Розглянуто історичне минуле, архітектурну і мистецьку спадщину одного з найвизначніших монастирських ансамблів Західної України - Почаївської Свято-Успенської лаври, яка здавна відігравала роль провідного духовного осередку на Волині. Описано творіння іконописного, різьбярського та живописного мистецтва, що містяться в лаврських святинях.

Висвітлено архітектурну та мистецьку спадщину князівської родини Острозьких - видатних політичних, воєнних, релігійних і культурних діячів вітчизняної історії доби пізнього середньовіччя. На підставі узагальнення літературних і архівних джерел проаналізовано меценатську діяльність декількох поколінь "некоронованих королів Русі", а також меценатський внесок князів у становлення та розвиток друкарського, живописного, скульптурного та декоративно-прикладного мистецтва.

Освещено архитектурное и художественной наследие поколений Острожских - известных политических, военных, религиозных и культурных деятелей отечественной истории периода позднего средневековья. На основе обобщения литературных и архивных источников проанализированы меценатская деятельность нескольких поколений "некоронованных королей Руси", а также их меценатских вклад в становление и развитие печатного, живописного, скульптурного и декоративно-прикладного искусства.

Розглянуто роль архітектури в культурній спадщині князів Острозьких - видатних діячів вітчизняної історії доби пізнього середньовіччя. Проаналізовано меценацьку діяльність декількох поколінь цих "некоронованих королів Русі". Висвітлено найпомітніші князівські ініціативи з розбудови існуючих і заснуванні нових міст, з спорудження унікальних замкових комплексів, фундації цілого ряду самобутніх храмів і монастирських ансамблів.

Визначено зміст, витоки, способи реалізації та практичні наслідки архітектурного трансморфізму в історії сакрального будівництва на Волині, зумовленого змінами конфесійної приналежності християнських храмів.

Проаналізовано історичні передумови, суспільні обставини творення, стилістичні особливості та подальшу долю унікальної архітектурної спадщини Ордену єзуїтів, відомого також у всьому світі як Товариство Ісуса. Зауважено, що у процесі активної будівельної діяльності протягом XVI - XIX ст. орденські храми, колегіуми, резиденції, місії з'явилися в багатьох українських містах, - зокрема у Львові, Луцьку, Острозі, Вінниці, Кременці та ін. Зазначено, що історичні джерела, віднайдені автором в архівних та музейних колекціях різних країн, а також багатолітні натурні дослідження de visu, надали можливість виявити, узагальнити та повніше оцінити наявну єзуїтську спадщину в територіальних кордонах сучасної України.

Досліджено мистецьку спадщину маловідомого архітектора, художника, садівника Яна Якуба Бургіньона (1769 -?). Більша частина його творчого життя була пов’язана з волинським містом Рівне, де він багато років працював при дворі польської князівської родини Любомирських. Окрім практичних робіт по розбудові магнатської садиби він залишив по собі унікальний картографічний і мистецький документ «План замку, садів, парку та частини міста Ровно», який включає детальне топографічне відтворення більшої частини міста, а також 19 унікальних акварельних малюнків, що відтворюють різноманітні сюжети архітектурно-ландшафтного благоустрою резиденційного середовища. Також йому належить декілька живописних та графічних творів, пов’язаних з Вишневцем, Острогом, Почаєвом та Гуменниками. У фаховій літературі небезпідставно стверджується, що епоха Просвітництва, тобто загалом XVIII ст., стала в Європі своєрідним «зірковим часом» для творчого злету садово-паркового мистецтва. В значній мірі це твердження можна віднести також до провінційного міста Рівного, для якого та далека романтична доба стала своїм власним «зірковим» етапом.