Проаналізовано систематичний проблемний курс нового перспективного наукового напрямку - філософії дизайну, що лежить на межі багатьох наук - філософської антропології, аксіології, соціальної філософії, історії, культурології, технічної естетики. Розглянуто дизайн як соціальний, культурний, загальноцивілізаційний феномен. Вперше в контексті людської діяльності висвітлено ряд основних категорій філософії дизайну - творчості, свободи, мотивації, потреб, інтересів, цінностей, традицій. Запропоновано нові ідеї та гіпотези нелінійного дизайну, що впливає на формування парадигми дизайну XXI ст.

Представлен систематический проблемный курс нового перспективного направления - философии дизайна, лежащего на грани многих наук - философской антропологии, аксиологии, социальной философии, истории, культeрологии, технической эстетики. Рассмотрен дизайн как социальный, культурный, общецивилизационных феномен. Впервые в контексте человеческой деятельности освещен ряд основных категорий философии дизайна - творчества, свободы, мотивации, потребностей, интересов, ценностей, традиций. Выдвинуты новые идеи и гипотезы нелинейного дизайна, что влияет на формирование парадигмы дизайна XXI в.

Розроблено цілісну соціально-філософську концепцію дизайну як фактора гармонізації відносин суспільства й особистості. Розкрито сутність дизайну як об'єкта вивчення соціальної філософії. Проаналізовано наукові підходи щодо дизайну в його історичній ретроспективі. Визначено принципи та методи філософського аналізу та розроблено категоріальний апарат дослідження дизайну. Вивчено генезу дизайнерської діяльності, акцентовно увагу на її інноваційному характері. Визначено сутність, форми та функції дизайну, досліджено концепцію дизайнерської діяльності в системі відносин людина - суспільство, розкрито сутніть дизайнерської творчості як специфічного способу самореалізації особистості. Встановлено роль дизайну у розвитку соціальної свободи та самоудосконалення соціуму й особистоті, розглянуто специфіку самореалізації особистості в дизайнерській діяльності. Розкрито сутність дизайну як культурної універсалії цивілізації, розглянуто сучасні уявлення про технократичний дизайн. Уточнено аксіологічну складову змісту дизайну та його антропологічний вимір. Виявлено специфіку сучасної концепції становлення та розвитку дизайну як духовно-практичного феномену в інформаційно-культурному просторі й обгрунтовано напрями оптимізації його нових форм. Показано роль вітчизняних дизайнерських традицій у саморозвитку українського суспільства. Проаналізовано актуальні проблеми дизайну в сучасному філософському дискурсі - класичному, модерністському, постмодерністському.

Вивчається характер зорових порушень в залежності від тяжкості та тривалості існування сполучення, визначається можливість використання функціональних характеристик як критерія оцінки ураження зорового аналізатора та ефективності відновлювального лікування. Розроблений та впроваджений у практику ендоваскулярний спосіб лікування хворих на ТККС за допомогою мікробалона-катетера. Вивчений вплив поєднання медикаментозної терапії та черезшкірної електростимуляції на відновлення порушених зорових функцій у хворих на ТККС, показана висока ефективність комплексного відновлювального лікування.

Проведено соціально-філософське дослідження соціальної природи дизайну. З позиції матеріалістичного розуміння історії автором розглянуті: передісторія дизайну; його соціально-економічне коріння, розкрита його сутність, розглянуті його функції, методи реалізації, уточнений критерій "розумних потреб", розкрита його суперечлива соціальна природа.

Розкрито основи теорії культури, її сутність як суспільного явища. Висвітлено історію світової культури, зокрема, первісного суспільства, давніх східних цивілізацій, античності, Візантії, Західної Європи періоду середньовіччя та східного середньовіччя, народів доколумбової Америки, періоду Відродження, епохи Просвітництва XVIII ст., європейської культури ХІХ - початку ХХ ст. Увагу приділено історії української культури у найдавніші часи, Київської Русі, литовсько-польської та козацької доби, а також ХІХ - початку ХХ ст.

Мета дослідження - проаналізувати неврологічні, нейропсихологічні й офтальмологічні прояви та їх кореляції у пацієнтів із дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕП). У дослідження залучено 120 пацієнтів (67 жінок та 53 чоловіки) iз ДЕП I та II стадії. Проведено клініко-неврологічне, нейропсихологічне, офтальмологічне дослідження, а також застосовано низку параклінічних методів (магнітно-резонансна томографія (МРТ), транскраніальна допплерографія (ТКД), електроенцефалографія). При неврологічному обстеженнi виявлено ознаки вестибулоцеребелярного, пірамідного та екстрапірамідного синдромів, що дозволило підтвердити II стадію ДЕП. У 21,5 % хворих віком до 60 років при нейропсихологічному дослiдженнi діагностовано синдром помірних когнітивних розладів. У хворих iз ДЕП (I стадія) значних порушень з боку зорового аналізатора не було виявлено, змінилися лише електрофізіологічні параметри. Пацієнти з ДЕП II стадії мали ознаки хронічної нейропатії зорового нерва, виявленої в 74 (61,7 %) випадках. Неспецифічні результати використання додаткових методів, що при ДЕП треба оцінювати комплексно, підтвердили мікроангіопатичне походження виявлених порушень. За умови виникнення зорових симптомів і синдромів МРТ головного мозку, ТКД судин голови та шиї дозволяють виявити порушення у вертебробазилярному басейні. Висновки: визначено, що ознаки хронічного порушення мозкового кровообігу за результатами використання клініко-неврологічного, нейропсихологічного та додаткових методів дослідження можуть зумовлювати офтальмологічні синдроми та ступінь їх тяжкості. У свою чергу, зорові порушення, а також зміни електрофізіологічних показників зорового аналізатора можуть виступати предикторами хронічної ішемії мозку.

Розглянуто етнодизайн як духовний культурно-мистецький феномен, народні традиції в архітектурі та дизайні. Висвітлено проблеми і перспективи реконструкції архітектурно-містобудівного середовища, питання відображення національної культури через етномаркери у дизайні середовища. Викладено особливості становлення екологічної свідомості майбутнього дизайнера у процесі професійної підготовки, критерії підготовки фахівців з дизайну костюма та брендової продукції на основі принципів етнодизайну. Наведено аспекти організації рекреаційно-туристичного простору Прикарпаття, описано новітні геометричні принципи побудови ландшафтних композицій прямокутної форми.