Розкрито психологічний зміст суїцидальності, мотивації суїцидальної поведінки. Висвітлено біохімічні, соціальні, філософсько-світоглядні, соціально-психологічні чинники самогубства, психічні стани, переживання особи, які впливають на формування її суїцидальності. Описано основні засоби психодіагностики і напрями психокорекції схильності до самогубства.

Раскрыто психологическое содержание суицидальности, мотивации суицидального поведения. Освещены биохимические, социальные, философско-мировоззренческие, социально-психологические, патопсихологические факторы самоубийства, психические состояния, переживания личности, благоприятные относительно формирования ее суицидальности. Описаны основные средства психодиагности и направления психокоррекции склонности к самоубийству.

Розкрито психологічний зміст суїцидальності, мотивацію суїцидальної поведінки, біохімічні, соціальні, соціально-психологічні, патопсихологічні, філософсько-світоглядні чинники самогубства. Проаналізовано психічні стани, переживання особи, які впливають на формування її суїцидальності. Висвітлено основні засоби психодіагностики і напрями психокорекції суїцидальної схильності.

Раскрыты психологическое содержание суицидальности, мотивация суицидального поведения, биохимические, социальные, социально-психологические, патопсихологические, философско-мировоззренческие факторы самоубийства. Проанализированы психические состояния, переживания личности, влияющие на формирование её суицидальности. Освещены основные средства психодиагностики и направления психокоррекции суицидальной склонности.

Розглянуто проблему зумовленості процесу становлення життєвої перспективи майбутнього сім'янина (ЖПС) макро- та мікросоціальними (психологічними особливостями родинних взаємин) чинниками. Установлено, що в ЖПС значною мірою відтворюються змістово-динамічні характеристики родинних взаємин індивіда. Доведено, що останні впливають на становлення параметрів ЖПС, а саме: оптимістичності, диференційованості, локусу контролю, напруженості й автономії в очікуваних молоддю майбутніх подружніх взаєминах та реалістичності даних життєвих планів.

Досліджено характер взаємозв'язку особливостей емоційного стану молодшого школяра та його рівня успішності виконання математичних завдань. Розглянуто емоційний стан як психічний стан, який виникає в процесі життєдіяльності суб'єкта і визначає рівень інформаційно-енергетичного обміну та спрямованість поведінки. До позитивних емоційних станів віднесено класний настрій, цікавість, радість, щастя, добрий настрій, спокій, бадьорість, задоволення, веселість, сміх; до нейтральних - "нормальний настрій"; до негативних - поганий настрій, сум, переживання, "головний біль", страх, злість, нещастя, хвилювання, ненависть, роздратованість. Зазначено, що більш позитивний домінуючий емоційний стан викликали такі уроки як: читання, фізкультура, спецкурс, музика, трудове навчання, природознавство, громадянська освіта, образотворче мистецтво. Виявлено, що уроки математики та української мови викликали більш негативний домінуючий емоційний стан. Виділено підгрупи досліджуваних дітей за критерієм рівня правильності виконання ними математичних завдань Підтверджено гіпотезу про те, що більш позитивний емоційний стан притаманний молодшим школярам із високим рівнем успішності виконання математичних завдань. Наголошено, що одержані результати можуть вказувати також на наявність взаємозв'язку між емоційним станом молодшого школяра та рівнем розвитку у нього внутрішнього плану дій. Констатовано, що сприяння розвитку та сформованості високого рівня внутрішнього плану дій може більш позитивно впливати на емоційний стан учнів на уроках.

Исследован характер взаимосвязи особенностей эмоционального состояния младшего школьника и его уровня успешности выполнения математических задач. Рассмотрено эмоциональное состояние как психическое состояние, возникающее в процессе жизнедеятельности субъекта и определяющее уровень информационно-энергетического обмена и направленность поведения. К положительным эмоциональным состояниям отнесены классное настроение, интерес, радость, счастье, хорошее настроение, спокойствие, бодрость, удовольствие, веселье, смех; к нейтральным – "нормальное настроение"; к отрицательным - плохое настроение, печаль, переживание, "головная боль", страх, злость, несчастье, волнение, ненависть, раздражительность. Указано, что более позитивное доминирующее эмоциональное состояние вызвали такие уроки как: чтение, физкультура, спецкурс, музыка, трудовое обучение, естествознание, гражданское образование, изобразительное искусство. Выявлено, что уроки математики и украинского языка вызвали более негативное доминирующее эмоциональное состояние. Выделены подгруппы исследуемых детей по критерию уровня правильности выполнения ими математических задач. Подтверждена гипотеза о том, что более позитивное эмоциональное состояние присуще младшим школьникам с высоким уровнем успешности выполнения математических задач. Отмечено, что полученные результаты могут указывать также на наличие взаимосвязи между эмоциональным состоянием младшего школьника и уровнем развития у него внутреннего плана действий. Констатировано, что содействие развитию и формированию высокого уровня внутреннего плана действий может положительно влиять на эмоциональное состояние учащихся на уроках.

Obtained research results can state a more positively colored emotional state of primary school children with a high level of performance of mathematical operations. The stated regularity may indicate junior schoolchildren's concern as for their levelprogress and the teacher's assessment.