Досліджено видовий та кількісний склад мукозної мікрофлори товстої кишки у 36 хворих на ревматоїдний артрит у період загострення. У практично здорових людей слизова оболонка товстої кишки колонізована тільки біфідобактеріями, лактобактеріями, бактероїдами, ешерихіями та ентерококами. Слизова оболонка у хворих колонізована переважно аеробними умовно патогенними ентеробактеріями (ентеропатогенними ешерихіями, цитробактером, ентеробактером, клебсієлами тощо), стафілококами, ентерококами, а також анаеробними бактеріями (бактероїдами, пептококами, пептострептококами тощо). За даних умов набуває розвитку ешерихіозна інфекція. Глибокі зміни колонізаційної резистентності слизової оболонки товстої кишки у разі загострення ревматоїдного артриту потребують проведення бактеріотерапії з використанням бактеріальних препаратів, що містять біфідобактерії і лактобактерії, концентрація яких значно знижується.

Навчальний посібник підготовлений з метою засвоєння студентами найбільш важливих питань оцінки електричної активності серця в нормі та при патології на основі аналізу електрокардіограм. Викладені основні принципи формування електричного поля серця, техніка зняття електрокардіограми, описана характеристика основних зубців електрокардіограми у різних відведеннях, наведені показники нормальної електрокардіограми. Розглянуті найбільш важливі електрокардіографічні ознаки змін зубців та інтервалів при інфаркті міокарда, гіпертрофії передсердь та шлуночків, при порушеннях ритму та провідності серця. Особливу увагу приділено створенню системи алгоритмів електрокардіографічного аналізу.

Розглядаються будова і роль пилку квіткового (ПК) в природі, роль бджіл в його зборі та переформаціях ПК, біологічний склад та експериментальні і клінічні дослідження лікувальних властивостей при різних недугах людини і їх моделей у тварин з позиції сучасних досягнень науки. Автори висвітлюють свій внесок у вивченні лікувальних властивостей ПК при таких недугах, як виразкова хвороба, ревматоїдний артрит, деформуючий остеоартроз, цукровий діабет, недостатність кровообігу різного походження. Приводяться народні і сучасні фармацевтичні форми застосування ПК, висвітлюються перспективи його застосування в умовах розмаїття негативних екологічних впливів на людину. Наведені основні санітарно-гігієнічні, екологічні, економічні умови збору пилку квіткового, його сертифікації та взаємини бджіл і людини в сучасну екологічну епоху з позиції взаємовигідного співіснування.

Викладено фізіологічні засади раціонального харчування. Розкрито причини розвитку полінутрієнтних дефіцитів і засоби їх профілактики. Наведено нутриціологічну характеристику основних харчових продуктів. Розглянуто нутрієнтні дефіцити та можливості їх дієтичної корекції. Висвітлено особливості харчування вагітних жінок, спортсменів, людей інтенсивної інтелектуальної та фізичної праці.

Изложены физиологические основы рационального питания. Раскрыты причины развития полинутриентных дефицитов и средства их профилактики. Приведена нутрициологическая характеристика основных пищевых продуктов. Рассмотрены нутриентные дефициты и возможности их диетической коррекции. Освещены особенности питания беременных женщин, спортсменов, людей интенсивного интеллектуального и физического труда.

Досліджено вплив системної ензимотерапії (СЕТ) на основні механізми розвитку запального процесу в суглобах на ранніх етапах розвитку експериментального остеоартрозу (ЕОА) й ад'ювантного артриту Пірсона (ААП). Визначено динаміку змін вмісту цитокінів у сироватці крові та основних клініко-біохімічних параметрів у хворих на ОА та ревматоїдний артрит (РА) за курсової та довготривалої СЕТ. Проаналізовано її вплив на метаболізм сполучної тканини та інтенсивність протеолізу у хворих на ОА та РА, а також на динаміку змін мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ОА та РА. Визначено механізми клінічної ефективності курсової та довготривалої СЕТ у процесі лікування хворих на ОА та РА. Запропоновано концепцію протизапального впливу курсової та довготривалої СЕТ на цитокінову регуляцію імунологічної реактивності у хворих на ОА та РА.

Здійснено теоретичне осмислення міжособистісних аспектів морального спілкування. З'ясовано ідейні джерела вчення про спілкування як сферу моральності, відзначено їх гуманістичну спрямованість, ключові проблеми, які покладено в основу взаємин "Я - Інший". Проаналізовано окремі моральнісні засади проблеми спілкування, здійснено теоретичну реконструкцію основних категорій та понять: "спілкування", "діалог", "інтерсуб'єктивність". Обгрунтовано безпосереднє спілкування як унікальний фактор збереження життя та реалізації моральнісних цінностей. Сформульовано підставу розглядати міжлюдські взаємини з позиції "добра" та "зла". Проаналізовано взаємини "Я - Ти", "Я - Інший", "Я - Інший - співбуття", через які особистість проявляє себе та реалізує творчі, духовні надбання внутрішнього світу. Визначено вплив сучасних комунікацій на формування моральнісного світу людини. Досліджено стан і перспективи розвитку інноваційних комунікацій. Проведено аналіз, який засвідчує, що моральнісне спілкування є незамінною складовою міжособистісної взаємодії.

Розглянуто сутність і основні задачі хронобіології та хрономедицини. З урахуванням сучасних досягнень даних наук проаналізовано порушення біоритмів метаболічних процесів про- й антиоксидантної систем, протео- та фібринолітичної активності крові, сполучної тканини, сечової кислоти у хворих на остеоартроз і подагру. Розкрито особливості цих порушень на тлі вікових супутніх захворювань. Вивчено можливості застосування мелатоніну та ряду лікарських засобів рослинного та біологічного походження для корекції порушень метаболізму за даних патологій.

Рассмотрены сущность и основные задачи хронобиологии и хрономедицины. С учетом современных достижений данных наук проанализированы нарушения биоритмов метаболических процессов про- и антиоксидантной систем, протео- и фибринолитической активности крови, соединительной ткани, мочевой кислоты у больных остеоартрозом и подагрой. Раскрыты особенности этих нарушений на фоне возрастных сопутствующих заболеваний. Изучены возможности применения мелатонина и ряда лекарственных средств растительного и биологического происхождения для коррекции нарушений метаболизма при данных патологиях.

Приведены современные данные о классификации бета-адреноблокаторов, механизме действия и особенностях их назначения в терапевтической практике, а также положительных и отрицательных последствиях применения.

Наведено дані про вплив анаприліну на патоморфологічний стан епіфіза та нирок за умов постійної темряви. Показано, що введення мелатоніну покращує показники стану нирок.

Проаналізовано вплив інноваційних технологій на внутрішній духовний світ користувачів і формування моральнісної культури майбутніх спеціалістів інженерно-технічної галузі. Окреслено основні шляхи взаємодії людина - техніка - людина та спрогнозовано розвиток сучасних комунікацій у найближчому майбутньому.

У 77 хворих на ревматоїдний артрит досліджено видовий склад та популяційний рівень мікрофлори товстої кишки. Встановлено елімінацію біфідобактерій (у 34,9 % хворих), лактобактерій (у 54,9 %), ентерококів (у 57,4 %), еубактерій (у 65,1 %) та значне зростання умовно патогенних бактерій: клостридій, протеїв, стафілококів та інших мікроорганізмів. У хворих на ревматоїдний артрит формується дисбактеріоз II i III ступеня. Застосуванням полікомпонентного еубіотика лінекса відновлено мікроекологію кишкового дисбактеріозу тільки у 59,6 % хворих.

Доведено важливе значення оптичних дистанційних високочутливих методів лазерної стоксполяриметричної діагностики виникнення патологічних змін біотканин різної морфологічної будови.

На основі поглибленого вивчення звертань із застосуванням методики суцільного обліку контингентів хворих отримано дані про динаміку захворюваності на ревматизм та статево-вікові особливості його поширеності серед міських жителів регіону Північної Буковини на прикладі Чернівців.

Для визначення впливу флогензиму на цитокінову регуляцію гуморального імунітету у хворих на остеоартроз досліджено вміст у сироватці крові імуноглобулінів А, М, G, інтерлейкіну-1 beta (IЛ-1 beta), фактора некрозу пухлин-alpha (ФНП alpha) і трансформуючого фактора росту-beta 1 (ТФР-beta 1) за наявності або відсутності гострого запалення синовіальної оболонки суглобів. Показано, що IЛ-1 beta і ФНП alpha сприяють автоімунізації хворих на (ОА) в періоді гострого запалення суглобів, тоді як ТФР-beta 1 володіє антагоністичними ефектами щодо дії протизапальних цитокінів. Зроблено висновок, що одним із механізмів системної ензимотерапії є протеолітична активація ТФР-beta 1.

З метою визначення впливу змін вегетативної нервової системи та негомогенності фази реполяризації з оцінкою дисперсії інтервалу QT на формування і перебіг органічної та функціональної патології обстежено пацієнтів із соматоформною вегетативною дисфункцією і стенокардією напруги II ФК за умов виконання навантажувального тесту - велоергометрії. Встановлено, що параметри варіабельності серцевого ритму в стані спокою дозволяють прогнозувати ймовірність позитивного результату велоергометрії та свідчать, що стан вегетативної нервової системи тісно пов'язаний із обмеженням коронарного резерву.

У хворих на остеоартроз, особливо в разі гострого запалення синовіальної оболонки, страждають біохімічні параметри гомеостазу. Двокурсове призначення флогензиму на відміну від стандартного лікування покращує білковосинтезувальну функцію печінки й екскреторну функцію нирок, усуває явища цитолітичного синдрому, нормалізує вміст заліза у сироватці крові та показники протеїнограми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12-52

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати спостереження за 23-ма хворими з травмами грудної клітки та різними порушеннями серцевого ритму. Встановлено прямий зв'язок порушень серцевого ритму зі ступенем тяжкості травми. Частота їх виникнення та вираженість зростали також із збільшенням віку хворих, наявністю супутньої патології серцево-судинної системи та метаболічних порушень у міокарді за хронічних інтоксикацій. Інтенсивність і тривалість їх корекції залежить від ефективної ліквідації травматичного процесу грудної клітки, нашарування вторинної інфекції, а також вікових змін у міокарді та можливого його токсичного ураження різного походження.

Оцінено добову організацію параметрів антиоксидантної та прооксидантної систем, протеолітичних і фібринолітичних процесів у хворих на остеоартроз. Установлено періоди максимальної вираженості вільнорадикальних процесів, протеолізу та фібринолізу в обстежених. Описано відмінності організації (інверсний характер) добових ритмів активності каталази, рівня малонового альдегіду, колагенолітичної активності плазми, фібринолізу у хворих на первинний і вторинний остеоартроз.

Наведено матеріали останніх років щодо місця і ролі генетичних чинників у розвитку ревматоїдного артриту.