Висвітлено місце ліцею у стратегії реформи освіти України, а також у культурному та духовному просторі країни. Розглянуто питання становлення та розвитку ліцейної освіти, розкрито її науково-педагогічні засади. Проаналізовано особливості впровадження перспективних освітніх технологій, розвитку та саморозвитку ліцеїстів, а також освоєння ними життєвої компетенції. Висвітлено проблеми викладання предметів фізико-математичного циклу за умов гуманізації навчання. Визначено роль Рішельєвського ліцею у розвитку освіти північного Причорномор'я.

Освещено место лицея в стратегии реформы образования Украины, а также культурном и духовном пространстве страны. Рассмотрены вопросы становления и развития лицейного образования, раскрыты ее научно-педагогические основы. Проанализированы особенности внедрения перспективных образовательных технологий, развития и саморазвития лицеистов, а также освоения ими жизненной компетенции. Освещены проблемы преподавания предметов физико-математического цикла в условиях гуманизации обучения. Показана роль Ришельевского лицея в развитии образования северного Причерноморья.

На підставі методології українознавства, педагогіки та психології життєтворчості визначено змістові, психологічні, технологічні та управлінські параметри становлення та розвитку інноваційної акмеологічної системи ліцею. Проаналізовано історичні уроки творчого використання потенціалу ефективних вітчизняних і зарубіжних педагогічних систем.

На основании методологии украиноведения, педагогики и психологии жизнетворчества определены содержательные, психологические, технологические и управленческие параметры становления и развития инновационной акмеологической системы лицея. Проанализированы исторические уроки творческого применения потенциала эффективных отечественных и зарубежных педагогических систем.

Окреслено модель інноваційнного розвитку сучасної школи, охарактеризовано базову модель Школи майбутнього. Розглянуто педагогіку життєтворчості як концептуальну основу розвитку інноваційної школи, проблеми якості освіти в акмеологічному просторі. Здійснено аналіз державного управління освітою та запровадження автономії загальноосвітніх навчальних закладів, демократичного управління учнівським самоврядуванням, економіки школи та шкільного бюджету за сучасних умов. Висвітлено основи технології психологічної підготовки персоналу освітніх організацій до роботи за умов соціально-психологічних змін. Наведено матеріали для проведення майстер-класів з української літератури, інформатики, фізиики та математики.

Поняття компетентності розглянуто в контексті акмеології, досліджено його історичні витоки та місце в системі неперервної освіти. Проаналізовано архітекторніку компетенцій у структурі життєвої компетентності, висвітлено теоретико-методичні засади їх становлення та розвитку. Акцентовано на ключовій компетенції неперервної освіти - умінні вчитися, актуалізовано проблему здоров'язберігальних компетенцій, подано структуру та модель розвитку підприємницької (економічної) компетенції. Розкрито теоретико-процесуальні засади розвитку соціальної (громадянської) компетенції, прикладні аспекти моделі розвитку інформаційно-комунікативної компетенції, наведено структурно-педагогічну модель розвитку загальнокультурної компетенції. Значну увагу приділено розгляду акметехнології в структурі компетентнісної неперервної освіти, подано характеристику технологій продуктивного навчання.

Обгрунтовано актуальність для української освіти теми Міжнародного економічного симпозіуму "Економічна культура: українські реалії та європейський досвід", який було проведено українським гуманітарним ліцеєм Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Наведено витяг з розробленої концепції симпозіуму, головна мета якого - аналіз стану економічної культури в Україні у контексті європейських стандартів і визначення перспектив розвитку економічної освіти як галузі знань, що визначає економічний світогляд молоді, формує конкурентоспроможну особистість з високим рівнем економічної культури. Наведено трактування поняття "економічна культура", запропоноване в науковій літературі різними авторами. Висвітлено зміст Міжнародного економічного симпозіуму та наведено його резолюцію.

Висвітлено діяльність Міжнародного "Парнер"-клубу, неформального об'єднання творчих керівників інноваційних закладів освіти, у межах якого у листопаді 2007 р. було проведено науково-практичний семінар "Розвиток особистості в умовах творення єдиного європейського освітянського простору". Розглянуто головні питання, що обговорювались партнерами на семінарі, зокрема, роботу над Концепцією національного виховання "Громадянин України XXI ст.", проектом МЗС України "Освіта - ГУАМ - Європейський Союз", куратором якого є директор природничо-наукового ліцею N 145 Києва, на базі якого проводився семінар, визначено місце гімназій і ліцеїв у системі середньої освіти. Розглянуто питання щодо майбутнього природничої освіти в Україні. Висвітлено дискусійні проблеми розвитку сучасної освіти щодо розробки економічної моделі розвитку стратегії державної системи освіти, надання автономії загальноосвітнім закладам, забезпечення виконання статті 57 Закону України "Про освіту". Значну увагу приділено виступам директора українського гуманітарного ліцею КНУ ім.Т.Шевченка Г.Сазоненка, начальника відділу освіти Печерського району Києва О.Батечка, кандидата фізико-математичних наук Є.Настенка.

Освіту, що забезпечує розвиток економіки і науки в будь-якій країні і будь-які періоди (економічного піднесення чи кризи), визначено пріоритетною галуззю. Окреслено сім ознак "кризової школи". Надано поради, як зберегти стабільну, ефективну і продуктивну школу.

Обгрунтовано головну мету Міжнародного історико-географо- мистецького симпозіуму "Я і моя Україна", на який вшосте Український гуманітарний ліцей Київського національного університету ім. Т. Шевченка збирає талановиту національно свідому молодь у Київському міському Будинку вчителя - спонукати творчо обдаровану національно свідому молодь до вивчення, осмислення та пізнання культурної, мистецької, духовної спадщини українського народу, історії, природо-географічного багатства України, виховання покоління громадян України, духовно багатих, високоінтелектуальних, відповідальних за долю та майбутнє України. У виступах учасників симпозіуму наведено його різноманітні форми діяльності: круглі столи, диспути, діалоги, захист індивідуальних і колективних проектів, предметні олімпіади, майстер-класи, екскурсії, культурологічні програми, зустрічі з політичними діячами, науковцями, мистецькою елітою. У виступі директора ліцею Г.С. Сизоненко висвітлено управлінську систему ліцею, яка функціонує за допомогою внутрішнього управління (самоврядування) та зовнішнього - державного управління. Обговорено роботу секцій "Історичне краєзнавство", "Географічне краєзнавство", "Перлини духовної культури". Наведено резолюцію Міжнародного симпозіуму "Я і моя Україна", зроблено висновки щодо його діяльності.

Обгрунтовано головну мету Міжнародного історико-географо-мистецького симпозіуму "Я і моя Україна", на який вшосте Український гуманітарний ліцей Київського національного університету ім. Т. Шевченка збирає талановиту національно свідому молодь у Київському міському Будинку вчителя. Розглянуто його різноманітні форми діяльності: круглі столи, диспути, діалоги, захист індивідуальних і колективних проектів, предметні олімпіади, майстер-класи, екскурсії, культурологічні програми, зустрічі з політичними діячами, науковцями, мистецькою елітою. У виступі директора ліцею Г. С. Сазоненко висвітлено управлінську систему ліцею, яка функціонує за допомогою внутрішнього управління (самоврядування) та зовнішнього - державного управління. Обговорено роботу секцій "Історичне краєзнавство", "Географічне краєзнавство", "Перлини духовної культури".

Розглянуто упровадження акмеологічних підходів у роботу навчального закладу. Визначено чотири складових концепції педагогічної акмеології, педагогіки успіху. Подано акмеологічну концепцію становлення та розвитку навчального закладу. Проаналізовано основні акметехнології, які використовуються в ліцеї. З’ясовано поняття терміну "акмеологічна школа", яку розглядають як єдину навчально-виховну систему, а процес виховання – як домінантний, нерозривно пов'язаний із процесом навчання. Зазначено, що акмеологія шкільної освіти відкриває прогресивний шлях розвитку, оскільки інтегрує знання з педагогіки й психології та створює новий методологічний підхід до проектування освітніх систем сучасної школи, до забезпечення якості освіти за умов стійкої еволюції українського суспільства.

Рассмотрено внедрение акмеологических подходов в работу учебного заведения. Определены четыре составляющих концепции педагогической акмеологии, педагогики успеха. Приведена акмеологическая концепция становления и развития учебного заведения. Проанализированы основные акметехнологии, используемые в лицее. Выяснено понятие термина "акмеологическая школа", которую рассматривают как единую учебно-воспитательную систему, а процесс воспитания – как доминантный, неразрывно связанный с процессом обучения. Указано, что акмеология школьного образования открывает прогрессивный путь развития, поскольку интегрирует знания по педагогике и психологии и создает новый методологический подход к проектированию образовательных систем современной школы, к обеспечению качества образования в условиях устойчивой эволюции украинского общества.

Рresented acmeologic implementation approaches in the work of the institution. Identifies four components of pedagogical concepts of Occupational and pedagogy of success. Filed acmeological concept formation and development of the institution. Analyzed the main akmetehnologii used in high school. Clear definition of the term "acmeologic School", which is considered as one teaching and educational system, and the process of education - as a dominant, is inextricably linked to the process of learning. Stated that the school offers Psychology progressive path of development as integrates knowledge in pedagogy and psychology, and creates a new methodological approach to the design of educational systems of the modern school, to ensure the quality of education in a sustainable evolution of Ukrainian society.

Розкрито історичний аспект запровадження тестів. Розглянуто функції тестування. Проаналізовано результати незалежного оцінювання учнів Українського ліцею Київського національного університету ім. Т.Шевченка протягом 2005 - 2006 та 2006 - 2007 навчальних років. Запропоновано заходи подальшого розвитку системи тестування.

Розглянуто проблеми сільської школи на прикладі Ріпкинської гімназії Чернігівської області та збереженню унікальної педагогічної спадщини С. Ф. Русової, що і стало предметом чергового засідання Міжнародного освітянського "Партнер"-клубу. Висвітлено здобутки колективу Ріпкинської гімназії за час її діяльності. Відзначено той факт, що на базі навчального закладу діє обласний Центр педагогічної спадщини С. Ф. Русової, який став результатом значної роботи всього колективу гімназії по втіленню в життя гуманістичних ідей великої землячки. Висвітлено діяльність Центру, направлену на впровадження творчої спадщини С. Ф. Русової в навчально-виховний процес, здійснення видавничої діяльності, налагодження зв'язків з українською діаспорою та освітніми центрами, які втілюють її ідеї в практику своєї роботи. Розкрито питання та проблеми, які розглянуто під час семінару. Звернено увагу на необхідність тієї роботи, яку проводять педагоги сільських шкіл провінційних міст з вивчення, збереження і розповсюдження творчої спадщини своїх великих земляків, виховують молоде покоління на прикладах української історії.

Розглянуто головне завдання сучасної освіти - створення умов для якісного навчання: переходу від знаннєвої освіти до компетентнісно спрямованої, від виховання до вихованості. Охарактеризовано поняття якості освіти як співвідношення цілей та результатів освіти, які повинні включати в себе і оцінки того, якою ціною ці результати досягнуті. Висвітлено основні проблеми незадовільної якості освіти. Вміщено схему структури якості освіти та модель акмеологічної школи в контексті якості освіти. Констатовано, що якісна освіта - це не лише входження в європейський простір, а й розуміння її як складової самоорганізуючої системи, що вимагає ставлення до освіти як системи, і з боку держави, і з боку суспільства, передбачаючи в першу чергу, формування нової економічної моделі освіти, котра б базувалась на багатовекторності змісту, діяльності, а також управління та функціонування.