Викладено термінологічно-понятійний інструментарій міграцієзнавства, теоретико-методологічні та концептуальні підходи щодо нього. Наведено навчальний план курсу, міжнародно-правові джерела, у т.ч. Протокол про статус біженців 1967 р., Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок, Декларацію Всесвітнього конгресу, а також правові документи України з міграційних питань.

Изучены причины активного нарастания смертности, раскрыт механизм явления сверхсмертности населения в условиях центрального Донбасса на примере Донецкой области. Описаны закономерности смертности населения, ее уровни, динамика и особенности в различных промышленно-городских и сельских агломерациях. Показаны ключевые факторы риска, активизирующие смертность населения: ксенобиотики воздушной среды, дефицит микроэлементов питьевой воды, качество и структура питания, радионуклиды природной среды, объем и качество медицинской помощи, обеспеченность населения лекарственными средствами. Изложены научно обоснованные принципы и программа мер по снижению смертности населения.

Проаналізовано демографічну ситуацію в Україні, зокрема, особливості народжуваності, резерви та перспективи підвищення середньої тривалості життя, соціально-демографічні аспекти самооцінки стану здоров'я населення, демографічні втрати від епідемії ВІЛ/СНІДу, динаміку найчисленніших етносів, демографічні перспективи України до 2050 р. Розглянуто питання зайнятості молоді як основного чинника формування її сучасного соціально-економічного складу, проблеми формування освітнього потенціалу населення України, трансформації трудового потенціалу сімейних домогосподарств у контексті відтворення їх демографічного потенціалу за нових умов. Висвітлено передумови та чинники формування мотивації до зовнішніх трудових міграцій, їх соціальні та економічні наслідки.

Проанализирована демографическая ситуация в Украине, в частности, особенности когортной рождаемости, резервы и перспективы повышения средней продолжительности жизни, социально-демографические аспекты самооценки состояния здоровья населения, демографические потери от эпидемии ВИЧ/СПИДа, динамика численных этносов, демографические перспективы Украины до 2050 г. Рассмотрены вопросы занятости молодежи как основного фактора формирования её социально-экономического состава, проблемы формирования образовательного потенциала населения Украины, трансформации трудового потенциала семейных домохозяйств в контексте воспроизводства их демографического потенциала в новых условиях. Освещены предпосылки и факторы формирования мотивации к внешним трудовым миграциям, их социальные и экономические последствия.

Висвітлено теоретико-методологічні та методичні питання проведення перепису населення, обробки та аналізу його результатів, а також розробки на їх базі концептуальних засад державної демографічної політики. Викладено концепцію демографічного розвитку України на 2005 - 2015 рр.

Освещены теоретико-методологические и методические вопросы проведения переписи населения, обработки и анализа его результатов, а также разработки на их базе концептуальных основ государственной демографической политики. Представлена концепция демографического развития Украины на 2005 - 2015 гг.

Розглянуто методологічні засади демографічної статистики, зокрема, предмет, основні категорії, методи, закони народонаселення, демографічну революцію, а також індекс людського розвитку як узагальнюючу характеристику соціально-економічного та демографічного рівня країни. Уперше викладено методику імітаційного моделювання чисельності та складу населення засобами всесвітньо визнаного комп'ютерного модуля "Демпродж". Розкрито суть поняття смертності, наведено її екстенсивний та інтенсивний аналіз з урахуванням причин смертності.

Рассмотрены методологические основы демографической статистики, в частности, предмет, основные категории, методы, законы народонаселения, демографическая революция, а также индекс человеческого развития как обобщающая характеристика социально-экономического и демографического уровня страны. Впервые изложена методика имитационного моделирования численности и состава населения средствами всемирно признаного компьютерного модуля "Демпродж". Раскрыто содержание понятия смертности, приведен ее экстенсивный и интенсивный анализ с учетом причин смертности.

Наведено відомості про демографічну катастрофу 1933 р. Показано значення результатів перепису 1937 р. для оцінки кількості жертв голодомору 1933 р. Проаналізовано динаміку чисельності населення УРСР у 1927 - 1938 рр. за Максудовичем. Розглянуто дискусійні питання кількісних параметрів голодомору.

Приведены сведения о демографической катастрофе 1933 г. Показано значение результатов переписи 1937 г. для оценки количества жертв голодомора 1933 г. Проанализирована динамика численности населения УССР в 1927 - 1938 гг. по Максудовичу. Рассмотрены дискуссионные вопросы количественных параметров голодомора.

Розкрито теоретичні та методологічні засади, особливості організації вибіркових обстежень населення. Розглянуто питання формування вибіркових сукупностей домогосподарств. Описано процедуру формування вибірок для державних обстежень даних господарств, які провадить Держкомстат України. Викладено методологічні підходи до оптимізації дизайну вибірки.

Раскрыты теоретические и методологические основы, особенности организации выборочных обследований населения. Рассмотрены вопросы формирования выборочных совокупностей домохозяйств. Описана процедура формирования выборок для государственных обследований данных хозяйств, проводимых Госкомстатом Украины. Изложены методологические подходы к оптимизации дизайна выборки.

Висвітлено малодосліджені питання соціально-економічної, екологічної та демографічної депресивності в Україні. Визначено найбільш депресивні території та галузі господарства, які потребують першочергової допомоги держави. Проаналізовано динаміку даних процесів залежно до впливу конкретних територіальних чинників. Досліджено проблеми, що стосуються пріоритетного розвитку сільського господарства, екологічної безпеки держави та її регіонів, виходу країни з демографічної кризи, прокращання можливостей для успішного функціонування спеціальних вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку.

Освещены малоисследованные вопросы социально-экономической, экологической и демографической депрессивности в Украине. Определены наиболее депрессивные территории и отрасли хозяйства, требующие первоочередной помощи государства. Проанализирована динамика данных процессов в зависимости от влияния конкретных территориальных факторов. Исследованы проблемы, касающиеся приоритетного развития сельского хозяйства, экологической безопасности государства и его регионов, выхода из демографического кризиса, улучшения возможностей для успешного функционирования специальных свободных экономических зон и территорий приоритетного развития.

Індекс рубрикатора НБУВ: С72(4Укр)11"2002"

Рубрики:

Методика та організація статистики населення

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложена методика картографирования динамики демографических процессов: рождаемости, смертности, браков и бракоразводов. Типы территорий динамики населения определены на основе вычисления среднего темпа роста и анализа графического проявления динамики населения за 39 лет (1959 - 1998 годы). На основании этих двух признаков построены матрицы легенд и карты демопроцессов. Данная методика может быть использована для картографирования динамики различных социально-экономических процессов и явлений.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей відтворювальних процесів і здоров'я людей, що проживають у різних умовах. Розроблено ієрархічну теоретико-методологічну схему дослідження, що поєднує вивчення об'єктів різного рівня - національного, регіонального, обласних і районних. Розкрито взаємозв'язок та взаємозумовленість комплексу власне самих відтворювальних процесів із соціально-економічним та екологічним середовищем. Виявлені типи територіальних утворень по ступеню задовільності умов життя населення та соціально-демографічній ситуації даного територіального утворення. Обгрунтовані практичні рекомендації для покращання умов життя, відтворення та здоров'я населення.

На підставі проведених досліджень розроблено структуру системи моделей і методів міграційних досліджень з використанням теорії марківських процесів, факторного аналізу, методів нечіткої логіки, експертних опитувань та вибіркових соціологічних досліджень. Доведено, що за допомогою запропонованого підходу до вибіркових соціологічних опитувань за малими вибірками можна одержувати необхідну для моделювання інформацію значно швидше, ніж за традиційними методами. Уперше в міграційних дослідженнях виділено та сформульовано механізм організації міграційних досліджень на базі економіко-математичного моделювання та зроблено висновки: міграційна система представляє собою ієрархічну структуру, в якій основним елементом є індивідуум і організація дослідження має бути спрямованою саме на нього; основним етапом міграційних досліджень є формування динамічних цілей, від яких залежать способи визначення чинників впливу, об'єднання їх в однорідні групи, виділення станів системи та одержання необхідної для моделювання первинної інформації.

In the paper, we discuss the problems which arise when modeling metadata used for describing various kinds of statistical information, including demographical one. We also implement advanced semiotic metadata model. Moreover, we enhance a well-known Generic Statistical Business Process Model by introducing new "Depersonalization" and "Providing confidentiality" processes, and also by separating search activity. It's expected that the developed models will be applied to constructing the Integrated statistical data processing system of Ukraine and the computer-aided system "Census-2012" for census data processing.

На підставі даних перепису 1931 р. та інших статистичних матеріалів проаналізовано соціальну структуру польської громади м. Львів у 30-х роках XX ст. Розкрито кількісні параметри окремих соціальних груп, їх зайнятість. Соціальну структуру польської громади Львова порівняно з соціальними структурами ще двох найчисленніших громад міста - українців та євреїв, виділено спільні та відмінні риси у їх соціальному розвитку.

Розглянуто важливі питання, пов'язані із затвердженням розроблених ученими НАН України та фахівцями Держстату України переліку етнічних груп і переліку мов для використання їх під час підготовки до проведення Всеукраїнського перепису населення та в подальшому для оброблення матеріалів перепису, а також окреслено наступні заходи з науково-методичного супроводу переписної кампанії.

Розроблено науково-методологічні та функціональні принципи інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень з управління демографічною ситуацією на основі прогнозів. Прогнози змін чисельності населення, його віково-статевої структури, народжуваності, тривалості життя, смертності і т. д. складають основу соціально-економічного розвитку. Таким чином, розглянуто моделювання демографічних процесів для прийняття науково обгрунтованих рішень щодо управління майбутньою демографічною ситуацією. Проаналізовано характеристики процесу та виявлено ознаки, що обгрунтовують виникнення цього процесу в умовах невизначеності та нечіткості. Для моделювання демографічних процесів запропоновано нечітку модель часових рядів. Розроблено метод демографічного прогнозування на прикладі прогнозування загальної чисельності населення. На базі запропонованого методу розроблено програмне забезпечення для системи демографічного прогнозування. Наведено функціональну схему системи, розкрито принцип роботи її блоків та їх взаємодії. Описано принцип роботи бази знань, яка виконує аналітику прогнозів та ідентифікує прогнози, пов'язані з демографічною ситуацією, посилаючись на модель виробництва знань. Реалізація такої системи може допомогти демографам та аналітикам у прогнозуванні майбутньої демографічної ситуації та прийнятті рішень з управління відповідною демографічною ситуацією.

Розроблено науково-методологічні та функціональні принципи інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень з управління демографічною ситуацією на основі прогнозів. Прогнози змін чисельності населення, його віково-статевої структури, народжуваності, тривалості життя, смертності і т. д. складають основу соціально-економічного розвитку. Таким чином, розглянуто моделювання демографічних процесів для прийняття науково обгрунтованих рішень щодо управління майбутньою демографічною ситуацією. Проаналізовано характеристики процесу та виявлено ознаки, що обгрунтовують виникнення цього процесу в умовах невизначеності та нечіткості. Для моделювання демографічних процесів запропоновано нечітку модель часових рядів. Розроблено метод демографічного прогнозування на прикладі прогнозування загальної чисельності населення. На базі запропонованого методу розроблено програмне забезпечення для системи демографічного прогнозування. Наведено функціональну схему системи, розкрито принцип роботи її блоків та їх взаємодії. Описано принцип роботи бази знань, яка виконує аналітику прогнозів та ідентифікує прогнози, пов'язані з демографічною ситуацією, посилаючись на модель виробництва знань. Реалізація такої системи може допомогти демографам та аналітикам у прогнозуванні майбутньої демографічної ситуації та прийнятті рішень з управління відповідною демографічною ситуацією.

Доведено, що для координації та управління соціально-економічним розвитком країни всі гілки влади мають володіти повною й об'єктивною інформацією про чисельність населення та його склад. Доведено, що відсутність такої інформації сьогодні є однією з проблем України. Досліджено різні способи одержання первинних даних про населення. Надано їх стислу характеристику, вказано на переваги та недоліки кожного з них. Установлено, що саме перепис й досі залишається найбільш повним та достовірним джерелом інформації про населення. Проаналізовано результати Всеукраїнського перепису населення 2001 р. Вказано на порушення принципу періодичності проведення перепису населення, підкреслено необхідність чергового його проведення найближчим часом. Доведено значимість вивчення досвіду інших країн щодо питань сучасних інноваційних підходів до проведення перепису населення та об'єднання їх із традиційними методами.

Невизначеність є невід'ємною характеристикою демографічних процесів. Ще більшою мірою це стосується майбутнього. Точні детерміністичні прогнози принципово неможливі. Це визначає необхідність кількісної оцінки майбутньої невизначеності. Мета дослідження - розробка ймовірнісних демографічних прогнозів для мегаполісів України й аналіз результатів. Вперше розроблені ймовірнісні демографічні прогнози для деяких міст України. Дослідження проведено за допомогою методології функціональних даних, яка включає широкий набір демографічних методів і моделей, реалізованих у кількох пакетах мови програмування R. Обрана методологія базується повністю на статистичних даних і не потребує введення додаткових довільних гіпотез. У трьох випадках (а саме щодо народжуваності у Києві, Львові та Харкові) метод за замовчуванням (ARIMA) показав неправдоподібні результати, які могли бути спричинені ненадійними поточними даними. У цих випадках використовувались модель випадкового блукання. Для Одеси обидві моделі дають подібні результати. Цілком можливо, що в цьому місті недооцінка вибулого населення компенсується заниженням числа прибулих, що призводить до реалістичності поточних показників народжуваності (а саме їх знаменників) і, отже, узгодженості результатів прогнозу незалежно від методу. Прогнози смертності відповідають динаміці спостережуваних показників смертності та якості поточних даних. Використана модель екстраполювала тенденції до збільшення тривалості життя для Дніпра та Одеси і стагнацію для інших міст, що може бути спричинене невідповідністю знаменника для повікових коефіцієнтів смертності в останніх. Розрахунок показав, що чисельність населення Дніпра, Львова та Харкова у 2040 р., швидше за все, буде нижчою за рівень, досягнутий на початку 2019 р. Деякі шанси на зростання чисельності населення залишаються в Одесі, а Київ, швидше за все, матиме більшу людність. Віковий розподіл населення в усіх міс тах у майбутньому виглядає подібно. Кількість людей старше 40 років має найменшу невизначеність. У віці від 20 до 40 років невизначеність значно більша, що є наслідком невизначеності міграції молоді протягом горизонту прогнозу на 2019 - 2039 рр., оскільки всі ці міста є потужними освітніми центрами та приваблюють студентів. У 2040 р. ті, хто був студентом у 2020 р., досягнуть 40 років і можуть залишитися у великому місті чи виїхати. Невизначеність кількості осіб до 20 років випливає з двох джерел: невизначеності прогнозів народжуваності та невизначеності чисельності репродуктивних когорт, тобто цих 20 - 40-річних. Після отримання результатів найближчого перепису є необхідним перегляд цих прогнозів.