Висвітлено актуальні проблеми надійності енергетичного обладнання теплових електростанцій. Наведено оцінку рівня втрат активної потужності у схемах підвищеної надійності електропостачання енергоблоків електростанцій. Розглянуто питання оптимізації режимів дугової сталеплавильної печі за критерієм ефективності використання електроенергії. Описано модель теплової мережі для оптимізації вибору та режимів роботи циркуляційних помп, математичну модель теплопередачі через теплоізоляційні поверхні водогрійного котла в довкілля. Проаналізовано вплив вільних конвективних потоків на організацію повітрообміну в невеликих приміщеннях, особливості вимірювання компонентного складу природного газу для визначення коефіцієнта стискуваності. Викладено методику розрахунку розподілу тиску по довжині газопроводу за умов нестаціонарного режиму руху газу.

Освещены актуальные проблемы надежности энергетического оборудования тепловых электростанций. Приведена оценка уровня потерь активной мощности в схемах повышенной надежности электроснабжения энергоблоков электростанций. Рассмотрены вопросы оптимизации режимов дуговой сталеплавильной печи по критерию эффективности использования электроэнергии. Описаны модель тепловой сети для оптимизации выбора и режимов работы циркуляционных помп, математическая модель теплопередачи через теплоизоляционные поверхности водогреющего котла в окружающую среду. Проанализированы влияние свободных конвективных потоков на организацию воздухообмена в небольших помещениях, особенности измерения компонентного состава природного газа для определения коэффициента сжимаемости. Представлена методика расчёта распределения давления по длине газопровода в условиях нестационарного режима движения газа.

Розглянуто особливості створення та функціонування демонстраційної зони енергоощадження, а також вдосконалення роботи енергоблоків Бурштинської та Ладижинської теплових електростанцій. Визначено елементи механізму формування перспективної стратегічної програми управління розвитком промислового підприємства. Досліджено вплив швидкості газу у струмені з дисперсними частинками на мікрокапсулювання. Наведено експериментально-розрахунковий метод визначення продуктивності млина типу ШБМ у процесі розмолу кам'яного вугілля погіршеної якості. Розглянуто проблему мінімізації витрат потужності в сталому режимі електроенергетичної системи, а також ідентифікації моделей стаціонарного неізотермічного режиму транспорту газу в газотранспортних системах з активними елементами.

Рассмотрены особенности создания и функционирования демонстрационной зоны энергосбережения, а также усовершенствования работы энергоблоков Бурштинской и Ладыжинской тепловых электростанций. Определены элементы механизма формирования перспективной стратегической программы управления развитием промышленного предприятия. Рассмотрено влияние скорости газа в потоке с дисперсными частицами на микрокапсулирование. Приведен экспериментально-расчетный метод определения производительности мельницы типа ШБМ в процессе размола каменного угля ухудшенного качества. Рассмотрена проблема минимизации затрат мощности в устойчивом режиме электроэнергетической системы, а также идентификации моделей стационарного неизотермического режима транспорта газа в газотранспортных системах с активными элементами.

Наведено результати досліджень у галузях автоматизації технологічних процесів, теплоенергетики, водопостачання, водовідведення, гідравліки, теплогазопостачання та вентиляції, техногенно-екологічної безпеки виробничих процесів і технологій. Описано автоматичні системи регулювання з цифровими ПІД-регуляторами, увімкненими за схемами послідовної та послідовно-паралельної корекції, процедуру оптимального синтезу системи примусового повітряного охолодження об'єктів. Розглянуто програму розрахунку фізичних властивостей природного газу. Визначено фактори технологічної оптимізації випарної установки з природною циркуляцією розчину. Висвітлено методику розрахунку витрати вологої водяної пари за використання методу змінного перепаду тиску, методи побудови багатоканальних приладів для будинкових систем обліку спожитої теплової енергії. Проведено порівняльний аналіз розподілу тиску природного газу у похилому та горизонтальному трубопроводі.

Приведены результаты исследований в областях автоматизации технологических процессов, теплоэнергетики, водоснабжения, водоотведения, гидравлики, теплогазоснабжения и вентиляции, техногенно-экологической безопасности производственных процессов и технологий. Описаны автоматические системы регулирования с цифровыми ПИД-регуляторами, включенными по схемам последовательной и последовательно-параллельной коррекции, процедура оптимального синтеза системы принудительного воздушного охлаждения объектов. Рассмотрена программа расчета физических свойств природного газа. Определены факторы технологической оптимизации испаряющей установки с природной циркуляцией растворителя. Освещена методика расчета затрат влажного водяного пара при использовании метода сменного перепада давления, методы построения многоканальных приборов для строительных систем учета потребляемой тепловой энергии. Проведен сравнительный анализ распределения давления природного газа в наклонном и горизонтальном трубопроводе.

Розглянуто питання моделювання газогідродинамічних вимірювальних перетворювачів на мостових дросельних схемах, температурного режиму газового потоку за його протікання через пристрої звуження. Проаналізовано вплив внутрішніх параметрів електромотора на його вихідні характеристики, захисних екранів термоперетворювача на похибку від випромінювання під час вимірювання температури газових потоків. Описано мікропроцесорну систему автокалібрування цифрових термоелектричних термометрів.

Рассмотрены вопросы моделирования газогидродинамических измерительных преобразователей на мостовых дроссельных схемах, температурного режима газового потока при его протекании сквозь устройства сужения. Проанализировано влияние внутренних параметров электромотора на его исходные характеристики, защитных экранов термопреобразователя на погрешность от излучения при измерении температуры газовых потоков. Описана микропроцессорная система автокалибрования цифровых термоэлектрических термометров.

Розглянуто питання нормування одного із найбільш застосованих методів вимірювання витрат і кількості плинних енергоносіїв - методу змінного перепаду тиску, за допомогою якого вимірюється витрата та кількість природного газу в газопроводах, перегрітої пари на теплових електричних станціях тощо. Подано теорію методу змінного перепаду тиску та вимоги до витратомірів змінного перепаду тиску, зокрема, до пристроїв звуження потоку. Проведено порівняльний аналіз нормативних документів, розкрито методику виконання вимірювань та розрахунку похибок вимірювання. Подано алгоритми розрахунку пристроїв звуження потоку, а також алгоритм розрахунку витрат. Наведено проект нового стандарту, що унормовує вимірювання витрати та кількості плинних енергоносіїв за методом змінного перепаду тиску.

Рассмотрены вопросы нормирования одного из наиболее применяемых методов измерения затрат и количества текучих энергоносителей - метода переменного перепада давления, при помощи которого измеряют расход и количество природного газа в газопроводах, перегретого пара на тепловых электрических станциях прочее. Подана теория метода переменного перепада давления и требования к расходомерам переменного перепада давления, в частности, к устройству сужения потока. Приведен сравнительный анализ нормативных документов, раскрыта методика выполнения измерений и расчета погрешностей измерения. Поданы алгоритмы устройств сужения потока, а также алгоритм расчета затрат. Приведен проект нового стандарта, нормирующего измерения затрат и количества текучих энергоносителей по методу переменного перепада давления.

Проаналізовано причини, які впливають на виникнення втрат природного газу, та запропоновано комплекс заходів, направлених на їх мінімізацію. Описано проблеми нормативного та технічного забезпечення обліку газу, а також розглянуто організаційні заходи раціонального його використання.

Викладено структуру та основні алгоритми системи автоматизованого розрахунку та проектування витратомірів змінного перепаду тиску на базі нового комплексу міждержавних стандартів. Розглянуто варіанти розрахунку таких витратомірів.

Розглянуто числові методи розв'язку диференціальних рівнянь, оптимізації та моделювання систем на ЕОМ. Наведено інформацію про прямі та інтеграційні методи, алгоритми та програми розрахунків за формулами та таблицями, методи розв'язку систем алгебричних і диференціальних рівнянь, числові методи моделювання систем з розподіленими параметрами. Увагу приділено методам розв'язку оптимізаційних задач, моделюванню лінійних і стохастичних систем, проблемам оптимізації типових процесів тепло- та масообміну, програмним засобам моделювання на ЕОМ.

Розглянуто нові підходи до розробки, моделювання і проектування газодинамічних дросельних синтезаторів зразкових газових сумішей, зокрема, з використанням теорії чисел. Одержано залежності для визначення кількості різних газових сумішей за відомих кількостей дросельних елементів в каналах газового змішувача і складів отримуваних газових сумішей.

Запропоновано метод регулювання витрати води (ВВ) на насосних станціях на підставі прогнозування параметрів ВВ із використанням принципу експоненційного згладжування за умов коливань значення подачі води насосних станцій. Запропоновано методику вибору коефіцієнтів, що визначають точність і швидкість прогнозування ВВ у системі.

Викладено структуру та основні алгоритми розрахунку прямолінійних ділянок вимірювального трубопроводу витратомірів змінного перепаду тиску згідно з комплексом міждержавних стандартів ГОСТ 8.586.1,2,3,4,5-2005. Розглянуто варіанти розрахунку таких ділянок і можливості скорочення довжин цих ділянок.

Описано результати експериментального дослідження додаткової похибки вимірювання температури потоку природного газу. Виконано порівняння цих результатів із значеннями, одержаними на основі розроблених математичних моделей.

Проведено дослідження впливу теплового навантаження на перерозподіл напружено-деформівного стану структурних елементів обертових теплотехнічних агрегатів.

Проаналізовано імпульсні режими роботи систем обліку природного газу на теплогенеруючих об'єктах. Виконано моделювання системи обліку з імпульсними режимами протікання газу для визначення похибки вимірювання температури газу, зумовленої інерційністю термоперетворювача, та відповідних похибок вимірювання витрати та об'єму газу. Проаналізовано результати моделювання цих похибок і запропоновано шляхи їх зменшення для підвищення точності обліку природного газу.

Розглянуто основні принципи побудови систем автоматичного регулювання та керування. Висвітлено основні етапи розвитку техніки автоматизації. Розкрито функційне призначення і наведено статичні та динамічні характеристики елементів систем автоматичного регулювання та керування. Наведено класифікацію регуляторів за законами регулювання. Розглянуто будову і роботу регуляторів прямої дії та ізодромних регуляторів, основні властивості об'єктів регулювання та їх вплив на характер процесу регулювання. Показано вплив властивостей автоматичного регулювання на характер перехідного процесу в системах автоматичного регулювання. Описано спрощені інженерні методи вибору автоматичних регуляторів і розрахунку їх параметрів настроювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л116.13-511-08

Рубрики:

Тонке подрібнення (помел)

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробити математичну модель кульового барабанного млина (КБМ) для розмелювання вугілля на тепловій електростанції (ТЕС) на основі отриманих результатів експериментального дослідження. Аналізом енергетичних потоків встановлено взаємозв'язок між енергією вібрації корпусу млина та кількістю розмелюваного матеріалу в КБМ. Виконано експериментальне дослідження, а саме вимірювання основних технологічних параметрів (кількість матеріалу, температура аеросуміші на виході, перепад тиску) на діючому КБМ. Застосовано закони збереження маси та тепла, а також рівняння витрати та теплообміну для побудови математичної моделі КБМ у вигляді системи нелінійних диференціальних рівнянь. Виконано моделювання перехідних процесів у середовищі Simulink (Matlab), а також порівняння змодельованих процесів із експериментальними. Для оцінювання адекватності розробленої математичної моделі розраховано відносні наведені похибки для кожного параметра. Встановлено, що середньоквадратичний рівень вібропришвидшення вертикальної складової підшипника КБМ у діапазоні від 2 до 6 кГц для вугільного млина характеризує його відносну продуктивність. А за максимально можливої продуктивності млина цей рівень досягає мінімального значення та з подальшим збільшенням подачі матеріалу в млин - не змінюється. Розроблено математичну модель КБМ, порівняно результати моделювання з отриманими експериментальними даними та оцінено адекватність розробленої моделі. Вперше побудовано математичну модель КБМ у вигляді системи нелінійних диференціальних рівнянь, яка з достатньою точністю забезпечує можливість моделювання основних технологічних параметрів млина. Відносна наведена похибка змодельованого сигналу температури аеросуміші на виході КБМ відносно експериментальних значень становить 5,0 %. Для сигналу завантаженості млина ця похибка становить 7,4 %, а для перепаду тиску на млині - 11,2 %. Розроблену модель можна застосовувати на практиці для дослідження КБМ за різних режимів роботи, а також для розроблення алгоритмів керування процесом розмелювання вугілля на ТЕС за допомогою КБМ.

Мета роботи - розробити математичну модель кульового барабанного млина (КБМ) для розмелювання вугілля на тепловій електростанції (ТЕС) на основі отриманих результатів експериментального дослідження. Аналізом енергетичних потоків встановлено взаємозв'язок між енергією вібрації корпусу млина та кількістю розмелюваного матеріалу в КБМ. Виконано експериментальне дослідження, а саме вимірювання основних технологічних параметрів (кількість матеріалу, температура аеросуміші на виході, перепад тиску) на діючому КБМ. Застосовано закони збереження маси та тепла, а також рівняння витрати та теплообміну для побудови математичної моделі КБМ у вигляді системи нелінійних диференціальних рівнянь. Виконано моделювання перехідних процесів у середовищі Simulink (Matlab), а також порівняння змодельованих процесів із експериментальними. Для оцінювання адекватності розробленої математичної моделі розраховано відносні наведені похибки для кожного параметра. Встановлено, що середньоквадратичний рівень вібропришвидшення вертикальної складової підшипника КБМ у діапазоні від 2 до 6 кГц для вугільного млина характеризує його відносну продуктивність. А за максимально можливої продуктивності млина цей рівень досягає мінімального значення та з подальшим збільшенням подачі матеріалу в млин - не змінюється. Розроблено математичну модель КБМ, порівняно результати моделювання з отриманими експериментальними даними та оцінено адекватність розробленої моделі. Вперше побудовано математичну модель КБМ у вигляді системи нелінійних диференціальних рівнянь, яка з достатньою точністю забезпечує можливість моделювання основних технологічних параметрів млина. Відносна наведена похибка змодельованого сигналу температури аеросуміші на виході КБМ відносно експериментальних значень становить 5,0 %. Для сигналу завантаженості млина ця похибка становить 7,4 %, а для перепаду тиску на млині - 11,2 %. Розроблену модель можна застосовувати на практиці для дослідження КБМ за різних режимів роботи, а також для розроблення алгоритмів керування процесом розмелювання вугілля на ТЕС за допомогою КБМ.

Вдосконалено методи побудови дросельних схем газогідродинамічних вимірювальних перетворювачів фізико-механічних параметрів плинних середовищ. Проведено огляд сучасних дросельних перетворювачів різноманітних параметрів, побудованих на різних схемах, з різною кількістю та типами дросельних елементів, з різними вихідними сигналами. Встановлено, що якість вимірювального перетворювача визначається як структурною схемою, так і конструктивними характеристиками дросельних елементів конкретної вимірювальної схеми. Для побудови газогідродинамічних перетворювачів запропоновано застосувати структурний синтез в поєднанні з параметричною оптимізацією, за допомогою якої досягають заданих характеристик перетворювачів. Мета роботи - розроблення ефективного методу побудови дросельних схем газогідродинамічних вимірювальних перетворювачів фізико-механічних параметрів плинних середовищ із застосуванням структурної оптимізації схем та оцінки кожної схеми методами параметричної оптимізації за допомогою відповідного критерію, який кількісно визначає якість вимірювального перетворювача. Для досягнення поставленої мети авторами виконано аналіз критеріїв та ресурсів структурної та параметричної оптимізації газогідродинамічних перетворювачів. Зокрема, проаналізовано такі ресурси структурного синтезу схем вимірювальних перетворювачів: порядок схеми та компонування дроселів, тип дроселів, вихідні сигнали, режим живлення перетворювача. Запропоновано підходи до параметричної оптимізації дросельних схем: на основі математичної моделі визначають цільову функцію, формують обмеження на змінні і фіксовані величини, обгрунтовують параметри оптимізації, вибирають метод оптимізації. В результаті виконаних досліджень авторами розроблено методику структурно-параметричної оптимізації газогідродинамічних вимірювальних перетворювачів, яка дає змогу синтезувати дросельні схеми та будувати математичні моделі перетворювачів заданих параметрів плинного середовища із оптимальними характеристиками.