Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.998

Рубрики:

Кісткова пластика

Шифр НБУВ: Ж20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.96:Р

Рубрики:

Полімери та пластмаси для медицини

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г733.9-4 + Л716

Рубрики:

Інші полісахариди

Пластмаси на основі перероблення природних високомолекулярних сполук

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено нові біологічно активні сегментовані поліуретанові еластомери з іммобілізованим інгібітором ангіогенезу для створення поліуретанових оболонок гідрофільних імплантатів. Досліджено фізико-механічні і фізико-хімічні властивості синтезованих полімерних носіїв залежно від співвідношення вихідних компонентів та умов проведення синтезу. Проведено ІЧ-спектроскопічні дослідження поліуретанових еластомерів з іммобілізованим піроксикамом до та після імплантації експериментальним тваринам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.96:Р + Р.с03

Рубрики:

Полімери та пластмаси для медицини

Медичне матеріалознавство і товарознавство

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены существующие фармакологические формы нестероидных противовоспалительных препаратов, полученные на основе полимерных носителей природного и синтетического происхождения, способы иммобилизации, терапевтическая активность, методы определения. Представлено новое направление создания пролонгированных форм нестероидных противовоспалительных препаратов как имплантационных материалов путем их физической и химической иммобилизации на биосовместимых полиуретановых носителях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л662.261.3

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Синтезовано розгалужені поліефірглікольуретани (ПЕГУ), досліджено їх будову та сорбційні властивості. Встановлено залежність фізико-хімічних та фізико-механічних властивостей ПЕГУ від вмісту вільних ізоціанатних груп макродіізоціанату. Встановлено, що ПЕГУ, синтезований на основі поліоксипропіленгліколю, толуїлендіізоціанату та 1,4-бутандіолу, за надлишку вільних ізоціанатних груп макродіізоціанату 7,5 % є матеріалом з оптимальними фізико-механічними показниками, характеризується повільним перебігом біодеградації і його можна використовувати у перспективі як імплантаційний матеріал.

Досліджено новий композиційний матеріал на основі поліуретан-епоксидів із наповнювачем - гідроксиапатитом, який містить імуномодулювальну домішку левамізол, а також механічні властивості композиції. На підставі гістологічних досліджень зроблено висновок, що левамізол, який іммобілізований на поліуретан-епоксидному носії, пролонговано стимулює малодиференційовані клітинні елементи на всьому етапі асептичного запалення.

За допомогою методу ексклюзійної рідинної хроматографії визначено молекулярні маси і молекулярно-масові розподілення лактозовмісних сегментованих поліуретанів до і після експозиції їх у модельному середовищі. Показано, що на молекулярно-масові характеристики впливають як тривалість інкубації досліджуваних полімерів у модельному середовищі, так і вміст природного фрагменту в полімерному ланцюзі.

Установлено, що ефективна дія полімерних лікарських форм, яка містить піроксикам, полягає в зменшенні запальних процесів у випадках імплантації та місцевого інгібування процесів судиноутворення. Найбільша стимуляція гуморального імунітету припадає на 1-шу та 3-тю добу імплантації, що відповідає найбільш інтенсивному проникненню піроксикаму в прилеглі тканини.

Отмечено, что результаты устранения деформаций костных и мягких тканей челюстно-лицевой области зависят не только от анатомической формы трансплантата (имплантата), величины и локализации дефекта, но и от состояния местной и общей резистентности организма больного. Под наблюдением находилось 19 больных. На основании клинико-лабораторного обследования больных, которым для контурной пластики лица был применен гидрофильный полиакриламидный гель (ПААГ) Ринапласт, установлено, что данный препарат не изменяет общую и местную неспецифическую резистентность организма больного после введения ПААГ в мягкие ткани.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л668.113

Рубрики:

Протитуберкульозні речовини та препарати

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена створенню нових поліуретанових імплантатів для пластики кісткової тканини. Вивчено вплив біологічно активних наповнювачів на фізико-хімічні властивості поліуретанових композицій в умовах in vivo та in vitro. Встановлено, що введення гідроксиапатиту в склад полімерного носія стимулює накопичення неорганічної складової кісткової тканини в умовах in vivo, яка є основою кісткоутворення в регенеруючій тканині. Показано, що присутність гідроксиапатиту в композиції з лікарською речовиною сприяє її виходу в умовах in vitro та in vivo. Встановлено, що розроблені поліуретанові біологічно активні імплантати стимулюють процес кісткоутворення.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Л713.41 + Г722.41-27

Рубрики:

Поліуретани

Поліуретани (продукти полімеризації діізоцианатів з багатоатомними спиртами)

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано нові поліуретан-епоксидні композиційні матеріали для остеосинтезу, які здатні пролонговано вивільняти протитуберкульозний лікарський препарат - стрептоміцин. Встановлено, що вмістом силікагелю можна регулювати період вивільнення стрептоміцину. Проведені гістологічні дослідження показали, що введення стрептоміцину до складу композиційних матеріалів підвищує їх біосумісність.

Розглянуто існуючі гідрофільні системи пролонгованого вивільнення лікарських препаратів, одержані на основі гідрогелів природного і синтетичного походження, способи їх модифікації та іммобілізації біологічно активних речовин, основні механізми пролонгованого вивільнення. Представлено розвиток напряму створення гідрогелевих систем пролонгованого вивільнення лікарських форм як імплантаційних матеріалів на основі біосумісного поліакриламідного гелю, модифікованого оліго-N-вінілпіролідоном.

Досліджено способи іммобілізації ізоніазиду та стрептоміцину на полімерній матриці за допомогою методів ІЧ- і ПМР-спектрометрії. Встановлено, що іммобілізація стрептоміцину на полімерному носії відбувається переважно за рахунок утворення водневих зв'язків. Показано можливість одержання полімерної форми гідразиду ізонікотинової кислоти (ГІНК) за рахунок хімічної взаємодії аміногрупи ГІНК з ізоціанатними та епоксидними групами ЕПУ основи. Можлива також часткова фізична іммобілізація ГІНК.

Синтезовано нові сегментовані поліуретани, які містять в основному ланцюзі лактозу, модифіковану гідразидом ізонікотинової кислоти, і поліспирт D-манніт у різних мольних співвідношеннях. Вивчено умови синтезу та їх фізико-хімічні й фізико-механічні властивості. Визначено склад одержаних полімерів і рівень їх гідрофільності.