Розглянуто теоретичні та методичні засади ринкових відносин, розроблено рекомендації щодо удосконалення інфраструктури та механізму функціонування ефективного ринку сільськогосподарської продукції відповідно до умов Світової організації торгівлі (СОТ). Визначено сутність ринку сільськогосподарської продукції, обгрунтовано об'єктивну необхідність його розвитку та розширення інфраструктури з метою забезпечення ефективного функціонування. Висвітлено методичні основи дослідження ринкових товарних відносин. Проаналізовано стан формування та функціонування інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції, визначено потенційні можливості її пропозиції на ринку. Проведено дослідження збалансованості й ефективності ринку за умов існуючого попиту на сільськогосподарську продукцію. Розглянуто складові елементи формування повноцінної інфраструктури та механізму функціонування ринку сільськогосподарської продукції. Визначено параметри формування конкурентоспроможного ринку сільськогосподарської продукції відповідно до умов СОТ. Розроблено механізм раціонального поєднання державного й економічного регулювання ринку сільськогосподарської продукції.

Висвітлено сутність, теоретичні засади й особливості розвитку інфраструктури вітчизняного ринку сільськогосподарської продукції. Проаналізовано стан, проблеми функціонування та перспективи розвитку даного ринку. Наведено рекомендації щодо покращання формування біржового та позабіржового ринків аграрної продукції. Увагу приділено проблемам державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції в Україні з урахуванням вимог СОТ.

Розглянуто деякі аспекти проблеми толерантності в спонтанній іншомовній мові. Розмежовано поняття "толерантність", "терпіння" і "терпимість". Охарактеризовано поняття "культурний шок" та "лінгвістичний шок", за яких толерантність - це єдиний шлях подолання ускладнення під час спілкування з носієм іноземної мови. Наголошено на важливості ввічливості і мовленнєвого етикету як засобів вирішення конфліктних мовних ситуацій. Констатовано, що однією з першорядних проблем сучасної педагогіки та методики є виховання толерантності та ввічливості у школярів та студентів, розвинення в них автоматизмів щодо вживання в своєму спонтанному мовленні ввічливих висловів, пізнання, розуміння та прийняття культур народів, мова яких вивчається.

Рассмотрены некоторые аспекты проблемы толерантности в спонтанной иноязычной речи. Разграничены понятия "толерантность", "терпение" и "терпимость". Охарактеризованы понятие "культурный шок" и "лингвистический шок", при возникновении которых толерантность - это единственный путь преодоления осложнения при общении с носителем иностранного языка. Отмечена важность вежливости и речевого этикета как средства решения конфликтных языковых ситуаций. Констатировано, что одной из первостепенных проблем современной педагогики и методики является воспитание толерантности и вежливости у школьников и студентов, развитие у них автоматизмов к употреблению в своей спонтанной речи вежливых выражений, познание, понимание и принятие культур народов, язык которых изучается.

Some aspects of tolerance in spontaneous foreign language speech. The distinction between "tolerance", "patience" and "tolerance." We characterize the notion of "culture shock" and "linguistic shock", if there are tolerance - is the only way to overcome the complications in dealing with native speakers. Noted the importance of courtesy and etiquette of speech as a means of conflict resolution language situations. It was found that one of the primary problems of modern pedagogy, and methodology is thetolerance and comity among schoolchildren and students, the onset of automatisms for use in their spontaneous speech of polite expressions, knowledge, understanding and acceptance of cultures whose language is studied.

Сформовано монетарну складову системи макрофінансових індикаторів, що надавала б усебічну інформацію щодо стану грошово-кредитної сфери, наявних загроз і тенденцій розвитку для використання в управлінні державними фінансами України. Досліджено використання монетарних індикаторів як складової системи макрофінансових індикаторів у процесі управління державними фінансами. При аналізі та систематизації наявних практичної та теоретичної баз виявлено низку аспектів, не охоплених практикою моніторингу монетарних індикаторів у складі економічної безпеки країни. Проведено емпіричні дослідження залежності пропозиції грошей, обсягів золотовалютних резервів, частки готівки в обігу та динаміки реального ВВП, визначено оптимальні та безпечні діапазони. Сформовано рекомендації щодо використання монетарних макрофінансових індикаторів при розрахунку інтегрального індикатора економічної безпеки України. Виявлено ризики за напрямами, що не враховані наявною методикою, відібрано індикатори для їх оцінки, для яких проведено нормування та пріоритизацію. Подальший напрям досліджень у даному напрямі полягає в розробці методики практичного впровадження запропонованого інтегрального індикатора як складової системи макрофінансових індикаторів у процесі управління державними фінансами України.

Мета роботи - дослідження дієвості поставлених стратегічних завдань держави та факту їх реалізації. На основі аналізу та систематизації наявної практичної та теоретичної бази визначено місце та значення макрофінансових індикаторів у системі управління державними фінансами. Запропоновано визначення МФІ у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні він являє кількісну міру, яка оцінює стан державних фінансів на момент прийняття рішення та відображає результат його впливу на досягнення цілей фінансової політики держави. Вузьке трактування зводить його до розуміння показника, адаптованого для цілей конкретного аналізу. Досліджено досвід попередньо встановлених стратегій управлінського апарату. На основі аналізу пріоритетних макрофінансових індикаторів проведено оцінку існуючої практики реалізації економічної стратегії держави. У результаті дослідження встановлено невідповідність поставлених Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020" задач з реальною ситуацією в економіці країни. Зауважено, що орієнтування макрофінансових індикаторів на досягнення тієї чи іншої межі лише в рамках одного звітного періоду негативно впливає на системність управління.

Досліджено підходи до трактування терміна ''макрофінансовий індикатор'' (МІ). Науково обгрунтовано, що МІ є економічною категорією, яка має свої характерні риси, значення та функції. Досліджено принципи класифікації МІ. Визначено оптимальну для запровадження багатовимірну систему МІ. Вивчено наявну практику моніторингу й аналізу МІ. Проаналізовано місце та роль МІ в процесі управління державними фінансами. Узагальнено практику управління на основі нормованих інтегральних моделей. Розглянуто перспективи використання МІ у системі управління державними фінансами України. Виокремлено передумови ефективного впровадження системи МІ у процес управління державними фінансами України. Обгрунтовано пропозиції з їх практичної імплементації під час прийняття управлінських рішень уповноваженими органами управління державними фінансами. Виявлено проблеми його ефективності та розроблено рекомендації щодо їхнього вирішення.

Мета роботи - дослідження основ формалізованого підходу до ведення малого та середнього бізнесу (МСБ) на засадах соціальної та екологічної відповідальності. Сформовано фундаментальні модулі кодексу етики ведення МСБ, що стають відображенням причинно-наслідкових зв'язків між глобальними цілями сталого розвитку та перспективою українського бізнесу в зовнішньоекономічній діяльності, а також його ініційованості на світовій арені. Визначені змістові модулі регламентують основні відносини між ключовими субієктами МСБ та їх спрямованість на якісно новий рівень ведення бізнесу. Запропоновано ключові положення кодексу, що регламентують соціальну відповідальність МСБ: гарантія сприятливого та безпечного робочого середовища; підтримка культурного розмаїття на противагу дискримінації та переслідуванню; регулювання процесу найму та працевлаштування; мотивація збільшення інтелектуального капіталу через навчання і розвиток. Під час саморегулювання екологічної відповідальності МСБ запропоновано дотримуватися таких положень кодексу: відповідність природоохоронній політиці; оптимальність стратегій та інструментів відповідно до екологічно сприятливих цілей; екологічна спрямованість у відносинах з контрагентами.

Мета роботи - інтенсифікація процесів твердіння тонкостінних склопластиків конструкційного та теплозахисного призначення й підвищення їх фізико-механічних характеристик за допомогою радіаційних методів обробки. Досліджено склопластики конструкційного та теплозахисного призначення. В якості наповнювача використовували кремнеземну склотканину КТ-11-ТОА , яка була піддана термообробці та апретуванню [5]. В якості сполучного матеріалу застосовували епоксидну смолу ЕДТ-10 та фенолоформальдегідну смолу ЛБС-4. Радіаційну обробку прискореними електронами проводили на прискорювачі типу ЕЛТ-1,5. Для реалізації інфрачервоного нагріву використовували галогенні лампи розжарювання КГТ-220-1000, які розташовувались "коридором" для забезпечення рівномірного температурного поля [2]. Розривні навантаження вимірювали на розривної машині МР-0,5-1 при швидкості навантаження 50 мм/хв. Електронно-мікроскопічний аналіз здійснювали на електронному мікроскопі РЕ М 200. Запропоновано й досліджено методи радіаційного впливу на процеси формування внутрішньої структури склопластиків і встановлено, що радіаційна обробка є ефективним способом спрямованої зміни структури і властивостей полімерів та інтенсифікації процесів твердіння композитів. Результатами досліджень підтверджено факт інтенсифікації процесу твердіння склопластиків за рахунок застосування радіаційного опромінення в порівнянні з конвективним нагріванням. Встановлено, що радіаційна обробка комбінованим методом забезпечує підвищення показників міцності для склопластиків теплозахисного й конструкційного призначення до 18 % та 20 % відповідно. Розроблено технологію радіаційної обробки комбінованим методом склопластиків теплозахисного й конструкційного призначення, що включає інфрачервоне нагрівання та доотвердіння прискореними електронами. Для повного завершення процесу час прогрівання при радіаційній обробці прискореними електронами складає 1 хв, а при комбінованому методі - 16 хв. Загальний час термотвердіння при конвективному нагріванні складає 8 годин. Результати експериментальних досліджень були використані для удосконалення технологічних процесів твердіння склопластиків теплозахисного та конструкційного призначення.

Проблема тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА) сохраняет высокую степень актуальности, так как остается сложной клинической проблемой, несмотря на современные методы диагностики и лечения. По данным ВОЗ, ТЭЛА признана одним из наиболее распространенных сердечно-сосудистых заболеваний в мире и занимает третье место после ишемической болезни сердца и инсульта. Эмболия легочной артерии (ЭЛА) не всегда является следствием эмболии тромботическими массами. Существует и нетромботическая легочная эмболия (НТЭЛА), определяющаяся как эмболизация легочных артерий различными типами клеток (адипоцитами, амниотическими, трофобластическими или опухолевыми), септическими эмболами, грибами, инородными телами или воздухом/газами. Цель работы - повысить осведомленность врачей о проблеме нетромботической ЭЛА. Приведен клинический случай ЭЛА инородными телами - спиралями, установленными в левой семенной вене, для коррекции варикоцеле. Несмотря на значительную площадь поражения, признаков легочной гипертензии обнаружено не было. Выводы: стремительно развивающиеся возможности современной интервенционной медицины требуют от врача осведомленности и настороженности в отношении развития НТЭЛА. Компьютерная томография с внутривенным усилением является основным методом диагностики как ТЭЛА, так и нетромботической ЭЛА.

Досліджено основи партнерських, фінансових відносин між державою та суб'єктами господарювання малого і середнього бізнесу. Обгрунтовано необхідність використання електронних цифрових послуг у контексті сплати податків з боку платника та їх адміністрування з боку держави. Наведено перелік і систематизація актуальних на сьогодні надавачів електронних цифрових послуг суб'єктам господарювання малого та середнього бізнесу. До переліку додаються дієві джерела їх отримання та актуальні назви із урахуванням змін законодавства. Приділено увагу особливостям реєстрації та застосування електронних цифрових послуг. Представлено покроковий приклад процесу використання електронного цифрового підпису як інструменту фіскальної діджиталізації. Визначено, що електронний цифровий ключ є унікальним засобом для входу в середовище електронного кабінету платника податків. Наведено перелік змін щодо їх генерації та використання, що підтверджує надійність інструменту. Проведено огляд актуальних модулів електронного кабінету платника податків, деталізовано їх завдання та внутрішній контент. Надається опис складових кожного модуля та практична складова їх використання. Обгрунтовано необхідність взаємодії суб'єктів господарювання малого та середнього бізнесу з інтерфейсом електронного кабінету платника податків як інструментом діджиталізації. Наведено приклади невизначеностей в інформуванні платників податків щодо їх податкових зобов'язань. Обгрунтовано необхідність подальшої модернізації даного сервісу адміністрування податків інструментами фіскальної діджиталізації. Запропоновано заходи поліпшення роботи електронного кабінету платника податків у контексті сприяння партнерству держави та суб'єктів господарювання малого та середнього бізнесу.

Досліджено макрофінансові індикатори країни як інструмент інформування щодо змін у розвитку її економічної та фінансової сфер. Обгрунтовано необхідність макрофінансових індикаторів на всіх етапах управління. Візуально наведено послідовність використання результатів аналізу макрофінансових індикаторів у процесі реалізації стратегії фінансової політики країни. Моніторинг індикаторів має відбуватися мінімум двічі: у процесі оцінки ситуації для формування плану заходів та оцінки наслідків впровадження цих заходів. Запропоновано систематизацію макрофінансових індикаторів відповідно до таких підгруп, як: стабільність, безпека, ефективність. Приділено увагу особливостям наповнення кожної із груп макрофінансових індикаторів відповідно до специфічних ознак та функціонального змісту для економічної та фінансової систем. Виокремлення першої групи зумовлене необхідністю приділення уваги фінансовим ресурсам країни, на базі яких формуються фонди державних фінансів, що прямо залежать від стабільності дохідної бази державного бюджету та монетарної стабільності загалом. Виокремлення другої групи дає можливість оцінити ефективність управління розподілом і перерозподілом фондів держаних фінансів. До класифікаційної групи макрофінансових індикаторів безпеки відносимо індикатори бюджетної безпеки та боргової безпеки. Наведено перелік макрофінансових індикаторів в межах кожної із зазначених груп. Відбір реалізовано на основі рекомендацій чинної та актуальної методики розрахунку економічної та фінансової безпеки країни. В основу класифікації закладені основні цілі сталого розвитку, що базуються на емпіричних показниках методики та сталого зростання ВВП країни.

Досліджено необхідність проведення податкових перевірок для малого та середнього бізнесу (далі - МСБ) в частині попередження ухилення від сплати податків. Систематизовані види податкових перевірок, що передбачені Податковим кодексом України (далі - ПКУ). Деталізовано особливості зазначених перевірок і їх ключові характеристики. Обгрунтовано необхідність проведення попередніх контрольних заходів як превентивного контролю фінансової грамотності та сумлінності платників податків. Наведено один із варіантів проведення такого моніторингу самостійно платниками податків за допомогою засобів електронного кабінету платника податків. Деталізовано особливості активації платника податку через електронний цифровий підпис. Етапи активації подано у вигляді покрокової інструкції. На прикладі єдиного податку та єдиного соціального внеску продемонстровано неузгодженість податкового законодавства та його трактування в електронному кабінеті платника податків. Візуалізовано механізм роботи в зазначеному електронному ресурсі. Розглянуто можливі напрями роботи податкових органів з упередження виникнення порушень податкового законодавства з боку суб'єктів господарювання МСБ. Вони згруповані у 3 напрями: навчання платників податків, спрощення електронного кабінету платника податків, прозорість напрямків використання сплачених ним податків. Розробка ефективних кабінетів платника вимагає використання сучасного досвіду дизайну інтерфейсів користувачів. Кабінет має бути побудований на принципах максимальної функціональності та зручності для користувача. Ці вимоги можуть бути забезпечені грамотним встановленням технічного завдання як перед розробником, обраним державою, так і сторонніми організаціями, в разі надання їм доступу до інформації через АРІ. У другому випадку є широке коло зацікавлених організацій, такі як банки та платіжні агрегатори, конкуренція між якими є потенційно ефективним інструментом з удосконалення сервісів.

Мета дослідження - формування дорожньої карти самостійного податкового контролю відсутності податкового боргу для суб'єктів господарювання (СГ) малого і середнього бізнесу (МСБ) в Україні. Досліджено необхідність проведення податкових перевірок для МСБ у частині попередження ухилення від сплати податків. Систематизовано види податкових перевірок, що передбачені Податковим кодексом України (ПКУ) в умовах COVID. Деталізовано особливості зазначених перевірок та їх ключові характеристики. На основі аналізу показників динаміки відношення податкового боргу до податкових надходжень Зведеного бюджету України обгрунтовано необхідність проведення самоперевірок відсутності податкового боргу у СГ МСБ. Запропоновано Дорожню карту самостійного податкового контролю відсутності податкового боргу у СГ МСБ. Її структурна складова включає 3 етапи з покроковою деталізацією дій платника податків на кожному з кроків. В основу практичного аспекту дорожньої карти покладений превентивний контроль фінансової грамотності та сумлінності платників податків. Імплементація Дорожньої карти проводиться на прикладі СГ МСБ на спрощеній системі оподаткування, платника єдиного податку, на основі Електронного кабінету платника податків як ключового програмного забезпечення в умовах локдауну. Візуалізується механізм роботи в зазначеному електронному ресурсі. Розглянуто можливі напрями роботи податкових органів з упередження виникнення порушень податкового законодавства з боку СГ МСБ. Вони згруповані у 3 напрями: навчання платників податків, спрощення Електронного кабінету платника податків, прозорість напрямів використання сплачених ним податків.

Значення малого бізнесу для економіки та необхідність його стимулювання в умовах локдауну залишається незмінною позицією як на рівні наукового співтовариства, так і на рівні державного управління. Ситуація з пандемією не тільки ускладнила умови функціонування суб'єктів малого та середнього бізнесу (МСБ), але й підтвердила необхідність його підтримки як безальтернативної міри стабілізації рівня безробіття в країні, можливості ефективного функціонування та самозабезпечення на локальних рівнях бюджетної системи, а саме - місцевих бюджетів. Досліджено стан та умови функціонування МСБ, його значення у структурі доходів місцевих бюджетів. Визначено зміни в тенденціях обсягів та структури податкових надходжень місцевих бюджетів. Проаналізовано динаміку податкових надходжень до місцевих бюджетів з метою визначення бюджетоутворюючих податків. Систематизовано ключові фактори впливу на дохідну частину місцевих бюджетів: економічні, політико-правові, демографічні, соціально-культурні. Акцентовано увагу на сучасних тенденціях функціонування МСБ, фінансових відносинах між державою на рівні місцевих бюджетів та суб'єктами господарювання МСБ. Проведено аналіз виконання планів та планового завдання податкових надходжень до місцевих бюджетів і встановлено значення малого бізнесу в структурі реалізації продукції. Визначено динаміку фінансових результатів до оподаткування малих підприємств, що обгрунтовує їх вищу продуктивність та маневреність в умовах нестабільності. Дослідження залежності між рівнем податкових надходжень до місцевих бюджетів від єдиного податку та продуктивністю праці малих підприємств і фізичних осіб - підприємців доводить позиції автора щодо необхідності використання спрощеної системи оподаткування як заходу збереження життєздатності малого бізнесу в умовах локдауну з метою стабілізації економіки на локальному рівні. Значення МСБ у структурі зайнятості в розрізі підприємств за їх розмірами доводить необхідність стимулювання підприємництва в умовах глобальної нестабільності.

Мета роботи - формування алгоритмів самостійного податкового контролю щодо відсутності податкового боргу для фізичних осіб - підприємців (ФОП) в Україні. Сформовані алгоритми нададуть змогу реалізувати оперативну самоперевірку незалежно від суб'єктивних факторів впливу. Досліджено необхідність проведення податкових перевірок для ФОП у частині попередження ухилення від сплати податків. Наведено системи оподаткування, що передбачені Податковим Кодексом України (ПКУ) для ФОП. Деталізовано умови перебування на різних групах спрощеної системи оподаткування відповідно до останніх змін законодавства. Запропоновано два алгоритми самостійного податкового контролю відсутності податкового боргу у ФОП. Перший алгоритм надає змогу перевірити включення ФОП до реєстру єдиного податку як ключової умови його функціонування на спрощеній системі оподаткування. Розглянуто особливості відображення та оновлення даних у зазначеному реєстрі. Другий алгоритм покроково деталізує дії ФОП щодо перевірки наявності податкового боргу через засоби електронного кабінету платника податків. В основу практичного аспекту першого та другого алгоритмів покладено превентивний контроль фінансової грамотності та сумлінності платників податків. імплементація алгоритмів проводиться на прикладі - ФОП на спрощеній системі оподаткування, платника єдиного податку, на основі Електронного кабінету платника податків як ключового програмного забезпечення в умовах карантинних обмежень. Візуалізовано механізм роботи в зазначеному електронному ресурсі. Розглянуто можливі напрями роботи податкових органів щодо попередження виникнення порушень податкового законодавства з боку ФОП через заходи самоперевірки останніх.

Сформовано оптимальний алгоритм дій для застосування інструменту державно-приватного партнерства в умовах воєнного стану та надзвичайної ситуації. Сформований алгоритм надасть змогу самостійно й оперативно визначитися із застосуванням пільгової ставки оподаткування суб'єктам господарювання малого та середнього бізнесу (СГ МСБ). Визначено значення державно-приватного партнерства для СГ МСБ в умовах надзвичайного стану через застосування пільгової ставки оподаткування. Досліджено практики застосування пільгової ставки оподаткування. Наведено системи оподаткування, що передбачені Податковим Кодексом України (ПКУ) для СГ МСБ, зокрема для фізичних осіб - підприємців (ФОП). Деталізуються умови перебування на різних групах спрощеної системи оподаткування відповідно до останніх змін законодавства. Складено та обгрунтовано детальний алгоритм дій для СГ МСБ щодо переходу на застосування пільгової ставки відповідно до чинного законодавства. Розглянуто приклад і порядок заповнення заяви про застосування спрощеної системи оподаткування для застосування 2 % пільгової ставки єдиного податку на доходи платника податків за місяць. Деталізовано особливості та умови заповнення даної заяви для її успішного прийняття органами державної податкової служби. Проведене порівняння умов перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 5 % і за ставкою 2 % для СГ МСБ в умовах воєнного стану. Наведено приклад заповненої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного / надзвичайного стану в Україні. Представлено покрокову візуалізацію заповнення як заяви, так і декларації відповідно до умов податкового законодавства. Проведено порівняльний аналіз щодо періодів сплати єдиного податку за ставкою 5 % та за ставкою 2 %. Імплементація алгоритму проводиться на прикладі ФОП на спрощеній системі оподаткування, платника єдиного податку, на основі Електронного кабінету платника податків як ключового програмного забезпечення в умовах карантинних обмежень. Візуалізовано механізм роботи в зазначеному електронному ресурсі. Розглянуто можливі напрями роботи податкових органів на умовах державно-приватного партнерства в умовах карантинних обмежень та воєнного стану.