потенциала личности в современном обществе.

Проведено порівняльний аналіз моделей управління активізації персоналу. Визначено психологічні чинники міжособистісних конфліктів в організаціях. Викладено когнітивно-біхевіоральний підхід у практиці психологічного консультування, екопсихологічний підхід до проблеми агресивності середовища. Висвітлено вплив психологічної служби системи вищої освіти на особистісний розвиток і професійне становлення студентів-психологів. Описано психологічні особливості професійного самовизначення в юнацькому віці.

Проведен сравнительный анализ моделей управления активизации персонала. Определены психологические факторы межличностных конфликтов в организациях. Изложены когнитивно-бихевиоральный подход в практике психологического консультирования, экопсихологический подход к проблеме агрессивности среды. Освещено влияние психологической службы системы высшего образования на личностное развитие и профессиональное становление студентов-психологов. Описаны психологические особенности профессионального самоопределения в юношеском возрасте.

Проаналізовано особливості організації проведення психологічних тренінгів. Визначено психофізіологічний статус пізнавальної діяльності учнів з різною ефективністю навчання. Розглянуто питання розвитку комунікативних умінь у студентів. Викладено основні підходи до проблеми соціально-психологічної адаптації особистості за особливих умов діяльності. Висвітлено методологію виявлення творчого потенціалу та розвиток соціально-психологічних ресурсів особистості, описано систему методів ефективної психокорекції її проблем.

Проанализированы особенности организации проведения психологических тренингов. Определен психофизиологический статус познавательной деятельности учеников с разной эффективностью обучения. Рассмотрены вопросы развития коммуникативных умений у студентов. Изложены основные подходы к проблеме социально-психологической адаптации личности в особенных условиях деятельности. Освещены методология проявления творческого потенциала и развитие социально-психологических ресурсов личности, описана система методов эффективной психокоррекции её проблем.

Досліджено комунікативно-мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку, здійснено інтеграційний підхід до оцінки стану особистісної активності та самореалізації дитини шляхом вивчення генезису мовлення. Розглянуто онтогенетичні та психолого-педагогічні аспекти проблеми, представлено критеріальні оцінки, зроблено діагностичну експертизу рівня мовленнєвого розвитку дитини у комунікативному аспекті. Запропоновано методику поєднаного обстеження емоційно-вольових, когнітивних, творчих якостей мовлення дитини. Докладно розглянуто базові основи комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини у взаємозв'язку складових характеристик конативного, когнітивно-лінгвістичного, особистісного рівнів, узагальнено вікові закономірності у розвитку компетентності дитини у сфері мовної комунікації. Наведено модель психолого-педагогічного проектування взаємодії вихователя з дітьми, програму та методичні рекомендації професійної підготовки педагога до вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників за умов особистісно орієнтованої взаємодії з вихованцями, сформульовано чинники оптимізації процесу становлення вікових досягнень комунікативно-мовленнєвого розвитку дітей молодшого, середнього, старшого дошкільного віку.

Розкрито питання сучасної соціальної ситуації розвитку дитини дошкільного віку. Проаналізовано проблему становлення ціннісних орієнтацій дитини дошкільного віку за умов сучасного соціопростору, пов'язаних, насамперед, із суспільними запитами до реформування системи освіти, яка покликана виховувати активних, самостійних, відповідальних, здатних до свідомої предметної діяльності, самовизначення, саморозвитку особистостей. Впроваджено результати дослідження у педагогічну практику, що надало підстави для розробки нових науково обгрунтованих критеріїв психологічного оцінювання якості сучасної освіти. Застосовано новий методичний інструментарій „Експрес-діагностика сфери ціннісних орієнтацій дошкільника”, який дозволив здійснити первинний аналіз тенденцій розвитку когнітивних і емоційних структурних компонентів ціннісних орієнтацій дітей дошкільного віку. Для визначення стану реального функціонування цінностей дошкільників передбачено застосування методу включеного спостереження за поведінковими проявами дітей у різних видах предметно-практичної діяльності та спілкування.

Надано характеристику ціннісних орієнтацій дітей дошкільного віку як пріоритетних індикаторів особистісного зростання та аналізу параметрів сучасного соціального оточення, що визначають становлення та реальне функціонування ціннісних орієнтацій дошкільника у системі взаємодії дитини із соціальним і предметним середовищем. Визначено, що панівна тенденція взаємодії дорослих і дітей у сучасній сім'ї в переважній більшості випадків є цілеспрямованим впливом на дитину, а не взаємодією з нею на рівні діалогу. Експериментально підтверджено стан невиправданої інтелектуалізації освітнього процесу в дитячому садку, особливо в групах дітей старшого дошкільного віку. У контексті сучасних реалій прицільного вивчення розвивального потенціалу уяви дошкільника в його особистісному становленні експериментально доведено, що багато дошкільників не сприймають завдань на уяву, підміняючи їх іншою діяльністю.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти проблеми рухової активності дитини як необхідної умови її психічного розвитку. Наведено психодіагностичні методики, які дають змогу дослідити рівень прояву рухової активності та психічного благополуччя старших дошкільників. Розроблено методичні рекомендації щодо збалансованості рухової активності як чинника психічного благополуччя та розвитку дитини у дошкільному закладі та вдома.

Висвітлено результати дослідження регулюючої ролі ціннісних орієнтацій дитини старшого дошкільного віку на етапі кардинальної зміни соціальної ситуації розвитку (дошкільна - початкова освіта). Розкрито актуальні питання розвивального простору дитячої субкультури, розширення можливостей особистісного розвитку дитини з врахуванням факторів, що сприяють усталенню у структурі особистості старшого дошкільника важливіших психологічних досягнень, які характеризують прийняття дитиною ціннісних орієнтацій.

Розкрито особливості становлення базових цінностей дошкільника та визначено специфіку психолого-педагогічного супроводу даного процесу. Проаналізовано нормативні документи дошкільної освіти з проблем формування ціннісних орієнтацій дітей. Особливу увагу приділено бітьківській відповідальності як чиннику становлення ціннісних орієнтацій дитини дошкільного віку. Досліджено фрагменти занять з розвитку етичних уявлень у дітей дошкільного віку засобами художньої літератури.

Представлено аналітичні матеріали щодо розвитку та реалізації потенційних можливостей й психологічного ресурсу особистості, збереження психічного й соціального здоров'я зростаючої особистості, формування духовних орієнтирів розвитку дітей. Створено нарис психологічного портрету дітей протягом різних сенситивних періодів. Кожна дитина має свою індивідуальну специфіку розвитку, яка проявляється в його змісті, темпі, якості. Психолого-педагогічну роботу слід спрямовувати на загальний пізнавальний розвиток дитини, максимально всебічне ознайомлення дитини зі світом предметів, людей, стосунків, у ході якого і відбувається поступовий розвиток особистості дитини в цілому.