Розглянуто найбільш поширені технологічні методи підвищення надійності та довговічності деталей машин. Розкрито основи термомеханічної обробки, описано фізичні, фізико-хімічні та хіміко-термічні методи зміцнення. Охарактеризовано принципи зміцнення деталей поверхневим пластичним деформуванням. Висвітлено питання прогнозування технологічної спадковості.

Рассмотрены наиболее распространенные технологические методы повышения надежности и долговечности деталей машин. Раскрыты основы термомеханической обработки, описаны физические, физико-химические и химико-термические методы упрочнения. Охарактеризованы принципы укрепления деталей поверхностным пластическим деформированием. Освещены вопросы прогнозирования технологической преемственности.

Висвітлено теорії граничних станів за умов складного напруженого стану та навантаження, деформативності тіл зі складною реологією. Розглянуто види навантажень і основних деформацій, особливості напруження в перерізі, наведено метод перерізів внутрішніх сил. Описано закон Гука для розтягання та стиснення, наведено механічні характеристики матеріалу, показано особливості розрахунків температурних напружень у статично невизначених системах, а також розрахунку на міцність за допустимих напружень. Визначено суть основних понять зсуву, згину, напруженого стану. Розглянуто особливості напруження та деформації під час кручення стрижнів круглого поперечного перерізу, наведено розрахунки на міцність і жорсткість. Установлено залежності між інтенсивністю розподіленого навантаження, поперечною силою та згинальним моментом.

Викладено основні підходи теоретичного та практичного розв'язання проблеми розробки та реалізації технологічних процесів виготовлення з важкодеформівних тонколистових сталей гофрованих заготовок, конструкція яких вимагає значної локалізації деформації. Наведено математичні моделі процесів пластичної формозміни листових заготовок, які є базою автоматизованих методів розрахунків і оптимального проектування.

Изложены основные подходы теоретического и практического решения проблемы разработки и реализации технологических процессов изготовления из труднодеформируемых тонколистовых стелей гофрированных заготовок, конструкция которых требует значительной локализации деформации. Приведены математические модели процессов пластического формоизменения листовых заготовок, являющиеся основой автоматизированных методов расчетов и оптимального проектирования.

Наведено відомості про основні види обробки металів тиском, зокрема холодної та гарячої обробки. Визначено фактори впливу на пластичність металу, а також вплив обробки тиском на структуру та механічні властивості металів і сплавів.

Приведены сведения об основных видах обработки металлов давлением, в частности, холодной и гарячей обработки. Определены факторы влияния на пластичность металла, а также влияние обработки металлом на структуру и механические свойства металлов и сплавов.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень пластичності суцільних і пористих тіл. Розвинуто прикладну теорію деформування. Встановлено, що залежність пластичності від історії деформування та схеми напруженого стану можна описати двома показниками напруженого стану, які є функціоналами першого інваріанта тензора напружень, а також другого та третього інваріантів девіатора напружень. Отримано рівняння переходу від траєкторій у просторі тензора напружень або його інваріантів. Розроблено методику та побудовано поверхні граничної пластичності для суцільних і пористих тіл, які описують залежність накопиченої до моменту руйнування пластичної деформації від двох показників напруженого стану. Для отримання критеріїв деформування було використано тензорну модель накопичення пошкоджень і концепцію про залежність пластичності від двох показників напруженого стану. Запропоновано методику розрахунку впливу основних параметрів процесу формозміни суцільних і пористих тіл на величину використаного ресурсу пластичності, якість і технологічну спадковість готових виробів.

Розглянуто сучасні методи визначення граничних деформацій за холодної пластичної деформації металів методами прикладної теорії деформованості. Для збільшення пластичності металів запропоновано використовувати протитиск, який створюється твердим середовищем. Розроблено метод оцінювання використаного ресурсу пластичності за пластичного деформування за умов об'ємного напружного стану.

Увагу приділено армованим композиційним матеріалам - композиціям, у яких матриця зміцнена елементами ниткоподібної форми. Показано, що саме в таких матеріалах можливе широке варіювання властивостей зміцнення композиційних матеріалів у найбільш навантажених напрямках, пристосування їх до вимог конструкції. Розглянуто методи одержання таких композиційних матеріалів та їх властивості. Показано особливості процесів різання композиційних матеріалів, з'ясовано вплив механічної обробки на властивості композитів. Наведено результати досліджень в області наноматеріалів і нанотехнологій. Подано інформацію про найбільш відомі на даний час наноматеріали.

Запропоновано методику оцінки міцності під час динамічних випробувань контейнерів для зберігання і транспортування радіоактивних відходів. Застосовано закони зберігання механічної енергії та імпульсу. Теоретичну оцінку міцності підтверджено під час випробувань контейнерів.

Розглядається задача оцінки деформованості пористих заготівель. По розробленій методиці розраховані кінематика і напружений стан кільцевої заготовки. Отримані результати дозволили розрахувати ресурс пластичності в залежності від вихідного стана заготівлі і технологічних параметрів процесу. Введений коефіцієнт гальмування дає можливість оцінити геометрію заготовки, що забезпечує оптимальну величину ресурсу пластичності.

На базі теорії деформування досліджено процес пластичної деформації поверхневого шару чавунних заготовок під час деформувального протягування. Розроблено методику, яка дозволяє вибирати геометрію й основні характеристики деформувального інструмента, визначати число переходів і ступені деформації на кожному переході та, за рахунок цього, формувати профіль поверхні, забезпечувати необхідні фізико-механічні характеристики поверхневого шару й одержувати необхідний діаметр отвору.

Індекс рубрикатора НБУВ: К623.4-11

Рубрики:

Пресування (видавлювання) металів

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично та експериментально досліджено процес зворотного видавлювання з гідростатичним підпором і без нього. Встановлено, що використання гідростатичного підпору дозволяє не тільки зменшити ступінь використаного ресурсу пластичності, а й одержати рівномірніший його розподіл.

Запропоновано в пристроях для поверхневого пластичного деформування (обкочування і вигладжування) застосувати електрогідравлічний стежний привод зі зворотним зв'язком за силою деформування. Розроблено математичну модель такого приводу, яка може бути використана для імітаційного числового дослідження з метою вибору параметрів приводу, що забезпечують необхідні технологічні режими.

Розраховано напружено-деформований стан в поверхневому шарі металу у разі вдавлювання кульки в заготовку з різною кривизною поверхні. Одержано залежність ступеня зміцнення та величини використаного ресурсу пластичності від діаметра кульки та кривизни поверхні деталі. Встановлено розміри кульки, з якими значення використаного ресурсу пластичності є найбільшим.

Виконано дослідження НДС в зоні контакту деформувального ролика із заготовкою під час ротаційної витяжки вісесиметричних деталей за експериментально-розрахунковим методом. Установлено величину та закономірності зміни сили, що діє на заготовку, за якої забезпечується виготовлення заготовки заданої геометричної форми і без локальних стоншень.

Запропоновано пристрій на основі мехатронного приводу для ротаційної витяжки деталей вісесиметричної форми. За допомогою мехатронного приводу забезпечена можливість руху обкочувального ролика по розрахованій траєкторії, що забезпечує збереження стійкості формозмінення деталі в процесі обробки. Вибір та реалізація просторової траєкторії руху інструменту значно розширює можливості процесу ротаційної витяжки деталей вісесиметричної форми.