Предметом роботи є аналіз енергетичної безпеки регіонів Українського Полісся. Мета роботи - дослідження загрози енергетичної безпеки регіонів Українського Полісся та розробка шляхів її подолання за рахунок ефективного використання біоенергетичного потенціалу цих регіонів. Робота виконана на основі аналізу поточного стану енергетичної безпеки регіонів Українського Полісся та держави в цілому. Здійснено порівняння щодо залучення біоенергетичних технологій в Україні та країнах Європейського Союзу. Опрацьовано статистичний матеріал щодо запровадження та використання біоенергетичних технологій в Україні за останні декілька років. Визначено необхідність створення нової енергетичної стратегії для України, зокрема регіонів Українського Полісся, де вагома роль надається біоенергетиці. Оскільки регіони України мають відмінності в наявності та асортименті біоенергетичних ресурсів, то визначення економічної доцільності щодо використання таких ресурсів для поліських регіонів є пріоритетним. Проаналізувавши оптимальні для впровадження в вітчизняний паливно-енергетичний комплекс біоресурси, особливий акцент зроблено на енергетичній вербі як одному з ключових елементів біоенергетичної незалежності регіонів Українського Полісся. Причиною такого вибору слугували природні умови та ресурси, а також економічна ситуація даних регіонів. Кінцевий результат впровадження біоенергетичних технологій, зокрема енергетичної верби, включає багато позитивних аспектів, ключовим з яких є посилення енергонезалежності та економічної безпеки регіонів Українського Полісся, а також держави в цілому. Галузь застосування результатів: використання результатів наукових досліджень в сфері економічної безпеки держави, а також економічних наук, зокрема регіональної економіки. Висновки: на сьогодні рівень економічної та енергетичної безпеки держави є досить низьким, тому максимальне виробництво та використання біоресурсів, разом із залученням низькородючих земель в Українському Поліссі, дозволить знизити залежність держави та окремих її регіонів від дорогих імпортних енергоносіїв, що, в свою чергу, буде сприяти посиленню рівня енергетичної та економічної безпеки як регіонів Українського Полісся, так і держави в цілому.

Зазначено, що мережі мобільного зв'язку п'ятого покоління повинні забезпечити тисячократне збільшення спектральної ефективності. Ці вимоги можна виконати шляхом просторового ущільнення мережі та використання технології D2D, що надає змогу більш ефективно використовувати спектральні ресурси. Проте, така архітектура призводить до суттєвого зростання інтерференції між спільно-канальними передавачами. Запропоновано моделі конвергенції гетерогенних мереж мобільного зв'язку на основі геометричних та енергетичних параметрів. Для уникнення інтерференції міждинамічно-змінними D2D доменами, запропоновано методи координованої реконфігурації та узгодженого передавання у конвергентних мережах. Результати моделювання показують виграш запропонованих методів з точки зору спектральної ефективності на 29 та 83 % для D2D доменів та комірок, відповідно.

Описано основні підходи до підвищення енергоефективності телекомунікаційних мереж; увагу зосереджено на технологічних і архітектурних підходах. Встановлено, що визначальну частину енергозатрат становить проміжне оптоелектронне перетворення, а також робота ядрового маршрутизатора. Наведено перспективи використання повністю оптичних комутаторів і конверторів. На прикладі розрахунку показано, що енергоефективність транспортної оптичної мережі зросла на 63 % завдяки видаленню проміжного оптоелектронного перетворення.

Розглянуто методи спектральної мобільності для когнітивного радіо, що надають змогу когнітивним користувачам перемикатися в частотні канали, які простоюють у цей момент. Проаналізовано процес передавання обслуговування спектра для проактивного та реактивного методів спектральної мобільності. Запропоновано алгоритми початку нової передачі та проактивної передачі обслуговування спектра, на базі критерію прогнозування стану каналу з використанням статистичних параметрів і зібраної статистичної інформації використання каналу. Для проведення симуляції створено аналітичну модель системи когнітивного радіо і визначено залежність пропускної спроможності та ймовірності виникнення колізії когнітивної мережі відносно завантаженості первинної мережі.

Для підвищення енергоефективності автобусів і міських пасажирських автобусних перевезень (МПАП) запропоновано на основі інноваційного техніко-технологічного підходу розв'язувати задачі формування сучасних ТТ та оновлення парку рухомого складу транспортних підприємств із використанням методик, які відповідають концепції збереження енергії. Інноваційний підхід до формування парку автобусів у транспортних підприємствах полягає в тому, щоб обрати автобуси на міські маршрути, які забезпечать довготермінову конкурентоспроможність серед перевізників. У зв'язку з цим зростає актуальність нових комплексних методів енергетичного аналізу функціонування автобусів і підвищення їх транспортної енергоефективності, що ґрунтуються на теорії та методах модернізаційного підвищення енергоресурсної ефективності автомобіля узагальненого типу, а саме: методика моніторингу заданого сегмента ринку автобусів за рівнем їх транспортної енергетичної ефективності; методика експлуатаційного підвищення транспортної енергоефективності автобуса з урахуванням конструктивних параметрів, а також дорожніх і транспортних умов руху на маршруті; методика врахування транспортної енергоефективності автобуса при проведенні конкурсу по вибору перевізника на маршрут. Таким чином, розроблені методики дозволяють реалізувати комплексний підхід до розв'язання задачі підвищення технологічного рівня перевезення пасажирів згідно з концепцією технологічно-модернізаційного енергозбереження на пасажирському автотранспорті.

Переважна більшість суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності для доставки товарів, керується такими основними критеріями оцінки ефективності митно-логістичного обслуговування, як: тривалість, вартість, якість та надійність. Недостатньо вивченим є питання визначення надійності доставки, оскільки цей процес враховує низку технічних, технологічних та організаційних аспектів, які доволі складно прогнозовані і мають випадковий та індивідуальний характер. Для забезпечення надійності доставки при організації міжнародного перевезення, запропоновано формування структури логістичного ланцюга з залученням до процесу суб'єктів ринку транспортних послуг, здатних забезпечити всі необхідні види робіт та послуг. При цьому, як показує аналіз досвіду роботи провідних логістичних підприємств, зменшення кількості ланок логістичного ланцюга забезпечує значну оптимізацію управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками під час доставки товарів. Тому вважається доцільним залучення до митно-логістичного обслуговування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, підприємств, здатних забезпечити комплексне обслуговування. Значні затримки, які впливають на тривалість та надійність доставки, товарів здебільшого пов'язані з виконанням митних формальностей, тому запропоновано розглянути процес митно-логістичного обслуговування із залученням послуг вантажного митного комплексу. Цей об'єкт інфраструктури передбачає обслуговування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності під час експорту, імпорту, комплексному митно-логістичному обслуговуванні та розміщенні вантажів на митному складі та складі тимчасового зберігання. Методом статистичних випробувань, досліджено надійність виконання всіх вищеперелічених видів послуг на вантажному митному комплексі, шляхом побудови імовірнісного аналога системи та отримано різні варіанти реалізацій випадкового процесу, які обробляються з використанням методів математичної статистики. При цьому вплив випадкових чинників в процесі моделювання враховано введенням елементів випадковості шляхом проведення розіграшів. Як елемент випадковості використано генератор псевдовипадкових чисел, який використовується для моделювання випадкових процесів. Проведено визначення та порівняння надійності логістичних ланцюгів різних типів під час здійснення доставки вантажів за трьома міжнародними маршрутами.