Розглянуто процеси засолення грунтових вод, які відбуваються під час розробки калійних родовищ, що пов'язано з розчинністю у воді соляних і соленосних порід, а також з великими обсягами відходів переробки калійних руд. Для кількісної оцінки процесу взаємодії розчинених солей з поверхнею кварцевого піску, що є у більшості випадків наповнювачем гравійно-галькових відкладів, проведено низку експериментів. Одержані дані свідчать про ряд особливостей формування сольового забруднення підземних вод. Наведено результати експериментів.

Наведено результати процесів розчинення та вилуговування соляних порід для оцінки наслідків регульованого затоплення калійних шахт. Досліджено кінетику розчинення полімінеральних порід у воді та розсолах різної мінералізації за лабораторних і натурних умов. Одержано хімічний склад розсолів, який є неагресивним (нейтральним) до соляних порід.

Ключ. слова: відкритий кар'єр, солевідвал, розсоли, дренажна траншея
Індекс рубрикатора НБУВ: И345.402(4УКР3) + И419(4УКР3)

Рубрики:

Хвостове господарство збагачувальних фабрик

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми, що виникають під час експлуатації та ліквідації калійних родовищ, відпрацьованих підземним і відкритим способами, а також під час утилізації розсолів, що з'являються в ході переробки полімінеральних руд, і надлишкових розсолів ліквідованих калійних виробок на прикладі розсолів Домбровського кар'єру Калуш-Голинського родовища калійних солей. Надано стислу характеристику методів утилізації розсолів. Наведено конкретну схему утилізації калійно-магнієвих розсолів за допомогою методу випарювання та розраховано можливий економічний ефект від її впровадження.

Розглянуто проблему, яка виникає у зв'язку з постійно зростаючою кількістю промислових стічних вод різного складу та небезпеки, для яких ще не знайдено оптимальних шляхів знешкодження або переробки. Як один із аспектів її вирішення запропоновано спосіб підземного захоронення у глибокі поглинальні горизонти високомінералізованих, токсичних і небезпечних стічних вод. Наведено всі переваги та можливі недоліки даного способу, запропоновано основні критерії для виділення перспективних пластів-колекторів, у які можна проводити закачування стоків.

Розглянуто концепцію вивчення процесу розповсюдження промислових викидів у приземному шарі атмосфери. Побудовано математичну модель розсіювання з урахуванням динаміки польоту важких частинок.

Розглянуто екологічні проблеми, що виникають у ході експлуатації та ліквідації калійних родовищ, відпрацьованих підземним і відкритим способом. Наведено основні джерела засолення, причини їх виникнення та їх розвиток у просторі та часі. Розглянуто методи боротьби з надлишковими розсолами на конкретних прикладах, що застосовуються в інших країнах, та можливість їх застосування за умов Прикарпаття. Надано стислу характеристику можливих шляхів запобігання солевому забрудненню грунтів, підземних і поверхневих вод у зонах впливу джерел забруднення.

Исследованы основные причины формирования ареалов загрязнения атмосферы и источники их возникновения. Обоснован комплексный алгоритм анализа и управления техногенными рисками применительно к современным технологическим процессам и типовым производственным объектам освоения сероводородсодержащих месторождений нефти и газа.

Приведены результаты исследований солевого загрязнения пластовыми рассолами грунтовых вод эксплуатационными нефтяными скважинами Северно-Долинского нефтегазоконденсатного месторождения. Проанализированы мероприятия, с помощью которых можно локализировать загрязнения. Рассчитан радиус противофильтрационной завесы вокруг скважины. Приведена последовательность проведения тампонажных работ.

Проанализировано состояние водопотребления и водоотвода при сооружении нефтегазовых скважин. Приведены пути оптимизации водопользования. Показано, что оптимальным вариантом минимизации потребления свежей и образования сточной воды является качественная очистка и повторное использование буровых сточных вод.

Вивчено геологічну будову та гідрогеологічні умови Калуш-Голинського родовища калійних солей з метою проектування полігона захоронення високомінералізованих розсолів. На підставі проведених досліджень установлено, що підземне захоронення розсолів слід проводити в шампанський горизонт верхньої крейди, який характеризується високими поглинальними властивостями та надійними умовами їх ізоляції.

Проведено аналіз бурових стічних вод, відібраних з амбарів та ємностей на бурових площадках Західного регіону України. Розраховано компонентний склад відходів буріння у шламових амбарах. З метою розроблення ефективних методів очистки визначено основні параметри бурових стічних вод, на які слід орієнтуватися в процесі розроблення технологій очищення.

Розглянуто проблему спільної роботи паро- та газотурбінної енергетичних установок великої потужності. Запропоновано використовувати для роботи газотурбінної частини робоче тіло, нагріте до потрібної температури у додатковій топці газами спалювання низькосортного твердого палива.

Наведено результати досліджень впливу техногенних чинників, особливо на підземні та поверхневі води. Ці чинники повинні бути встановлені на стадії попередньої розвідки родовищ. Поєднання техногенних і природних критеріїв прогнозу визначає напрямок і характер змін якості поверхневих і підземних вод; їх аналіз дозволяє прогнозувати масштаби та інтенсивність цих змін.

Запропоновано для розв'язку задач поточної та прогнозної оцінки геохімічних змін середовища ввести систему показників, що характеризують техногенне геохімічне навантаження, відносний рівень забруднення середовища та його мінливість. Оскільки запропоновані показники потребують апробації та доповнення, доцільно крім геохімічних показників використовувати систему непрямих показників забруднення геологічного середовища на базі дистанційних методів і даних наземної геофізики. Вказано на необхідність врахування під час прогнозів забруднення геологічного середовища у районах розташування промислово-побутових відходів не лише квазістаціонарних впливів геохімічних навантажень, але і можливості так званих викидів забруднювальних речовин. Тому прогнозна оцінка подібного ризику повинна стати нормальною процедурою під час проектування полігонів будь-яких масштабів.

Наведено відомості про джерела і інтенсивність пилового забруднення в кар'єрі. Викладено способи і засоби створення нормалізованої атмосфери. Запропоновано використовувати для штучного провітрювання кар'єру вентиляційно-зрошувальні вентиляційні установки та розроблено вимоги і рекомендації під час їх використання.

Надано оцінку впливу факторів на технічний ризик. Внаслідок статистичної обробки промислових вимірювань одержано рівняння регресії для визначення перепаду тиску в трубопроводі з метою прогнозування технічного ризику. Визначено характер розподілу тиску по довжині нафтопроводу для прогнозування об'єму витікання нафти з дефектного отвору у випадку виникнення аварійної ситуації.

Розглянуто проблему забруднення поверхневих і підземних вод у процесі буріння і експлуатації свердловин. Увагу приділено заходам, що забезпечують надійний захист прісних і мінеральних вод від забруднень.

Проаналізовано особливості геологічної будови досліджуваного району з метою виявлення сприятливих геологічних об'єктів і окреслено подальші перспективи їх використання для утилізації високомінералізованого розсолу Домбровського кар'єру Калуш-Голинського родовища калійних солей. Обгрунтовано найбільш сприятливий щодо захоронення розсолу водоносний горизонт - НД-8А Гринівського газового родовища. Експериментально доведено його абсолютну сумісність з водами пластів об'єкту захоронення.

Висвітлено питання потенційних екологічних небезпек, що виникають у ході експлуатації нафтових родовищ на завершальній стадії розробки. Проведено аналіз поверхневих та підземних вод, наведено фізико-хімічні властивості бурових стічних вод, що утворюються в процесі буріння свердловин на площі Північнодолинського родовища. Охарактеризовано забруднення, які виникають у процесі спорудження нагнітальних свердловин і можуть негативно вплинути на стан поверхневих і підземних вод району.