Розкрито теоретичні засади експериментально-генетичного методу дослідження особистості через введення психомоторних компонентів до навчальних програм. Проаналізовано закономірності впливу макрорухів психомоторної дії на розумову активність дітей. Описано методики вивчення психомоторних властивостей дитини, а також систему розвивальних завдань та вправ для розвитку макро- і мікрорухів дітей молодшого шкільного віку.

Освещены теоретические основы экспериментально-генетического метода исследования личности через введение психомоторных компонентов в учебные программы. Проанализированы закономерности влияния макродвижений психомоторного действия на умственную активность детей. Описаны методики изучения психомоторных свойств ребенка, а также система развивающих заданий и упражнений для развития макро- и микродвижений детей младшего школьного возраста.

Проаналізовано психомоторний розвиток дітей у взаємозв'язку моторного та розумового компонентів психомоторної дії. Розглянуто індивідуальну структуру психомоторної активності дітей молодшого та старшого шкільного віку в процесі пізнавально-практичної діяльності. Розкрито зміст організації навчання з використанням психомоторних компонентів.

Проанализировано психомоторное развитие детей при взаимосвязи моторного и умственного компонентов психомоторного действия. Рассмотрена индивидуальная структура психомоторной активности детей младшего и старшего школьного возраста в процессе познавательно-практической деятельности. Раскрыто содержание организации обучения с использованием психомоторных компонентов.

Викладено основні положення психології танцю в контексті діяльнісного підходу. Розкрито сутність танцю як творчості, засобу невербального спілкування й особливого виду психомоторної активності особистості. Розглянуто пізнавальні психічні процеси, які активізуються в танці, розкрито специфіку їх прояву у хореографічній діяльності. Проаналізовано проблеми спілкування, етапи формуваня психосемантичного поля, структурування свідомості в побудові танцювальної мови. Особливу увагу приділено вивченню структури особистості танцюриста з урахуванням індивідуальних особливостей його темпераменту, характеру, здібностей. Визначено роль різних психічних процесів і станів під час створення танцю, розроблено концепцію танцювально-психомоторної діяльності.

Изложены основные положения психологии танца в контексте деятельностного подхода. Раскрыта сущность танца как творчества, средства невербального общения и особого вида психомоторной активности личности. Рассмотрены познавательные психические процессы, активизирующиеся в танце, раскрыта специфика их проявления в хореографической деятельности. Проанализированы проблемы общения, этапы формирования психосемантического поля, структурирования сознания в процессе создания языка танца. Особое внимание уделено изучению структуры личности танцора с учетом индивидуальных особенностей его темперамента, характера, способностей. Определена роль различных психических процессов и состояний при создании танца, разработана концепция танцевально-психомоторной деятельности.

Розроблено функціональну модель психомоторної дії, що дало змогу описати та дослідити феномен психомоторної активності в дітей віком 5 - 8-ми років. Обгрунтовано типологію психомоторної активності дітей на підставі виділення структурних складових психомоторної дії: мислення, почуття, уяви. Виявлено закономірності впливу вказаної дії на розумову активність дітей даного віку, які проявляються в індивідуалізації способів розв'язання пізнавальних задач зі збереженням цілісності тілесного простору. Визначено зміст процедури дослідження психомоторної активності в дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Розвинуто уявлення про можливість розумової активізації дітей завдяки використанню психомоторних компонентів на початкових етапах навчання.

Исследованы индивидуальные способы развития психомоторики в речевой деятельности через систему упражнений в процессе решения усложненных мыслительных задач.

Вміщено лекційний та експериментальний розділи, приклади тестових завдань, а також контрольні запитання, які дають змогу більш повно зрозуміти сутність і зміст теоретичних основ та практичних понять. Використано сучасну хімічну термінологію і номенклатуру, систему позначень, які рекомендовані українською національною комісією з хімічної термінології та номенклатури. Тематика розділів носить прикладний характер.