Висвітлено теоретико-методологічні та методичні питання проведення перепису населення, обробки та аналізу його результатів, а також розробки на їх базі концептуальних засад державної демографічної політики. Викладено концепцію демографічного розвитку України на 2005 - 2015 рр.

Освещены теоретико-методологические и методические вопросы проведения переписи населения, обработки и анализа его результатов, а также разработки на их базе концептуальных основ государственной демографической политики. Представлена концепция демографического развития Украины на 2005 - 2015 гг.

Розглянуто теоретико-методологічні засади статистичного зважування як ефективного інструменту забезпечення якісних результатів вибіркових обстежень населення. Розкрито методологічні та методичні аспекти розрахунку системи ваг за умов складного дизайну вибірок, наявності відмов від обстеження, необхідності узгодження даних з зовнішньою інформацією.

Рассмотрены теоретико-методологические основы статистического взвешивания как эффективного инструмента обеспечения качественных результатов выборочных обследований населения. Раскрыты методологические и методические аспекты расчета системы весов в условиях сложного дизайна выборок, наличия отказов от обследования, необходимости согласования данных с внешней информацией.

Досліджено теоретико-методологічне та методико-інформаційне забезпечення реалізації основних етапів вибіркових обстежень населення. Обгрунтовано необхідність розробки ефективних заходів для забезпечення надійності оцінювання показників за даними обстежень. Сформульовано теоретичні засади застосування сучасної статистичної методології підвищення надійності оцінювання показників. Запропоновано систему характеристик, що відображають ефекти впливу на рівень надійності оцінювання показників окремих етапів обстеження та заходів з підвищення якості його даних. Розроблено концепцію забезпечення надійності результатів вибіркових обстежень населення. Розроблено методологію та механізми реалізації відповідних заходів з підвищення рівня надійності даних вибіркових обстежень населення шляхом коригування системи статистичних ваг. Наведено характеристики якості статистичних ваг, розроблено методичне забезпечення для їх вимірювання. Результати наукового дослідження впроваджено у системі державних вибіркових обстежень населення України та під час проведення обстежень недержавними організаціями.

Висвітлено методологічні засади розробки й оцінювання соціальної політики в Україні. Розкрито методи вимірювання й оцінювання якості інформаційного забезпечення. Розглянуто практичні аспекти оцінювання соціальних програм. Увагу приділено особливостям вимірювань якості результатів вибіркових обстежень населення, оцінюванню показників на основі непрямих методів, впливу соціальних програм на показники нерівності та бідності, створенню уніфікованої системи інформаційного забезпечення соціальної політики в Україні.

Розглянуто особливості практичного застосування сучасних методологічних підходів до підвищення надійності оцінювання соціально-економічних показників за результатами вибіркових обстежень домогосподарств (населення). На прикладі розв'язання проблеми недостатньої надійності показників бідності для регіонів України показано, що ефективним є статистичне об'єднання прямих і синтетичних оцінок цих показників на основі багатофакторної композиційної оціночної функції. За цього можливість підвищення надійності показників обумовлено використанням інформації з додаткових, зовнішніх щодо вибіркового обстеження, джерел. Наведено результати аналізу джерел зовнішньої інформації, яка потенційно може бути використана у разі оцінювання бідності. Показано, що під час розробки дизайну вибірки, зокрема, за його оптимізації, доцільно враховувати застосування ускладнених методів оцінювання показників за результатами обстеження. Увагу приділено інструментарію автоматизації процедур оцінювання показників.

Розглянуто особливості практичного застосування сучасних методологічних підходів до підвищення надійності оцінювання соціально-економічних показників за результатами вибіркових обстежень домогосподарств (населення). Показано, що ефективним є статистичне об'єднання прямого та синтетичного оцінювання таких показників на основі багатофакторної композиційної оціночної функції. Наведено результати аналізу джерел зовнішньої інформації, яка потенційно може бути використана у разі оцінювання бідності. Зазначено, що у процесі розробки дизайну вибірки, зокрема у разі його оптимізації, доцільно враховувати застосування ускладнених методів оцінювання показників за результатами обстеження. Увагу приділено інструментарію автоматизації процедур оцінювання показників.

Розглянуто напрями розвитку інформаційного забезпечення сучасної соціальної політики. Показано, що одним з основних елементів сучасного інструментарію соціальної політики має бути блок мікромоделювання, який включає репрезентативні масиви даних макрорівня та мікроімітаційні моделі низки найбільш актуальних соціальних процесів. Наведено основні поняття, розглянуто переваги та недоліки застосування мікроімітаційного моделювання. Увагу приділено загальній характеристиці статичних та динамічних мікроімітаційних моделей. Зроблено висновок, що в Україні в цілому створено умови для модернізації інструментарію соціальних досліджень та політики на основі використання методології мікроімітаційного моделювання.

Розглянуто методологічні підходи до оцінювання фактичних і прогнозних результатів реалізації державних соціальних програм, основні види оцінювання й умови, що забезпечують його адекватність. Надано характеристику найважливіших методів, на яких будується сучасний інструментарій оцінювання програм. Наведено приклад оцінки окремих ефектів впливу програми виплат у разі народження дитини, що реалізується в Україні.

Розглянуто питання підвищення ефективності вимірювання та аналізу заробітної плати в Україні на основі наявного інформаційного забезпечення: результатів державних спостережень з питань статистики праці та даних системи національних рахунків. Розглянуто особливості дизайну державного вибіркового обстеження підприємств щодо рівня заробітної плати працівників за статтю, віком, освітою та професійними групами, вперше проведеного Держстатом у 2012 р. За результатами цього обстеження проаналізовано закономірності взаємозв'язку заробітної плати з основними характеристиками працівників. Певну увагу приділено аналізу складових заробітної плати та особливостей їх зміни залежно від характеристик працівників. Показано, що на рівень оплати праці, крім основної заробітної плати, найбільше впливають такі складові, як премії та винагороди й оплата за невідпрацьований час, які досягають у середньому відповідно 11 і 8 % від основної заробітної плати. При цьому всі три складові мають подібний характер зміни за віком працівників і досягають максимуму для вікової групи 30 - 39 років. На основі даних мікрорівня зазначеного обстеження побудовано модель статистичного взаємозв'язку середньомісячної заробітної плати з такими факторами як стать, рівень освіти працівників, вид діяльності підприємства. Встановлено, що відносна різниця оцінок показників за моделлю та за даними обстеження не перевищує 8,2 %. Розглянуто окремі аспекти побудови та використання при вимірюванні та аналізі заробітної плати матриці соціальних рахунків, орієнтованої на робочу силу. Показано, що використання таких матриць забезпечує більш повне урахування макроекономічних даних та подолання деяких обмежень окремих статистичних спостережень.

Розглянуто питання, пов'язані з потенційною можливістю використання в офіційній (державній) статистиці так званих "великих даних". Висвітлено їх переваги, серед яких своєчасність, широке охоплення певних частин цільових сукупностей, скорочення витрат на їх одержання. Окреслено проблеми, які необхідно вирішувати при використанні "великих даних". Наведено аргументи щодо наявності у прикладній та в офіційній статистиці прототипів інструментів, які за належного їх розвитку та адаптації дадуть можливість розв'язати основні з указаних проблем.

Існування суттєвих відмінностей у масштабах попиту та пропозиції кваліфікованої робочої сили на ринку праці зумовлює можливість одночасної наявності дефіциту працівників конкретних професій та/або кваліфікацій і надлишкової пропозиції працівників із неактуальними професійно-кваліфікаційними характеристиками. Така ситуація знижує ефективність зайнятості населення, стримує зростання продуктивності праці, веде до зниження темпів виробництва та свідчить про в цілому низьку (не релевантну) якість робочої сили. У цьому контексті освітньо-кваліфікаційний дисбаланс є серйозним стримувальним чинником ефективності національної економіки, оскільки мова йде про неузгодженість компетенцій робочої сили з потребами робочих місць, про надлишкову (недостатню) освіченість працівника, що характеризується наявністю надлишку (нестачі) рівня спеціальних знань для виконання певного виду робіт. На основі вивчення провідних європейських практик вимірювання освітньо-кваліфікаційних дисбалансів і з урахуванням наявної в Україні інформаційної бази запропоновано методологічні підходи до оцінки вертикальної та горизонтальної невідповідності кваліфікацій із використанням методів статистичного моделювання, що надає змогу визначати рівень невідповідності освітньо-кваліфікаційних характеристик робочої сили за освітою та зайнятістю залежно від її основних характеристик - віку, статі, типу місцевості проживання, виду економічної діяльності, досліджувати стан, тенденції й закономірності у процесах збалансування попиту та пропозиції праці. Побудовано статистичні моделі взаємозв'язку для індексів вертикальної та горизонтальної невідповідності. Досліджено тенденції змін вертикальної та горизонтальної невідповідностей та виявлено їх розбіжності й основні особливості розвитку. На підставі виконаних розрахунків оцінено індекси вертикальної та горизонтальної невідповідностей за секторами та видами економічної діяльності у часі, визначено причини, що зумовили їх різноспрямовані тенденції розвитку. Отримані результати можуть слугувати інформаційною базою для обгрунтовування секторальних пріоритетів щодо забезпечення гнучкості національної системи освіти та прогресивності структурних змін у зайнятості.

Монографію присвячено методологічним та прикладним аспектам формування інформаційного забезпечення соціальної економіки на основі комплексного використання даних з різних джерел. Основну увагу приділено особливостям використання мікроданих - індивідуальних даних про домогосподарства, сім’ї, осіб. Надано характеристику основних джерел мікроданих в Україні. Окреслено проблеми та перспективи доступності мікроданих державних вибіркових обстежень домогосподарств. Наведено приклади формування та застосування інструментарію моделювання соціально-економічних процесів на основі методів мікроімітаційного моделювання та статистичного моделювання з використанням мікроданих. Матеріали монографії призначені для дослідників, які займаються питаннями формування та підвищення якості інформаційного забезпечення економіки, моделюванням соціально-економічних процесів, а також фахівцям органів державного управління, які прагнуть використовувати сучасні методи обґрунтування управлінських рішень та оцінки результативності заходів соціально-економічної політики в Україні. Монографія може бути корисною для аспірантів та студентів старших курсів зі спеціальностей "Статистика", "Економічна кібернетика", "Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці" тощо.

Наведено основні результати досліджень, спрямованих на розв’язання проблеми підвищення своєчасності та повноти інформації щодо динаміки рівня життя населення України, необхідної для прийняття управлінських рішень у сфері соціально-економічної політики та оцінки її результативності й ефективності. Висвітлено методологічні підходи до розрахунку Індексу благополуччя населення України, що базується на узагальненні міжнародного досвіду у цій сфері та національного досвіду розрахунків Індексу регіонального людського розвитку. Розглянуто сучасний прикладний інструментарій оперативного оцінювання та прогнозування окремих показників рівня життя населення.

Обґрунтовано пріоритети національної політики з мінімізації асиметрії українського ринку праці, обумовленої глобальними ризиками. Основну увагу приділено специфічним формам асиметрії на ринку праці, її чинників та джерел. Розроблено типологію глобальних тенденцій, релевантних до розвитку національного ринку праці та рівня його асиметричності. Представлено концепцію асиметрії пропозиції робочих місць та робочої сили, виявлено перспективи формування в Україні єдиної інтегрованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення політики на ринку праці.

Висвітлено особливості застосування сучасних методів вимірювання соціально-економічних процесів з огляду на положення та інструментарій прикладної інформаційної економіки. Остання розглядається як окремий напрям інформаційної економіки, змістом якого є розв’язання прикладних проблем, і як підґрунтя для розвитку цифрової економіки, окремим компонентом якої є обчислювальна економіка. Основну увагу приділено особливостям формування інформаційного забезпечення моделювання соціально-економічних процесів на основі використання мікроданих, отриманих за результатами вибіркових обстежень населення, даних адміністративних реєстрів та великих даних. Розглянуто питання застосування потенціалу штучного інтелекту при формуванні інформаційного забезпечення та реалізації досліджень. Наведено приклади оцінювання соціально-економічних процесів на основі методів мікроімітаційного та статистичного моделювання з використанням даних мікрорівня. Розглянуто засади моделювання споживчої поведінки домогосподарств на основі колективного підходу, прикладні аспекти оцінювання особливостей споживання енергії домогосподарствами України за цілями використання, а також підходи до оперативного оцінювання чисельності, структури та розміщення населення України під час військової агресії РФ проти України.