Наведено загальну характеристику зсувів на території Харківщини. Проаналізовано вплив основних природних і техногенних факторів на розвиток зсувів Харківської області. Зроблено інженерно-геологічну оцінку зсувонебезпечних схилів у межах конкретних населених пунктів.

Розглянуто питання необхідності переробки вторинної мінеральної сировини горнопромислового виробництва України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413-43

Рубрики:

Пухлини лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто залежність кількості розчинених нафтопродуктів, що надходять у підземні води, від величини інфільтраційного живлення грунтового водоносного горизонту. Виконано розрахунок кількості забруднювальної речовини, що привноситься щороку у водоносний горизонт з інфільтраційним живленням, для конкретної ділянки нафтопродуктового забруднення водоносного горизонту та грунтів зони аерації на території Кременчуцького нафтопереробного заводу. Надано рекомендації щодо використання одержаної величини для прогнозу динаміки забруднення підземних вод розчиненими вуглеводнями.

Зазначено, що будівництво споруд, які захищають об'єкти промислової гідротехніки (хвосто- та шламосховищ), що будуються на внутрішніх відвалах кар'єрів, мають конструктивні та технологічні особливості. Запропоновано заходи щодо покращання інженерно-геологічних властивостей неущільнених грунтів, з яких складаються внутрішні відвали кар'єрів марганцевих руд. Ці заходи проводяться до початку будівництва, під час будівництва та після відсипки захисних споруд.

Рассмотрен процесс влияния реструктуризации шахт на эколого-радиологическую ситуацию в регионе. Описан комплекс исследований и принятых мер по стабилизации экологической обстановки. Полученные данные легли в основу системы мониторинга на локальном уровне.

Рассмотрена проблема качества подземных вод и дана оценка состояния здоровья населения Харьковского региона. Приведены основные показатели характеристики здоровья населения. Проведены анализ и систематизация данных по загрязняющим компонентам, обнаруженным в питьевых водах исследуемого водозабора. Применен микроэлементный анализ состава волос человека, что позволяет более детально и точно определить содержание химических элементов в организме человека, а также прослеживать взаимосвязь содержания элементов в организме населения с техногенной нагрузкой на окружающую среду и возможность прогнозировать заболеваемость, зная состав питьевых вод.

С помощью региональной математической модели проанализировано влияние Кременчугского нефтеперерабатывающего завода и пруда-испарителя и других крупных источников загрязнения на подземные воды (ПВ) на междуречье рек Днепр, Псел и Хорол. Спрогнозированы изменения уровней ПВ и других последствий техногенной нагрузки.

Описаны результаты разработок, внедряемые на ряде действующих накопителей Украины, которые позволили повысить техногенно-экологическую безопасность последних и усилить природоохранный эффект существующих защитных мероприятий.