Проведено аналіз клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонародженого у 60-ти жінок з верифікованим діагнозом інфікування цитомегаловірусом і 57-ми - вірусом герпесу II типу, яким тричі під час вагітності проводили курси серотерапії відповідним імуноглобуліном за рекомендованими схемами. Наведені дані свідчать про позитивний ефект лікування вагітних жінок специфічними імуноглобулінами на підставі покращання загального стану вагітних, клінічного перебігу періоду гестації, функціонального стану плаценти і плода, нормалізації імунологічних показників, народження здорових дітей від матерів, інфікованих вірусами цитомегалії та герпесу II типу. Тому специфічні імуноглобуліни як ефективний спосіб етіотропної терапії можуть бути рекомендовані для впровадження у родопомічних закладах.

Проведен анализ клинического течения беременности, родов и состояния новорожденного у 60-ти женщин с верифицированным диагнозом инфицирования цитомегаловирусом и 57-ми - вирусом герпеса II типа, которым трижды на протяжении беременности проведены курсы серотерапии соответствующим иммуноглобулином по рекомендованным схемам. Приведенные данные свидетельствуют о позитивном эффекте лечения беременных женщин специфическими иммуноглобулинами на основании улучшения общего состояния беременных, клинического течения периода гестации, функционального состояния плаценты и плода, нормализации иммунологических показателей, рождением здоровых детей от матерей, инфицированных вирусами цитомегалии и герпеса II типа. Поэтому специфические иммуноглобулины как эффективный способ этиотропной терапии могут быть рекомендованы для широкого внедрения в родовспомогательных учреждениях.

Кольпоскопическое обследование 175-ти беременных женщин показало, что 25 % из них не имеют признаков патологии шейки матки, 56 % имеют признаки доброкачественных изменений, сопровождающихся повышением иммунной активности цервикальной слизи. У 11 % женщин выявлены признаки доброкачественной и предраковой патологии, ассоциирующиеся со снижением активности местного иммунитета и снижением локального синтеза slgA. 8 % беременных имели признаки предраковой патологии, что сопровождалось падением активности местного иммунитета и компенсаторным повышением slgA в цервикальной слизи.

Отмечено, что иммунизация аллогенными лейкоцитами была предложена как метод иммунотерапии привычного невынашивания беременности (ПНБ), однако эффективность такого лечения, его механизмы и иммунологический мониторинг до конца не изучены. Полученные данные свидетельствуют, что аллоиммунизация является высокоэффективным методом иммунотерапии ПНБ, механизмы действия которого реализуются через его нормализующее влияние на субпопуляционный состав, состояние активации и супрессорную активность лимфоцитов, что приводит к нормализации секреторной функции плаценты. Продемонстрирована возможность использования иммунологических показателей и плацентарных протеинов для мониторинга за эффективностью аллоиммунизации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.27

Рубрики:

Зміни плоду при патології материнського організму

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21-5

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено імунологічне обстеження 90 новонароджених на 5 - 7-й добі життя від матерів, інфікованих вірусом герпесу звичайного ІІ типу (ВГЗ-ІІ), з яких 42 - від матерів без реактивації вірусного процесу під час вагітності, 48 - з реактивацією. Для всіх новонароджених характерно зниження абсолютної кількості Т-хелперів та підвищення Т-цитотоксичних клітин. У новонароджених від матерів з реактивацією ВГЗ-ІІ-інфекції виявлено зниження абсолютної та відносної кількості Т-лімфоцитів та підвищення - натуральних кілерів. У новонароджених від матерів без ознак реактивації ВГЗ-ІІ, котрі не одержували противірусного лікування, виявлено підвищення кількості активованих Т-лімфоцитів і Т-цитотоксичних клітин з фенотипом CD3+56+, що свідчить про високий ризик анте- та раннього неонатального вірусного інфікування.

Результати дослідження копрофільтрату немовлят, народжених від матерів, інфікованих ВПГ2, продемонстрували послаблення протективних властивостей слизової оболонки кишечника у значної кількості новонароджених та високий ризик заселення кишечника патогенною мікрофлорою. Високі рівні IgG та IgM, а також показників співвідношення IgG/IgA і sIgA/IgA у копрофільтраті свідчать про наявність запального процесу на слизовій кишечника і дозволяють запідозрити розвиток інфекції. Обговорено можливість доклінічної діагностики дисбіозу кишечника і алергічних захворювань у немовлят, народжених від матерів із ВПГ2-інфекцією, за допомогою оцінки стану місцевого імунітету кишечника за результатами визначення вмісту IgG, IgA, IgM, sIgA та лізоциму, а також показників IgG/IgA і sIgA/IgA у копрофільтраті.

Проведено дослідження механізмів імунотерапевтичної дії імунізації алогенними лейкоцитами у жінок зі звичним невиношуванням вагітності нез'ясованої етіології (ЗНВ). Встановлено, що за наявності ЗНВ на 4 - 7-му тижнях вагітності виникають дефекти у плодо-материнському імунному розпізнаванні та контролі за динамікою, розповсюдженням, тривалістю та висотою материнської імунної відповіді на плід, внаслідок чого вона розвивається за типом хронічного запалення та супроводжується порушенням у формуванні супресорної домінанти, та відсутністю фізіологічного рівня активації природних кілерів. Показано позитивний вплив застосування алоімунізації у жінок з ЗНВ на 5 - 7-му тижнях вагітності, що сприяє фізіологічному врегулюванню плодо-материнських імунних взаємовідносин через індукцію алоантигенного стимулювання лімфоцитів та відновлення їх супресорної функції, стимуляцію генерації Т-регуляторних клітин, регуляцію активізації природних кілерів та підвищення ефективності гомеостатичного контролю за кількістю Т-цитотоксичних лімфоцитів. Відзначено, що наслідком алоімунізації є пролонгація вагітності.

Наведено результати імунологічного обстеження немовлят, народжених від матерів з герпес-вірусною інфекцією. Біологічними середовищами вивчення були кров, копрофільтрат, молоко. Виявлені прояви дисбіозу коригувалися комплексом пробіотиків V покоління. Одержані дані свідчать про нормалізацію локальної продукції імуноглобулінів слизовою кишечнику і формування фізіологічного мікробіоценозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.714-25 + Р733.514.36-2 + Р569.714-25 + Р514.36-2

Рубрики:

Пухлини матки та шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В результате проведенных исследований установлено влияние хронических урогенитальных инфекций на состояние иммунной системы у небеременных и беременных женщин в зависимости от локализации инфекционного процесса и развития у них инфекционных осложнений.

Обстежено 94 жінки з передменструальними симптомами, 90 - з передменструальним синдромом (ПМС) і 91 - з передменструальними дистрофічними розладами (ПМДР). Виявлено, що дисімунний стан притаманний хворим як із ПМС, так і з ПМДР. Він виявляється в порушенні процесів проліферації, кооперації імуноцитів і відповідно у формуванні неповноцінності ефекторних реакцій. Це призводить до хронізації та прогресування наявних запальних процесів, розладів гормонального балансу, порушення функціонального стану центральної та вегетативної нервової системи, виснаження стреслімітувальних механізмів і посилення порушень у нейроімуноендокринному гомеостазі, клінічною маніфестацією яких і є передменструальні порушення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.514-4

Рубрики:

Інфекційні хвороби у вагітних

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто біологічну роль феномену гістосумісності, зокрема у трансплантації та репродуктивному процесі. Зазначено, що існують полярні точки зору на роль гістосумісності у репродукції, проте усі сторони визнають унікальне значення HLA-G для збереження вагітності. Відзначається, що для запобігання розвитку алоімунних проблем і збереження вагітності найкращим чином зарекомендував себе метод лімфоцитарної імунотерапії, незважаючи на те, що його вважають суперечливим. Механізм дії лімфоцитарної імунотерапії, її ефективність та побічні ефекти вивчалися на дуже високому науковому рівні кваліфікованими дослідниками. Цей метод призначається для лікування неодноразових репродуктивних втрат незрозумілого генезу.

Зазначено, що помилки у підході до лабораторної діагностики імунопатологічних станів призвели до того, що імунограма стала одним з найпоширеніших лабораторних обстежень, які мають низьку інформативність. Насправді немає жодного патологічного стану, за якого було б клінічно й економічно виправдане обстеження усіх ланок і систем імунітету одночасно. Більшість набутих і частку вроджених імунодефіцитів виявляють за інших, більш поширених і менш дорогих досліджень, як-от загальний та біохімічний аналізи крові. Вирішальну роль мають також вік та анамнез пацієнта. Універсального імунологічного обстеження не існує й існувати не може. Інше важливе питання - це поняття норми й визначення її меж. Наголошено, що норма для популяції практично здорових осіб взагалі може відрізнятися від норми для вужчих популяцій. Зроблено висновок: імунограма і як термін і як явище - вичерпала себе. На зміну їй вже частково опрацьовані й входять у практику дослідження, "спеціалізовані" для кожної патології або групи схожих захворювань, які надають змогу не тільки охарактеризувати імунний компонент, а й визначити напрям лікування.

На підставі огляду сучасної літератури зроблено висновок: периферичні натуральні кілери (pNK) є важливою складовою вродженого імунітету, маткові (uNK) забезпечують васкуляризацію і реконструкцію спіральних артерій під час імплантації, плацентації і кровозабезпечення плода. Метою регулювання uNK через взаємодію імуноглобуліноподібних рецепторів (KIR) з HLA-G і HLA-C є інвазія трофобласта і алогенна селекція ембріонів. Лабораторні тести для оцінювання pNK патогенетично не обгрунтовані. Доцільність таких тестів, а також користь і шкода імунотерапії залишаються під питанням.

Розглянуто роль вітаміну D у реалізації механізмів вродженого імунітету й модулюванні специфічної імунної відповіді. Наголошено, що досі залишається невизначеною роль вітаміну D у патогенезі автоімунних захворювань. Необхідні нові масштабні клінічні дослідження для визначення того, яким чином вітамін D впливає на патофізіологію різних захворювань in vivo і чи може вживання його препаратів сприяти підвищенню ефективності звичайних методів лікування за рахунок імуномодуляції. Питання щодо оптимального режиму й дозування вітаміну D також мають стати завданням майбутніх досліджень. Проте вже сьогодні є достатньо підстав, щоб стверджувати: цей вітамін є перспективним і досить безпечним "кандидатом" для включення у новостворені стратегії профілактики й допоміжного лікування імунопатологічних захворювань.

Зазначено, що за умов періодичних спалахів кору, які спостерігаються в Україні, вкрай важливо мати інформацію щодо протикорового імунітету жінки ще до вагітності - на етапі її планування. Наголошено на тому, що вакцинація невагітних жінок фертильного віку, зокрема тих, які незабаром планують завагітніти, є найбільш правильною стратегією щодо вагітності за умов спалаху кору. Нещодавні дослідження показали: додаткова вакцинація населення у відповідь на спалах кору, особливо коли вона розпочата завчасно та охоплює всі вікові категорії, є ефективним заходом для стримання зростання захворюваності на кір і запобігання епідемії.