Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251

Рубрики:

Наука і наукове знання в цілому

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано механізми, форми впливу сучасних теоретичних і методологічних досягнень інформатики у сфері проектування і програмування програмних систем рівня організації на формування когнітивного вектора становлення інформаційного суспільства та цивілізації. Описано нові форми теоретичного та методологічного розвитку сучасних когнітивних практик творення програмних систем, зокрема, об'єктно-орієнтованого проектування, методології уніфікованого процесу розробки програмного забезпечення, екстремального програмування.

Проанализированы механизмы, формы влияния современных теоретических и методологических достижений информатики в сфере проектирования и программирования программных систем уровня организации на формирование когнитивного вектора становления информационного общества и цивилизации. Описаны новые формы теоретического и методологического развития современных когнитивных практик создания програмных систем, в частности, объектно-ориентированного проектирования, методологии унифицированного процесса разработки программного обеспечения, экстремального программирования.

Досліджено еволюцію поняття когнітивного у філософії та сучасній науці. Розроблено методологічні засади нового когнітивного підходу у філософії науки, в якому когнітивна активність людини розкривається на підставі об'єктивних проявів трансформації способів представлення явищ, досліджуваних наукою. Здійснено введення репрезентації в систему гносеологічних відносин. Розроблено методологічну реконструкцію як метод дослідження механізму еволюції науки. З'ясовано зв'язок трансгресій сфери знання як основи внтурішньосистемних трансформацій науки у знаннєвому, мовному, комунікативному аспектах зі зміною видів репрезентації. Виявлено ступеневий характер еволюції, зумовлений зміною видів репрезентації та систем когнітивних практик. Проаналізовано нові механізми трансгресії сучасної сфери знання, взаємопов'язані з переходом теоретичного в практичне та когнітивного в онтологічне. Розкрито когнітивну складову еволюції науки у притаманних розвитку науки об'єктивних проявах. Досліджено сучасні прояви теоретизації та методологізації проектування програмних систем рівня організації. Показано введення проектування програмних систем у традицію дослідження складних систем у науці. Виявлено наукову складову та її значущість у розвитку сучасного проектування. Розкрито значення теоретизації та методологізації проектування як основи формування нового типу когнітивних практик інформаційного суспільства.

Розкрито перехід від розгляду креативності як менталістського явища до розгляду антропологічного, екзистенційного та соціокультурного підгрунтя когнітивного креативу. Виявлено його відношення до когнітивної системи людини та його укоріненість у соціально-онтологічному пласті творчості. Когнітивний креатив розкрито як здатність людини до трансформації соціальної онтології. Він є проявом глибинних основ когнітивного, що знаходиться в самій людині. Висвітлено антропологічні, когнітивні, екзістенційні та соціальні умови, які надають можливість вивільнитися автохтонній могутності людини, її здатності до перетворення існуючої дійсності. Показано, що введення у розгляд когнітивного креативу надає змогу виявити онтологічний і соціально-онтологічний аспект проектування. Автохтонність когнітивного креативу виявляє зв'язок антропологічної, генетичної та екзистенційної основи когнітивного креативу з глибинною укоріненістю когнітивного в соціальне та культурне. Соціальна функціональність відкриває новий вимір когнітивного креативу - вимір соціальної онтології, характеризує якісний перехід у світ соціальних функцій соціальних систем і соціальних взаємодій. Це вимір системи соціальних і суспільних потреб здійснення соціальних зв'язків і соціальних комунікацій. Розглянуто новий шлях до суспільних перетворень через розвиток когнітивних практик, теоретичних і методологічних досягнень і розвиток когнітивного креативу.

Доволі незвичним в термінологічному полі понять візіонерство – репрезентація – конструктивізм викладено системне передбачення майбутнього стану вищої освіти в руслі освітніх трансформацій та модернізації вищої освіти. Розглянуто когнітивні складові знаннєвих компетенцій магістрів. Постнекласичними засадами розвитку візіонерства названо розробку телеологічної, кондиціональної й циклічної причинності. Першу сутність розкрито через перехід від теперішнього до майбутнього у вигляді причини як ідеального образу мети; другу сутність - через взаємозв’язок трансформації, що відбувається в системі з трансформацією середовища; циклічну причинність виявлено як замкненість, так звану наявність циклів у причинно-наслідкових зв’язках. Підкреслено, що репрезентації як абстрактні теоретичні конструкції у візіонерстві трансформуються на когнітивні схеми, що детермінують нові цілі та парадигми діяльності.

Довольно необычно изложено системное предсказание будущего состояния высшего образования в терминологическом поле понятий предвидение - репрезентация - конструктивизм в русле образовательных трансформаций и модернизации высшего образования. Рассмотрены когнитивные составляющие знаниевых компетенций магистров. Постнеклассическими принципами развития визионерства названа разработка телеологической, кондициональной и циклической причинности. Первая сущность раскрыта через переход от настоящего к будущему в виде причины как идеального образа цели; вторая сущность - через взаимосвязь трансформации, происходящей в системе в связи с трансформацией среды; циклическая причинность представлена как замкнутость, так называемое наличие циклов в причинно-следственных связях. Подчеркнуто, что репрезентации как абстрактные теоретические конструкции трансформируются на когнитивные схемы, детерминирующие новые цели и парадигмы деятельности.

The article deals with the cognitive basis of forming innovative culture in higher education. Innovation culture is reveled as a way to implement the scientific innovation of higher institutions. The role of cognbitive background of innovative culture to create a favorable climate for introduction of innovation is sustantiated. Innovations aimed at cognitive processes are researched. The cognitive nature of visionary is observed.

Поряд зі знаннєвим і нормативним аспектами методології вищої школи розглянуто когнітивний аспект. Виокремлення когнітивного аспекту методологічного оновлення вищої школи досліджено в контексті підвищення ефективності пізнавальних процесів та формування особистості фахівця, зокрема її ідентичності. З позицій підвищення методологічної культури досліджено репрезентацію об’єктів у пізнанні, саморепрезентацію та метод особистісної репрезентації у проектах, навчальних і виховних практиках.

Розглянуто стан методологічної свідомості когнітивних наук. З'ясовано необхідність поглиблення і розвитку філософської складової методологічної свідомості когнітивних наук. Розкрито значення філософської складової у перетворенні методологічної свідомості у методологічну самосвідомість. Виявлено форми розвитку методологічної самосвідомості когнітивних наук. Серед них важливу роль відіграє комп'ютерна метафора та поняття когнітивного. Проаналізовано роль філософської рефлексії у становленні понятійно-категоріального змісту комп'ютерної метафори у сучасному когнітивізмі. З'ясовано значення здійснення концептуалізації змісту поняття когнітивного у різних когнітивних науках. Досліджено інтегративне значення концептуалізації поняття когнітивного у розвитку когнітивних технологій обробки текстів, когнітивного аналізу в семантиці. Виявлено значення становлення його філософської складової у розвитку міждисциплінароності сучасної науки. Обгрунтовано необхідність формування методологічної ідеї для розвитку когнітивних наук і сучасних проявів міждисциплінарності. Показано, що методологічна ідея характеризує розвиток методологічної свідомості когнітивних наук. Розкриття змісту методологічної ідеї виявляє значення рефлективності у визначенні її концептуального змісту. Методологічна ідея є важливою складовою розвитку методологічної рефлексії сучасної науки. Вона визначає її перехід на рівень міждисциплінарності та трансдисциплінарності та є водночас важливим показником розвитку методологічної самосвідомості сучасної науки.

Розглянуто питання виробництва наукового знання та буття науки в контексті глобалізації. Розкрито полісистемність сучасної науки, формування в ній інформаційної, соціальної, інтелектуальної та когнітивної систем. Охарактеризовано особливості постнекласичної науки. Викладено основні підходи до визначення знання. Подано інформацію про взаємодію емпіричного та теоретичного. Обгрунтовано взаємозв'язок чуттєвого та раціонального та його значення у підготовці магістрів. Висвітлено проблему істини в науці. Приділено увагу інтуїції як виду безпосереднього знання та креативності. Надано відомості про основні риси наукового дискурсу.

Розглянуто особливості взаємозв'язку індивідуальної й суспільної свідомості та рівні ментальності. Виявлено вплив інформаційних потоків і комунікацій на формування й розвиток когнітивної сфери суспільства. Увагу приділено впливу когнітивної сфери розуміння минулого, визначення сучасного та формування майбутнього. Досліджено її вплив на сучасні суспільні трансформації. Виявлено взаємозв'язок ментальних і соціальних репрезентацій. Значну увагу приділено розробці філософії інформування, розвитку мислення, пам'яті й пізнавальних процесів у сучасному суспільстві. Проаналізовано вплив когнітивної сфери на формування суб'єктності, харизми та розвитку менталістської держави. З'ясовано особливості когнітивної сфери людини та збереження її ментального здоров'я.

Розглянуто питання виробництва наукового знання та буття науки в контексті глобалізації. Розкрито полісистемність сучасної науки, формування в ній інформаційної, соціальної, інтелектуальної та когнітивної систем. З’ясовано особливості постнекласичної науки, значну увагу приділена основним формам знання, структурі емпіричного й теоретичного, взаємозв’язку чуттєвого та раціонального, проблемам істини в сучасній науці, науковій і науково-технічній творчості, співвідношенню знання та наукового тексту.