Розглянуто проблему ідентифікації процесів на прикладі динамічного розчерку. Досліджено можливість використання традиційних нечітких підходів для будування такої нечіткої характеристики траєкторії розчерку, на основі якої можливо розв'язування задачі ідентифікації. Представлено нечітку модель динамічного розчерку, що враховує зміни напрямку руху пера в кожній контрольній точці. Запропоновано засіб оцінки схожості розчерку зі зразком за їх нечітким уявленням. Запропоновано та розглянуто різні модифікації нечіткої моделі розчерку, спрямовані на полегшення порівняння розчерку зі зразком. Описано комп'ютерний експеримент, задача якого є - виявити корисний ефект кожної з модифікацій при ідентифікації розчерку.

Розв'язано задачу ідентифікації динамічного підпису в системах аутентифікації за допомогою пристроїв рукописного вводу. Запропоновано застосування метрики Левенштейна для порівняння підпису зі зразком. Підпис представлено послідовністю відхилень векторів напрямку руху в площині XY. У зв'язку з особливостями вхідних даних класичний алгоритм обчислення метрики Левенштейна є неможливим. Це пов'язано з тим, що значення відхилень не належать певному алфавіту, як вимагає того алгоритм, а є дійсними числами. Тому запропоновано попередню обробку вихідних даних до потрібного виду, з застосуванням нечітких моделей. Для придушення впливу випадкових шумів на результат зіставлення запропоновано використання комбінації рішень по повній і скороченій послідовності відхилень. У скорочену послідовність входять тільки найбільш істотні фрагменти. Комп'ютерний експеримент показав задовільний результат ідентифікації класу простих зразків. Але в результаті експерименту виявлено проблеми даного підходу у випадку ідентифікації більш складних зразків. Є доцільним використання нечіткої характеристики важливості фрагментів для ідентифікації складних зразків.

Исследована возможность преобразования баз данных, имеющих пространственно-иерархическую организацию данных, в специализированную базу знаний, в которой используются различные типы модельных представлений.

В пакете Excel рассмотрено применение критериев Пирсона, Фишера, Стьюдента во время обработки результатов педагогического эксперимента.