Запропоновано організаційно-методичний підхід щодо формування виробничої програми підприємства на основі оптимального розподілу його ресурсів за умов неповної визначеності. Встановлено особливості, цілі та завдання базових стандартів управління під час планування розподілу ресурсів на етапі формування виробничої програми підприємств гірничого машинобудування. Розроблено та обгрунтовано етапність планування завантаження виробничих потужностей на стадії формування виробничої програми без використання карт технологічного маршруту виготовлення виробів на основі застосування нейромережевих технологій. Створено прототип ресурсної бази знань як комплексу складових виробничого процесу підприємств та правил їх вибору для різних виробничих програм підприємств гірничого машинобудування на основі використання нейромережевих технологій. Запропоновано методичний підхід щодо організації планування завантаження виробничих потужностей за умов обмежених ресурсів, що враховує логічну послідовність виготовлення технічно складних виробів на замовлення. Удосконалено засоби розподілу обмеження ресурсів для виготовлення продукції з застосуванням методів оптимізації у нейромережевих технологіях. На основі об'ємно-календарного планування розвинуто сучасні базові стандарти управління промисловими підприємствами, адаптовані до сучасних особливостей господарювання підприємств гірничого машинобудування.

Вперше визначено та розкрито зміст процесу управління економічною поведінкою підприємств корпоративної структури як складової системи економічних взаємодій, що визначається сукупністю цілеспрямованих послідовних дій, які дозволяють визначити прогнозоване спрямування реакції економічного суб'єкта на управлінський вплив керуючої компанії щодо мінімізації конфліктів, які викликані суперечками досягнення певної мети та зумовлені системою цінностей підприємств корпоративної структури шляхом виконання певних функцій з застосуванням відповідних методів і дотриманням принципів управління. Теоретично обгрунтовано нову цілісну концепцію та розкрито методологію такого управління. Розроблено механізм ідентифікації типу економічної поведінки суб'єктів корпоративних відносин у системі економічних взаємодій, який засновано на синтезі методів аналізу економічної поведінки, методів моніторингу показників та економіко-математичного моделювання.

Розвинуто теоретичні положення, розроблено науково-методологічні підходи та практичні рекомендації щодо формування механізму управління економічною поведінкою підприємств корпоративної структури, теоретично обгрунтовано нову цілісну концепцію даного управління. Розвинуто методологію управління економічною поведінкою підприємств корпоративної структури, яка побудована на основі застосування концепції економічного конфлікту, інструментарію рефлексивного управління та загальнофілософської концепції пізнання. Запропоновано механізм управління економічною поведінкою підприємств корпоративної структури. Розроблено механізм ідентифікації типу економічної поведінки суб'єктів корпоративних відносин у системі економічних взаємодій. Удосконалено механізм формування управлінських впливів.

Увагу приділено розвитку теоретичних положень, розробці науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування механізмів державного регулювання банківської системи в Україні як важливої складової розвитку національної економіки. Теоретично обгрунтовано концепцію державного гарантування вкладів фізичних осіб на основі існуючих теоретичних положень державного регулювання економіки та міжнародного досвіду гарантування депозитів, а також концепцію впливу банківського кредитування промислових підприємств на економічне зростання, яка враховує взаємозв'язки між секторами економіки та спрямована на прискорення темпів економічного зростання в країні. Розроблено методичні засади державного регулювання ризиків депозитних операцій банків як на макрорівні шляхом розвитку відповідних методів та інструментів державного регулювання ризиків, так і на мікрорівні - на основі застосування трансферного механізму розподілу ризику між банком, його клієнтом, державою, фінансовими установами та страховими компаніями. Запропоновано методичний підхід до аналізу діяльності банків, що дозволяє більш точно та достовірно оцінити, а також спрогнозувати напрями розвитку банківського сектору в Україні.

Проанализированы теоретико-методологические аспекты применения рефлексивных процессов в экономике. Раскрыты проблемы экономико-математического моделирования и практического использования рефлексивного подхода в экономических взаимодействиях, в системах поддержки и принятия управленческих решений на макро- и микроэкономических уровнях. Предложена прогностическая модель рефлексивного цикла процесса привлечения сбережений населения в ивестиционный оборот предприятий. Показаны возможности применения маркетинговой информационной системы в процессе разработки стратегического плана брендинга территории. Уделено внимание использованию рефлексивных процессов в модели управления устойчивостью металлургического предприятия.

Обгрунтовано доцільність автоматизації процесів управління економічною поведінкою в інтегрованій структурі, визначено методи економіко-математичного моделювання, що створюють певні позитивні передумови автоматизації процесів управління.

Досліджено, що податково-амортизаційна політика є одним із головних інструментів щодо забезпечення стимулювання інвестиційного розвитку української економіки. Визначено, що важливим інструментом податково-амортизаційної політики є прискорена амортизація, що є певним видом податкових пільг та ефективно використовується для стимулювання інвестиційного процесу у країнах світу, зокрема у високотехнологічних економіках, оскільки моральний знос основних фондів у бюджетоутворюючих галузях цих країн значною мірою перевищує фізичний, і залучення інвестицій дозволяє активно оновлювати такі фонди. Розроблено та реалізовано на основі моделі Науса - Шапіро економіко-математичну модель залежності припливу інвестицій в економіку від застосування амортизаційних норм у реаліях української економіки. За результатами реалізації моделі визначено коефіцієнти амортизації, що за інших рівних умов максимізують обсяг інвестицій в економіку як загалом, так і в окремі її галузі.

Определено, что при прогнозе доходности по фондовым операциям следует понимать, что, инвестируя определенные средства в акции другого предприятия, новый акционер приобретает право на часть активов акционерного общества, пропорционально доле приобретенных акций в уставном капитале. Кроме того, получая в свое пользование простые акции, эмитент рассчитывает на получение части прибыли акционерного общества в виде дивидендов, если по результатам финансового года она была получена и на общем собрании акционеров принято решение о размере и порядке выплаты дивидендов. Указано, что возможность получения дохода ожидается в будущем, а инвестиции осуществляются в данный момент. Как следствие, используя постулат "деньги сегодня стоят дороже, чем деньги завтра", инвестору необходимо математически рассчитать экономическую эффективность своих вложений. Предложен расчет зачетной (реальной) стоимости акции, основанный на теории простых и сложных процентов соответствующего раздела финансовой математики, рассмотрены возможности корректировки с учетом инвестиционных рисков.

Досліджено сутність державного регулювання енергозбереження в промисловому секторі України, визначено його передумови, складові та принципи. Теоретично обгрунтовано нову концепцію державного регулювання енергозбереження в промисловості України. Розроблено комплексну систему управління енергозбереженням і практичні рекомендації щодо формування ефективного механізму державного регулювання енергозбереження в Україні. Запропоновано шляхи вдосконалення процесу розвитку регуляторної політики системи управління енергозбереженням.

Виявлено особливості ПДВ та обгрунтування його ставки в Україні з позицій зближення вітчизняного законодавства з податковим законодавством ЄС. Проведено аналіз ПДВ як основного непрямого бюджетоутворюючого податку в державах - членах ЄС та Україні. Встановлено, що найбільш поширена в ЄС загальна ставка ПДВ дорівнює 20 - 21 %. Крім загальної ставки ПДВ, у країнах - членах ЄС використовуються знижені, суперзнижені та нульові ставки. Визначено, що в ЄС зниження загальної ставки ПДВ є недоцільним, тому що може призвести до втрат бюджету і зайвим адміністративним витратам. Обгрунтовано, що в умовах соціально-економічної нестабільності використання законодавчо встановленої в Україні загальної і зниженої ставки ПДВ сприяє зниженню ризику недостачі бюджетних доходів і не суперечить процесу поступового зближення вітчизняного законодавства з вимогами ЄС. Збільшення податкових надходжень сприяє підвищенню імпліцитної ставки ПДВ за рахунок змін у сфері податкового адміністрування в контексті імплементації директив ЄС. Перспективою подальших наукових досліджень у даному напрямку є обгрунтування шляхів вдосконалення податкового адміністрування ПДВ.

Описано результати досліджень з проблем енергоспоживання на гірничорудних підприємствах. Особливу увагу приділено обгрунтуванню показників використання енергоресурсів шляхом оцінювання енергоємності технологічних процесів гірничо-збагачувального виробництва за запропонованою методикою визначення рівня енергетичних витрат. Розроблено оптимізаційну модель енергоємності виробничої програми випуску товарної продукції. Запропоновано організаційно-економічні заходи та виконано економічне оцінювання їх впровадження щодо забезпечення ефективного використання енергоресурсів у процесі виробництва залізорудної продукції.

Мета роботи - обгрунтування принципів, економічних та інституційних передумов фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях. Визначено, що фіскальна децентралізація є одним із головних способів вирішення проблем постконфліктних територій. Обгрунтовано принципи, економічні й інституційні передумови фіскальної децентралізації на постконфліктних територіях з урахуванням специфіки окремих сфер фіскальних відносин. Більш того, для різних сфер фіскальних відносин потрібні і різні підходи: у сфері суспільних доходів - економічна ефективність із формуванням структури податків, що сприяє розширенню податкової бази; у сфері суспільних витрат - забезпечення соціальної справедливості та прозорості при розподілі суспільних витрат на місцях; у сфері субсидій - звуження сфери застосування міжбюджетних трансфертів із організацією перерозподілу фінансових ресурсів за принципом "центр - постконфліктні регіони - постконфліктні одержувачі"; у сфері зовнішньої допомоги -забезпечення дієвої координації для культивування нових кооперативних інститутів.

Мета роботи - обгрунтування імперативів фіскальної децентралізації (ФД) України з огляду на детермінанти її сучасного політико-економічного розвитку. Для детермінантів економічного розвитку України, враховуючи її сучасний економіко-політичний стан, доцільним бачиться застосування імперативів концепту ФД першого покоління із урахуванням положень теорій ФД, що спрямовані на економічне зростання держави через інституційні засади. Доведено, що для України за умов децентралізації влади необхідним є поєднання зусиль, спрямованих на: досягнення макроекономічної стабілізації; владнання політичних та етнічних міжрегіональних конфліктів; підвищення рівня компетенцій державних чиновників; зниження ризику корупції та опортуністичної поведінки на різних рівнях влади за збереження контролю над державними витратами і міжбюджетними трансферами; підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування за розвиток територіальних утворень. Успішне здійснення ФД в Україні вимагає наявності комплексної інституційної основи, що має стати перспективою подальших досліджень.

У дослідженні сформовано теоретичний базис впровадження фіскальної децентралізації в Україні на підставі визначення відповідності між еволюцією наукових підходів до формування ефективної моделі державного управління та ступенем централізації влади на конкретному етапі розвитку суспільства. Узагальнено погляди античних мислителів Стародавнього Єгипту, держав Месопотамії, Індії, Китаю, Риму, Греції та визначено пріоритетне місце державного централізованого управління без розмежування на форми централізації. Надано характеристику централізованому управлінню у період розвитку феодальних держав. Проаналізовано наукові здобутки представників неоінституційного напряму економічної думки та виділено етапи формування децентралізації, зокрема фіскальної, як окремої теорії. Окреслено етапи та відповідні ним організаційно-законодавчі документи впровадження децентралізації в Україні та охарактеризовано її результати.

Встановлено, що кожен податок має свою суттєву роль у виконанні функцій регулювання волатильності податкових надходжень. Фіскальна функція реалізується в основному через ПДВ та акцизний податок; розподільча - через ПДФО, регулююча стимулююча та дестимулююча - через податок на прибуток підприємств, економічна відновлювальна та превентивна - через податок на прибуток підприємств та ПДФО.

Поглиблено наукові положення щодо підходів до реального виконання доходної частини місцевих бюджетів та визначення пріоритетності власних податкових та неподаткових джерел формування доходів. Обгрунтовано принципи управління доходами державного та місцевих бюджетів за різних моделей побудови бюджетно-податкових відносин між центральним урядом та територіальними утвореннями. Розкрито зміст моделей бюджетних систем в інституційному та операційному аспектах на основі вивчення світового досвіду та вітчизняних реалій.

Поглиблено теоретичні положення щодо трансформації системи місцевих фінансів на засадах фіскальної децентралізації. Обгрунтовано методологічний базис фіскальної децентралізації та зміст принципів бюджетної політики за умов пост-конфліктного відновлення національної економіки. Визначено особливості управління місцевими фінансами за різних підходів до побудови податково-бюджетних відносин між центральними урядами та територіальними адміністративними утвореннями. Розкрито проблеми трансформації місцевих фінансів в Україні та системи фіскальних правил. Обгрунтовано напрями фіскальної децентралізації в системі реалізації політики розвитку пост-конфліктних територій.

Розглянуто актуальні проблеми прогнозування розвитку соціально-економічних систем. Обгрунтовано математичні методи мікроекономічного та макроекономічного прогнозування. Здійснено оцінювання трудової міграції з України до країн Північної Америки та Європейського Союзу за допомогою гравітаційних моделей. Проведено математичне моделювання індексів фондового ринку. Представлено комплекс моделей аналізу динаміки розвитку фіскального федералізму. Розроблено систему прогнозування впливу інфляції на економічну поведінку домогосподарств України. Запропоновано сучасні методи в дослідженні безпеки економічних систем. Розроблено комплекс моделей для прогнозування розподілу та використання бюджетних коштів на програми розвитку Збройних Сил України в умовах економічної нестабільності. Окремо увагу приділено питанням економічного прогнозування й управління курортними рекреаціями і туризмом в регіонах України.

Отримано нове розв’язання науково-прикладної проблеми поглиблення наукових засад реалізації реформи публічних фінансів в Україні на основі обґрунтування теоретико-методологічних та науково-практичних засад економічного аналізу та аудиту результатів політики фіскальної децентралізації. Визначено можливості та напрями фіскальної децентралізації в удосконаленні інструментарію фінансової політики, систематизовано зміст і склад ефектів та показників ефективності й результативності політики фіскальної децентралізації, напрями їх аналізу та аудиту. Розроблено теоретико-методологічні положення формування сучасної моделі публічних фінансів і методологію економічного аналізу моделей публічних фінансів і процесів фіскальної децентралізації. Узагальнено кількісні характеристики та передумови формування сталості, переваг та недоліків сучасних зарубіжних та вітчизняної моделей публічних фінансів. Розвинуто методологію аудиту ефективності процесу фіскальної децентралізації та функціонування децентралізованої моделі публічних фінансів та на цій основі удосконалено методичні засади оцінки ефективності бюджетних програм і положення аудиту використання бюджетних коштів в об’єднаних територіальних громадах. З урахуванням отриманих результатів визначено шляхи розвитку організаційно-методичного забезпечення функціонування децентралізованих публічних фінансів в Україні та їх економічного аналізу.