Здійснено агроекологічну оцінку комплексного біопрепарату та полімінерального добрива за різних способів застосування, а також їх впливу на біосистему чорнозему типового малогумусного, його поживного режиму, трансформації біомаси кореневих решток, розвитку та формування врожаю ячменю, еспарцету та пшениці озимої. Доведено, що передпосівна обробка насіння ячменю ярого та еспарцету комплексним біопрепаратом (КБП) і полімінеральним добривом (ПМД) позитивно впливають на біологічну активність грунту та стимулюють початковий розвиток рослин, а також забезпечують біологічний захист рослин від хвороб і покращують режим їх мінерального живлення. Установлено, що за сумісного застосування КПБ і ПМД приріст урожаю у порівнянні з контролем становив у ячменю ярого - 0,34, еспарцету - 6,6 т/га.

Розглянуто особливості трансформації органічного вуглецю рослинних решток у чорноземі типовому під культурами ланки зерно-трав'яної сівозміни за умов застосування біопрепаратів та полімінеральних добрив. Висвітлено можливості підвищення вмісту доступних сполук біогенних елементів в орному шарі за умов використання ресурсоощадних прийомів підвищення продуктивності посівів. Досліджено значення еспарцету в покращанні поживного режиму грунту.

Висвітлено результати дослідження впливу комплексного біопрепарату, до складу якого входять мікроорганізми азотфіксувальної, фосформобілізувальної та фунгіцидної дії, регулятори росту й мікроелементи, а також полімінерального добрива як за передпосівної обробки насіння, так і позакореневого підживлення посівів озимої пшениці та ярого ячменю на розвиток хвороб цих культур.

Освещены результаты исследований влияния комплексного биопрепарата, в состав которого входят азотфиксирующие микроорганизмы несимбиотического, фосформобилизирующего и фунгицидного действия, регуляторы роста и микроэлементы, а также полиминерального удобрения как при предпосевной обработке семян, так и внекорневой подкормке посевов озимой пшеницы и ярого ячменя на развитие болезней этих культур.

Встановлено позитивний вплив передпосівної обробки насіння озимої пшениці та ярого ячменю комплексним біологічним препаратом і полімінеральним добривом на стартовий розвиток листового апарату та кореневої системи.

Установлено положительное влияние предпосевной обработки семян озимой пшеницы и ярового ячменя комплексным биологическим препаратом и полиминеральным удобрением на стартовое развитие листового аппарата и корневой системы.

Викладено результати досліджень щодо ефективності вирощування конопель за умов класичної технології та органічного землеробства. Визначено, як технологія вирощування конопель впливає на зміну біологічного стану грунту, урожайність насіння та стебел, а також започатковано вивчення шляхів забезпечення культури конопель елементами живлення. Дослідженнями встановлено, що вирощування конопель сорту Гляна за умов органічного виробництва не сприяє підвищенню урожайності насіння, порівняно із перехідною від класичної до біологічної технології (інтенсивною). Накопичення і трансформація свіжої органічної речовини рослинних решток конопель залежить від складових технології органічного землеробства, які надають змогу мікрофлорі грунту не переносити стресових навантажень від впливу міндобрив і засобів захисту рослин.

У будь-якому сільськогосподарському виробництві при зміні виду діяльності чи зміні технологій вирощування постає низка проблем, які призводять до величезних фінансових і екологічних втрат та навіть до припинення виробництва. Група компаній "Арніка", поставивши стратегічне завдання щодо переводу всього сільськогосподарського виробництва за технологіями органічного землеробства, наштовхнулася на певні проблеми, одна з них - стабілізація продуктивності оброблюваних площ через покращення біологічної активності грунту, тобто активізації роботи зообіоти грунту та мікробного ценозу. За умови, що відсутність внесення мінеральних добрив призведе до зниження родючості грунту в органічному землеробстві, шляхами забезпечення конопель макро- й мікроелементами крім органічних добрив та сидеральних культур необхідно виявити елементи технології, які б давали можливість активізувати роботу зообіоти грунту та мікробного ценозу. Порівняно з класичною технологією вирощування конопель органічна система з одного боку позбувається стресових ситуацій (вплив міндобрив та засобів захисту рослин), а з іншого збільшення кількості культивацій покращує повітряний баланс грунту, що сприяє розмноженню та розвитку грунтової біоти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній "Арніка" м. Глобине Полтавської області, започатковані 2015 р. Одержані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елементи технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати кількісний склад дощових черв'яків, кліщів, ногохвісток та мікробного ценозу. Представлено результати досліджень кількісного, якісного складу та активності функціонування біорізноманітності природних та сільськогосподарських грунтових екосистем при вирощуванні конопель посівних за технологіями органічного землеробства. Дослідження свідчать, що, незважаючи на високу пристосованість грунтової біоти до постійних змін навколишнього середовища, рівновага ценозів грунту порушується внаслідок антропогенного та техногенного впливу. Застосування технологій органічного землеробства надають змогу зообіоті та мікрофлорі грунту уникати стресових навантажень від впливу мінеральних добрив та засобів захисту рослин. Водночас дослідження зміни продуктивності конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства свідчить, що є свої особливості, які виявили у процесі подальших досліджень.

Група компаній "Арніка" м. Глобине Полтавської області сьогодні є одним з найбільших підприємств України та світу, що вирощують сількогосподарські культури за технологіями органічного землеробства. Зрозуміло, що при переході від класичних технологій до органічного виробництва виникла низка проблем, для розв'язання яких довелося задіяти як наявний досвід, так і нові наукові дослідження. Однією з галузей сільського господарства в Україні, яка найбільше відповідає вимогам ведення біологічного землеробства, є коноплярство. В цьому питанні важливу роль відіграють біологічні властивості культури, попит на продукцію конопель. Біологічною особливістю культури конопель є те, що вони майже не потребують хімічного захисту від шкідників і хвороб, а відповідно й застосування пестицидів. Коноплі - культура, яка за умови дотримання технології вирощування, сама бореться з бур'янами. В Україні коноплярство завжди було однією з пріоритетних галузей сільського господарства. Воно займає провідні позиції не лише в Європі, а й загалом у світі. Сфера застосування сировини з конопель суттєво розширюється. Окрім традиційного використання в легкій, будівельній, целюлозно-паперовій, автомобіле- й авіабудівній, хімічній промисловості, продукція конопель стала використовуватися для виготовлення лікарських, парфумерних, косметичних препаратів, високоякісної олії, добавок до багатьох харчових продуктів та інше. Саме останні варіанти використання конопель вимагають застосування екологічно чистої продукції, яка б на ринку мала більший попит, вищу оцінку і вартість. Створення сортів і гібридів рослин, які сприяють підвищенню продуктивності та адаптивності штучних екосистем, входить до переліку найактуальніших агротехнічних заходів біологізації технологій. Саме цій проблемі присвячені наукові дослідження, що проводились протягом 2014 - 2018 рр. і тривають дотепер. Показано пошуки, досягнення й висновки, маючи на меті вивести нові сорти конопель посівних, що придатні для класичних технологій вирощування, а найважливіше - адаптовані для технологій органічного землеробства.

Група компаній "Арніка" м. Глобине Полтавської області сьогодні є одним з найбільших підприємств України та світу, що вирощують сількогосподарські культури за технологіями органічного землеробства. Зрозуміло, що при переході від класичних технологій до органічного виробництва виникла низка проблем, для розв'язання яких довелося задіяти як наявний досвід, так і нові наукові дослідження. Однією з галузей сільського господарства в Україні, яка найбільше відповідає вимогам ведення біологічного землеробства, є коноплярство. В цьому питанні важливу роль відіграють біологічні властивості культури, попит на продукцію конопель. Біологічною особливістю культури конопель є те, що вони майже не потребують хімічного захисту від шкідників і хвороб, а відповідно й застосування пестицидів. Коноплі - культура, яка за умови дотримання технології вирощування, сама бореться з бур'янами. В Україні коноплярство завжди було однією з пріоритетних галузей сільського господарства. Воно займає провідні позиції не лише в Європі, а й загалом у світі. Сфера застосування сировини з конопель суттєво розширюється. Окрім традиційного використання в легкій, будівельній, целюлозно-паперовій, автомобіле- й авіабудівній, хімічній промисловості, продукція конопель стала використовуватися для виготовлення лікарських, парфумерних, косметичних препаратів, високоякісної олії, добавок до багатьох харчових продуктів та інше. Саме останні варіанти використання конопель вимагають застосування екологічно чистої продукції, яка б на ринку мала більший попит, вищу оцінку і вартість. Створення сортів і гібридів рослин, які сприяють підвищенню продуктивності та адаптивності штучних екосистем, входить до переліку найактуальніших агротехнічних заходів біологізації технологій. Саме цій проблемі присвячені наукові дослідження, що проводились протягом 2014 - 2018 рр. і тривають дотепер. Показано пошуки, досягнення й висновки, маючи на меті вивести нові сорти конопель посівних, що придатні для класичних технологій вирощування, а найважливіше - адаптовані для технологій органічного землеробства.

У виробника будь-якої продукції, зокрема і сільськогосподарської, та безпосередньо конопляної, головною метою є одержання стабільної врожайності культури, доробка і переробка продукції, яка б забезпечувала достатню рентабельність, давала змогу вести розширене відтворення галузі та конкурувати з іншими культурами, а також, не втрачаючи жодного з економічних показників, забезпечувала екологічність продукції і відновлювала біологічну активність та родючість грунту. Зважаючи на досвід країн з розвинутою ринковою економікою, а також власний досвід останніх років щодо переходу від класичної, чи інтенсивної системи землеробства, до органічних технологій ведення сільськогосподарського виробництва, можна констатувати, що для реального розвитку галузі в майбутньому є перспективи, які зумовлені тим, що Україна має певні потенційні можливості та резерви для стабілізації стану й прискореного розвитку коноплярства. Порівняно із класичною технологією вирощування конопель органічна система, з одного боку, знімає стресові ситуації (вплив мінеральних добрив та засобів захисту рослин), а з іншого, призводить до збільшення кількості культивацій покращує повітряний баланс грунту, що сприяє розмноженню та розвитку грунтової біоти. Дослідження, що проводяться у підприємствах групи компаній "Арніка" м. Глобине Полтавської області започатковані 2015 р. Отримані експериментальні дані дали змогу внести зміни в елементи технології органічного вирощування конопель посівних і таким чином стабілізувати біологічну активність грунту, його структуру та відновлювальну здатність. Водночас відбулися суттєві зміни в затратній частині, зокрема економія коштів на придбання засобів захисту рослин та мінеральних добрив, їх внесення та техніки для виконання цих робіт, а також затрати на закупку борін та культиваторів для органічних технологій, що позитивно впливає на продуктивність конопель посівних при переході технологій вирощування від класичної до органічної системи землеробства. Дослідження показали, що є свої особливості, які ми маємо ще виявити під час подальшої роботи.