Висвітлено історію становлення суднобудування в Україні від давніх до новітніх часів. Наведено матеріали про розвиток галузі у слов'ян у періоди античності та середньовіччя. Розглянуто козацькі традиції створення суден (XVIII - перша половина XIX ст.), охарактеризовано стан кораблебудування України напередодні Кримської війни. Показано роль приватного капіталу у створенні цивільного флоту. Розглянуто техніко-конструкторські особливості суден у контексті світових новацій другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано трансформацію технологій кораблебудування (від найпростіших суден до класичних панцерників). Викладено відомості про іноземне фінансування суднобудівної промисловості на Півдні України. Розглянуто питання реалізації програм посилення військового потенціалу Чорноморського флоту напередодні Першої світової війни.

Освещена история становления кораблестроения в Украине с давних до новейших времен. Приведены материалы о развитии отрасли у славян в периоды античности и средневековья. Рассмотрены казацкие традиции создания кораблей (XVIII - первая половина XIX ст.), охарактеризовано состояние кораблестроения Украины накануне Крымской войны. Показана роль частного капитала в создании гражданского флота. Рассмотрены технико-конструкторские особенности кораблей в контексте мировых новаций второй половины XIX - начала XX ст. Проанализирована трансформация технологий кораблестроения (от простейших кораблей до классических панцерников). Даны сведения об иностранном финансировании судностроительной промышленности на Юге Украины. Рассмотрены вопросы реализации программ усиления военного потенциала Черноморского флота накануне Первой мировой войны.

Проаналізовано працю М. І. Дмитрієва та В. В. Колпичова "Суднобудівні заводи і суднобудування в Росії та за кордоном" (СПб., 1909 р.) та її значення як джерела з історії суднобудування України та зарубіжних країн.

Досліджено виникнення, становлення та розвиток суднобудування в Україні. Будівництво суден проаналізовано на широкому історичному тлі з поєднанням комплексу складників (економічного, соціально-політичного та технічного). Доведено, що відповідно до "часових" історичних епох суднобудування в Україні стимулювало появу певних видів ремесел і спонукало до формування прошарку майстрових, які накопичували значний досвід і знання. Визначено, що в індустріальному суспільстві феноменом суднобудування стає концентрація наукомістких технологій, а згодом і впровадження технічних досягнень в інші галузі.

Індекс рубрикатора НБУВ: О42 д(4УКР)

Рубрики:

Загальні роботи з суден і суднобудування

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто засоби та методи актуалізації тих пам'яток науки і техніки, що є нерухомими об'єктами науково-технічної спадщини, та тих, що виступають музейними предметами. Представлено найбільш характерні їх види, показано характерні особливості перш за все музейного показу деяких з них. Зазначено, що науково-технічна спадщина потребує не лише збереження, а й розширення використання її рухомих і нерухомих пам'яток з просвітницькою, виховною та іншими цілями.

Зазначено, що конференція присвячена 100-річчю проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Висвітлено актуальні питання археології, історії, історії міжнародних відносин, етнології, історіографії та краєзнавства. Наведено результати нових досліджень на території городища Дикий Сад. Показано необхідність удосконалення норм права у нормативно-правових актах пам'яткоохоронного законодавства. Розкрито проблеми культурно-релігійного відродження етнічних меншин Миколаївщини у кінці XX - на початку XXI ст. Увагу приділено темі Великого терору 1937 - 1938-х рр. на сторінках мемуарної та художньої літератури радянського періоду. Розглянуто репресії як інструмент забезпечення інформаційної блокади українського села за умов голодомору 1933 р. Розкрито особливості будівництва житлових будинків за типовими проектами у селах південної України у повоєнний період. Висвітлено питання реконструкції наукового доробку A. B. Флоровського (1884 - 1968).

Мета статті - створення життєопису П. Христюка - кооператора, громадсько-політичного діяча, публіциста, автора фундаментальної праці з історії Української революції. Методологічну основу становить принцип історизму в єдності всіх його компонентів. Дослідження грунтується на критичному аналізі архівних і друкованих джерел. Використано мікроісторичний підхід. Наукова новизна полягає у спробі створити на основі раніше недоступних архівних ресурсів, а також з урахуванням наявних публікацій детальний опис життєвого шляху, діяльності та значення інтелектуальної спадщини П. Христюка. Використано документи ДПУ-НКВС, що дозволяють пролити світло на обставини його трагічної долі. Усе це надало змогу підготувати найповніший на цей час біографічний нарис, уточнити чимало важливих моментів, спростувати певні неточності у принагідних публікаціях. Висновки: П. Христюк постає виразним адептом соціалістичних ідей, репрезентантом того прошарку діячів, які накреслювали для України та для всієї Східної Європи поміркований кооперативний соціалізм із демократичною політичною формою. Водночас він сповідував толерантність до тих, хто мали інші позиції, але видавалися йому можливими союзниками у виборюванні та збереженні незалежної України. П. Христюк став не лише учасником, а й літописцем пережитих подій. Його фундаментальна праця у часи існування СРСР замовчувалася невипадково, адже її автор разом з іншими представниками тодішнього революційного покоління наполягав на тому, що Українська революція суттєво відрізнялася від "петроградської моделі" 1917 р., котра закінчилася більшовицькою партійною диктатурою. Це, а також політична активність у період Української Центральної Ради й Директорії У HP, після повернення П. Христюка з вимушеної еміурації в 1923 р. поставило його на наступні вісім років у коло тимчасових "попутників" більшовиків, до яких нова влада не мала довіри. Усе це визначило його долю, коли комуністичний режим розпочав наступ на українську інтелігенцію, сфабрикувавши в 1930 р. "справу Спілки визволення України" й готуючи на наступний рік "справу Українського національного центру". Саме за останньою П. Христюк був засуджений і згодом загинув.

Висвітлено актуальні питання археології, історії, історії міжнародних відносин, етнології, історіографії та краєзнавства. Охарактеризовано внесок Володимира де Броель-Плятера у збереження та примноження колекцій Вишневецького палацу XIX ст. Подано інформацію про обов'язкові постанови Белградської комунальної ради в галузі міського господарства, санітарного стану міста Болграда на початку XX ст. Розглянуто діяльність Єлисаветградської міської думи та управи в січні - березні 1899 року. Висвітлено реалії освітнього процесу на Миколаївщині кінця XX - початку XXI ст. Вивчено особливості тканих рушників України та Литви. Увагу приділено діяльності педагогічних училищ з підготовки вчителів на Миколаївщині у 30-ті роки XX століття, будівництву підводних човнів у Миколаєві 20-х рр. XX ст., суспільно-політичному розвитку Миколаївщини у другій половині 1960-х - на початку 1990-х років. Розглянуто меценатство та його роль у розвитку мережі освітніх установ Одеського повіту Херсонської губернії другої половини XIX - початку XX ст.