Індекс рубрикатора НБУВ: В342.2 + В661.6

Рубрики:

Теорія оптичних систем і оптичних зображень

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено рух центру яскравості зображення джерела з урахуванням його розмірів під час проходження однієї точкової маси поблизу променя зору. Вперше показано, що під час проходження мікролінзи на фоні неточкового джерела траєкторія центру яскравості його зображення має вигляд трипелюсткової кривої, з якої можна одержати інформацію про розмір джерела. Одержано траєкторії для різних розмірів симетричного джерела. Визначено, що розмір джерела (квазара) є різним у різних діапазонах спектра. Вперше одержано траєкторії центру яскравості зображення джерела у разі мікролінзування однією масою за наявності зовнішнього фонового поля, яке може виникати за наявності інших мас у площині лінзи. Показано, що фонове поле суттєво впливає на якісний вид траєкторії. У випадку мікролінзування з великою кількістю мікролінз без фонового поля (нульовий зсув у рівнянні лінзи) вперше одержано залежність статистичних характеристик руху мікролінзованого зображення від оптичної густини за різних розмірів джерела. Визначено, що середня швидкість центру яскравості зображення суттєво залежить від крайових ефектів у процесі моделювання, але одержані результати щодо варіацій швидкості слабо залежать від далекодіючих ефектів. За наявності фонового поля (ненульовий зсув) одержано залежності статистичних характеристик руху центру яскравості зображення від зсуву та внеску неперервної компоненти речовини, яка моделює можливий внесок темної речовини.

Стисло висвітлено основні віхи життя та науково-педагогічної діяльності відомого вченого-астронома, п'ятого директора Астрономічної обсерваторії Київського університету Св. Володимира. Показана його роль в подальшому розвитку наукових досліджень в обсерваторії і відзначена плідна праця Р. П. Фогеля на ниві педагогічної діяльності в Київському університеті Св. Володимира та на Вищих жіночих курсах.

Вперше розглянуто Астрономічну обсерваторію Київського національного університету ім. Т. Шевченка як об'єкт культурної спадщини протягом усього часу її існування - від початку діяльності - 1834 р. до сьогодення. Досліджено, згідно із запропонованою методикою, її пам'ятки архітектури, науки і техніки, що в цілому складають комплексний об'єкт культурної спадщини України і є важливим фактором виховання молодого покоління.

Висвітлено діяльність Астрономічної обсерваторії Київського університету Св. Володимира (нині Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка) під керівництвом В. Ф. Федорова і А. П. Шидловського. Відзначено, що В. Ф. Федоров піклувався про оснащення обсерваторії астрономічними приладами і комплектуванням унікальної бібліотеки. Відмічено турботу В. Ф. Федорова про забезпеченість науковими кадрами обсерваторії. За період його директорства працювали: астроном-спостерігач К. С. Полухтович - допомога якого у встановленні нових інструментів надала стимул активізації роботи обсерваторії; В. К. Пилипенко - астроном-спостерігач, сам виготовив кілька приладів; асистент професора І. І. Федоренко - викладав курси астрономії та геодезії та проводив практичні заняття зі студентами. В. Ф. Федоров розпочав регулярні спостереження затемнень сонця. Розкрита роль відомого вченого-астронома А. П. Шидловського на посаді директора обсерваторії, зокрема проведена ним реконструкція, під час якої збудовано новий павільйон для рефрактора, придбане нове астрономічне обладнання, розпочато регулярні астрономічні спостереження на відновленому рефракторі, великому пасажному інструменті та на переносному вертикальному колі Репсольда. Показана діяльність астрономів-спостерігачів О. І. Громадського та І. А. Востокова.

На основі значного за обсягами фактологічного матеріалу, виступів і заяв військового та державного керівництва України, щоденних хронологій відбиття широкомасштабного вторгнення російських окупаційних військ на територію України та щотижневих аналізів бойового досвіду видів і родів військ, опрацьованих у Національному університеті оборони України, щомісячних воєнно-історичних описів російсько-української війни та звітів з узагальнення досвіду ведення операцій, опублікованих Генеральним штабом ЗС України, проведено воєнно-історичний аналіз новітнього періоду збройної агресії Російської Федерації. Висвітлено основні хиби російської армії та через призму героїзму і жертовності захисників та захисниць України окреслені основні події російсько-української війни. Запропоновано історичну періодизацію збройної агресії Російської Федерації проти України. Наведено дані про відзначення військовослужбовців Збройних Сил України державними нагородами.