Вперше синтезовано та виділено в кристалічному стані комплекс Ag(I) з O,N,O-координацією саліциліденгідразону фенілоцтової кислоти. Дослідження його структури за допомогою методу рентгеноструктурного аналізу показало, що іон аргентуму формує сильно викривлений октаедричний координаційний поліедр. Встановлено, що навіть у нейтральному середовищі молекули ліганду координуються в молекулярній формі без депротонування OH-групи феноксильного ядра, що призводить до утворення комплексу катіонного типу. Виявлено, що у процесі розчинення в ДМСО комплекс зазнає руйнації внаслідок перекоординації центрального іона молекулами розчинника.

Синтезовано та виділено в кристалічному стані новий катіонний комплекс Ni(II) з різнотипною координацією 2-х молекул саліциліденгідразону алілтіосемикарбазону. Дослідження його структури за допомогою методу рентгеноструктурного аналізу показало наявність коротких контактів між оксигенами феноксильних ядер 2-х сусідніх молекул комплексу, що свідчить про участь цих атомів в утворенні міжмолекулярних водневих зв'язків і вказує на координацію однієї з молекул ліганду в молекулярній формі без депротонізацїї OH-групи феноксильного ядра. Визначено ІЧ, РФС, ЕСП та MALDI мас-спектрометричні характеристики, які також вказують на перебування молекул ліганду одночасно в молекулярній та аніонній формах.

Розроблено методики синтезу та виділено в твердому стані моно-, бі-, та поліядерні комплекси Fe(IIl), Со(ІІ), Ni(II), Cu(II), Pd(II), Pt(II) та Ag(I) з 0,N,S- вмісними похідними тіосечовин, гідразонів та тіосемикарбазонів за варіації різних умов синтезу (pH середовища, концентрації та співвідношення вихідних компонентів, природи розчинника). Встановлено склад та будову синтезованих координаційних сполук: визначено геометрію поліедра, спосіб координації лігандів та місце локалізації координаційного зв’язку. Визначено фактори, що впливають на взаємний перехід таутомерних форм лігандів під час комплексоутворення, та встановлення структурних параметрів, які характеризують координацію лігандів у відповідній таутомерній формі. Проаналізовано вплив умов синтезу, природи металів та лігандів на склад і будову одержаних комплексів. Визначено вплив π-комплексів Pd(II), Pt(II) з N-алілтіосечовинами на культури ракових клітин та їх взаємодію з ДНК за умов \i "in vitro".\i0