Обгрунтовано критерії оцінки ефективності роботи автобусів, запропоновано заходи щодо розв'язання паливної та екологічної проблеми, наведено методики визначення нормативних значень витрати палива. Розроблено моделі для індивідуального підходу до розрахунку нормативів витрати палива для конкретних марок транспортних машин. Проведено комплекс експериментальних досліджень для визначення впливу різних експлуатаційних факторів на нормативи витрати палива та кількість викидів різних шкідливих компонентів відпрацьованих газів автомобілів.

Запропоновано методику погодження розкладів руху автобусів двох незалежних маршрутів з урахуванням сумісних ділянок. Вона дозволяє уточнити методику вибору та забезпечення умов ув'язки розкладів руху автобусів через встановлення зупинних пунктів сумісних ділянок, на яких необхідно проводити погодження розкладів руху за критерієм необхідності координації інтервалів руху. Надану методику можна використовувати під час погодження розкладів руху автобусів на міських маршрутах з урахуванням сумісних ділянок. Використання запропонованої методики дозволить підвищити якість обслуговування пасажирів на цих маршрутах за рахунок зменшення сумарного часу очікування пасажирами посадки в автобус на зупинних пунктах сумісних ділянок.

Запропоновано методику розробки розкладу руху автобусів різних маршрутів з урахуванням сумісної ділянки їх руху. Вона дозволяє скорегувати інтервали руху для кожного автобусного маршруту, визначити різницю кількості автобусів, яку необхідно додати або зняти з маршруту, час зміщення прибуття автобусів за маршрутами та середнє заповнення салону автобуса. Використання встановлених залежностей у разі погодження розкладів руху автобусів на міських маршрутах дозволить поліпшити якість транспортного обслуговування пасажирів за рахунок зменшення часу очікування пасажирами посадки в автобус на зупинних пунктах сумісних ділянок. Проведені експериментальні дослідження показали можливість застосування розробленої методики на практиці.

Запропоновано нову інформаційну технологію для покращення якості міжміських автобусних пасажирських перевезень. Для побудови інформаційних технологій розроблено нові адаптовані гравітаційні моделі пасажирсько-транспортних взаємодій між містами Чернігівської області, які враховують статистичні епіцикли пасажиропотоку у просторі та часі. Вдосконалено модель ефективного використання транспортних засобів з урахуванням економічних інтересів пасажирів і перевізників автотранспортного підприємства. Знайдено статистичні залежності рухливості населення від соціально-економічних показників регіону. Запропоновано нову оптимальну мережу паливно-мастильного забезпечення для Чернігова та регіону, яка враховує техніко-експлуатаційні характеристики пасажирсько-транспортної системи Чернігівщини. Проаналізовано проблеми інформаційного забезпечення учасників пасажирсько-транспортного процесу та запропоновано удосконалену технологію зворотного зв'язку "водій-диспетчер". Нова модель комунікації дозволяє покращити якість надання транспортних послуг у регіоні.

Дослідження проведено з метою отримання показників респондентів (переважно серед приватних користувачів транспортних засобів) щодо способів їх пересування. Аналіз був виконаний з використанням Microsoft Excel і SPSS версії 25 для Windows. Отримані результати показали, що фактори, які впливають на використання видів транспорту для поїздок учнів в один час у школу й зі школи, такі: стать (X1); вік (X2); щомісячні кишенькові гроші (X3); відстань (X6); відправлення в далекі поїздки (X7); витрати на відрядження (X8); частота зворотного рейсу (X10); відстань зворотного рейсу (X11); довгий шлях додому (X12) і вартість поїздки додому (X13). Можливість надання шкільного автобуса може отримати хороші відгуки, тому що учні вважатимуть за краще вибрати громадський транспорт, який інтегрований зі школою, гарантує якісне обслуговування, безпеку, меншу вартість і ефективність. Фактично це не стосується учнів, які проживають поблизу школи і можуть добиратися пішки, оскільки їхні поїздки в школу і назад додому є короткочасними. Було проведено багато досліджень з обговорення роботи громадського транспорту. Проте це дослідження обмежується лише розглядом можливості використання шкільного автобуса як транспортного засобу учнів. Як правило, це дослідження дає позитивні результати в таких аспектах як економіка, управління й безпека. Насправді наявність шкільного автобуса допоможе учням, які мають труднощі з відстанню, обмежені в кишенькових грошах тощо.

Розглянуто питання вдосконалення технології процесу перевезення пасажирів за рахунок організації на міських автобусних маршрутах комбінованого режиму. Розроблено економіко-математичну модель, яка дозволяє досліджувати і визначати доцільність і раціональні параметри введення комбінованих швидкісних форм сполучення. Наведено результати моделювання та оцінку ефективності введення швидкісного сполучення на міському маршруті N 70 (м. Дніпро).

Розглянуто питання вдосконалення технології процесу перевезення пасажирів за рахунок організації на міських автобусних маршрутах комбінованого режиму. Розроблено економіко-математичну модель, яка дозволяє досліджувати і визначати доцільність і раціональні параметри введення комбінованих швидкісних форм сполучення. Наведено результати моделювання та оцінку ефективності введення швидкісного сполучення на міському маршруті N 70 (м. Дніпро).

Для підвищення енергоефективності автобусів і міських пасажирських автобусних перевезень (МПАП) запропоновано на основі інноваційного техніко-технологічного підходу розв'язувати задачі формування сучасних ТТ та оновлення парку рухомого складу транспортних підприємств із використанням методик, які відповідають концепції збереження енергії. Інноваційний підхід до формування парку автобусів у транспортних підприємствах полягає в тому, щоб обрати автобуси на міські маршрути, які забезпечать довготермінову конкурентоспроможність серед перевізників. У зв'язку з цим зростає актуальність нових комплексних методів енергетичного аналізу функціонування автобусів і підвищення їх транспортної енергоефективності, що ґрунтуються на теорії та методах модернізаційного підвищення енергоресурсної ефективності автомобіля узагальненого типу, а саме: методика моніторингу заданого сегмента ринку автобусів за рівнем їх транспортної енергетичної ефективності; методика експлуатаційного підвищення транспортної енергоефективності автобуса з урахуванням конструктивних параметрів, а також дорожніх і транспортних умов руху на маршруті; методика врахування транспортної енергоефективності автобуса при проведенні конкурсу по вибору перевізника на маршрут. Таким чином, розроблені методики дозволяють реалізувати комплексний підхід до розв'язання задачі підвищення технологічного рівня перевезення пасажирів згідно з концепцією технологічно-модернізаційного енергозбереження на пасажирському автотранспорті.