Висвітлено питання росту та розвитку, біохімічні та господарсько-цінні ознаки чебрецю звичайного, полину лимонного, лавандину, лофанта анісового, котячої м'яти лимонної за умов степової зони півдня України. За результатами досліджень встановлено, що дані рослини за умов Херсонщини проходять всі фази розвитку, за винятком плодоношення полину лимонного в окремі роки. Встановлено, що чебрець звичайний, лофант анісовий, котяча м'ята лимонна добре розмножуються насінням, полин лимонний і лавандин - вегетативним способом. Визначено продуктивність, урожайність і масову частку ефірної олії. Досліджено динаміку нагромадження ефірної олії за фазами розвитку рослин. Максимальний вміст ефірної олії у чебреці та лавандині в кінці цвітіння - відповідно 0,61 % та 2,80 % від сирої маси, у лофанті та котячій м'яті лимонній у фазу масового цвітіння - 0,43 % та 0,34 % полині на початку бутонізації - 0,70 % від сирої маси. Вивчено динаміку нагромадження ефірної олії в рослинах протягом доби та біосинтезу компонентів за фазами розвитку, а також фази розвитку рослин, за яких якість олії є найкращою. З'ясовано терміни збирання врожаю інтродуцентів за умов Херсонщини.

Наведено біолого-морфологічні особливості полину лимонного, полину таврійського та їх гібридів. Досліджено компонентний склад ефірної олії в рослинах. Ідентифіковано 15 терпеноїдів. Основними компонентами ефірної олії є ліналоол, гераніол, цитраль, туйон. Визначено їх відсотковий вміст. Виділено чотири групи високопродуктивних гібридів з різним хімічним складом.

Проведено дослідження біологічних особливостей і нагромадження ефірної олії Salvia sclarea L. за умов півдня степової зони України (Херсонщини). Виявлено, що найбільша кількість олії (в середньому 0,20 %) нагромаджується наприкінці цвітіння - початку плодоношення, в олії переважає ліналілацетат. Рекомендовано вирощування цієї рослини за умов Херсонщини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.16Jam*33(4УКР-4ХЕС) + Е522.927.16Jam*72(4УКР-4ХЕС)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.291-272.5

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучение анатомо-морфологических признаков межвидовых гибридов F1 и исходных диплоидных растений лаванды показало, что гибриды имеют существенные различия по ряду показателей. Приводится анатомо-морфологическое описание поперечного среза листа Lavandula latifolia Medic. (2n, 4n), Lavandula angustifolia Mill. (2n, 4x) и межвидовых гибридов, содержащих по одному геному исходных видов. Анатомическое изучение строения листа межвидовых гибридов показало, что лист их приобрел наряду с ксероморфными признаками от лаванды широколистной мезоморфные признаки от лаванды узколистной. У гибридов F1 наблюдается переход от ксероморфных признаков к ксеромезоморфным. Продемонстрирована взаимосвязь между анатомическими особенностями листьев межвидовых гибридов и их продуктивностью, что может быть использовано в генетической и селекционной работе с лавандой.

З насіннєвого покоління інтродукованих в Херсонську область видів чебрецю - Thymus serpillum L. та Thymus pulegioides L. відібрано форми рослин за морфобіологічними ознаками. Визначено масову частку ефірної олії. Досліджено її компонентний склад. Домінуючими компонентами ефірної олії двох форм T. serpillum є тимол та gamma-терпинен. Масова частка тимолу в олії форми № 17-07 становить 40,70 %, форми № 18-07 - 40,29 %. Масова частка gamma-терпинену - 12,88 та 23,31 % відповідно. Основними компонентами ефірної олії T. pulegioides форми № 2/6-07 є нераль та гераніаль (в сумі 50,25 %).

Для виявлення нових потенційних джерел антимікробних та антиоксидантних рослинних засобів важливе значення має аналіз джерел наукової літератури стосовно фітохімічних і фармакологічних досліджень неофіцинальних видів лікарських рослин. Значний інтерес у цьому плані становлять біологічно активні речовини трави чаберу гірського (Satureja montana L.). Мета дослідження - проаналізувати дані наукових першоджерел і власних експериментальних досліджень стосовно компонентного складу ефірної олії і вмісту фенольних сполук у траві чаберу гірського з метою її потенційного використання для створення рослинних препаратів з антимікробною та антиоксидантною дією. Об'єкти дослідження - вітчизняні й іноземні джерела наукової літератури, сировина та настойка з трави чаберу гірського. Для розв'язання поставлених завдань дослідження використовувалися пошукові та експериментальні методи, логічний аналіз літературних даних. Наведено результати аналізу основних компонентів ефірної олії чаберу гірського та інших видів цього роду. Визначено, що ефірна олія чаберу гірського складається, в основному, з карвакролу (до 53,35 %), p-цимену (0,66 - 41,4 %), тимолу (0,15 - 46 %), ліналоолу (0,1 - 50,42 %) та інших монотерпеноїдів, а також сесквітерпенів і дитерпенів. На основі проведених експериментальних досліджень автори встановили наявність особливого хемотипу Satureja montana, вирощеного на дослідних ділянках у Херсонській обл., в ефірній олії якого домінує p-тимол (81,79 %). Дана сполука раніше не була заявлена в доступних наукових першоджерелах як основний компонент ефірної олії чаберу гірського. За літературними даними ефірні олії, в яких домінують такі ароматичні компоненти, як карвакрол, евгенол або тимол, чинять виражену антимікробну дію. Власні дослідження показали високий вміст поліфенолів і флавоноїдів у розробленій настойці з особливого "p-тимольного" хемотипу Satureja montana. Високий вміст поліфенолів вказує на потенційні антиоксидантні властивості водних та водно-етанольних витяжок з трави цієї рослини. Висновки: сировина чаберу гірського може розглядатися як перспективне джерело антимікробних та антиоксидантних засобів завдяки домінуванню в ефірній олії ароматичних компонентів, а серед фенольних сполук трави - речовин з 3 - 4 гідроксильними групами в молекулі. Проаналізовано новий "p-тимольний" хемотип чаберу гірського. Проведені дослідження є основою для розробки настойки та настою з трави рослини, які у перспективі поряд з ефірною олією можуть бути рекомендовані як рослинні лікарські препарати з антимікробною та антиоксидантною активністю, що можуть використовуватись у лікуванні інфекційних захворювань порожнини рота, шкіри, органів дихання тощо.

Для виявлення нових потенційних джерел антимікробних та антиоксидантних рослинних засобів важливе значення має аналіз джерел наукової літератури стосовно фітохімічних і фармакологічних досліджень неофіцинальних видів лікарських рослин. Значний інтерес у цьому плані становлять біологічно активні речовини трави чаберу гірського (Satureja montana L.). Мета дослідження - проаналізувати дані наукових першоджерел і власних експериментальних досліджень стосовно компонентного складу ефірної олії і вмісту фенольних сполук у траві чаберу гірського з метою її потенційного використання для створення рослинних препаратів з антимікробною та антиоксидантною дією. Об'єкти дослідження - вітчизняні й іноземні джерела наукової літератури, сировина та настойка з трави чаберу гірського. Для розв'язання поставлених завдань дослідження використовувалися пошукові та експериментальні методи, логічний аналіз літературних даних. Наведено результати аналізу основних компонентів ефірної олії чаберу гірського та інших видів цього роду. Визначено, що ефірна олія чаберу гірського складається, в основному, з карвакролу (до 53,35 %), p-цимену (0,66 - 41,4 %), тимолу (0,15 - 46 %), ліналоолу (0,1 - 50,42 %) та інших монотерпеноїдів, а також сесквітерпенів і дитерпенів. На основі проведених експериментальних досліджень автори встановили наявність особливого хемотипу Satureja montana, вирощеного на дослідних ділянках у Херсонській обл., в ефірній олії якого домінує p-тимол (81,79 %). Дана сполука раніше не була заявлена в доступних наукових першоджерелах як основний компонент ефірної олії чаберу гірського. За літературними даними ефірні олії, в яких домінують такі ароматичні компоненти, як карвакрол, евгенол або тимол, чинять виражену антимікробну дію. Власні дослідження показали високий вміст поліфенолів і флавоноїдів у розробленій настойці з особливого "p-тимольного" хемотипу Satureja montana. Високий вміст поліфенолів вказує на потенційні антиоксидантні властивості водних та водно-етанольних витяжок з трави цієї рослини. Висновки: сировина чаберу гірського може розглядатися як перспективне джерело антимікробних та антиоксидантних засобів завдяки домінуванню в ефірній олії ароматичних компонентів, а серед фенольних сполук трави - речовин з 3 - 4 гідроксильними групами в молекулі. Проаналізовано новий "p-тимольний" хемотип чаберу гірського. Проведені дослідження є основою для розробки настойки та настою з трави рослини, які у перспективі поряд з ефірною олією можуть бути рекомендовані як рослинні лікарські препарати з антимікробною та антиоксидантною активністю, що можуть використовуватись у лікуванні інфекційних захворювань порожнини рота, шкіри, органів дихання тощо.

Висвітлені основні результати багаторічної науково-дослідної роботи з оцінки колекційних зразків за проявом господарсько-цінних ознак Lavandula angustifolia L. залежно від погодних умов. На базі Державного підприємства "Дослідне господарство "Новокаховське" (Херсонська обл.) були закладені колекційні ділянки зразків лаванди вузьколистої задля інтродукційного вивчення та випробовування в умовах Степу Південного. Впродовж 20 років в цьому регіоні Lavandula angustifolia проходила багатовекторне вивчення як декоративна та ефіроолійна культура. За цей період створені нові адаптовані до місцевих умов сортозразки та сорти, які мають підвищені показники декоративні, а також високу врожайність та масову частку ефірної олії в сировині, зокрема сорти Лідія, Вікторія та Синева Надії. Особливий інтерес, з огляду на вивчення адаптаційної здатності культури представляє період 2016 - 2021 рр. Погодні умови, в зазначені роки, різнилися між собою за температурним режимом, кількістю опадів та їх розподілом тощо. Такі умови надали можливість всебічно оцінити вплив погодних умов на прояв господарсько-цінних ознак колекційних зразків лаванди в цьому регіоні, в т. ч. і новостворених сортів цієї цінної культури. Спостереженнями виявлені відхилення у проходженні фенологічних фаз та накопичення ефірної олії. Мінімальні показники урожайності та вмісту ефірної олії у всіх зразків мали місце у 2016 р., що пов'язано з різким зниженням температури та підмерзанням пагонів рослин. Максимальний урожай сировини зафіксовано у 2020 р., що пов'язано з оптимальною кількістю опадів у фазі відростання та бутонізації. Максимальні показники масової частки ефірної олії у сировині зафіксовані у 2018 р., що зв'язано із високими середньодобовими температурами та відсутністю опадів і суховіїв під час цвітіння. Результати проведеної багаторічної оцінки зразків лаванди вузьколистої - L. angustifolia за основними господарсько-цінними ознаками свідчить про перспективність промислового вирощування культури в умовах Степу Південного, а також переконливо доводить наявність адаптованого до умов регіону генетичного матеріалу вітчизняного походження.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.29-4(4УКР)

Рубрики:

Інші ефіроолійні культури

Шифр НБУВ: Р140935 Пошук видання у каталогах НБУВ