Наведено результати науково-навчальної практики аспірантів і студентів Інституту геодезії Національного університету "Львівська політехніка" у Вищій школі Нойбранденбург.

Используя метод математического моделирования, выведена функция зависимости надежности активных мониторинговых геодезических сетей от определителя ковариационной матрицы (критерия D) и процента использованных избыточных измерений.

Мета роботи - розробити методику апостеріорної оптимізації результатів вимірів активних геодезичних мереж моніторингу (АГММ) з урахуванням параметра точності та надійності; експериментально перевірити її достовірність на активній прецизійній геодезичній мережі моніторингу Дністровської ГЕС. Фільтрування результатів вимірів АГММ полягає у почерговому вилученні векторів із максимальними поправками, які визначаються з послідовних ітерацій урівноваження мережі. Після кожної ітерації визначають середню квадратичну похибку одиниці ваги та параметр надійності мережі. Відсіювання векторів із максимальними похибками призводить до покращання точності та погіршення надійності мережі. У зв'язку з цим потрібно визначити групу векторів, за якої співвідношення точності та надійності мережі буде оптимальним. Для визначення оптимальної кількості векторів використовується ентропійний підхід. Розроблено методику апостеріорної оптимізації результатів вимірів АГММ із урахуванням параметра точності та надійності. Експериментально перевірено достовірність розробленої методики під час опрацювання результатів добових вимірювань, виконаних автоматизованою системою моніторингу Дністровської ГЕС. Запропоновано нову методику апостеріорної оптимізації результатів вимірів АГММ із урахуванням параметра точності та надійності. Використовуючи ентропійний підхід, визначено групу векторів, за якої співвідношення точності та надійності є оптимальним. Використовуючи розроблену методику, виконано апостеріорну оптимізацію активної прецизійної геодезичної мережі моніторингу Дністровської ГЕС. Наведену методику також можна застосувати для оптимізації будь-яких АГММ із великою кількістю надлишкових вимірів.

Наведено результати наукової та навчальної співпраці Інституту геодезії Національного університету "Львівська політехніка" та Вищої школи Нойбранденбурга. Показано широкі можливості практичного застосування найсучаснішого геодезичного обладнання.

Используя метод математического моделирования, выведена функция зависимости надежности активных мониторинговых геодезических сетей от определителя ковариационной матрицы (критерия D) и количества пунктов в сетях.

На основі методів математичного моделювання встановлено залежність надійності від геометричної форми та схеми вимірювань в активних геодезичних мережах моніторингу (АГММ). На основі встановлених залежностей розроблено теоретичні засади та методику апріорного оцінювання надійності планових і просторових АГММ. Теоретично обгрунтовано та розроблено методику апостеріорної оптимізації АГММ із використанням параметрів точності та надійності. Розроблено проекти АГММ Усть-Каменогорської та Шульбінської ГЕС (Республіка Казахстан) і виконано апріорне оцінювання їх надійності. Проведено апріорне й апостеріорне оцінювання надійності, а також апостеріорну оптимізацію діючих АГММ Дніпровської, Дністровської-1 та Канівської ГЕС із використанням параметрів точності та надійності.

Досліджено основні визначення категорії "конвергенція" та запропоновано авторське трактування цієї категорії. Запропоновано класифікацію конвергенції за типами і моделями, ідентифіковано методи перевірки моделей реальної конвергенції та наведено характеристики цих моделей. Сформульовано авторську концепцію конвергентного розвитку регіонів України, обгрунтовано її універсальність і комплексний характер.

Мета роботи - дослідження добового руху референцної ГНСС-станції BRGN мережі референцних станцій GeoTerrace Інституту геодезії Національного університету "Львівська політехніка", за результатами супутникових і лінійно-кутових вимірювань для подальшого виключення таких рухів із геодинамічних спостережень. На початку створено знімальну основу - використано 2 пілони Бережанського геодезичного базису (P1 і P2). Для визначення точних координат даних пунктів проведено вимірювання у статичному режимі за допомогою двочастотних ГНСС-приймачів. Після закінчення сесії спостережень ГНСС-приймачами на пункт P1 встановлено електронний роботизований тахеометр Leica TCRP1201. Паралельно проведено вимірювання температури та тиску, за якими під час опрацювання обчислено та введено атмосферні поправки. Опрацювання лінійно-кутових (вектор P1 - BRGN) і супутникових (вектор P2 - BRGN) вимірювань виконано окремо у спеціалізованому програмному забезпеченні Leica Geo Office. Після опрацювання виконано порівняння та аналіз результатів визначеного добового руху референцної ГНСС-станції BRGN за допомогою двох методів. Запропоновано методику для проведення дослідження добового руху ГНСС-станції з сумісним використанням лінійно-кутових і супутникових вимірювань. За результатами безперервних лінійно-кутових вимірювань тривалістю 25 год встановлено, що референцна ГНСС-станція BRGN виконує добовий рух у межах 3 мм (у горизонтальній площині). У темну та світлу пору доби рух відбувається у протилежних напрямках. Результати супутникових вимірювань корелюють із результатами, одержаними за допомогою лінійно-кутових методів. Проте дисперсія супутникових вимірювань є значно більшою. Це підтверджує те, що, оперуючи лише супутниковими вимірюваннями, дуже складно встановити короткотерміновий рух пункту, а такі вимірювання можна використовувати тільки для контролю та підвищення достовірності та точності одержаних результатів. Велика дисперсія можливо зумовлена спотворенням результатів супутникових вимірювань різними чинниками. Встановлено, що азимут Сонця впливає на напрямок руху пілона референцної ГНСС-станції BRGN. Рух відбувається в протилежну сторону від напрямку на Сонце. Це спричинене різницею температур на освітленій і неосвітленій Сонцем сторонах пілону. Це призводить до прогину пілону в сторону менш нагрітої частини, оскільки метал під час нагрівання розширюється.

Висвітлено роботу Міжнародної науково-технічної конференції молодих вчених "GeoTerrace-2016", що відбулася 15 - 17 грудня 2016 р. в Інституті геодезії Національного університету "Львівська політехніка".

Висвітлено роботу Міжнародної науково-технічної конференції молодих вчених "GeoTerrace-2017", що відбулася 14 - 16 грудня 2017 р. в Інституті геодезії Національного університету "Львівська політехніка".

Проаналізовано вплив чисельності, структури та зайнятості населення на економічний розвиток регіонів України. Проаналізовано поточну ситуацію та її вплив на конвергентний розвиток регіонів у подальші періоди. Проаналізовано обсяги та динаміку валового регіонального продукту на одну особу за регіонами. Здійснено порівняння даного показника на початок і кінець аналізованого періоду. Здійснено оцінювання розвитку регіонів України на основі розрахованих показників. Одержані результати дослідження чисельності, структури та зайнятості населення в економічному розвитку регіонів України уможливлюють оцінювання їхнього розвитку на основі розрахованих показників. Існує можливість застосування одержаних результатів для оцінювання й аналізування економічного розвитку регіонів та виявлення впливу окремих показників чисельності, структури та зайнятості населення на рівень та тенденції економічного розвитку регіонів України.

Сучасний етап розвитку індустрії Інтернет-комунікацій характеризується масштабним проривом у сфері інформатизації економіки. Розвиток та оптимізація Інтернет-комунікацій сприяє підвищенню ефективності функціонування підприємств, а отже, має безпосередній вплив на економічний розвиток його регіону. Отримані результати аналізу досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців надали можливість окреслити проблематику комунікаційних процесів з точки зору конвергентності. Запропоновано шляхи підвищення рівня розвитку Інтернет-комунікацій як одного з чинників покращання рівня комунікаційних процесів в економіці регіонів.

Важливою умовою здійснення регіональної політики є її ефективність, а вибір найбільш ефективної моделі політики економічного розвитку регіонів є однією з найбільших проблем для суб'єктів, які визначають політику на національному рівні. Необхідно узагальнити напрацьовані дослідження та окреслити шляхи підвищення ефективності регіональної політики для правильного формування політики економічного розвитку регіонів. Методи аналізування, які використовуються для контролювання розвитку на національному рівні, необхідно доповнити з огляду на завдання, пов'язані з довгостроковими та короткостроковими тенденціями в економіці, елементи міжрегіонального порівняльного аналізу й методи прогнозування та моделювання. Ефективна реалізація політики економічного розвитку регіонів як на національному, так і на регіональному рівнях вимагає детального аналізування її стану. Представлена автором узагальнена методика може стати основою формування більш ефективної політики економічного розвитку регіонів.

Досліджено геометричні параметри залізничної колії за результатами геодезичних вимірювань. Охарактеризовано сучасні рухи кори в зоні Оашського глибинного розлому та сейсмічність регіону в 2017 р. Розглянуто застосування геостатичних методів за умови ідентифікації геофільтраційних данних. Висвітлено основні принципи та відмінності у створенні та проектуванні навчальних картографічних творів. Досліджено передумови розробки бази реєстрації підприємств, що займаються вирощуванням органічної продукції рослинництва за допомогою геоінформаційних систем. Розглянуто засади екологічного моніторингу вмісту важких металів у грунті.

Обговорено проблеми сучасної наземної та супутникової геодезії, геодинаміки, дистанційного зондування Землі, геоінформаційних систем і технологій, природокористування, екології, кадастру територій та історії геодезичної науки і практики в Україні. Викладено питання встановлення охоронних зон навколо земель історико-культурного призначення, розглянуто показники ефективності використання земель державної власності. Визначено переваги геоінформаційних систем та технологій під час прийняття управлінських рішень, проведено екологічне оцінювання природоохоронних територій в геоінформаційному середовищі.

Висвітлено результати роботи Міжнародної науково-технічної конференції молодих вчених "GeoTerrace-2018", що відбулася 13 - 15 грудня 2018 р. в Інституті геодезії Національного університету "Львівська політехніка".

Мета роботи - продемонструвати можливість застосування новітніх методів, а саме - цифрової фотограмметрії, для побудови віртуальних геологічних відслонень, що знаходяться в складних природних умовах, а також виявити переваги та недоліки цього підходу. Запропоновано та використано алгоритм досліджень, який базується на плануванні, польових вимірюваннях, опрацюванні та аналізі результатів. Планування включало рекогностування ділянки та створення робочого проекту. На етапі польових вимірювань виконували закріплення та визначення координат контрольних та базисних точок, а також цифрове фотограмметричне знімання. Фотограмметричне знімання виконано з використанням цифрової камери Canon 5D Mark III. Під час опрацювання результатів здійснено: зовнішнє орієнтування знімків, вибір характерних зв'язуючих точок, побудову цифрової моделі рельєфу. Для опрацювання одержаних результатів використовували програмне забезпечення Agisoft Metashape. Аналіз результатів передбачав: оцінку точності побудованої цифрової моделі рельєфу, екстрагування площин, побудову стереограм тріщин. Для одержання аналізу результатів використано програмне забезпечення Cloud Compare. Використовуючи нормальний та відхилений випадки 14 лютого 2019 р., виконано фотограмметричне знімання відслонення, розташованого у північній частині Woozle Hill (пагорб Вузл) на острові Галіндез. В результаті знімання одержано 177 знімків, на основі яких побудовано 3D модель. Висновки: на основі даної моделі одержано інформацію про орієнтацію тріщин. Побудовано стереограму та розо-діаграму орієнтації тріщин. Виявлено переважаючі напрями тріщин та кути їх падіння. Продемонстровано переваги запропонованого підходу для вивчення відслонень у важкодоступних місцях, вказано на їх високу точність. Серед недоліків слід вказати на залежність робочого процесу від погодних умов. Серед інших можливих застосувань одержану модель може бути використано під час візуалізації відслонення Woozle Hill, а також у разі створення віртуальних екскурсій.

Розроблено теоретичні та прикладні засади оцінювання й аналізування економічного розвитку регіонів України. Уточнено визначення поняття "регіон" і змісту поняття "економічний розвиток регіону", систематизовано основні дефініції категорії "регіон" у контексті економічного розвитку. Розвинуто типологію регіонів і визначено чотири типи регіонів за ознакою "рівень економічного розвитку", що уможливить порівняння регіонів між собою саме за критерієм рівня економічного розвитку. Розроблено методику оцінювання й аналізування економічного розвитку регіонів, побудовану на основі методів синтезу та поступової конкретизації. Її застосування дозволить удосконалити узагальнену методику формування політики економічного розвитку регіонів. Розвинуто типологію чинників розвитку регіонів, виокремлено чотири групи чинників. Удосконалено концепцію конвергентного економічного розвитку регіонів України на засадах універсальності. Конкретизацію окремих етапів когерентного розвитку регіонів здійснено з урахуванням рівня розвитку конкретного регіону, щодо якого реалізується ця концепція, та очікуваного результату як наслідку його конвергентного розвитку. Вдосконалено узагальнену методику формування політики економічного розвитку регіонів, у якій, на відміну від інших, чітко окреслено місце авторської методики оцінювання та аналізування економічного розвитку регіонів.

Мета роботи - виокремлення й аналізування бар'єрів економічного розвитку України, формування теоретичної бази впровадження стратегії конвергентного розвитку з метою їх подолання в коротко- та довгостроковій перспективі. Проаналізовано вплив бар'єрів на диспропорційний розвиток регіонів, що, своєю чергою, несе негативні наслідки для конвергентного розвитку регіонів. Автором структуровано групи бар'єрів економічного розвитку регіонів України та наведено їх характеристику. Визначено бар'єри, які долаються найлегше, та бар'єри, подолання яких є складним навіть у довгостроковій перспективі. У ході дослідження виокремлено найбільш важливі бар'єри розвитку регіонів, а саме: ті, що виникають унаслідок дефіциту ресурсів; соціально-політичні та культурні; планування; організаційно-інституційні; пов'язані з поточним управлінням; повіязані з моніторингом і контролем. Наведено концепцію конвергентного економічного розвитку, спрямовану, зокрема, на подолання існуючих бар'єрів, що уповільнюють розвиток регіонів. Обгрунтовано актуальність детальнішого дослідження розвитку регіонів України в межах єдиної концепції конвергенції для уніфікації підходу щодо подолання впливу бар'єрів на диспропорційний розвиток регіонів. Доведено, що концепція конвергентного розвитку регіонів - це цілісне уявлення про рівноважний розвиток регіонів, що включає сукупність суб'єктів та об'єктів регіонального розвитку, систему узгоджених цілей і засобів їх досягнення, спрямованих на збалансування й узгодження показників розвитку та на подолання бар'єрів. Визначено, що необхідною умовою ефективної реалізації концепції конвергентного розвитку регіонів України є їх адаптивність - тобто здатність реагувати на нові вимоги та можливості, які виникають унаслідок інноваційного оновлення технологій, інновацій, модернізації менеджменту. Також доведено, що існує необхідність обмеження масштабів диспропорцій в економічному розвитку регіонів шляхом нівелювання бар'єрів розвитку, що є одним із основних завдань регіональної політики.

Стабільність динаміки економічних явищ у регіональній економіці пов'язана із загальним рівнем економічного розвитку країни. Найбільш важливі дослідження базуються на результатах аналізування економіки розвинених країн. Сформульовано висновки щодо взаємозв'язку між диференціацією економіки й економічною стабільністю, а також між нестабільністю й економічним зростанням. Дослідження регіонального розвитку повинні базуватися на комплексному та всеохоплюючому визначенні об'єкта управління - регіону. Підкреслено, що дослідження економічного розвитку регіонів набуває особливої актуальності в сучасних економічних умовах, коли в Україні відбуваються процеси децентралізації. Для дослідження стану економіки України на регіональному рівні запропоновано реалізувати методику, побудовану на основі методів синтезу та поступової конкретизації. Для формалізації результатів практичного застосування пропонованої методики досліджень використано загальноприйняті показники динаміки окремих напрямів розвитку економіки країни. Використання показників динаміки дозволило виявити, з одного боку, довгострокові тенденції та тренди окремих елементів, а з іншого боку, - короткострокові зміни в процесах економічного зростання та розвитку. Використання побудованої регресійної моделі можна використовувати під час прогнозування значень ВВП на 1 особу в межах формування політики економічного розвитку регіонів. Продемонстровано, що аналізування схожості динаміки показників економіки регіонів (кореляції) та динаміки результатів їх економічної діяльності, розрахованих за показником ВРП на 1 особу, доцільно застосовувати під час обгрунтування положень політики економічного розвитку регіонів. Рекомендовано політику економічного розвитку регіонів будувати з урахуванням досвіду вищезгаданих областей у сфері економічного розвитку. Виявлено взаємозалежність, яка свідчить про підвищення частки ресурсної економіки та зниження частки економіки наукоємної, розвиток якої сприяє підвищенню добробуту населення країни.