Слабкість акомодації за відкритокутової глаукоми і міопії може бути зумовлена анатомічним фактором - малою відстанню між війковим м'язом і екватором кришталика. Підвищення ефективності роботи акомодаційного апарата досягається включенням компенсаторної реакції - розширенням циліарного кільця шляхом локальної ішемії переднього відділу ока. Утворено метаболічні, цитотоксичні фактори, які призводять до облітерації дренажного апарату, підвищення офтальмотонуса, послаблення опорних властивостей склери і розтягнення капсули ока. Екватор кришталика відсувається від війкового м'яза, збільшується натяг цинкових зв'язок і акомодація відновлюється (стаціонарна міопія, стабілізована глаукома). У противному разі виникає порочне коло (злоякісна короткозорість, некомпенсована глаукома).

Описано випадок успішного лікування гемофтальму комбінацією традиційних препаратів із циклоплегіком. У стислий термін одержано високий функціональний результат.

Проведено порівняльний аналіз наслідків хірургічного лікування вторинної болючої неоваскулярної глаукоми із використанням методів супрациліарної та глибокої склеректомій із алодренуванням. Показано, що гіпотензивний ефект обох операцій є практично однаковим, але супрациліарна склеректомія позбавлена загрози інфікування та геморагічних ускладнень прооперованого ока.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.120.4

Шифр НБУВ: РА406677 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості реструктуризації підприємств за сучасних умов господарювання як один із шляхів виходу з кризового стану, узагальнено завдання реструктуризації, методи проведення, етапи її здійснення.

Розсіяний склероз (РС) - ідіопатична інвалідизуюча хвороба. На сьогодні немає ефективних методів лікування і профілактики РС, що вказує на відсутність знань про істинну причину захворювання. Порушення в зоровій системі - максимально ранній й універсальний прояв РС. Запропоновано гіпотезу щодо того, що тригером зорових порушень і, відповідно, РС є анатомічно обумовлена слабкість акомодації, яка запускає автоімунні патологічні процеси в зоровому аналізаторі, неврологічний і психологічний симптомокомплекси в організмі. Запропоновано за наявності анатомічної передумови - критично мала відстань "війковий м'яз - екватор кришталика" - розширювати передній відділ ока хірургічно (непроникаючі супрациліарні склеректомії в 4 квадрантах). Можуть бути корисними і лазерний мідріаз, і формування прямого простого міопічного астигматизму до 1,5 діоптрії (ексимер-лазерна корекція) для збільшення обсягу акомодації.

Наведено результати аналізу екологічного стану водних ресурсів Одеської області, зокрема Придунайського регіону. Висвітлено проблеми та можливі екологічні наслідки, до яких можуть призвести незворотні зміни у стані водних екосистем, внаслідок постійних антропогенних навантажень, негативного впливу людської діяльності та забруднень стічними водами. Разом з тим, розглянуті деякі проблеми використання водних об'єктів в якості джерел водопостачання, в розрізі постачання питної води нормативної якості. Оскільки, як свідчать дані одержані експертами екологічного управління, лимани та ріки на території Одеси зараз перебувають не в найкращому стані. А частина населених пунктів не мають доступу до якісної питної води. Тому актуальність роботи полягає в тому, що сучасний незадовільний еколого-гігієнічний стан поверхневих вод є однією з основних і найбільш гострих проблем Придунайського регіону Одеської області. Мета роботи - аналіз динаміки зміни хімічного складу води р. Дунай, в районі Вилково в період з 2012 по 2018 рр. Основні параметри вимірювали фізико-хімічними методами аналізу водних об'єктів навколишнього середовища. На основі одержаних експериментальних даних встановлена динаміка незначного росту мінералізації (в першу чергу за рахунок сульфатів та хлоридів) та йонів твердості. В цілому, вода р. Дунай (район Вилково) відповідає ГДК для водойм господарсько-побутового призначення та є надійним вирішенням проблеми водопостачання населених пунктів, які використовують воду з озер Ялпуг та Кугурлуй.

Наведено результати аналізу екологічного стану водних ресурсів Одеської області, зокрема Придунайського регіону. Висвітлено проблеми та можливі екологічні наслідки, до яких можуть призвести незворотні зміни у стані водних екосистем, внаслідок постійних антропогенних навантажень, негативного впливу людської діяльності та забруднень стічними водами. Разом з тим, розглянуті деякі проблеми використання водних об'єктів в якості джерел водопостачання, в розрізі постачання питної води нормативної якості. Оскільки, як свідчать дані одержані експертами екологічного управління, лимани та ріки на території Одеси зараз перебувають не в найкращому стані. А частина населених пунктів не мають доступу до якісної питної води. Тому актуальність роботи полягає в тому, що сучасний незадовільний еколого-гігієнічний стан поверхневих вод є однією з основних і найбільш гострих проблем Придунайського регіону Одеської області. Мета роботи - аналіз динаміки зміни хімічного складу води р. Дунай, в районі Вилково в період з 2012 по 2018 рр. Основні параметри вимірювали фізико-хімічними методами аналізу водних об'єктів навколишнього середовища. На основі одержаних експериментальних даних встановлена динаміка незначного росту мінералізації (в першу чергу за рахунок сульфатів та хлоридів) та йонів твердості. В цілому, вода р. Дунай (район Вилково) відповідає ГДК для водойм господарсько-побутового призначення та є надійним вирішенням проблеми водопостачання населених пунктів, які використовують воду з озер Ялпуг та Кугурлуй.