На основе анализа результатов проведения комплексной реабилитации 120 пациентов с гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью серца и нижних конечностей доказана эффективность влияния комбинированного применения трансдермальной терапевтической системы нитроглицерина и синусоидальных модулированных токов, которая проявилась в достоверно более значимом снижении артериального давления, уменьшении частоты приступов стенокардии, увеличении лодыжечно-плечевого индекса.

Проаналізовано результати різних методик вимірювання артеріального тиску (АТ) за амбулаторно-поліклінічних умов - офісного АТ, добового амбулаторного і домашнього моніторування АТ та зроблені висновки щодо інформативності домашнього моніторування АТ у порівнянні з добовим моніторуванням АТ та вимірювання офісного АТ, а також визначення чутливості до антигіпертензивних препаратів.

Проаналізовано результати різних методик моніторування артеріального тиску (АТ) за амбулаторно-поліклінічних умов - офісного АТ, добового амбулаторного і домашнього моніторування АТ у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію. Установлено, що комплексне моніторування АТ (добове плюс одночасно домашнє) дозволяє об'єктивно визначити чутливість до антигіпертензивних препаратів.

Мета дослідження - аналіз інформативності домашнього моніторування артеріального тиску (АТ) у порівнянні з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Проведено відкрите проспективне порівняльне дослідження за участю 120 пацієнтів віком 45 - 74 років з ессенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) II стадії 2-го ступеня. У більшості пацієнтів виявлено високий ризик серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Середня тривалість АГ становила 8,3 +- 2,4 року. Середній рівень систолічного АТ - 162,4 +- 5,5 мм рт.ст., діастолічного АТ - 103,3 +- 4,8 мм рт.ст. Усіх пацієнтів було обстежено згідно з Уніфікованим протоколом з визначенням ризиків серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Визначено інформативність домашнього моніторування АТ у порівнянні з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Заключення: проведений аналіз свідчить, що домашнє моніторування АТ за інформативністю не поступається комплексному моніторуванню АТ, проте завдає пацієнтові менше незручностей під час використання. У зв'язку з певними обмеженнями використання добового моніторування АТ або комплексного моніторування АТ, домашнє моніторування АТ можна рекомендувати як не менш інформативний метод у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів у практиці сімейного лікаря.

Досліджено есенціальну артеріальну гіпертензію у 150 хворих. Мета - підвищення ефективності діагностики та лікування артеріальної гіпертензії в практиці сімейного лікаря шляхом наукового обґрунтування найбільш інформативної за частотою вимірювань методики домашнього моніторування артеріального тиску та визначення індивідуальної чутливості хворих до препаратів антигіпертензивної терапії. Методи дослідження: загальноклінічні методи обстеження пацієнтів (аналіз скарг, аналіз даних анамнеза та об'єктивного обстеження для оцінки клінічних проявів АГ), інструментальні (ехокардіографія для визначення структурних змін у серці, вивчення систолічної і діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) електрокардіографія (ЕКГ) для визначення ритму серця, визначення ознак гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), визначення змін процесів реполяризації, ДМАТ для визначення рівня АТ вдома, АМАТ для визначення добового профілю АТ, офісне вимірювання АТ для визначення рівня АТ у кабінеті лікаря), лабораторні, застосування опитувальників для визначення прихильності до лікування, результатів лікування, анкет для оцінки якості життя). Наукова новизна отриманих результатів полягає у визначенні інформативності різних за частотою вимірювання АТ методик ДМАТ, порівняно з середньоденними показниками амбулаторного моніторування артеріального тиску (АМАТ) та офісними вимірюваннями артеріального тиску (АТ). Визначено роль ДМАТ в оцінці та поліпшенні ефективності лікування хворих на АГ шляхом визначення чутливості до антигіпертензивних препаратів (АГП) базисної АГТ, на прикладі ліпразиду, у практиці сімейного лікаря. Проаналізовано інформативність різних за частотою вимірювань АТ методик ДМАТ порівняно з показниками АМАТ та офісного вимірювання АТ. Доведено, що найбільш інформативною є методика ДМАТ з частотою вимірювань АТ кожні 2 - 3 години, протягом дня за якої середньоденні показники систолічного АТ (САТ) майже аналогічні показникам середньоденного САТ, отриманих при АМАТ. Визначення індивідуальної реакції пацієнта на призначенний препарат, тобто чутливості пацієнта до антигіпертензивного препарату, перед призначенням лікування, з використанням ДМАТ дозволяє оптимізувати АГТ, досягати раніше цільового рівня АТ, збільшити прихильність до лікування пацієнтів у практиці сімейного лікаря.